Пула – Карловац – Загреб – газопровід у Хорватії, споруджений для постачання продукції офшорних родовищ до газотранспортної системи країни.
Починаючи з 1950-х років на основі розробки родовищ міжріччя Драви і Сави у східній частині Хорватії (Славонії) утворилась розгалужена мережа газопроводів, які спершу працювали під тиском у 2,5 МПа, а потім були модернізовані до показника у 5 МПа. З 1978-го до неї через Словенію та трубопровід Рогатець – Загреб почав надходити ресурс походженням із СРСР (а потім Росії), при цьому в 2000 році для подачі блакитного палива до значного промислового центру Карловац, розташованого на південний захід від столиці, спорудили газопровід довжиною 42 км та діаметром 700 мм (що, до речі, було більше за показник тільки що згаданого інтерконектору зі Словенією, виконаного в діаметрі 500 мм).
Між тим, в 1999-му з родовища Івана почалась розробка запасів хорватського сектору Адріатичного моря. Спершу його продукція подавалась до газотранспортної мережі Італії, чому сприяла наявність неподалік інфраструктури італійського сектору Адріатики. Втім, за кілька років створили можливість подачі блакитного палива і до самої Хорватії, для чого в 2006-му запустили в роботу підводний трубопровід довжиною 45 км від компресорної платформи Ivana K до берегового терміналу в Пулі. Тоді ж ввели в експлуатацію родовища (Іка та Іда), а Івана перетворилось на газотранспортний хаб.
Від Пули блакитне паливо подається повз Рієку до Карловацу. Прокладену тут наземну ділянку довжиною 191 км виконали в діаметрі труб 500 мм та з розрахунку на робочий тиск у 7,5 МПа, що дозволяє транспортувати до 1,5 млрд м3 газу на рік. Як зазначено вище, від Карловця вже існувала лінія до Загребу, що виводить до західної околиці столиці в район Lučko. За рік після запуску системи Пула – Карловац ввели в дію перемичку Lučko – Ivanja Reka довжиною 20 км з діаметром 700 мм, котра сполучається з наступним газопроводом, розрахованим на роботу під тиском 7,5 МПа – Загреб – Слободниця. Останній може подавати ресурс далі на схід країни, до Славонії, з якої колись і почалась історія газовидобутку в Хорватії.
За кілька років після запуску трубопроводу від Пули він почав також живити систему Босилєво – Спліт, яка транспортує блакитне паливо на південь уздовж адріатичного узбережжя країни.
З 1 січня 2021 року до газопроводу через перемичку Омішаль – Злобин почав надходити ресурс, імпортований через плавучий регазифікаційний термінал на острові Крк.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 травня 2018.
- . webcache.googleusercontent.com (амер.). Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 2 травня 2018.
- . webcache.googleusercontent.com (en-gb) . Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 2 травня 2018.
- Open Season Procedure Process Paper – non-binding phase on routes for the transport of gas from the LNG terminal and transport of gas from other sources (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pula Karlovac Zagreb gazoprovid u Horvatiyi sporudzhenij dlya postachannya produkciyi ofshornih rodovish do gazotransportnoyi sistemi krayini Pochinayuchi z 1950 h rokiv na osnovi rozrobki rodovish mizhrichchya Dravi i Savi u shidnij chastini Horvatiyi Slavoniyi utvorilas rozgaluzhena merezha gazoprovodiv yaki spershu pracyuvali pid tiskom u 2 5 MPa a potim buli modernizovani do pokaznika u 5 MPa Z 1978 go do neyi cherez Sloveniyu ta truboprovid Rogatec Zagreb pochav nadhoditi resurs pohodzhennyam iz SRSR a potim Rosiyi pri comu v 2000 roci dlya podachi blakitnogo paliva do znachnogo promislovogo centru Karlovac roztashovanogo na pivdennij zahid vid stolici sporudili gazoprovid dovzhinoyu 42 km ta diametrom 700 mm sho do rechi bulo bilshe za pokaznik tilki sho zgadanogo interkonektoru zi Sloveniyeyu vikonanogo v diametri 500 mm Mizh tim v 1999 mu z rodovisha Ivana pochalas rozrobka zapasiv horvatskogo sektoru Adriatichnogo morya Spershu jogo produkciya podavalas do gazotransportnoyi merezhi Italiyi chomu spriyala nayavnist nepodalik infrastrukturi italijskogo sektoru Adriatiki Vtim za kilka rokiv stvorili mozhlivist podachi blakitnogo paliva i do samoyi Horvatiyi dlya chogo v 2006 mu zapustili v robotu pidvodnij truboprovid dovzhinoyu 45 km vid kompresornoyi platformi Ivana K do beregovogo terminalu v Puli Todi zh vveli v ekspluataciyu rodovisha Ika ta Ida a Ivana peretvorilos na gazotransportnij hab Vid Puli blakitne palivo podayetsya povz Riyeku do Karlovacu Prokladenu tut nazemnu dilyanku dovzhinoyu 191 km vikonali v diametri trub 500 mm ta z rozrahunku na robochij tisk u 7 5 MPa sho dozvolyaye transportuvati do 1 5 mlrd m3 gazu na rik Yak zaznacheno vishe vid Karlovcya vzhe isnuvala liniya do Zagrebu sho vivodit do zahidnoyi okolici stolici v rajon Lucko Za rik pislya zapusku sistemi Pula Karlovac vveli v diyu peremichku Lucko Ivanja Reka dovzhinoyu 20 km z diametrom 700 mm kotra spoluchayetsya z nastupnim gazoprovodom rozrahovanim na robotu pid tiskom 7 5 MPa Zagreb Slobodnicya Ostannij mozhe podavati resurs dali na shid krayini do Slavoniyi z yakoyi kolis i pochalas istoriya gazovidobutku v Horvatiyi Za kilka rokiv pislya zapusku truboprovodu vid Puli vin pochav takozh zhiviti sistemu Bosilyevo Split yaka transportuye blakitne palivo na pivden uzdovzh adriatichnogo uzberezhzhya krayini Z 1 sichnya 2021 roku do gazoprovodu cherez peremichku Omishal Zlobin pochav nadhoditi resurs importovanij cherez plavuchij regazifikacijnij terminal na ostrovi Krk Primitki Arhiv originalu za 2 travnya 2018 webcache googleusercontent com amer Arhiv originalu za 19 listopada 2017 Procitovano 2 travnya 2018 webcache googleusercontent com en gb Arhiv originalu za 18 chervnya 2016 Procitovano 2 travnya 2018 Open Season Procedure Process Paper non binding phase on routes for the transport of gas from the LNG terminal and transport of gas from other sources PDF