Підмаренник чіпкий

Підмаренник чіпкий (Galium aparine) — однорічна трав'яниста рослина родини маренових.

Підмаренник чіпкий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Тирличецвіті (Gentianales)
Родина:	Маренові (Rubiaceae)
Рід:	Підмаренник (Galium)
Вид:	G. aparine
Біноміальна назва
Galium aparine L., 1753

Galium aparine

Опис

Стебла полеглі або виткі, 50—200 см завдовжки, чотиригранні, по ребрах вкриті загнутими гачкоподібно вниз шипиками, розгалужені. Листки — в кільцях по 6—8, обернено-яйцюваті (нижні) або клиноподібно-ланцетні (серединні й верхні), по краю і зісподу по серединній жилці негусто вкриті відігнутими назад шипиками, зверху розсіяно-щетинисті, на верхівці — відтягнуті в тонке вістря. Квітки дрібні, правильні, полігамні (двостатеві й чоловічі), зрослопелюсткові, в пазушних півзонтиках, більших за листки; віночок до 2 мм у діаметрі, білуватий, колесоподібний, з 4-роздільним відгином. Плід — сухий горішок. Цвіте у травні — вересні. Поширення. Підмаренник чіпкий росте по всій території України як бур'ян на городах, у садах, радше на полях.

Заготівля і зберігання

З лікувальною метою використовують свіжий сік (Succi Galii aparinis) і траву підмаренника (Herba Galii aparinis), зібрану під час його цвітіння. Після попереднього пров'ялювання на сонці сировину сушать у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 25 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава підмаренника чіпкого містить глікозид ас-перулозид, дубильні речовини, сапоніни, органічні кислоти (лимонна, галова), червоний барвник та вітамін С (128 мг%).

Фармакологічні властивості й використання

У народній медицині підмаренник чіпкий відомий своїми діуретичними, болетамувальними, кровоспинними й антимікробними властивостями. Найчастіше настій трави цієї рослини п'ють при нирковокам'яній хворобі, циститі, водянці, плевриті й хворобах печінки, при болях у шлунку й кишці, діареї, ревматизмі, зобі, епілепсії й скрофульозі та при гарячкових станах. У разі епілепсії краще вживати свіжий сік рослини. Зовнішньо, у вигляді мазі, підмаренник чіпкий використовують для лікування фурункулів, лишаїв, раку шкіри і висипів на шкірі (терапевтичний ефект можна в цих випадках значно посилити одночасним пероральним застосуванням настою або свіжого соку рослини). Порошком трави присипають рани і фурункули. Есенцію із свіжої трави підмаренника чіпкого використовують у гомеопатії.

Посилання

• Підмаренник чіпкий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 346. — .
• Підмаренник чіпкий (Galium aparine L.) [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія