Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піая велика Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Піая велика

Піая велика
Піая велика
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Піая (Piaya)
Вид: Піая велика
Біноміальна назва
Piaya cayana
(Linnaeus, 1766)
image
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Cuculus cayanus Linnaeus, 1766
Посилання
image Вікісховище: Piaya cayana
image Віківиди: Piaya cayana
image ITIS: 554785
image МСОП: 61418830
image NCBI: 33601

Піая велика (Piaya cayana) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів.

Опис

image
Велика піая (Беліз)
image
Велика піая (Мексика)
image
Велика піая (Мексика)
image
Велика піая зі здобиччю

Довжина птаха становить 40,5-45 см, вага 85-120 г. Голова і верхня частина тіла переажно каштанові, горло більш світле. Груди сірі, живіт чорнуватий. Хвіст довгий, центральні стернові пера руді, крайні стернові пера чорнуваті з білими кінчиками. Райжужки червоні, дзьоб жовтий. У молодих птахів дзьобі кільця навколо очей сірі, райдужки карі, білі плями на кінчику хвоста менші. Представники різних підвидів дещо різняться за забарвленням. Зокрема, у представників підвиду P. c. mehleri крайні стернові пера переважно коричневі. Птахи, що мешкають в Мексиці, центральній Америці та на півночі і заході Південної Америки мають жовті кільця навколо очей, тоді як у птахів, що мешкають в інших регіонах Південної Америки, вони червоні.

Підвиди

Виділяють чотирнадцять підвидів:

  • P. c. mexicana (Swainson, 1827) — тихоокеаанські схили на заході Мексики (від Сіналоа до перешийка Теуантепек);
  • P. c. thermophila Sclater, PL, 1860 — від східної Мексики до Панами і північно-західної Колумбії, сусідні острови;
  • P. c. nigricrissa (Cabanis, 1862) — західна Колумбія (західні схили Анд, долина Кауки і східні схили на півночі Центрального хребта), західні схили Еквадорських Анд і західні схили Анд на північному заході Перу (Тумбес, П'юра);
  • P. c. mehleri Bonaparte, 1850 — північний захід Еквадору і прибережні райони на півночі Венесуели (на схід до півострова [en]);
  • P. c. mesura (Cabanis & Heine, 1863) — Колумбія на схід від Анд, схід Еквадору і північний схід Перу;
  • P. c. circe Bonaparte, 1850 — західна Венесуела (на південь від Маракайбо);
  • P. c. cayana (Linnaeus, 1766) — від долини Ориноко у Венесуелі до Гвіани і північної Бразилії;
  • P. c. insulana Hellmayr, 1906 — острів Тринідад;
  • P. c. obscura Snethlage, E, 1908 — Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки, між річками Журуа і Тапажос), схід Перу і північ Болівії;
  • P. c. hellmayri Pinto, 1938 — Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки, від Тапажоса до дельти Амазонки);
  • P. c. pallescens (Cabanis & Heine, 1863) — схід Бразилії (Піауї, Пернамбуку, північна Баїя і схід Гоясу);
  • P. c. cabanisi Allen, JA, 1893 — південь центральної Бразилії (Мату-Гросу, Гояс);
  • P. c. macroura Gambel, 1849 — від південно-східної Бразилії до Парагвая, Уругвая і північно-східної Аргентини;
  • P. c. mogenseni Peters, JL, 1926 — південь Болівії і північний захід Аргентини.

Деякі дослідники виділяють підвид P. c. mexicana у окремий вид Piaya mexicana.

Поширення і екологія

Великі піаї поширені в Мексиці, Центральній Америці і в усіх країнах Південної Америки, за винятком Чилі. Вони живуть в кронах тропічних лісах, на узліссях, у вторинних заростях і рідколіссях та на плантаціях, на висоті до 2500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Птахи погано літають, однак швидко і спритно скачуть по гілках, подібно до великої білки.

Великі піаї живляться цикадами, осами та іншими великими комахами, гусінню, зокрема такою, яка має отруйні щетинки, іноді також павуками, дрібними амфібіями і ящірками та деякими плодами, зокрема Trophis racemosa. Вони шукають їжу серед листя, іноді ловлять в польоті. Часто пеликі піаї зустрічаються разом з дрібними ссавцями, зокрема зі звичайними ігрунками (Callithrix jacchus). Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів і слідкують за кочовими мурахами. Гніздо чашоподібне, робиться з листя, розміщується на гілці дерева, серед густої рослинності, на висоті від 1 до 12 м над землею. В кладці 2 білих яйця.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Piaya cayana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 листопада 2022.
  4. BirdLife International (2016). Piaya mexicana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 листопада 2022
  5. Lyra-Neves, R. M. D.; Oliveira, M. A. B.; Telino-Júnior, W. R.; Santos, E. M. D. (2007). Comportamentos interespecíficos entre Callithrix jacchus (Linnaeus) (Primates, Callitrichidae) e algumas aves de Mata Atlântica, Pernambuco, Brasil [Interspecific behaviour between Callithrix jacchus (Linnaeus) (Callitrichidae, Primates) and some birds of the Atlantic forest, Pernanbuco State, Brazil]. Revista Brasileira de Zoologia. 24 (3): 709. doi:10.1590/S0101-81752007000300022.
  6. Foster, M. S. (2007). The potential of fruit trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico. Bird Conservation International. 17: 45—61. doi:10.1017/S0959270906000554.
  7. Machado, C. G. (1999). A composição dos bandos mistos de aves na Mata Atlântica da Serra de Paranapiacaba, no sudeste brasileiro [Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba, southeastern Brazil]. Revista Brasileira de Biologia. 59: 75—85. doi:10.1590/S0034-71081999000100010.

Джерела

  • ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (англ.) (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN .
  • Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela (англ.). London: Christopher Helm. ISBN .
  • Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica


image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Piaya velika Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zozulepodibni Cuculiformes Rodina Zozulevi Cuculidae Rid Piaya Piaya Vid Piaya velika Binomialna nazva Piaya cayana Linnaeus 1766 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Cuculus cayanus Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Piaya cayana Vikividi Piaya cayana ITIS 554785 MSOP 61418830 NCBI 33601 Piaya velika Piaya cayana vid zozulepodibnih ptahiv rodini zozulevih Cuculidae Meshkaye v Meksici Centralnij i Pivdennij Americi Vidilyayut nizku pidvidiv OpisVelika piaya Beliz Velika piaya Meksika Velika piaya Meksika Velika piaya zi zdobichchyu Dovzhina ptaha stanovit 40 5 45 sm vaga 85 120 g Golova i verhnya chastina tila pereazhno kashtanovi gorlo bilsh svitle Grudi siri zhivit chornuvatij Hvist dovgij centralni sternovi pera rudi krajni sternovi pera chornuvati z bilimi kinchikami Rajzhuzhki chervoni dzob zhovtij U molodih ptahiv dzobi kilcya navkolo ochej siri rajduzhki kari bili plyami na kinchiku hvosta menshi Predstavniki riznih pidvidiv desho riznyatsya za zabarvlennyam Zokrema u predstavnikiv pidvidu P c mehleri krajni sternovi pera perevazhno korichnevi Ptahi sho meshkayut v Meksici centralnij Americi ta na pivnochi i zahodi Pivdennoyi Ameriki mayut zhovti kilcya navkolo ochej todi yak u ptahiv sho meshkayut v inshih regionah Pivdennoyi Ameriki voni chervoni PidvidiVidilyayut chotirnadcyat pidvidiv P c mexicana Swainson 1827 tihookeaanski shili na zahodi Meksiki vid Sinaloa do pereshijka Teuantepek P c thermophila Sclater PL 1860 vid shidnoyi Meksiki do Panami i pivnichno zahidnoyi Kolumbiyi susidni ostrovi P c nigricrissa Cabanis 1862 zahidna Kolumbiya zahidni shili And dolina Kauki i shidni shili na pivnochi Centralnogo hrebta zahidni shili Ekvadorskih And i zahidni shili And na pivnichnomu zahodi Peru Tumbes P yura P c mehleri Bonaparte 1850 pivnichnij zahid Ekvadoru i priberezhni rajoni na pivnochi Venesueli na shid do pivostrova en P c mesura Cabanis amp Heine 1863 Kolumbiya na shid vid And shid Ekvadoru i pivnichnij shid Peru P c circe Bonaparte 1850 zahidna Venesuela na pivden vid Marakajbo P c cayana Linnaeus 1766 vid dolini Orinoko u Venesueli do Gviani i pivnichnoyi Braziliyi P c insulana Hellmayr 1906 ostriv Trinidad P c obscura Snethlage E 1908 Brazilska Amazoniya na pivden vid Amazonki mizh richkami Zhurua i Tapazhos shid Peru i pivnich Boliviyi P c hellmayri Pinto 1938 Brazilska Amazoniya na pivden vid Amazonki vid Tapazhosa do delti Amazonki P c pallescens Cabanis amp Heine 1863 shid Braziliyi Piauyi Pernambuku pivnichna Bayiya i shid Goyasu P c cabanisi Allen JA 1893 pivden centralnoyi Braziliyi Matu Grosu Goyas P c macroura Gambel 1849 vid pivdenno shidnoyi Braziliyi do Paragvaya Urugvaya i pivnichno shidnoyi Argentini P c mogenseni Peters JL 1926 pivden Boliviyi i pivnichnij zahid Argentini Deyaki doslidniki vidilyayut pidvid P c mexicana u okremij vid Piaya mexicana Poshirennya i ekologiyaVeliki piayi poshireni v Meksici Centralnij Americi i v usih krayinah Pivdennoyi Ameriki za vinyatkom Chili Voni zhivut v kronah tropichnih lisah na uzlissyah u vtorinnih zarostyah i ridkolissyah ta na plantaciyah na visoti do 2500 m nad rivnem morya perevazhno na visoti do 1200 m nad rivnem morya Ptahi pogano litayut odnak shvidko i spritno skachut po gilkah podibno do velikoyi bilki Veliki piayi zhivlyatsya cikadami osami ta inshimi velikimi komahami gusinnyu zokrema takoyu yaka maye otrujni shetinki inodi takozh pavukami dribnimi amfibiyami i yashirkami ta deyakimi plodami zokrema Trophis racemosa Voni shukayut yizhu sered listya inodi lovlyat v poloti Chasto peliki piayi zustrichayutsya razom z dribnimi ssavcyami zokrema zi zvichajnimi igrunkami Callithrix jacchus Inodi voni priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv i slidkuyut za kochovimi murahami Gnizdo chashopodibne robitsya z listya rozmishuyetsya na gilci dereva sered gustoyi roslinnosti na visoti vid 1 do 12 m nad zemleyu V kladci 2 bilih yajcya PrimitkiBirdLife International 2016 Piaya cayana informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 11 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Turacos bustards cuckoos mesites sandgrouse World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 11 listopada 2022 BirdLife International 2016 Piaya mexicana informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 11 listopada 2022 Lyra Neves R M D Oliveira M A B Telino Junior W R Santos E M D 2007 Comportamentos interespecificos entre Callithrix jacchus Linnaeus Primates Callitrichidae e algumas aves de Mata Atlantica Pernambuco Brasil Interspecific behaviour between Callithrix jacchus Linnaeus Callitrichidae Primates and some birds of the Atlantic forest Pernanbuco State Brazil Revista Brasileira de Zoologia 24 3 709 doi 10 1590 S0101 81752007000300022 Foster M S 2007 The potential of fruit trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico Bird Conservation International 17 45 61 doi 10 1017 S0959270906000554 Machado C G 1999 A composicao dos bandos mistos de aves na Mata Atlantica da Serra de Paranapiacaba no sudeste brasileiro Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba southeastern Brazil Revista Brasileira de Biologia 59 75 85 doi 10 1590 S0034 71081999000100010 Dzherelaffrench Richard 1991 A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago angl vid 2nd Comstock Publishing ISBN 0 8014 9792 2 Hilty Steven L 2003 Birds of Venezuela angl London Christopher Helm ISBN 0 7136 6418 5 Stiles and Skutch A guide to the birds of Costa Rica ISBN 0 8014 9600 4 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ