Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяжним. На думку деяких вчених, у тому числі французьких, Французька революція 1789—1794 рр. негативно вплинула на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на проголошені свободи, у країні тривалий час панував економічний хаос та дезорганізація, що дало підстави французькому вченому М. Леві-Лебуайє вважати революцію в економічному плані "національною катастрофою".
Перший етап
Перші машини тут з'явилися ще в кінці XVIII ст., але не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбулося у 1805—1810 рр. в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англійські винаходи. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграли верстат Жаккара, створений у 1804—1808 рр., який виготовляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), що здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці винаходи поширилися у французькій текстильній промисловості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англійської. Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р., закрила французький і європейський ринки для англійських промислових товарів, створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розвиток деяких галузей французької промисловості (суконної, хімічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова), переживали занепад. У цілому прагнення Наполеона створити умови для панування французької промисловості на континенті негативно позначилися на ході промислового розвитку. Франція на довгі роки була позбавлена англійських машин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів. Сільське господарство Франції страждало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів. Континентальною блокадою були невдоволені союзники Наполеона.
Другий етап
На другому етапі промислового перевороту (1815—1848 рр.) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва. Розвивається текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисловості. У 20-х роках зароджується французьке машинобудування. За обсягом виробництва промислової продукції в середині XIX ст. Франція займало друге місце у світі після Великої Британії. Однак її технічний рівень і конкурентоспроможність залишалися низькими. У Франції зберігалися невеликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Такий стан деякі історики пояснюють антикапіталістичною атмосферою французького суспільства, характером підприємця: дрібного ділка, людини консервативної, обережної. Торгово-промислова буржуазія не мала достатнього впливу на формування державної політики. Уряд ігнорував її інтереси.
Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформувалися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в державі, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збагачувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спекуляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий. У Франції XIX ст. повільними темпами зростало населення, попит на товари і продукти залишався низьким- Ця негативна тенденція поглиблювалася відносинами на селі, складною та суперечливою структурою аграрного сектора економіки країни. У сільському господарстві Франції домінували дрібні селянські господарства, які з ростом сільського населення все більше подрібнювалися. Переважання дрібних селянських господарств стримувало капіталістичний розвиток французького села. Навіть незважаючи на державну митну політику, яка більше сприяла аграріям, ніж підприємцям, і тим самим гальмувала розвиток промисловості, рівень розвитку сільського господарства порівняно з іншими європейськими країнами залишався низьким.
Третій етап
Третій етап промислового перевороту у Франції відбувся після революції 1848—1849 рр. і тривав до кінця 60-х років. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції за 1851—1865 рр. зріс майже вдвічі. Кількість парових двигунів у промисловості й транспорті збільшилася з 7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км.
За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивалася кредитна справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли небувалої сили і значення- Такі успіхи у розвитку економіки країни були досягнуті завдяки зваженій ліберальній політиці Наполеона ІІІ та його уряду.
Отже, в результаті промислового перевороту французька економіка остаточно перейшла на шлях індустріального розвитку. Однак на відміну від Англії у господарстві Франції значну роль відігравало лихварство.
Див. також
Література
- Fernand Braudel, Ernest Labrousse (Hrsg.): Wirtschaft und Gesellschaft in Frankreich im Zeitalter der Industrialisierung 1789 – 1880. Frankfurt am Main, Band 1 1986, Band 2 1988.
- J. H. Clapham: The economic Development of France and Germany 1815 – 1914. 4. Auflage. Cambridge 1961.
- L. A. Clarkson: Proto-industrialization: The first Phase of Industrialization?. Hong Kong 1985.
- Carlo M. Cipolla (Hrsg.): Europäische Wirtschaftsgeschichte Band 4. Die Entwicklung der industriellen Gesellschaften. Stuttgart 1977.
- Yves Cohen (Hrsg.) / Klaus Manfrass (Hrsg.): Frankreich und Deutschland. Forschung, Technologie und industrielle Entwicklung im 19. und 20. Jahrhundert. München 1990.
- Wolfram Fischer (Hrsg.): Europäische Wirtschafts- und Sozialgeschichte von der Mitte des 19. Jahrhunderts bis zum Ersten Weltkrieg. Band 5, Stuttgart 1985.
- Douglas Fisher: The industrial Revolution. A macroeconomic Interpretation. Hong Kong 1992.
- Helmut Großkreutz: Privatkapital und Kanalbau in Frankreich 1814 – 1848. Eine Fallstudie zur Rolle der Banken in der französischen Industrialisierung. Berlin 1977.
- John R. Harris: Industrial Espionage and Technology Transfer. Britain and France in the Eighteenth Century. Cambridge 1998.
- Jonathan Hughes: Industrialization and economic History. Theses and Conjectures. New York 1970.
- Tom Kemp: Industrialization in Nineteenth Century Europe. Bungay, Suffolk 1969.
- Ilja Mieck: (Hrsg.): Europäische Wirtschafts- und Sozialgeschichte von der Mitte des 17. Jahrhunderts bis zur Mitte des 19. Jahrhunderts. Band 4, Stuttgart 1993.
- Toni Pierrenkemper: Umstrittene Revolutionen. Industrialisierung im 19. Jahrhundert. Frankfurt am Main 1996.
- Sidney Pollard: Peaceful Conquest. The Industrialization of Europe 1760 – 1970. Oxford 1981.
- Sidney Pollard: Region und Industrialisierung. Studien zur Rolle der Region in der Wirtschaftsgeschichte der letzten zwei Jahrhunderte. Göttingen 1980.
- Didier Terrier: Les deux âges de la proto-industrie. les tisserands du Cambrésis et du Saint-Quentinois, 1730 – 1880. Paris 1996, .
- Patrick Verley: La révolution industrielle. Paris 1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Promislovij perevorot u Franciyi mav svoyi osoblivosti i specifiku Vin rozpochavsya piznishe nizh v Angliyi i buv zatyazhnim Na dumku deyakih vchenih u tomu chisli francuzkih Francuzka revolyuciya 1789 1794 rr negativno vplinula na hid ekonomichnogo rozvitku krayini Nezvazhayuchi na progolosheni svobodi u krayini trivalij chas panuvav ekonomichnij haos ta dezorganizaciya sho dalo pidstavi francuzkomu vchenomu M Levi Lebuajye vvazhati revolyuciyu v ekonomichnomu plani nacionalnoyu katastrofoyu Pershij etapPershi mashini tut z yavilisya she v kinci XVIII st ale ne mali shirokogo zastosuvannya Promislove pidnesennya vidbulosya u 1805 1810 rr v chasi pravlinnya Direktoriyi ta Napoleona yaki aktivno pidtrimuvali promislovist i torgivlyu U cej zhe chas u Franciyi znajshli poshirennya anglijski vinahodi Osoblivu rol u tekstilnij galuzi promislovosti vidigrali verstat Zhakkara stvorenij u 1804 1808 rr yakij vigotovlyav tkanini z vizerunkom ta mashini Zhirara 1810 r sho zdijsnyuvali himichno mehanichnu obrobku lonu Shopravda ci vinahodi poshirilisya u francuzkij tekstilnij promislovosti lishe u 40 h rokah U cilomu inzhenerno tehnichna dumka u Franciyi vidstavala vid anglijskoyi Kontinentalna blokada Angliyi yaku provodiv Napoleon u 1806 r zakrila francuzkij i yevropejskij rinki dlya anglijskih promislovih tovariv stvorila veliki ekonomichni trudnoshi dlya Angliyi Vona priskorila stanovlennya i rozvitok deyakih galuzej francuzkoyi promislovosti sukonnoyi himichnoyi metaloobrobnoyi Prote ti galuzi promislovosti yaki pracyuvali na kolonialnij sirovini bavovnyana cukrova perezhivali zanepad U cilomu pragnennya Napoleona stvoriti umovi dlya panuvannya francuzkoyi promislovosti na kontinenti negativno poznachilisya na hodi promislovogo rozvitku Franciya na dovgi roki bula pozbavlena anglijskih mashin metalovirobiv ta vugillya neobhidnih dlya mehanizaciyi virobnichih procesiv Silske gospodarstvo Franciyi strazhdalo cherez pripinennya eksportu zerna vin ta inshih produktiv Kontinentalnoyu blokadoyu buli nevdovoleni soyuzniki Napoleona Drugij etapNa drugomu etapi promislovogo perevorotu 1815 1848 rr hid ekonomichnogo rozvitku Franciyi priskoryuyetsya Zrostayut tempi mehanizaciyi virobnictva Rozvivayetsya tekstilna metalurgijna poligrafichna keramichna ta inshi galuzi promislovosti U 20 h rokah zarodzhuyetsya francuzke mashinobuduvannya Za obsyagom virobnictva promislovoyi produkciyi v seredini XIX st Franciya zajmalo druge misce u sviti pislya Velikoyi Britaniyi Odnak yiyi tehnichnij riven i konkurentospromozhnist zalishalisya nizkimi U Franciyi zberigalisya neveliki manufakturi ta dribne kustarne virobnictvo Takij stan deyaki istoriki poyasnyuyut antikapitalistichnoyu atmosferoyu francuzkogo suspilstva harakterom pidpriyemcya dribnogo dilka lyudini konservativnoyi oberezhnoyi Torgovo promislova burzhuaziya ne mala dostatnogo vplivu na formuvannya derzhavnoyi politiki Uryad ignoruvav yiyi interesi Vzhe na etapi promislovogo perevorotu u Franciyi sformuvalisya finansova burzhuaziya yaka vidigravala znachnu rol v derzhavi zate malo opikuvalasya rozvitkom promislovosti Vona zbagachuvalasya za rahunok lihvarstva finansovih ta birzhovih spekulyacij Groshovij kapital zrostav shvidshe nizh promislovij U Franciyi XIX st povilnimi tempami zrostalo naselennya popit na tovari i produkti zalishavsya nizkim Cya negativna tendenciya pogliblyuvalasya vidnosinami na seli skladnoyu ta superechlivoyu strukturoyu agrarnogo sektora ekonomiki krayini U silskomu gospodarstvi Franciyi dominuvali dribni selyanski gospodarstva yaki z rostom silskogo naselennya vse bilshe podribnyuvalisya Perevazhannya dribnih selyanskih gospodarstv strimuvalo kapitalistichnij rozvitok francuzkogo sela Navit nezvazhayuchi na derzhavnu mitnu politiku yaka bilshe spriyala agrariyam nizh pidpriyemcyam i tim samim galmuvala rozvitok promislovosti riven rozvitku silskogo gospodarstva porivnyano z inshimi yevropejskimi krayinami zalishavsya nizkim Tretij etapTretij etap promislovogo perevorotu u Franciyi vidbuvsya pislya revolyuciyi 1848 1849 rr i trivav do kincya 60 h rokiv U cej period fabrichno zavodske virobnictvo ohopilo bilshist galuzej promislovosti Zagalnij obsyag promislovoyi produkciyi za 1851 1865 rr zris majzhe vdvichi Kilkist parovih dviguniv u promislovosti j transporti zbilshilasya z 7 7 do 27 8 tis Protyazhnist zaliznic dosyagla 17 4 tis km Za prikladom Angliyi bulo progolosheno svobodu torgivli likvidovano obtyazhlivi mita Uspishno rozvivalasya kreditna sprava a birzha banki i akcionerni tovaristva dosyagli nebuvaloyi sili i znachennya Taki uspihi u rozvitku ekonomiki krayini buli dosyagnuti zavdyaki zvazhenij liberalnij politici Napoleona III ta jogo uryadu Otzhe v rezultati promislovogo perevorotu francuzka ekonomika ostatochno perejshla na shlyah industrialnogo rozvitku Odnak na vidminu vid Angliyi u gospodarstvi Franciyi znachnu rol vidigravalo lihvarstvo Div takozhDruga promislova revolyuciyaLiteraturaFernand Braudel Ernest Labrousse Hrsg Wirtschaft und Gesellschaft in Frankreich im Zeitalter der Industrialisierung 1789 1880 Frankfurt am Main Band 1 1986 Band 2 1988 J H Clapham The economic Development of France and Germany 1815 1914 4 Auflage Cambridge 1961 L A Clarkson Proto industrialization The first Phase of Industrialization Hong Kong 1985 Carlo M Cipolla Hrsg Europaische Wirtschaftsgeschichte Band 4 Die Entwicklung der industriellen Gesellschaften Stuttgart 1977 Yves Cohen Hrsg Klaus Manfrass Hrsg Frankreich und Deutschland Forschung Technologie und industrielle Entwicklung im 19 und 20 Jahrhundert Munchen 1990 Wolfram Fischer Hrsg Europaische Wirtschafts und Sozialgeschichte von der Mitte des 19 Jahrhunderts bis zum Ersten Weltkrieg Band 5 Stuttgart 1985 Douglas Fisher The industrial Revolution A macroeconomic Interpretation Hong Kong 1992 Helmut Grosskreutz Privatkapital und Kanalbau in Frankreich 1814 1848 Eine Fallstudie zur Rolle der Banken in der franzosischen Industrialisierung Berlin 1977 John R Harris Industrial Espionage and Technology Transfer Britain and France in the Eighteenth Century Cambridge 1998 Jonathan Hughes Industrialization and economic History Theses and Conjectures New York 1970 Tom Kemp Industrialization in Nineteenth Century Europe Bungay Suffolk 1969 Ilja Mieck Hrsg Europaische Wirtschafts und Sozialgeschichte von der Mitte des 17 Jahrhunderts bis zur Mitte des 19 Jahrhunderts Band 4 Stuttgart 1993 Toni Pierrenkemper Umstrittene Revolutionen Industrialisierung im 19 Jahrhundert Frankfurt am Main 1996 Sidney Pollard Peaceful Conquest The Industrialization of Europe 1760 1970 Oxford 1981 Sidney Pollard Region und Industrialisierung Studien zur Rolle der Region in der Wirtschaftsgeschichte der letzten zwei Jahrhunderte Gottingen 1980 Didier Terrier Les deux ages de la proto industrie les tisserands du Cambresis et du Saint Quentinois 1730 1880 Paris 1996 ISBN 2 7132 1203 0 Patrick Verley La revolution industrielle Paris 1985