Приходько Володимир Іванович (актор)

Володи́мир Іва́нович Прихо́дько (24 жовтня 1933, Мерефа - 10 червня 2023, там же) — український та російський актор й кіноактор радянських часів.

Приходько Володимир Іванович
Народився	24 жовтня 1933(1933-10-24) Мерефа
Помер	10 червня 2023(2023-06-10) (89 років) Мерефа
Громадянство	УРСР →  Росія
Діяльність	актор, кіноактор
Alma mater	Харківський державний театральний інститут
IMDb	nm0697485

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Приходько.

Життєпис

1951 року поступив до , після закінчення навчання влаштувався на завод, вчився у вечірній школі.

Почав серйозно займатися футболом, у 1950 та 1951 роках грав за юнацький склад «Будівельника» («Авангард», Мерефа), в тому часі у Харківській області команда була серед однолітків однією з найсильніших.

1953 року запрошений до дорослого складу мерефинського «Будівельника», отримує спортивний розряд.

1955 року запрошений в склад «Авангарду» («Металіст», Харків), при кінці сезону отримав травму, по якій не зміг надалі грати на рівні команди майстрів.

Потягом 1955—1958 років працював та лікувався в П'ятигорську.

Навесні 1958 повертається до Мерефи, отримує запрошення грати в друголіговій команді міста Шахти; через кілька місяців отримує повторну травму, котра остаточно ставить хрест на кар'єрі футболіста.

Акторська кар'єра почалася цілком випадково — проходячи поруч театру ім. Шевченка, побачив оголошення про набір в театральну студію і вирішив спробувати.

1961 року закінчив Харківську студію, спрямований до праці в Сімферопольський драматичний театр.

Звідти виїхав до Москви, підробляв в театрі ім. Станіславського, добивався участі в зйомках на Мосфільмі.

1962 року поступив на відділення музичної комедії Музичного училища ім. Гнесіних.

Того ж року запрошений режисером на роль матроса в «Оптимістичній трагедії».

Товаришував з акторами Тихоновим — допомагав йому з підвищенням оплати за зйомки, та Гурченко.

Сучасність та дивна позиція близьких

1991 року з розпадом СРСР залишився незатребуваним, як і весь радянський кінематограф, повертається в Мерефу, до хворої мами, залишивши після розлучення квартиру в Москві колишній дружині та дочці — має троє дітей.

В пресі його дочка звинувачувала в спробі зґвалтування. На що Приходько відповів, що прощає їй цю неправду.

Ролі

Його вважають визнаним майстром епізоду, знявся в понад 55 фільмах, зокрема:

• 1962 — «Оптимістична трагедія», матрос,
• 1963 — «Їм підкоряється небо» — льотчик-майор,
• 1964 — «Велика руда» — трубач,
• 1965 — «Операція „И“ та інші пригоди Шурика» — частина «Напарник» — відбуваючий п'ятнадцять діб,
• 1965 — «Будується міст» — робочий на товариському суді,
• 1965—1967 — «Війна і мир» — солдат-затягувач пісень,
• 1966 — «Хмир» (короткометражний фільм),
• 1971 — «Джентльмени удачі» — водій,
• 1971 — «Червоні маки Іссик-Куля» — прикордонник,
• 1973 — «Справи сердечні» — працівник автозаводу",
• 1973 — «Вічний поклик» — охоронець в тюрмі,
• 1974 — «Незнайомий спадкоємець» — Нестеренко,
• 1975 — «Брильянти для диктатури пролетаріату» — нальотник,
• 1975 — «Дерсу Узала» — російський солдат,
• 1975 — «Скарб» — буровик Борис Любимов,
• 1975 — «Про що не дізнаються трибуни» — вболівальник з Білогорська,
• 1976 — «Дванадцять стільців» — в третій серії у епізоді,
• 1976 — «Денний поїзд» — Сємєчкін,
• 1976 — «По вовчому сліду» — «антоновець»,
• 1976 — «Строгови» — старший наглядач,
• 1977 — «Борг» — в епізоді,
• 1977 — «І це все про нього» — бригадир лісорубів Притикін,
• 1977 — «І знову Аніскін» — учасник хору,
• 1977 — «Трактир на П'ятницькій» — Митрич, бандит-трактирник,
• 1977 — «Народжена революцією» — диверсант в серії «Фронт за лінією фронту».
• 1978 — «Вас очікує громадянка Никанорова» — Клюєв,

• 1978 — «Версія полковника Зоріна» — немолодий «вантажник»,
• 1978 — «Ліки проти страху» — завзятий доміношник Сарафанов,
• 1978 — «Терміновий виклик» — Трохим Денисович,
• 1979 — «Пригоди маленького батька» — помічник капітана,
• 1979 — «Сьогодні та завтра» — чоловік в парку,
• 1980 — «Вам і не снилося» — таксист,
• 1980 — «Якби я був начальником» — Привалов,
• 1980 — «Непрошений товариш» — капітан міліції",
• 1980 — «Приватна особа» — вчитель фізкультури Михайло Федорович Порожняк,
• 1981 — «Небезпечний вік» — людина з ордером по обміну з Сокольників,
• 1983 — «Біля небезпечної межі» — Хельмут, гестапівський кат,
• 1984 — «Перша кінна» — Опанасенко,
• 1984 — «Приходь вільним» — штабс-капітан,
• 1984 — «Челюскінці» — будівельник Дмитро Ілліч Березін,
• 1985 — «Повернення Будулая» — продавець помідорів,
• 1987 — «Дні та роки Миколи Батигіна» — городовий Михайлович в першій серії,
• 1988 — «Білі ворони» — в епізоді,
• 1988 — «Не забудь озирнутися» — в епізоді,
• 1989 — «Закон» — людина з вінком.

Джерела

• Ювілей наодинці
• Радянські актори (рос.)
• (рос.)