Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Північнокитайська м'якотіла черепаха | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Pelodiscus maackii (Brandt, 1857) | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Північнокитайська м'якотіла черепаха (Pelodiscus maackii) — вид черепах з роду Далекосхідні черепахи родини Трикігтеві черепахи. Інші назви «Амурська м'якотіла черепаха», «м'якотіла черепаха Маака» (на честь російського природознавця Річарда Маака), «далекосхідна черепаха звичайна».
Опис
Значною мірою схожа на вид Китайська м'якотіла черепаха, від якої відрізняється за морфологічними та молекулярно-генетичними ознаками. Довжина карапакса становиться 32,5 см при вазі 4,5 кг. Кінець морди витягнутий у довгий м'який хоботок, на кінці якого відкриваються ніздрі. Шия довга. Щелепи дуже сильні, з гострим ріжучим краєм. Рогові краї щелеп прикриті товстими шкірястими виростами. Панцир круглий, з м'якими краями, що допомагає зариватися в мул, вкритий м'якою шкірою, без рогових щитків. У молодих черепах панцир майже круглий, у дорослих стає видовженим і пласкішим. У молодих особин на карапаксі розташовуються поздовжній ряди горбків, які в міру дорослішання зливаються у валики, а у дорослих зникають. На кожній нозі по п'ять пальців, із них три внутрішні закінчуються гострими кігтями. Пальці мають добре розвинені плавальні перетинки.
Верхня сторона панцира зеленувато-сіра або зеленувато-бура з більш менш виразними дрібними жовтими плямами. Пластрон світло-жовтий або рожево-білий, у молодих черепах — яскраво-жовтогарячий, іноді з темними плямами. Голова, шия і кінцівки також зеленувато-сірі або зеленувато-бурі. На голові є дрібні світлі та темні плями, від ока назад тягнеться вузька темна лінія
Спосіб життя
Воліє до прісних водойм, трапляється на рисових полях. Добре плаває та пірнає, може довго залишатися під водою. Частина кисню тріонікс здатний отримувати з води за допомогою так званого глоткового дихання. Віддає перевагу добре прогрітим водоймам з мулистим або піщаним дном, розрідженою водною рослинністю і пологими берегами. Уникає рік з сильною течією. У сильну спеку заривається у сирий пісок чи йде у воду. При небезпеці миттєво ховається у воді, закопуючись у донний мул. Найбільш активна у сутінках та вночі. Має агресивний характер. Живиться рибою, земноводними, ракоподібними, комахами, молюсками та хробаками. Здобич підстерігає в засідці, закопавшись в мул або пісок на дні, і хапає жертву швидким рухом голови. За одне полювання може з'їсти 3-4 рибки завдовжки 10-12 см.
Статева зрілість настає у 5—7 років. Гніздування відбувається на відстані від води у 4-35 м. У ґрунті черепаха задніми кінцівками вириває ямку завглибшки 15-20 см і діаметром 8-10 см у нижній частині. При паруванні самець утримує самицю щелепами за шкіру шиї або передні лапи. Копуляція проходить під водою і продовжується до 5-10 хвилин. Вагітність триває 50-65 днів. Відкладання яєць відбувається з травня до серпня. Яйця поміщаються у ямку і засипаються ґрунтом. Інкубаційний період триває 40-60 днів. При підвищенні температури до +33 °C час розвитку яєць скорочується до 30 діб. За сезон розмноження самка робить 2-3 кладки при перерві у 5-6 днів, кількість яєць в яких може досягати 18-75. Черепашата з'являються у серпні — вересні.
Поширення
Мешкає в річках Амур ат Уссурі й їх притоках, зустрічається в річках, що впадають до озер Ханка і Гассі (в межах КНР, Російської Федерації, КНДР). Завезено до річки Чуя в Киргизстані та річок Японії.
Джерела
- Cherepanov G. O. Ontogenetic Development of the Shell in Trionyx sinensis (Trionychidae, Testudinata) and Some Questions on the Nomenclature of Bony Plates. Russian Journal of Herpetology Vol. 2, No. 2, 1995, pp. 129—133
- Rhodin, A.G.J., Iverson, J.B., Bour, R. Fritz, U., Georges, A., Shaffer, H.B., and van Dijk, P.P. (Turtle Taxonomy Working Group) (2017). Rhodin, A.G.J.; Iverson, J.B.; van Dijk, P.P.; Saumure, R.A.; Buhlmann, K.A.; Pritchard, P.C.H.; Mittermeier, R.A. (eds.). «Turtles of the World: Annotated Checklist and Atlas of Taxonomy, Synonymy, Distribution, and Conservation Status». Chelonian Research Monographs. Conservation Biology of Freshwater Turtles and Tortoises: A Compilation Project of the IUCN/SSC Tortoise and Freshwater Turtle Specialist Group (8 ed.). 7: 1–292
- Farkas, B., Ziegler, T., Pham, C. T., Ong, A. V., Fritz, U.. A new species of Pelodiscus from northeastern Indochina (Testudines, Trionychidae) // ZooKeys. — 2019. — Vol. 824. — P. 71–86
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichnokitajska m yakotila cherepaha Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad M yakotili cherepahi Trionychoidea Rodina Trikigtevi cherepahi Trionychidae Rid Dalekoshidni cherepahi Pelodiscus Binomialna nazva Pelodiscus maackii Brandt 1857 Posilannya Vikishovishe Pelodiscus maackii Vikividi Pelodiscus maackii EOL 20452265 Pivnichnokitajska m yakotila cherepaha Pelodiscus maackii vid cherepah z rodu Dalekoshidni cherepahi rodini Trikigtevi cherepahi Inshi nazvi Amurska m yakotila cherepaha m yakotila cherepaha Maaka na chest rosijskogo prirodoznavcya Richarda Maaka dalekoshidna cherepaha zvichajna OpisZnachnoyu miroyu shozha na vid Kitajska m yakotila cherepaha vid yakoyi vidriznyayetsya za morfologichnimi ta molekulyarno genetichnimi oznakami Dovzhina karapaksa stanovitsya 32 5 sm pri vazi 4 5 kg Kinec mordi vityagnutij u dovgij m yakij hobotok na kinci yakogo vidkrivayutsya nizdri Shiya dovga Shelepi duzhe silni z gostrim rizhuchim krayem Rogovi krayi shelep prikriti tovstimi shkiryastimi virostami Pancir kruglij z m yakimi krayami sho dopomagaye zarivatisya v mul vkritij m yakoyu shkiroyu bez rogovih shitkiv U molodih cherepah pancir majzhe kruglij u doroslih staye vidovzhenim i plaskishim U molodih osobin na karapaksi roztashovuyutsya pozdovzhnij ryadi gorbkiv yaki v miru doroslishannya zlivayutsya u valiki a u doroslih znikayut Na kozhnij nozi po p yat palciv iz nih tri vnutrishni zakinchuyutsya gostrimi kigtyami Palci mayut dobre rozvineni plavalni peretinki Verhnya storona pancira zelenuvato sira abo zelenuvato bura z bilsh mensh viraznimi dribnimi zhovtimi plyamami Plastron svitlo zhovtij abo rozhevo bilij u molodih cherepah yaskravo zhovtogaryachij inodi z temnimi plyamami Golova shiya i kincivki takozh zelenuvato siri abo zelenuvato buri Na golovi ye dribni svitli ta temni plyami vid oka nazad tyagnetsya vuzka temna liniyaSposib zhittyaVoliye do prisnih vodojm traplyayetsya na risovih polyah Dobre plavaye ta pirnaye mozhe dovgo zalishatisya pid vodoyu Chastina kisnyu trioniks zdatnij otrimuvati z vodi za dopomogoyu tak zvanogo glotkovogo dihannya Viddaye perevagu dobre progritim vodojmam z mulistim abo pishanim dnom rozridzhenoyu vodnoyu roslinnistyu i pologimi beregami Unikaye rik z silnoyu techiyeyu U silnu speku zarivayetsya u sirij pisok chi jde u vodu Pri nebezpeci mittyevo hovayetsya u vodi zakopuyuchis u donnij mul Najbilsh aktivna u sutinkah ta vnochi Maye agresivnij harakter Zhivitsya riboyu zemnovodnimi rakopodibnimi komahami molyuskami ta hrobakami Zdobich pidsterigaye v zasidci zakopavshis v mul abo pisok na dni i hapaye zhertvu shvidkim ruhom golovi Za odne polyuvannya mozhe z yisti 3 4 ribki zavdovzhki 10 12 sm Stateva zrilist nastaye u 5 7 rokiv Gnizduvannya vidbuvayetsya na vidstani vid vodi u 4 35 m U grunti cherepaha zadnimi kincivkami virivaye yamku zavglibshki 15 20 sm i diametrom 8 10 sm u nizhnij chastini Pri paruvanni samec utrimuye samicyu shelepami za shkiru shiyi abo peredni lapi Kopulyaciya prohodit pid vodoyu i prodovzhuyetsya do 5 10 hvilin Vagitnist trivaye 50 65 dniv Vidkladannya yayec vidbuvayetsya z travnya do serpnya Yajcya pomishayutsya u yamku i zasipayutsya gruntom Inkubacijnij period trivaye 40 60 dniv Pri pidvishenni temperaturi do 33 C chas rozvitku yayec skorochuyetsya do 30 dib Za sezon rozmnozhennya samka robit 2 3 kladki pri perervi u 5 6 dniv kilkist yayec v yakih mozhe dosyagati 18 75 Cherepashata z yavlyayutsya u serpni veresni PoshirennyaMeshkaye v richkah Amur at Ussuri j yih pritokah zustrichayetsya v richkah sho vpadayut do ozer Hanka i Gassi v mezhah KNR Rosijskoyi Federaciyi KNDR Zavezeno do richki Chuya v Kirgizstani ta richok Yaponiyi DzherelaCherepanov G O Ontogenetic Development of the Shell in Trionyx sinensis Trionychidae Testudinata and Some Questions on the Nomenclature of Bony Plates Russian Journal of Herpetology Vol 2 No 2 1995 pp 129 133 Rhodin A G J Iverson J B Bour R Fritz U Georges A Shaffer H B and van Dijk P P Turtle Taxonomy Working Group 2017 Rhodin A G J Iverson J B van Dijk P P Saumure R A Buhlmann K A Pritchard P C H Mittermeier R A eds Turtles of the World Annotated Checklist and Atlas of Taxonomy Synonymy Distribution and Conservation Status Chelonian Research Monographs Conservation Biology of Freshwater Turtles and Tortoises A Compilation Project of the IUCN SSC Tortoise and Freshwater Turtle Specialist Group 8 ed 7 1 292 Farkas B Ziegler T Pham C T Ong A V Fritz U A new species of Pelodiscus from northeastern Indochina Testudines Trionychidae ZooKeys 2019 Vol 824 P 71 86