Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Індіанці пуе́бло (англ. Puebloans чи Pueblo peoples, ісп. indios pueblo) — узагальнена назва осілої групи корінних народів південного заходу Сполучених Штатів Америки різного лінгвістичного походження, об'єднаних подібними культурними рисами та у зв'язку з їхнім традиційним проживанням в поселеннях своєрідного [en].
Культуру пуебло часто-густо пов'язують з цивілізаціями Центральної Америки, вважаючи, що існував культурний вплив на племена, що населяли тогочасну територію північної Мексики та Аризону. На противагу цій думці, археологи розкопали декілька культурних попередників пуебло. Найближче до неї стоїть («кошикороб»), що найвірогідніше і трансформувалася потім у пуебло.
Історія
Назва походить від ісп. pueblo («поселення», «народ») і об'єднує індіанців декількох культур, характерною особливістю яких були величні протоміста, які мали форму одного величезного будинку. Перші відомості про пуебло надав іспанський конкистадор та мандрівник Альваро Нуньєс Кавеса де Вака. Коли іспанці просувалися на північ від Мексики, вони застали багато таких пуебло ще заселеними індіанцями. А оскільки у них не було золота, то іспанці переважно не нищили їх. Більшість поселень пуебло заселені й досі.
Побут
Мешканці пуебло займалися переважно землеробством. Головними культурами були кукурудза і гарбузи. З домашніх тварин індіанці приручили лише собаку та індика (пір'я яких використовувалися як прикраси). Будівництво пуебло було зумовлене можливо оборонними потребами мирних землеробів. В стінах цих будівель немає жодного вікна, яке б виходило назовні. Вхід до помешкання був лише через стелю. З вулиці на стріху пуебло вели драбини, які прибиралися якщо з'явлалася зовнішня небезпека. Можливо будівництво пуебло було зумовлене релігійними переконаннями індіанців, оскільки велику частку усіх Ківа (споруда) займали ківи — приміщення у формі кола, для релігійних церемоній. Ківи будували на нульовому поверсі пуебло, тобто під землею. Найбільша ківа пуебло Ацтек (назва сучасна) має 12,5 м в діаметрі, а на другому ярусі розширюється до 14,5 м. Стіни мають заглиблення невідомого призначення. Весь інший простір пуебло займали житлові кімнати та склади для припасів. Коли вперше європейські дослідники пробили стелю в пуебло Ацтек, то вони побачили внизу цілу галерею з абсолютно порожніх ангароподібних кімнат. Дослідження саме цього пуебло показало, що воно було збудоване і заселене двічі за свою історію. Перші його поселенці прийшли ймовірно з району Чако. Про це свідчить специфічна кераміка. Воно побудоване в 1100 — 1124 роках з блоків пісковика, а деякі ряди були викладені зеленим каменем. Проте ці люди не лишили про себе майже нічого. Близько 1150 року пуебло було залишене. Через вікна вітер набив у кімнати пісок. Майже через 100 років (1220) прийшли інші поселенці. Вони вичистили пісок і перебудували помешкання, використовуючи камінь. Характерною особливістю цього народу була їхня традиція хоронити своїх померлих під підлогою кімнат. Через 30 років мешканці знову покинули пуебло, тепер назавжди. Інше пуебло — Меса Верде, було побудоване десь близько 500 року. Місцеві індіанці називали людей, що побудували це пуебло — анасазі. Вибудоване з сірого, жовтого та бурого пісковика під височезною скалою слугувало чудовим захистом для його мешканців. Всередині відкопано близько сотні ків. Можливо Меса Верде слугувало своєрідним релігійним центром для навколишніх індіанців. Населення цього пуебло могло налічувати близько 5000 жителів. Ще одним доказом того, що технологія побудови пуебло виникла саме тут, а не була принесена з Центральної Америки, можуть слугувати так звані «башти мовчання» з Нью-Мехіко. Це високі (7-9 метрів) будинки з прямокутною основою, викладені з каменю невідомим народом. Архітектура цих «башт» суттєво відрізняється від пуебло, тому вважають, цей народ автономно винайшов цю технологію. Будівництво почалося близько 1143 року. Товщина стін — 1,8 метрів, підлога — 6х6 метрів. Всередині ці «башти» були щедро декоровані малюнками. Історія цього народу закінчилася трагічно, їх завоювали невідомі, знищивши все населення. Всередині знайдено багато замумійованих в сухому повітрі пустелі тіл із застряглими наконечниками стріл. Очевидно штурм «башт» супроводжувався пожежею, оскільки переважна більшість трупів обгоріла. Дослідження решток свідчить про те, що, очевидно, цей народ вів раніше кочове життя і прийшов з прерій Міссісіпі. Що підштовхнуло їх до побудови величних споруд, залишається загадкою.
Землеробство та промисли
Основний землеробської культурою була все та ж кукурудза (вони вирощували більше десяти її сортів), крім того, вирощувалися гарбуз, червоний стручковий перець, салат, квасолю, а також тютюн. Поля вирощувалися дерев'яною мотикою. Поряд з цим індіанці пуебло приручали собак і розводили черепах. Полювання стала для них лише додатковим джерелом прожитку. Вони полювали на оленів, а частіше на повністю вимерлих нині тварин, трохи нагадували південноамериканську ламу. Полювання було одним з чоловічих занять. Чоловіки також ткали і виготовляли зброю. Жінки ж обробляли поля. Будівництво жител була теж виключно жіночою справою. Індіанці пуебло були чудовими гончарями, хоча, як і всі інші групи індіанського населення Америки, до приходу перших європейців вони не були знайомі з гончарним кругом. Виробництвом кераміки чоловіки і жінки займалися спільно.
Соціальний устрій
В епоху появи перших іспанців практично у всіх пуебло жінки відігравали значну роль та повністю переважала матрилінійна система родичання. Оброблювані угіддя знаходилися в спільному користуванні і розподілялися порівну між жінками — головами сімейств. Після весілля чоловік переселявся в будинок своєї дружини, але лише на правах гостя. Розлучення здійснювався без всяких утруднень. Після розриву подружніх зв'язків з дому повинен був піти чоловік. Діти ж залишалися у матері.
Жителі кожного пуебло ділилися на ряд родових груп. Назви їм давалися зазвичай по імені якоїсь тварини або рослини. І цей тотем всі члени роду вважали своїм древнім предком. Кілька родових груп становили фратрії — родове об'єднання, яке також носило ім'я тварини або рослини. Збираючись по фратрії, жителі пуебло здійснювали релігійні обряди, під час яких зазвичай зображувався весь життєвий цикл тої чи іншої тотемної тварини, наприклад антилопи.
Релігія
Релігійні уявлення були нерозривно пов'язані з землеробськими навичками. Коли у матері з'являлася дитина, вона першою справою мазала рот новонародженого кашкою з кукурудзяного борошна. Батько тієї ж кашкою малював на всіх стінах житла священні знаки. Точно так само і всі інші найважливіші події життя у свідомості індіанця пуебло були пов'язані з кукурудзою. Головними божествами вважалися сонце і мати-земля. Чималу роль грали спільно відправляються релігійні обряди — ритуальні танці. Найважливішим із них був так званий танець змій — ритуальний акт поклоніння зміям — легендарним прабатькам індіанців. Священнослужителі танцювали, затиснувши в зубах гримучу змію. По закінченні обряду жінки обсипали гримучих змій зернами кукурудзи.
Особливе значення для індіанців пуебло мала і досі мають так звані качина. Це щось на зразок танцювальної драми, яка виконувалася в обрядових масках, що зображали ті чи інші божества. Мініатюрні відтворення цих божеств являють собою дитячі качіни — ляльки. Отримуючи в подарунок такі ляльки, індіанські діти повинні були заздалегідь вчитися розпізнавати персонажів обрядових танців.
Всі релігійні обряди вчинялися або на площі пуебло, або в Ківі. Усередині святині знаходився своєрідний вівтар із зображеннями тотемних тварин тієї чи іншої фратрії. Наприклад, в зміїній Ківі головною прикрасою була завіса з пришитими до неї порожнистими тілами змій, зроблених з тканини. Під час обряду жрець, який перебував за завісою, просовував руку в тіло такої змії, змушуючи її ворушитися.
Аж до середини XIX сторіччя жителі пуебло північноамериканського південного заходу не стикалися тісно з білими і таким чином зберегли без істотних змін характерні риси своєї культури, яка протягом останніх шести-восьми століть не зазнала ніяких якісних перетворень.
Див. також
Посилання
- Курт Керам «Первый американец. Загадки индейцев»
- Пуэбло
- Милослав Стингл ДОЛГИЙ ПУТЬ К СРЕДНИМ КУЛЬТУРАМ // ИНДЕЙЦЫ БЕЗ ТОМАГАВКОВ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Pueblo Indianci pue blo angl Puebloans chi Pueblo peoples isp indios pueblo uzagalnena nazva osiloyi grupi korinnih narodiv pivdennogo zahodu Spoluchenih Shtativ Ameriki riznogo lingvistichnogo pohodzhennya ob yednanih podibnimi kulturnimi risami ta u zv yazku z yihnim tradicijnim prozhivannyam v poselennyah svoyeridnogo en Akoma pueblo Kulturu pueblo chasto gusto pov yazuyut z civilizaciyami Centralnoyi Ameriki vvazhayuchi sho isnuvav kulturnij vpliv na plemena sho naselyali togochasnu teritoriyu pivnichnoyi Meksiki ta Arizonu Na protivagu cij dumci arheologi rozkopali dekilka kulturnih poperednikiv pueblo Najblizhche do neyi stoyit koshikorob sho najvirogidnishe i transformuvalasya potim u pueblo IstoriyaNazva pohodit vid isp pueblo poselennya narod i ob yednuye indianciv dekilkoh kultur harakternoyu osoblivistyu yakih buli velichni protomista yaki mali formu odnogo velicheznogo budinku Pershi vidomosti pro pueblo nadav ispanskij konkistador ta mandrivnik Alvaro Nunyes Kavesa de Vaka Koli ispanci prosuvalisya na pivnich vid Meksiki voni zastali bagato takih pueblo she zaselenimi indiancyami A oskilki u nih ne bulo zolota to ispanci perevazhno ne nishili yih Bilshist poselen pueblo zaseleni j dosi Indianski zhinki na dahu pueblo PobutMeshkanci pueblo zajmalisya perevazhno zemlerobstvom Golovnimi kulturami buli kukurudza i garbuzi Z domashnih tvarin indianci priruchili lishe sobaku ta indika pir ya yakih vikoristovuvalisya yak prikrasi Budivnictvo pueblo bulo zumovlene mozhlivo oboronnimi potrebami mirnih zemlerobiv V stinah cih budivel nemaye zhodnogo vikna yake b vihodilo nazovni Vhid do pomeshkannya buv lishe cherez stelyu Z vulici na strihu pueblo veli drabini yaki pribiralisya yaksho z yavlalasya zovnishnya nebezpeka Mozhlivo budivnictvo pueblo bulo zumovlene religijnimi perekonannyami indianciv oskilki veliku chastku usih Kiva sporuda zajmali kivi primishennya u formi kola dlya religijnih ceremonij Kivi buduvali na nulovomu poversi pueblo tobto pid zemleyu Najbilsha kiva pueblo Actek nazva suchasna maye 12 5 m v diametri a na drugomu yarusi rozshiryuyetsya do 14 5 m Stini mayut zagliblennya nevidomogo priznachennya Ves inshij prostir pueblo zajmali zhitlovi kimnati ta skladi dlya pripasiv Koli vpershe yevropejski doslidniki probili stelyu v pueblo Actek to voni pobachili vnizu cilu galereyu z absolyutno porozhnih angaropodibnih kimnat Doslidzhennya same cogo pueblo pokazalo sho vono bulo zbudovane i zaselene dvichi za svoyu istoriyu Pershi jogo poselenci prijshli jmovirno z rajonu Chako Pro ce svidchit specifichna keramika Vono pobudovane v 1100 1124 rokah z blokiv piskovika a deyaki ryadi buli vikladeni zelenim kamenem Prote ci lyudi ne lishili pro sebe majzhe nichogo Blizko 1150 roku pueblo bulo zalishene Cherez vikna viter nabiv u kimnati pisok Majzhe cherez 100 rokiv 1220 prijshli inshi poselenci Voni vichistili pisok i perebuduvali pomeshkannya vikoristovuyuchi kamin Harakternoyu osoblivistyu cogo narodu bula yihnya tradiciya horoniti svoyih pomerlih pid pidlogoyu kimnat Cherez 30 rokiv meshkanci znovu pokinuli pueblo teper nazavzhdi Inshe pueblo Mesa Verde bulo pobudovane des blizko 500 roku Miscevi indianci nazivali lyudej sho pobuduvali ce pueblo anasazi Vibudovane z sirogo zhovtogo ta burogo piskovika pid visocheznoyu skaloyu sluguvalo chudovim zahistom dlya jogo meshkanciv Vseredini vidkopano blizko sotni kiv Mozhlivo Mesa Verde sluguvalo svoyeridnim religijnim centrom dlya navkolishnih indianciv Naselennya cogo pueblo moglo nalichuvati blizko 5000 zhiteliv She odnim dokazom togo sho tehnologiya pobudovi pueblo vinikla same tut a ne bula prinesena z Centralnoyi Ameriki mozhut sluguvati tak zvani bashti movchannya z Nyu Mehiko Ce visoki 7 9 metriv budinki z pryamokutnoyu osnovoyu vikladeni z kamenyu nevidomim narodom Arhitektura cih basht suttyevo vidriznyayetsya vid pueblo tomu vvazhayut cej narod avtonomno vinajshov cyu tehnologiyu Budivnictvo pochalosya blizko 1143 roku Tovshina stin 1 8 metriv pidloga 6h6 metriv Vseredini ci bashti buli shedro dekorovani malyunkami Istoriya cogo narodu zakinchilasya tragichno yih zavoyuvali nevidomi znishivshi vse naselennya Vseredini znajdeno bagato zamumijovanih v suhomu povitri pusteli til iz zastryaglimi nakonechnikami stril Ochevidno shturm basht suprovodzhuvavsya pozhezheyu oskilki perevazhna bilshist trupiv obgorila Doslidzhennya reshtok svidchit pro te sho ochevidno cej narod viv ranishe kochove zhittya i prijshov z prerij Missisipi Sho pidshtovhnulo yih do pobudovi velichnih sporud zalishayetsya zagadkoyu Zemlerobstvo ta promisliOsnovnij zemlerobskoyi kulturoyu bula vse ta zh kukurudza voni viroshuvali bilshe desyati yiyi sortiv krim togo viroshuvalisya garbuz chervonij struchkovij perec salat kvasolyu a takozh tyutyun Polya viroshuvalisya derev yanoyu motikoyu Poryad z cim indianci pueblo priruchali sobak i rozvodili cherepah Polyuvannya stala dlya nih lishe dodatkovim dzherelom prozhitku Voni polyuvali na oleniv a chastishe na povnistyu vimerlih nini tvarin trohi nagaduvali pivdennoamerikansku lamu Polyuvannya bulo odnim z cholovichih zanyat Choloviki takozh tkali i vigotovlyali zbroyu Zhinki zh obroblyali polya Budivnictvo zhitel bula tezh viklyuchno zhinochoyu spravoyu Indianci pueblo buli chudovimi goncharyami hocha yak i vsi inshi grupi indianskogo naselennya Ameriki do prihodu pershih yevropejciv voni ne buli znajomi z goncharnim krugom Virobnictvom keramiki choloviki i zhinki zajmalisya spilno Taos Pueblo listivka 1920Socialnij ustrijV epohu poyavi pershih ispanciv praktichno u vsih pueblo zhinki vidigravali znachnu rol ta povnistyu perevazhala matrilinijna sistema rodichannya Obroblyuvani ugiddya znahodilisya v spilnomu koristuvanni i rozpodilyalisya porivnu mizh zhinkami golovami simejstv Pislya vesillya cholovik pereselyavsya v budinok svoyeyi druzhini ale lishe na pravah gostya Rozluchennya zdijsnyuvavsya bez vsyakih utrudnen Pislya rozrivu podruzhnih zv yazkiv z domu povinen buv piti cholovik Diti zh zalishalisya u materi Zhiteli kozhnogo pueblo dililisya na ryad rodovih grup Nazvi yim davalisya zazvichaj po imeni yakoyis tvarini abo roslini I cej totem vsi chleni rodu vvazhali svoyim drevnim predkom Kilka rodovih grup stanovili fratriyi rodove ob yednannya yake takozh nosilo im ya tvarini abo roslini Zbirayuchis po fratriyi zhiteli pueblo zdijsnyuvali religijni obryadi pid chas yakih zazvichaj zobrazhuvavsya ves zhittyevij cikl toyi chi inshoyi totemnoyi tvarini napriklad antilopi ReligiyaReligijni uyavlennya buli nerozrivno pov yazani z zemlerobskimi navichkami Koli u materi z yavlyalasya ditina vona pershoyu spravoyu mazala rot novonarodzhenogo kashkoyu z kukurudzyanogo boroshna Batko tiyeyi zh kashkoyu malyuvav na vsih stinah zhitla svyashenni znaki Tochno tak samo i vsi inshi najvazhlivishi podiyi zhittya u svidomosti indiancya pueblo buli pov yazani z kukurudzoyu Golovnimi bozhestvami vvazhalisya sonce i mati zemlya Chimalu rol grali spilno vidpravlyayutsya religijni obryadi ritualni tanci Najvazhlivishim iz nih buv tak zvanij tanec zmij ritualnij akt pokloninnya zmiyam legendarnim prabatkam indianciv Svyashennosluzhiteli tancyuvali zatisnuvshi v zubah grimuchu zmiyu Po zakinchenni obryadu zhinki obsipali grimuchih zmij zernami kukurudzi Osoblive znachennya dlya indianciv pueblo mala i dosi mayut tak zvani kachina Ce shos na zrazok tancyuvalnoyi drami yaka vikonuvalasya v obryadovih maskah sho zobrazhali ti chi inshi bozhestva Miniatyurni vidtvorennya cih bozhestv yavlyayut soboyu dityachi kachini lyalki Otrimuyuchi v podarunok taki lyalki indianski diti povinni buli zazdalegid vchitisya rozpiznavati personazhiv obryadovih tanciv Vsi religijni obryadi vchinyalisya abo na ploshi pueblo abo v Kivi Useredini svyatini znahodivsya svoyeridnij vivtar iz zobrazhennyami totemnih tvarin tiyeyi chi inshoyi fratriyi Napriklad v zmiyinij Kivi golovnoyu prikrasoyu bula zavisa z prishitimi do neyi porozhnistimi tilami zmij zroblenih z tkanini Pid chas obryadu zhrec yakij perebuvav za zavisoyu prosovuvav ruku v tilo takoyi zmiyi zmushuyuchi yiyi vorushitisya Azh do seredini XIX storichchya zhiteli pueblo pivnichnoamerikanskogo pivdennogo zahodu ne stikalisya tisno z bilimi i takim chinom zberegli bez istotnih zmin harakterni risi svoyeyi kulturi yaka protyagom ostannih shesti vosmi stolit ne zaznala niyakih yakisnih peretvoren Div takozhPovstannya pueblo Akoma pueblo Narod Keris Hopi hauzPosilannyaKurt Keram Pervyj amerikanec Zagadki indejcev Pueblo Miloslav Stingl DOLGIJ PUT K SREDNIM KULTURAM INDEJCY BEZ TOMAGAVKOV