При нцип Ланда уера припущення що накладає обмеження на мінімальні енергетичні затрати необхідні для виконання обчислень

При́нцип Ланда́уера — припущення, що накладає обмеження на мінімальні енергетичні затрати, необхідні для виконання обчислень. Його висловив у 1961 році співробітник IBM .

За припущенням Ландауера, при виконанні будь-якої логічно незворотної дії з інформацією, наприклад, при стиранні одного біта інформації, обчислювальна система обов'язково повинна збільшити ентропію тих ступенів вільності, які інформації не несуть, або ж передати цю ентропію термостату.

Мінімальну затрату енергії на виконання стирання одного біта інформації називають межею Ландауера і оцінюють як $k_{B}T{\text{ln}}2$ ,

де $k_{B}$ — стала Больцмана, $T$ — температура. Енергетичні затрати в реальних обчислювальних системах у мільйони разів більші, тому принцип Ландауера залишається гіпотетичним міркуванням. Однак, деякі спроби здійснити його перевірку проводилися.

Зазвичай принцип Ландауера трактується як фізичний закон, хоча це лише припущення. Обчислення можуть проводитися не тільки за рахунок енергії, а й за рахунок збільшення ентропії, що не пов'язане зі зміною енергії.

Принцип застосовний для незворотних процесів, однак існує напрямок досліджень в галузі оборотних обчислень.

Посилання

Rolf Landauer (1961), (PDF), IBM Journal of Research and Development, 5 (3): 183—191, doi:10.1147/rd.53.0183, архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2022, процитовано 18 лютого 2015
. Tikalon.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 5 травня 2013.
. Bloomweb.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 5 травня 2013.
. Spectrum.ieee.org. Архів оригіналу за 22 листопада 2013. Процитовано 5 травня 2013.
Antoine Bérut; Artak Arakelyan; Artyom Petrosyan; Sergio Ciliberto; Raoul Dillenschneider; Eric Lutz (8 березня 2012), (PDF), Nature, 483 (7388): 187—190, Bibcode:2012Natur.483..187B, doi:10.1038/nature10872, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 19 січня 2016
Yonggun Jun; Momčilo Gavrilov; John Bechhoefer (4 листопада 2014), , Physical Review Letters, 113 (19): 190601, arXiv:1408.5089, Bibcode:2014PhRvL.113s0601J, doi:10.1103/PhysRevLett.113.190601, архів оригіналу за 1 березня 2017, процитовано 19 січня 2016
Joan Vaccaro; Stephen Barnett (8 червня 2011), (PDF), Proc. R. Soc. A, 467 (2130): 1770—1778, arXiv:1004.5330, Bibcode:2011RSPSA.467.1770V, doi:10.1098/rspa.2010.0577, архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2016, процитовано 19 січня 2016

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[landauer-1] Rolf Landauer (1961), (PDF), IBM Journal of Research and Development, 5 (3): 183—191, doi:10.1147/rd.53.0183, архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2022, процитовано 18 лютого 2015

[2] . Tikalon.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 5 травня 2013.

[3] . Bloomweb.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 5 травня 2013.

[4] . Spectrum.ieee.org. Архів оригіналу за 22 листопада 2013. Процитовано 5 травня 2013.

[berut-5] Antoine Bérut; Artak Arakelyan; Artyom Petrosyan; Sergio Ciliberto; Raoul Dillenschneider; Eric Lutz (8 березня 2012), (PDF), Nature, 483 (7388): 187—190, Bibcode:2012Natur.483..187B, doi:10.1038/nature10872, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 19 січня 2016

[jun-6] Yonggun Jun; Momčilo Gavrilov; John Bechhoefer (4 листопада 2014), , Physical Review Letters, 113 (19): 190601, arXiv:1408.5089, Bibcode:2014PhRvL.113s0601J, doi:10.1103/PhysRevLett.113.190601, архів оригіналу за 1 березня 2017, процитовано 19 січня 2016

[vaccaro-7] Joan Vaccaro; Stephen Barnett (8 червня 2011), (PDF), Proc. R. Soc. A, 467 (2130): 1770—1778, arXiv:1004.5330, Bibcode:2011RSPSA.467.1770V, doi:10.1098/rspa.2010.0577, архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2016, процитовано 19 січня 2016