Псевдоподія

Псевдопо́дія (від псевдо… — «ніби» та грец. πούς, родовий відмінок ποδός − нога), псевдоніжка − тимчасові цитоплазматичні вирости у одноклітинних організмів (корененіжок, деяких джгутикових, споровиків, слизовиків), а також у деяких клітин багатоклітинних організмів (лейкоцитів, макрофагів, яєць губок, кишковопорожнинних, деяких війчастих червів). Слугують для так званого амебоїдного руху та захоплення їжі або сторонніх часточок. У псевдоподіях особливо багато мікротрубочок.

Псевдоподії у амеби

Псевдоподії виникають і втягуються у різноманітних місцях клітини, тому її форма при амебоїдному русі постійно змінюється. Формування псевдоподій пов'язане з локальними змінами поверхневого натягу клітини. При формуванні псевдоподії у амеби спочатку з'являється невеликий виступ ектоплазми (зовнішній прозорий щільний шар цитоплазми). Потім він збільшується та у нього наче вливається частина рідкої ендоплазми (зернистий напіврідкий внутрішній шар цитоплазми). Таким чином утворення псевдоподій − це процес перетворення ектоплазми у ендоплазму.

У амеб псевдоподії лопатеподібні або ниткоподібні; у форамініфер і радіолярій — розгалужені, тонкі, довгі, які зливаються між собою; у променяків псевдоподії містять щільну, пружну осьову нитку (аксоподію), внаслідок чого вони мають пружність та сталу форму. У амебоїдних багатоклітинних повзаючих організмів псевдоподії зазвичай пальцеподібні або лопатеподібні.

Розрізняють декілька видів псевдоподій:

• лобоподія
• філоподія
• ретикулоподія
• аксоподія

Посилання

1. Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
2. Догель В. А. Зоология беспозвоночных. 7-е изд. − М: Высшая школа, 1981. − 606 с.

Література

• P. K. Mattila, P. Lappalainen: Filopodia: molecular architecture and cellular functions. In: Nature reviews. Molecular cell biology. Band 9, Nummer 6, Juni 2008, S. 446–454, ISSN 1471-0080. DOI:10.1038/nrm2406. PMID 18464790. (Review).