Пусанський метрополітен кор 부산 지하철 система ліній метрополітену в місті Пусан Республіка Корея Був відкритий у 1985 році

Пусанський метрополітен (кор. 부산 지하철) — система ліній метрополітену в місті Пусан, Республіка Корея. Був відкритий у 1985 році та став другим метрополітеном в країні після Сеульського.

Пусанський метрополітен

кор. 부산 지하철

Країна

Південна Корея

Місто

Пусан

Дата відкриття

1985

Річний пасажиропотік

358 000 000 ± 500 000^[1] і 361 000 000^[1]

Оператор

^d, Korail і Лінія ЛРТ Пусан — Кимхе

Маршрутна мережа

Кількість ліній

6 (4 метро)

Кількість станцій

149 (114 метро)

Довжина мережі

167,2 км (116,1 км метро)

Схема маршрутів

Пусанський метрополітен у Вікісховищі

Історія

Проект будівництва метрополітену в місті Пусан був затверджений у 1979 році. Будівництво розпочалося 13 червня 1981 року. Початкова ділянка Першої лінії між станціями «Бомнеголь» та «Бомоса» відкрита у 1985 році, складалася з 16 станцій та мала довжину 16,2 км. У наступне десятиліття лінія була суттєво розширена. Будівництво Другої лінії стартувало у 1991 році, початкова ділянка лінії відкрилася 30 червня 1999 року. Третя лінія у повному складі відкрилася у 2005 році. Четверта лінія відкрита у 2011 році, стала першою автоматизованою лінією ^[en] в Кореї.

Доповнює систему естакадна Лінія ЛРТ Пусан — Кимхе відкрита у 2011 році. Вона поєднує Пусан з Міжнародним аеропортом Кимхе та містом Кимхє. На лінії використовуються двовагонні автоматизовані потяги. Також до системи зараховують повністю інтегровану з метрополітеном приміську залізничну лінію Донхе що має в межах міста 14 станцій.

Лінії

На літо 2018 року в місті існує 4 лінії метрополітену, які доповнюють Лінія ЛРТ Пусан — Кимхе, та приміська залізнична лінія. На лініях використовується різний спосіб живлення потягів (на лініях 1, 2, 3 та Донхе — повітряна контактна мережа, потяги ліній 4 та «ЛРТ Пусан — Кимхе» живляться від третьої рейки).

№	Дата відкриття	Останнє продовження	Кількість станцій	Кінцеві станції	Довжина в км	Кількість підземних станцій	Особливості
1	19 липня 1985	2017	40	«Пляж Дадепхо»-«Нопхо»	40,5	32	Використовуються восьмивагонні потяги
2	30 червня 1999	2015	44	«Чангсан»-«Янсан»	45,2	38	Використовуються шестивагонні потяги
3	28 листопада 2005	—	17	«Суйон»-«Деджо»	18,7	13	Використовуються чотиривагонні потяги
4	30 березня 2011	—	14	«Мінам»-«Анпхьон»	12	8	Використовуються шестивагонні автоматизовані потяги з шинним ходом
ЛРТ Пусан — Кимхе	9 вересня 2011	—	21	«Сасан»-«Університет Кая»	23,9	—	Використовуються двовагонні автоматизовані потяги
Донхе	2016	—	14	«Бучон»-«Ількван»	28,5	—	Повністю інтегрована з метро приміська наземна залізнична лінія

Станції

Переважна більшість станцій побудована з береговими платформами. Станції відкриті у 1980 — 90-х спочатку не були обладнані станційними дверима, але з середини 2000-х почалася поетапна реконструкція та обладнання станцій скляними дверима що відділяють платформу від потяга. Починаючи з Третьої лінії всі нові станції одразу побудовані закритого типу. Всі назви станцій на мапах та стінах обов'язково дублюються англійською мовою, оголошення в потягах також двомовні. За для зручності орієнтування всі станції пронумеровані, перша цифра збігається з номером лінії на які знаходиться ця станція.