Південнокитайський фронт

Південнокита́йський фро́нт (яп. 【南支那方面軍】) — вище оперативно-стратегічне об'єднання збройних сил Японської імперії, фронт Імперської армії Японії. Брав участь у японсько-китайській і Другій світовій війнах (1937–1945) на території Південного Китаю та Індокитаю.

Японські війська у Сайгоні.

Дані

• Сформований: 9 лютого 1940 року для участі в японсько-китайській війні
• Кодова назва: Намі (【波】, «хвиля»).
• Підпорядкування: ; з 23 липня 1940 року — Генеральний штаб Збройних сил Японії
• Район бойових дій: Південний Китай, Індокитай.
• Штаб: Гуанчжоу, провінція Гуаньдун, Китай.
• Місце останньої дислокації штабу: Гуанчжоу, провінція Гуаньдун, Китай.
• Припинив існування: 28 червня 1942 року внаслідок перереформування у .

Бойові дії

• Японсько-китайська війна (1937–1945) як складова Другої світової війни.

  на Французький Індокитай (1940); захоплення китайських Лейчжоу і Фучжоу.

Командування

Командири фронту:

1. генерал-лейтенант Андо Рікічі (10 лютого 1940 — 5 жовтня 1940);
2. генерал-лейтенант (5 жовтня 1940 — 26 червня 1941).

Голови штабу фронту:

1. генерал-майор (10 лютого 1940 — 1 березня 1941);
2. генерал-майор (1 березня 1941 — 28 червня 1941).

Віце-голови штабу фронту:

1. полковник (10 лютого 1940 — 5 лютого 1941);
2. полковник (5 лютого 1941 — 28 червня 1941).

Склад

1941 рік

• ;
• ;
• ;
• ;
• ;
• 19-та самостійна змішана бригада;
• 1-й самостійний піхотний полк.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 16 листопада 2014.

Посилання

• 軍一覧 (2)