Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пршебуз (чеськ. Přebuz, нім. Frühbuß) — місто в Карловарському краї Чехії на висоті 866 м. Адміністративно місто розташоване в окрузі Соколов. 22 червня 2007 року населеному пункту повернуто статус міста. За кількістю жителів він є найменшим чеським містом. 2023 року населення - 79 мешканців.
| Місто Пршебуз Přebuz
Координати 50°21′57″ пн. ш. 12°37′12″ сх. д. / 50.36589508265377191° пн. ш. 12.62012890519677910° сх. д.Координати: 50°21′57″ пн. ш. 12°37′12″ сх. д. / 50.36589508265377191° пн. ш. 12.62012890519677910° сх. д.
 Пршебуз у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Заснування Пршебуза пов'язане з багатими знахідками олов'яної руди. Рік передбачуваного заснування Пршебуза подає Пршебузька хроніка (заснована 1836). Згідно з нею, поселення Пршебуз було засноване у 1347 році німецькими колоністами. Такі ж відомості містить літопис села Єлені. Щоправда, сьогодні ці дані неперевірені, але цілком ймовірні.
Навіть у 1898 році на стелі однієї з кімнат ратуші можна було впізнати герб Пршебуза з датою 13 березня 1347 року. Найдавніше минуле Пршебуза пов’язане з Їндржиховіце. Згідно з купівельним контрактом від 1340 року, село Їндржиховіце разом із олов’яними копальнями (швидше за все, рисовими полями) купив Петер Плік із Плікенштайна. У такому випадку йшлося, мабуть, про Пршебуз, якого ще не існувало, оскільки в безпосередній близькості від Їндржиховіце немає покладів олов’яних руд (тільки свинцевих). Матезіус записав у 1564 році, що в 1400 році шахтарство в Пршебузі було в повному розквіті. Дата 1347 р. у Пршебузькому літописі є недоказовою, але історично правдоподібною.
Перша письмова згадка про село датується 1542 роком, реєстр Пршебузької землі був створений у 1543 року. Документ фундаментального значення датується 1553 р., коли Пршебуз отримав певні свободи та привілеї. Велике значення для розвитку гірничої справи мало підвищення Пршебужів до верхнього міста у 1553 році. Видобуток корисних копалин мав значний розмах за кількістю відвалів. На старій карті видобутку нанесено 45 видобутих жил. У 1556 році родина Шліків заснувала гірничу контору в Пршебузі, щоб контролювати гірничий бізнес. Під час Тридцятилітньої війни (1618–1648) копальні поступово занепадали. Відродження припадає лише наприкінці XVII ст. Саме в період 1698–1760 рр. процвітання копалень досягло найбільшого розквіту. У 19 столітті робилися марні спроби відновити видобуток. Значне відновлення видобутку відбулося лише в 1933 році на стовбурі Ріттера швейцарською компанією, яка поглибила кар’єр і з’єднала його зі стовбуром Отто. Перед Другою світовою війною в місті та його околицях проживало майже 3000 жителів, переважно німецької національності. Німецька імперія потребувала олова для військових і промислових цілей, тому викупила гірничодобувний завод (під примусом) у швейцарської компанії. Видобуту руду переробляли на збагачувальному заводі, який працював у три зміни до травня 1945 р. Після закінчення війни завод у Пршебузі перейшов до управління Rudné doly Příbram. Відбита і ще не видобута руда могла забезпечувати збагачувальну фабрику ще більше року після закінчення війни. Після випадкового відкриття пеку в 1946 році було розпочато розвідку уранової руди, яка була припинена через безперспективність. Пізніше шахти були ліквідовані.
Туризм
Пршебуж – це перш за все центр відпочинку. В околицях є багато пішохідних і велосипедних маршрутів, які взимку використовуються як лижні. Місто та його околиці були оголошені Пршебузьким природним парком площею 9859 га. Тут розташований національний природний заповідник Rolavská vrchoviště, до якого нині входять колишні національні заповідники Velké jérábí jezero та Velký močál. Іншими невеликими природоохоронними територіями є природні пам’ятки Пршебузька пустиня та торф’яний заповідник Хаар.
Пам'ятки
- Костел Св. Варфоломія (1780)
- Дерев'яні житлвоі будинки 18-19 ст.
Примітки
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prshebuz chesk Prebuz nim Fruhbuss misto v Karlovarskomu krayi Chehiyi na visoti 866 m Administrativno misto roztashovane v okruzi Sokolov 22 chervnya 2007 roku naselenomu punktu povernuto status mista Za kilkistyu zhiteliv vin ye najmenshim cheskim mistom 2023 roku naselennya 79 meshkanciv Misto Prshebuz Prebuz Gerb Koordinati 50 21 57 pn sh 12 37 12 sh d 50 36589508265377191 pn sh 12 62012890519677910 sh d 50 36589508265377191 12 62012890519677910 Koordinati 50 21 57 pn sh 12 37 12 sh d 50 36589508265377191 pn sh 12 62012890519677910 sh d 50 36589508265377191 12 62012890519677910 Krayina Chehiya ChehiyaKraj Karlovarskij krajRajon Sokolov okrug Mezhuye z susidni nas punktiAjbenshtok d d d d Muldengammer Starosta Martin BruothPersha zgadka 1568 1 Plosha 29 792014 km 2 Visota centru 886 mNaselennya 76 osib 1 sichnya 2024 3 Chasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 357 06 358 01 4 Avtomobilnij kod SOGeoNames 3067653OSM r439541 RKod LAU NUTS CZ560596Oficijnij sajt prebuz cz PrshebuzPrshebuz Chehiya PrshebuzPrshebuz Karlovarskij kraj Prshebuz u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya Prshebuza pov yazane z bagatimi znahidkami olov yanoyi rudi Rik peredbachuvanogo zasnuvannya Prshebuza podaye Prshebuzka hronika zasnovana 1836 Zgidno z neyu poselennya Prshebuz bulo zasnovane u 1347 roci nimeckimi kolonistami Taki zh vidomosti mistit litopis sela Yeleni Shopravda sogodni ci dani neperevireni ale cilkom jmovirni Navit u 1898 roci na steli odniyeyi z kimnat ratushi mozhna bulo vpiznati gerb Prshebuza z datoyu 13 bereznya 1347 roku Najdavnishe minule Prshebuza pov yazane z Yindrzhihovice Zgidno z kupivelnim kontraktom vid 1340 roku selo Yindrzhihovice razom iz olov yanimi kopalnyami shvidshe za vse risovimi polyami kupiv Peter Plik iz Plikenshtajna U takomu vipadku jshlosya mabut pro Prshebuz yakogo she ne isnuvalo oskilki v bezposerednij blizkosti vid Yindrzhihovice nemaye pokladiv olov yanih rud tilki svincevih Matezius zapisav u 1564 roci sho v 1400 roci shahtarstvo v Prshebuzi bulo v povnomu rozkviti Data 1347 r u Prshebuzkomu litopisi ye nedokazovoyu ale istorichno pravdopodibnoyu Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1542 rokom reyestr Prshebuzkoyi zemli buv stvorenij u 1543 roku Dokument fundamentalnogo znachennya datuyetsya 1553 r koli Prshebuz otrimav pevni svobodi ta privileyi Velike znachennya dlya rozvitku girnichoyi spravi malo pidvishennya Prshebuzhiv do verhnogo mista u 1553 roci Vidobutok korisnih kopalin mav znachnij rozmah za kilkistyu vidvaliv Na starij karti vidobutku naneseno 45 vidobutih zhil U 1556 roci rodina Shlikiv zasnuvala girnichu kontoru v Prshebuzi shob kontrolyuvati girnichij biznes Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni 1618 1648 kopalni postupovo zanepadali Vidrodzhennya pripadaye lishe naprikinci XVII st Same v period 1698 1760 rr procvitannya kopalen dosyaglo najbilshogo rozkvitu U 19 stolitti robilisya marni sprobi vidnoviti vidobutok Znachne vidnovlennya vidobutku vidbulosya lishe v 1933 roci na stovburi Rittera shvejcarskoyu kompaniyeyu yaka poglibila kar yer i z yednala jogo zi stovburom Otto Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu v misti ta jogo okolicyah prozhivalo majzhe 3000 zhiteliv perevazhno nimeckoyi nacionalnosti Nimecka imperiya potrebuvala olova dlya vijskovih i promislovih cilej tomu vikupila girnichodobuvnij zavod pid primusom u shvejcarskoyi kompaniyi Vidobutu rudu pereroblyali na zbagachuvalnomu zavodi yakij pracyuvav u tri zmini do travnya 1945 r Pislya zakinchennya vijni zavod u Prshebuzi perejshov do upravlinnya Rudne doly Pribram Vidbita i she ne vidobuta ruda mogla zabezpechuvati zbagachuvalnu fabriku she bilshe roku pislya zakinchennya vijni Pislya vipadkovogo vidkrittya peku v 1946 roci bulo rozpochato rozvidku uranovoyi rudi yaka bula pripinena cherez bezperspektivnist Piznishe shahti buli likvidovani TurizmPrshebuzh ce persh za vse centr vidpochinku V okolicyah ye bagato pishohidnih i velosipednih marshrutiv yaki vzimku vikoristovuyutsya yak lizhni Misto ta jogo okolici buli ogolosheni Prshebuzkim prirodnim parkom plosheyu 9859 ga Tut roztashovanij nacionalnij prirodnij zapovidnik Rolavska vrchoviste do yakogo nini vhodyat kolishni nacionalni zapovidniki Velke jerabi jezero ta Velky mocal Inshimi nevelikimi prirodoohoronnimi teritoriyami ye prirodni pam yatki Prshebuzka pustinya ta torf yanij zapovidnik Haar Pam yatkiKostel Sv Varfolomiya 1780 Derev yani zhitlvoi budinki 18 19 st PrimitkiHistoricky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Cesky statisticky urad Maly lexikon obci Ceske republiky 2017 Cesky statisticky urad 2017 d Track Q3504917d Track Q56284482 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2024 Praha CSU 2024 d Track Q1085d Track Q125984191d Track Q3504917 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125