Пінон вануатський Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тв

Пінон вануатський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Пінон (Ducula)
Вид:	Пінон вануатський

Біноміальна назва

Ducula bakeri
(, 1928)

Посилання

Вікісховище:	Ducula bakeri
Віківиди:	Ducula bakeri
EOL:	1049909
ITIS:	177363
МСОП:	22691749
NCBI:	915431

Пі́нон вануатський (Ducula bakeri) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Вануату.

Опис

Довжина птаха становить 40 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і потилиця сірувато-сизі, шия темно-пурпурово-бронзові. Спина і покривні пера крил темно-сірі з металевим відблиском. Нижні покривні пера крил каштанові, махові пера руді. Горло темно-сіре, груди темно-пурпурово-бронзові з легким відблиском, живіт темно-каштановий. Надхвістя чорне, гузка руда. Очі жовті з оранжевими кільцями, дзьоб чорний, лапи рожевувато-червоні.

Поширення і екологія

Вануатські пінони мешкають на півночі Вануату. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграями, на висоті від 200 до 1800 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 500 м над рівнем моря. Живляться плодами. Ведуть кочовий спосіб життя.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція вануатських пінонів становить від 2,5 до 23 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і полювання.

Примітки

BirdLife International (2016). Ducula bakeri.
Kinnear, N. B. (1928). Exhibition and description of a new Pigeon (Muscadivora bakeri) from the New Hebrides. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 48 (320): 56.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 557. ISBN .
Dutson, Guy (2011). Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Bloomsbury. с. 319. ISBN .

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Ducula bakeri.

[Kinnear-2] Kinnear, N. B. (1928). Exhibition and description of a new Pigeon (Muscadivora bakeri) from the New Hebrides. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 48 (320): 56.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.

[Gibbs-5] Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 557. ISBN .

[Dutson-6] Dutson, Guy (2011). Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Bloomsbury. с. 319. ISBN .