Пір (іслам)

Пір (перс. پیر‎ — «старець») — у суфізмі керівник тариката (братства), святий, а також могила, де поховано піра.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пір (значення).

Суфізм

У суфізмі піром називають керівника суфіїв. Ця назва поширена в Ірані, Індії, на Кавказі і т. д. Піром також називають могилу (мавзолей), в якій похований пір (святий).

Список відомих єзидських пірів

• Шейх Аді (нар. близько 1073) — засновник єзидизму, деякі дослідники схильні вважати Шейха Аді його реформатором.
• Пір Хаджі (XIX століття) — єзидський мученик з роду Пір Барі.
• Пір Хаджиалі — єзидський святий. Основоположник одного з родів пірів, які є однією з гілок роду Пір Барі.

Література

• Л. Ханагов. Отемишские пиры // СМОМПК, Тифлис, 1892. Вип. С. 146—151. (рос.)

Посилання

• К. Алиев. Мусульманские святилища (пиры) Кумыкии / Kumukia.Ru