університет, організація, видавець відкритого доступу | ||||
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури | ||||
ПДАБА | ||||
48°27′11″ пн. ш. 35°03′13″ сх. д. / 48.45316111002777859° пн. ш. 35.05388056002777830° сх. д.Координати: 48°27′11″ пн. ш. 35°03′13″ сх. д. / 48.45316111002777859° пн. ш. 35.05388056002777830° сх. д. | ||||
Країна | Україна[1][2] | |||
---|---|---|---|---|
Місто | Дніпро | |||
Розташування | Дніпро | |||
Засновано | 1930 | |||
Акредитація: | IV рівня | |||
Ректор | Савицький Микола Васильович | |||
Студентів: | 10 000 | |||
Докторів наук: | 43 | |||
Випускники | ||||
Сайт: | www.pgasa.dp.ua | |||
Адреса: | м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 24а, 49600 | |||
| ||||
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури у Вікісховищі | ||||
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури — вищий навчальний заклад у м. Дніпрі.
Історія
Катеринославський політехнічний інститут (1916—1921)
Після відкриття у середині 1880-х рр. в Катеринославі Брянського металургійного заводу і залізниці, яка сполучила Криворізький рудний і Донецький вугільний басейни, місто пережило «індустріальний вибух», що позначився на всіх сферах його життя. Так, з 1885 по 1915 р. стрімко зросла чисельність населення (з 41,8 до 225,4 тис. осіб); удвічі збільшилася територія міста; але навчальних закладів не вистачало. Місцева інтелігенція вела боротьбу за відкриття у місті нових вищих навчальних закладів, оскільки наявних — Вищого гірничого училища (перетвореного на інститут у 1912 р.) і Комерційного училища (яке мало всі підстави реорганізуватися в інститут) не вистачало, щоб підготувати фахівців вищої кваліфікації для промислового міста. Міська громада в 1916 р. активно обговорювала питання про відкриття у місті відразу чотирьох вишів — класичного університету, політехнічного, транспортного та сільськогосподарського інститутів. Першим, як стверджує краєзнавець В. С. Старостін, був реалізований проект політехнічного інституту, який розпочав свою роботу 31 січня 1917 р., але Статут закладу був підписаний міністром народної освіти Росії, графом П. М. Ігнатьєвим ще 5 квітня 1916 р. За суттєвою допомогою викладачів Катеринославського гірничого інституту та часткового використання його матеріально-технічної бази організатори Політехнічного інституту змогли налагодити роботу закладу та оголосити перший набір студентів уже в серпні 1916 р. Численні справи студентів першого набору Політехнічного інституту, що зберігаються у фонді р2065 Державного архіву Дніпропетровської області, датовані серпнем 1916 — січнем 1917 р. Всього у фондах архіву зберігається 2661 справа студентів і викладачів Приватного політехнічного інституту, які свідчать про його активну діяльність упродовж 1916—1921 рр. Через студентські і викладацькі справи можна прослідкувати еволюцію назви Приватного політехнічного інституту: у 1918 р. він знаний як Катеринославський єврейський науковий інститут, у 1919 р. — знову як Катеринославський політехнічний інститут, у 1920 р. — як Катеринославський державний політехнічний інститут тощо.
Усього в інституті протягом 1917—1920 рр. навчалося 1170 студентів (серед яких налічувалося 107 українців і росіян), хоча заяв було подано на половину більше (1479 —від євреїв, 131 — від українців і росіян). У складі інституту планувалося створити три факультети — електромеханічний, інженерний та економічний, але вдалося організувати і налагодити діяльність лише двох перших.
Багато викладачів поєднували роботув Гірничому інституті з викладанням у Політехнічному(Л. В. Писаржевський, І. Ю. Огієвецький, О. М. Динник, Я. І. Грдина, Г. Є. Євреїнов, Й. І. Танатар тощо). Директор Політехнічного інституту — С. А. Заборовський, який доклав неймовірних зусиль задля розвитку, піднесення і збереження довіреного йому закладу.
У квітні 1918 р. тривали обговорення нового статуту Єврейської академії (закладу, на який планувалося перетворити Політехнічний інститут). Зокрема, одностайно було вирішено запровадити максимальну автономію; розділити сфери діяльності Опікунської ради (яка мала керувати інститутом у фінансовому плані) і викладацької колегії (що відповідала б за навчальний процес); найвище управління інститутом у навчальному плані покласти на раду професорів (замість об'єднаного зібрання факультетів). У травні 1918 р. два представники інституту (декан І. Ю. Огієвецький та проф. С. Н. Бернштейн) були делеговані до Києва на З'їзд представників вищих навчальних закладів України. У тому ж місяці збори факультетів постановили відкрити математичний факультет в інституті. Директор С. А. Заборовський запропонував внести до Статуту пункти про право інституту присуджувати наукові ступені. Після обговорення збори постановили, що технічні факультети можуть присуджувати ступінь ад'юнкта, а факультети університетського типу — ступені магістра і доктора наук. Порівнюючи Статут ЄНІ зі Статутом Політехнічного інституту, слід відзначити, що в першому особам, які закінчили повний курс навчання, планувалося видавати дипломи з присвоєнням звання інженера-електрика (тим, хто закінчив електротехнічний факультет); інженера-будівельника (тим, хто закінчив інженерно-будівельне відділення інженерного факультету); інженера-технолога (після закінчення механічного факультету) й інженера-архітектора (після завершення навчання на архітектурному відділенні інженерного факультету), у той час як випускники Політехнічного інституту отримували лише посвідчення, після чого могли бути допущеними до випробувань на присвоєння звання інженера при відповідних урядових вищих навчальних закладах. Далі у Статуті ЄНІ стверджувалося, що особи із зазначеними званнями мають право керувати фабриками і заводами, споруджувати фабричні і заводські будівлі, виконувати будь-які будівельні роботи і розробляти проекти будь-яких будівель і споруд тощо; а також підкреслювалося, що випускники ЄНІ мають усі права, що й випускники урядових вищих навчальних закладів. Отже, зрозуміло, що Єврейський науковий інститут значно розширював можливості працевлаштування випускників порівняно з тією освітою, що надавалася Політехнічним інститутом.
27 березня 1919 р. на екстрених факультетських зборах було обрано комісію для підготовки доповідної записки про необхідність збереження незалежності ЄНІ (нагальна потреба таких дій виникла через постанову Комітету у справах вищих шкіл про об'єднання ВНЗ Катеринослава). 29 березня 1919 р. на засіданні було прийнято резолюцію з вищеокресленого питання, в якій зазначено: «Об'єднані збори факультетів, заперечуючи за ким-небудь моральне право позбавити єврейський народ своєї вищої школи, заявляють про необхідність зберегти Єврейський науковий інститут в м. Катеринославі як самостійну установу» (протокол № 56 від 29 березня 1919 р.). Ця резолюція була розіслана до всіх вишів міста і, ймовірно, цим Єврейський науковий інститут був урятований від злиття з іншими ВНЗ.
Інформація про діяльність інституту впродовж листопада 1919 р. — червня 1921 р. представлена в окремих особових справах викладачів і студентів, що зберігаються у Державному архіві Дніпропетровської області. У 1919 р. Катеринославська рада робітничих і червоноармійських депутатів видавала посвідчення викладачам ЄНІ, що вони є його працівниками. Є інформація, що у липні 1921 р. механічне та електротехнічне відділення Політехнічного інституту були приєднані до Катеринославського гірничого інституту. Проректором з навчальної роботи на новоприєднаних відділеннях став Г. Є. Євреїнов, який також очолив нову кафедру гірничої електротехніки. Доля інженерного відділення остаточно не з'ясована. Є припущення, що частина його викладачів (С. А. Заборовський, Г. С. Живовта ін.) і студентів перейшли до сформованого у 1921 р. Катеринославського вечірнього робітничого будівельного технікуму.
Катеринославський вечірній робітничий будівельний технікум (1921—1930)
На вул. Великій Базарній (нині — Святослава Хороброго, 11) з 1921 р. навчалися студенти Катеринославського вечірнього робітничого будівельного технікуму. За роки свого існування технікум підготував близько 150 інженерів-будівельників. У Державному архіві Дніпропетровської області існує фонд «Катеринославський вечірній будівельний технікум». У ньому є окремі справи студентів, у яких зазначено місце і час навчання. Зокрема, студент «… Веремей 1915 р. вступив на політехнічні курси, що згодом перетворилися на Перший Катеринослав-Єврейський технікум, де він навчався до 1919 р. … В кінці 1923 р. вступив до Вечірнього робітничого Будівельного технікуму, де і навчався дотепер» (документ датований 30 червням 1929 р., фонд 265,оп. 1, спр. 1). Студенти П'ятов та Скороходов, які вступили до будівельного технікуму в 1917 та 1918 рр., відповідно, навчалися в ньому, за архівними даними, до12 липня 1924 р. Студенти Г. Попов та Д. Гітберг, які отримали дипломи в 1929 р., навчалися в Дніпропетровському вечірньому робітничому будівельному технікумі (інституті), до якого вступили у 1919 та 1917 рр. і закінчили у 1923 і 1924 рр. (фонд 265, оп. 1, спр. 3).Також відомості про роботу Дніпропетровського вечірнього робітничого технікуму містяться в архівному фонді Придніпровської державної академії будівництва та архітектури .
Так, кілька наказів свідчать про напружений ритм роботи студентів та викладачів Катеринославського вечірнього робітничого будівельного технікуму. Він готував кадри для промислового будівництва на Придніпров'ї, широкий розмах якого відбувся на початку 1930-х рр. Тут будувався Дніпрогес, заводи «Запоріжсталь» та «Криворіжсталь», коксохімічний завод — у м. Дніпропетровську, трубний у м. Нікополі, нові шахти — в Криворізькому та Марганецькому басейнах. Все це в сотні разів збільшило потребу в інженерно-будівельних кадрах. Тому 23 березня 1930 р. Рада Народних Комісарів УРСР прийняла постанову про організацію вечірнього будівельного інституту на базі Катеринославського вечірнього робітничого будівельного технікуму. Саме цю дату прийнято вважати днем народження Дніпропетровського будівельного інституту. Інститут входив до структури Народного комісаріату важкої промисловості СРСР і фінансувався за рахунок його коштів. Він готував інженерів-будівельників із наданням двох кваліфікацій: інженера-конструктора будівельного виробництва та інженера з промислового і цивільного будівництва. У січні-лютому 1930 р. відбувся останній випуск інженерів Катеринославського вечірнього робітничого будівельного технікуму, а в травні випуск проведено вже від імені Катеринославського будівельного інституту. Наведена інформація підтверджує наступність інженерно-будівельної освіти у Катеринославі — Дніпропетровську: від Катеринославського політехнічного інституту до Катеринославського вечірнього робітничого будівельного технікуму та Дніпропетровського вечірнього будівельного інституту. На базі останнього в 1930 р. постав Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (ДІБІ).
Дніпропетровський будівельний інститут (ДБІ, 1930—1935), Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (ДІБІ, 1935—1994), Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (ПДАБА, з 1994 р.)
1930–1940 рр. 12 червня 1930 р. Рада Народних Комісарів УРСР ухвалила рішення створити на базі вечірнього будівельного інституту Дніпропетровський будівельний інститут (ДБІ). При цьому зберігалося вечірнє відділення інституту та будівельний технікум. На стаціонарі встановили чотирирічний термін навчання.
Одночасно з роботою із набору викладацького складу першочерговим завданням керівництва було визначено організацію кафедр. У результаті наполегливої роботи вже восени 1930 р. сформовано 11 кафедр: математики, будівельної механіки, будівельних справ, геодезії, архітектури, залізобетонних конструкцій, графічних дисциплін, організації робіт, опалення та вентиляції, соціально-економічних наук, військову.
У 1931—1932 навч. роках, після реорганізації наявних і створення нових кафедр, в інституті почали діяти кафедри будівельних матеріалів, металевих і дерев'яних конструкцій, основ і фундаментів, теоретичної механіки. Станом на 1 вересня 1932 р. при кафедрах працювало 16 лабораторій та кабінетів. А вже на початок 1939—1940 навч. р. в інституті функціонувало 18 кафедр. В архівних документах 1930—1931 рр. йдеться про останній випуск студентів технікуму і, одночасно, випуск інженерів-будівельників новоутвореного інституту; запрошення викладачів інституту; організацію навчального процесу і, в той же час, будівництво власного приміщення на вул. Чернишевського, 24а. Багато труднощів успішно подолав колектив інституту під час будівництва головного корпусу. Як свідчать накази спочатку директора С. І. Мінделя, а потім — П. К. Вєтрова, з числа студентів створювалися бригади бетонників, мулярів, штукатурів, теслярів, які за розробленим графіком і відповідно до нього складеним розкладом занять працювали без відриву від навчання.
У 1931—1932 навч. роках діяло 11 кафедр. За денною формою навчання тривало чотири роки; працювало вечірнє відділення та будівельний технікум; підпорядковані інституту робітничі факультети готували до вступу в інститут робітничу та селянську молодь. У 1931 р. організовано аспірантуру. В 1934 р. було створено окремі факультети інституту — будівельний з двома спеціалізаціями та загальнотехнічний. У вересні 1935 р. навчальний заклад отримав нову назву — Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (ДІБІ). Цього ж року розпочато підготовку фахівців з організації та виробництва будівельних робіт, будівельних конструкцій, опалення, вентиляції та сантехніки, металевих конструкцій. У другій половині 1930-х рр., коли на будівництві почали з'являтися машини, виникла потреба у фахівцях з механізації будівельних робіт, тому в 1938 р.у ДІБІ було засновано механічний факультет. Вже на початок 1939 р. в інституті діяли 18 кафедр. В інституті опікувалися не лише професійним розвитком молоді: діяли гуртки, музичні колективи. З 1931 р. яскраве і захопливе інститутське життя висвітлювала газета «Будівельник». Розгортала свою діяльність бібліотека інституту. Тоді ж було створено спортивну базу інституту.
1941–1954 рр. Війна жорстко втрутилася в життя країни. Відбулися зміни й у діяльності інституту. Викладачі, які мали військову спеціальність, були мобілізовані до діючої армії. Навчальний корпус інституту переобладнано на евакогоспіталь № 1789. У серпні 1941 р., згідно з розпорядженням Головного управління навчальних закладів Наркомбуду СРСР, інститут евакуйовано до Новосибірська, де навчання студентів продовжувалося за скороченим терміном.
1 листопада 1943 р. інститут відновив свою роботу у звільненому Дніпропетровську й одразу оголосив набір студентів. Почалася відбудова інституту та міста викладачами і студентами, які поверталися з фронту.
Ядром професорсько-викладацького складу інституту наприкінці 40-х — на початку 50-х рр.були науковці, чиє професійне становлення відбулося ще до 1917 р. Серед них — професори Михайло Іванович Малишев, завідувач кафедри основ і фундаментів, Степан Проклович Гомеля, завідувач кафедри деталей машин. Саме в цей період формується той кадровий потенціал, який надалі сприяв підвищенню авторитету інституту. Викладацький колектив поповнила велика група випускників інституту, відмінників, учорашніх фронтовиків. Серед них — М. М. Писанко, Г. І. Луста, П. О. Гагарін, І. В. Галятовський, А. П. Серко та ін. Великий внесок у розвиток вищої інженерно-будівельної освіти зробили випускники Катеринославського політехнічного інституту, працюючи викладачами у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті. А саме: А. С. Фішман, який у 1937 р. захистив кандидатську дисертацію і працював асистентом (1930—1933), деканом будівельного факультету (1939) та доцентом кафедри будівельного виробництва (1933—1980); М. Г. Фішман, який працював доцентом кафедри архітектури (1931—1975); М. Р. Фельдман, який обіймав посади доцента та завідувача кафедри вищої математики і теоретичної механіки (1928—1975); Б. Ш. Дубовий, який за період з 1930 по 1975 р. був асистентом та доцентом кафедри будівельного виробництва, а з 1956 р. — завідувачем кафедри технології будівельного виробництва; І. Я. Білоцерківський, який працював з 1930 по 1975 р. асистентом та доцентом кафедри будівельної механіки.
1955–1965 рр. Колектив інституту активно відгукувався на вимоги часу, розвивався, оновлювався, експериментував. Майже 40 % викладачів мали наукові ступені та вчені звання. За обсягом науково-дослідних робіт ДІБІ посів провідне місце серед будівельних ВНЗ України. У 1960 р. почало працювати студентське проектно-конструкторське бюро (СПКБ). Головним завданням СПКБ стало зближення навчальних програм із практикою інженерної справи. З 1960 р. почали формуватися студентські будівельні загони, що працювали не тільки у Дніпропетровській області, але й у Сибіру, Казахстані.
1965–1975 рр. У 1964 р. ректором інституту став Павло Трохимович Резніченко — енергійний організатор, досвідчений педагог, дбайливий господарник. У цей час організовано два нові факультети — сільськогосподарського будівництва та архітектурний. Значно розширена й матеріально-технічна база інституту. У 1970—1971 рр. введені в експлуатацію новий навчальний корпус, плавальний басейн, п'ятиповерхова добудова до головного навчального корпусу.
1975–1985 рр. У 1980 р. в інституті працювало 37 кафедр, навчання проводили 530 викладачів, професорів та доцентів. Щорічно на перший курс приймали понад тисячу студентів. Тільки на факультетах денної форми навчання здобували освіту більше ніж п'ять тисяч студентів. Викладацький та студентський колектив зростав, інститут працював у дві зміни, потрібні були нові аудиторії, лабораторні приміщення. У 1981 р. розпочато будівництво 13-поверхового корпусу, який вже через два роки було введено в експлуатацію. Побудували також студентський клуб та три студентські гуртожитки (№ 5, № 6, № 7) (архітектор — О. Б. Петров). Розвивалися науково-практичні програми з найбільш важливих напрямів досліджень. Інститут став одним із провідних навчальних закладів України. Опирались на традиції своїх засновників всі директори, а потім і ректори Дніпропетровського будівельного інституту та Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. Завдяки їхньому організаторському та науковому таланту, великому внеску кожного з них у розвиток будівельної освіти ДІБІ перетворився на один із провідних вишів країни.
1987–2017 рр. Новий етап у діяльності інституту пов'язаний з ім'ям Володимира Івановича Большакова, обраного ректором у 1987 р. Розпочалася робота зі створення вчених рад із захисту докторських дисертацій, що відкрило нові можливості для підготовки викладачів вищої кваліфікації та цілеспрямованої підготовки докторів наук для інституту. З 1986 до 1990 р. понад 100 викладачів інституту захистили кандидатські та 17 — докторські дисертації. У 1990 р. для координації роботи над міжнародними проектами, організації програм співробітництва із закордонними асоціаціями та обміну студентами й аспірантами, вченими було створено міжнародний відділ. У 1992 р. розпочав роботу новий факультет — економічний, який набирав студентів на престижні економічні спеціальності. Найяскравішим доказом успішного розвитку вищої інженерно-будівельної освіти у Дніпропетровську було створення Придніпровської державної академії будівництва та архітектури на базі Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 20 квітня 1994 р. Цей статус здобули, вибороли та заслужили всі попередні покоління вчених, викладачів, аспірантів, студентів і співробітників, а наступні покоління будуть гордо нести його через роки, постійно підтверджуючи звання академії відмінним навчанням, натхненною працею, новими успіхами і творчими здобутками. Надання вищому навчальному закладу статусу академії свідчить про визнання його великого науково-педагогічного потенціалу, наявність переконливих перспектив, зростання й широких можливостей підготовки висококваліфікованих кадрів для будівельного комплексу України.
У 2018 р. ректором ПДАБА було обрано професора Миколу Савицького, який активно став на шлях реформування ПДАБА з метою підвищення її конурентноспроможності серед інших закладів вищої освіти в регіоні. Так, було ліквідовано три інститути, на їх базі створено Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій. Замість шести факультетів залишилось п'ять зі зміною назв. В академії здійснюється підготовка за 67 освітньо-професійними та освітньо-науковими програмами, ліцензовано 28 спеціальностей із 14 галузей знань. Вдосконалення освітньої діяльності академії відбувається відповідно до змін в системі вищої освіти України. За цих змін в рамках внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти підготовлені та затверджені Вченою радою низка Стандартів академії.
Підписано угоду про співробітництво із Спілкою наукових та інженерних об'єднань України. Спілка є членом Європейської федерації національних інженерних асоціацій (FEANI). Угода дає можливість співробітникам академії пройти сертифікацію та одержати європейський паспорт інженера. В рамках участі в асоціації ПДАБА долучилася до роботи EU BIM групи з впровадження БІМ технологій в країнах Європи. Підписано договір про співробітництво із міжнародною громадською організацією «Асоціація НООСФЕРА», яка займається розвитком наукових досліджень, інноваційних проектів та стартапів, зокрема, галузях ІТ-технологій та аерокосмічної техніки.
Академія стала членом Міжнародного енергетичного кластеру, який об'єднує ряд підприємств, що випускають та поставляють металоконструкції, енергетичне обладнання, виконують проектні і будівельні роботи, а також 3 партнерські наукові установи, що провадять свою діяльність у галузі будівництва та енергетики. Члени МЕК працюють над спільними проектами в Україні, Литві та інших країнах ЄС. Мета кластеру — сприяти підприємствам у співробітництві, розвивати партнерство та економічну діяльність, підвищувати конкурентоздатність учасників кластера, просувати їх на міжнародному рівні. Підписано угоду про науково-технічне співробітництво між ПДАБА та компанією ЮДК Газобетон, яка є найбільшим виробником автоклавного газобетону в Україні. Попереду — амбітні плани з розробки інноваційних метаматеріалів та акустичних кристалів на основі газобетону для захисту будівель від шуму, вібрацій, сейсмічних навантажень.
У 2019 році більше 75 % студентів академії разом із викладачами та молоддю міста взяли участь у пілотній програмі Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» та Фонду ООН у галузі народонаселення Healthy Challenge 2019. Протягом квітня-травня було реалізовано більше 60 різноманітних міні-проєктів на тему здорового способу життя: фізична активність, раціональне харчування, ментальне та репродуктивне здоров'я. Учасники взяли участь у таких активностях: змагання і турніри з бадмінтону, плавання, міні-футболу, волейболу, баскетболу, фехтування та армреслінгу, настільного тенісу; заняття з йоги; забіги на малу та велику дистанцію та вело-марафони; зустрічі з цікавими експертами, зірками та тренінги і семінари в області здоров'я; конференції, лекції та круглі столи; концерти; екскурсії тощо. У фіналі програми 4 червня 2019 р. ініціативна група разом із студентами представили презентацію-звіт, за результатами якого команда академії посіла перше місце серед університетів і академій та отримала міні-грант у розмірі 30000 грн. на впровадження здорового способу життя та приз — комплект тренажерів TRX та напівсфер для фітнесу, які дозволили зробити дозвілля студентів ще більш здоровим.
Міжнародна діяльність ПДАБА. Виграно гранти Європейської комісії для міжнародного академічного обміну студентами й науковцями за програмою Erasmus: · Кільський університет (Велика Британія), Університет західної Аттики (Греція), Лодзинський технічний університет (Польща). У межах програми Erasmus надається фінансування для стажування за кордоном аспірантів, а також для поїздок за кордон і читання лекцій викладачами. Передбачено симетричні візити іноземних колег до нашої академії.
У 2019 році підписано нові договори про співпрацю із закордонними університетами: університет Ля Рошель (Франція); університет прикладних наук Мітвайда (Німеччина); Лодзинська гуманітарно-економічна академія (Польща). Продовжується робота над спільними грантами та/або програмами подвійного дипломування з 2 європейськими університетами: Технічний університет м. Аахен, Фрайберзька гірнича академія, університет прикладних наук Мітвайда (Німеччина); Університети Орлеан, Ля Рошель, Ле-Ман, Страсбург, Париж (Франція); Варшавський і Лодзинський технічні університети, Лодзинська гуманітарно-економічна академія (Польща); Словацький технологічний університет у Братиславі (Словаччина); Будапештський університет технологій та економіки (Угорщина); Ризький технічний університет (Латвія).
В академії відбувся міжнародний семінар із розвитку студентського самоврядування та громадянського суспільства, у якому взяли участь студенти Технічного університету м. Дрезден (TU Dresden), ПДАБА та Національної металургійної академії України. Впродовж трьох днів інтернаціональні студентські команди розробили креативні проекти, які стосувалися низки актуальних питань: ефективної організації студентського самоврядування, подолання корупції, розвитку комунікацій, інфраструктури, вирішенню проблем екології, розвитку благочинності тощо. Обрано кращі проекти, які запропоновані до практичного втілення. Захід проведено за фінансової підтримки німецької сторони. З нагоди семінару, академію відвідав канцлер (перший заступник ректора) TU Dresden доктор Андреас Хандчук. За результатами візиту досягнуто домовленостей про розвиток наукової співпраці ПДАБА та TU Dresden у галузі будівельного 3D-друку. Доктор Хандчук підтримав ідею створення у ПДАБА сучасної лабораторії 3D друку за допомогою німецької сторони.
Факультети та кафедри
Архітектурний факультет
Декан — проф. Челноков Олександр Васильович.
Спеціальність (освітня програма) : 191 Архітектура та містобудування (Архітектура та містобудування) — бакалавр, магістр.
Кафедри:
- Кафедра архітектури (завідувач кафедри — проф. Захаров Юрій Іванович);
- Кафедра основ архітектури (в. о. завідувача кафедри — доц. Зерова Анна Олегівна);
- Кафедра архітектурного проектування та містобудування (завідувач кафедри — доц. Невгомонний Григорій Ульянович);
- Кафедра дизайну та реконструкції архітектурного середовища (завідувач кафедри — доц. Харлан Олександр Вікторович);
- Кафедра нарисної геометрії і графіки (завідувач кафедри — доц. Сопільняк Артем Михайлович).
Факультет інформаційних технологій та механічної інженерії
Декан — доц. Тютєрєв Ігор Анатолійович
Спеціальності (освітні програми): 151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології) — бакалавр, магістр; 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) — бакалавр, магістр; 133 Галузеве машинобудування (Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини і обладнання) — бакалавр, магістр; 132 Матеріалознавство (Прикладне матеріалознавство) — бакалавр, магістр; 152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка (Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка) — бакалавр, магістр; 122 Комп'ютерні науки (Комп'ютерні науки) — бакалавр, магістр.
Кафедри:
- Кафедра матеріалознавства та обробки матеріалів (завідувач кафедри — проф. Лаухін Дмитро Вячеславович);
- Кафедра будівельних і дорожніх машин (завідувач кафедри — проф. Хмара Леонід Андрійович);
- Кафедра автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій (завідувач кафедри — доц. Ткачов Володимир Севастянович);
- Кафедра експлуатації та ремонту машин (в.о. завідувача кафедри — доц. Лиходій Олександр Сергійович);
- Кафедра комп'ютерних наук, інформаційних технологій та прикладної математики (завідувачка кафедри — д-р техн. наук, проф. Єршова Ніна Михайлівна).
Будівельний факультет
Декан — проф. Білоконь Анатолій Іванович
Спеціальності (освітні програми): 192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове та цивільне будівництво) — бакалавр, магістр;192 Будівництво та цивільна інженерія (Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів) — бакалавр, магістр; 192 Будівництво та цивільна інженерія (Автомобільні дороги і аеродроми) — бакалавр, магістр; 192 Будівництво та цивільна інженерія (Міське та комунальне господарство) — бакалавр, магістр; 124 Системний аналіз (Системний аналіз) — бакалавр; 192 Будівництво та цивільна інженерія (Енергоаудит та енергоефективність в будівництві) — магістр.
Кафедри:
- Кафедра інженерної геології та геотехніки (завідувач кафедри — проф. Сєдін Володимир Леонідович);
- Кафедра будівельної механіки та опору матеріалів (завідувач кафедри — доц. Панченко Сергій Павлович);
- Кафедра залізобетонних і кам'яних конструкцій (завідувачка кафедри — доц. Нікіфорова Тетяна Дмитрівна);
- Кафедра технології будівельного виробництва (завідувач кафедри — проф. Березюк Анатолій Миколайович);
- Кафедра планування і організації виробництва (завідувачка кафедри — проф. Кравчуновська Тетяна Сергіївна);
- Кафедра технології будівельних матеріалів, виробів та конструкцій (завідувач кафедри — доц. Шпирько Микола Васильович);
- Кафедра металевих, дерев'яних і пластмасових конструкцій (зав. — проф. Єгоров Євгеній Аркадійович).
Факультет цивільної інженерії та екології
Декан — доц. Петренко Анатолій Олегович
Спеціальності (освітні програми): 192 Будівництво та цивільна інженерія (Водопостачання та водовідведення) — бакалавр, магістр; 192 Будівництво та цивільна інженерія (Теплогазопостачання, вентиляція і кондиціювання) — бакалавр, магістр; 193 Геодезія та землеустрій (Землеустрій та кадастр) — бакалавр, магістр; 263 Цивільна безпека (Охорона праці) — бакалавр, магістр; 101 Екологія (Екологія) — бакалавр, магістр.
Кафедри:
- Кафедра безпеки життєдіяльності (завідувач кафедри — проф. Бєліков Анатолій Серафимович);
- Кафедра водопостачання, водовідведення і гідравліки (завідувачка кафедри — доц. Нагорна Олена Костянтинівна);
- Кафедра екології та охорони навколишнього середовища (завідувач кафедри — проф. Шматков Григорій Григорович);
- Кафедра опалення, вентиляції і якості повітряного середовища (в. о. завідувача кафедри – доц. Голякова Ірина Віталіївна);
- Кафедра автомобільних доріг, геодезії та землеустрою (завідувач кафедри — проф. Кірічек Юрій Олександрович).
Економічний факультет
Декан — доц. Фісуненко Павло Анатолійович
Спеціальності (освітні програми): 051 Економіка (HR-інжиніринг) — бакалавр; 071 Облік і оподаткування (Облік і оподаткування) — бакалавр, магістр; 072 Фінанси, банківська справа та страхування (Фінанси і кредит) — бакалавр, магістр; 073 Менеджмент (Менеджмент та адміністрування) — бакалавр, магістр; 073 Менеджмент (Логістика) — бакалавр, магістр; 073 Менеджмент (Проектний менеджмент) — магістр; 075 Маркетинг (Маркетинг) — бакалавр, магістр; 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність (Економіка підприємства) — бакалавр, магістр; 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність (Підприємницька діяльність та бізнес-аналітика) — бакалавр; 292 Міжнародні економічні відносини (Міжнародна економіка і бізнес) — магістр; 292 Міжнародні економічні відносини (Міжнародний туризм) — бакалавр.
Кафедри:
Кафедра фінансів, обліку та маркетингу (завідувач кафедри — доц. Чимшит Сергій Іванович);
Кафедра міжнародної економіки (завідувачка кафедри — проф. Орловська Юлія Валеріївна);
Кафедра економічної теорії та права (завідувачка кафедри — доц. Кобзар Надія Іванівна);
Кафедра менеджменту, управління проектами і логістики (завідувач кафедри — проф. Вечеров Валерій Тимофійович);
Кафедра економіки та підприємництва (завідувачка кафедри — проф. Поповиченко Ірина Валеріївна).
Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій (ННІІОТ)
Директор — доц. Петренко Віктор Олегович
Кафедри:
- Кафедра українознавства, документознавства та інформаційної діяльності (завідувачка кафедри — проф. Євсєєва Галина Петрівна);
- Кафедра філософії (завідувач кафедри — доц. Білополий Віктор Васильович);
- Кафедра іноземних мов (завідувачка кафедри — доц. Токарєва Анастасія Вікторовна);
- Кафедра вищої математики (завідувач кафедри — проф. Тичинін Валентин Анатолійович);
- Кафедра фізики (завідувач кафедри — доц. Карасьов Геннадій Григорович);
- Кафедра фізичного виховання і спорту (завідувач кафедри — доц. Шиян Володимир Миколайович).
Ректорат
- Ректор — д-р техн. наук, проф. Савицький Микола Васильович
- Проректор з наукової роботи – д-р техн. наук, проф. Данішевський Владислав Валентинович
- Проректор з науково-педагогічної, виховної та кадрової роботи – канд. техн. наук, доц. Іванцов Сергій Вікторович
- Проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи – канд. техн. наук, доц. Папірник Руслан Богданович
- Проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку – д-р техн. наук, проф. Заяць Євген Іванович
- Проректор з адміністративно-господарської роботи – Чернець Вячеслав Анатолійович
Видатні вчені академії
- Андріанов Ігор Васильович
- Баташев Валентин Михайлович
- Бєліков Анатолій Серафимович
- Большаков Володимир Іванович
- Буданов Микола Опанасович
- Вечеров Валерій Тимофійович
- Внуков В'ячеслав Сергійович
- Гомелля Степан Проклович
- Данішевський Владислав Валентинович
- Дерев'янко Віктор Миколайович
- Дібров Геннадій Данилович
- Драгун Леонід Миколайович
- Дьогтєв Григорій Федорович
- Єгоров Євгеній Аркадійович
- Іродов В'ячеслав Федорович
- Кваша Едуард Миколайович
- Кірічек Юрій Олександрович
- Ковшов Геннадій Миколайович
- Кондурарь Володимир Трифонович
- Корєнєв Борис Григорович
- Красовський Василь Леонідович
- Кулябко Володимир Васильович
- Локшин Абрам Савелійович
- Мірошниченко Олександр Анатолійович
- Міхлін Юрій Володимирович
- Моргаєвський Анатолій Борисович
- Орловська Юлія Валеріївна
- Петров Олег Борисович
- Плєханов Анатолій Васильович
- Поліщук Сергій Зіновийович
- Притикін Лев Маркович
- Прокоф'єв Федір Іванович
- Прусаков Олександр Павлович
- Прядко Володимир Михайлович
- Пунагін Володимир Миколайович
- Ревський Сергій Борисович
- Розкін Михайло Якович
- Русскевич Микола Лукич
- Савицький Микола Васильович
- Савін Гурій Миколайович
- Самойлюк Євген Павлович
- Сєдін Володимир Леонідович
- Сільвестров Анатолій Васильович
- Тян Рево Борисович
- Швець Віктор Борисович
- Шматков Григорій Григорович
- Шпирько Микола Васильович
- Яценко Євген Андрійович
- Яшунський Євген Борисович
Науково-технічна бібліотека
Бібліотечний фонд галузевий, він нараховує понад 500 тис. примірників друку українською, російською, англійською, німецькою та іншими мовами, зокрема 483 000 книг, 36 500 періодичних видань (видання будівельної та архітектурної тематики зберігаються з 1930 року), 941 дисертація, 31 500 примірників художньої літератури, зберігається зібрання праць вчених Академії.
Примітки
- GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- Directory of Open Access Journals — 2003.
Джерела
- Офіційний сайт ПДАБА
- Сайт бібліотеки ПДАБА
- Сайт Навчально-наукового Інституту інноваційних освітніх технологій (НН ІІОТ)
- Строительной академии Днепра — 90 лет
- Академії будівельних кадрів — 70 років. Нариси історії Придніпровської державної академії будівництва та архітектури: навч. посібник / Г. Г. Кривчик, В. І. Крот, Л. М. Топюк ; ПДАБА. — 2-ге вид., перероб. та доп. — Дніпропетровськ: Пороги, 2001. — 326 с. : ілюстр. — .
- Академії будівельних кадрів — 75 років. Нариси історії Придніпровської державної академії будівництва та архітектури / Г. Г. Кривчик ;под ред. В. І. Большакова ; ПДАБА. — Дніпропетровськ: ЕНЕМ, 2005. — 416 с. — .
- Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут — Придніпровська державна академія будівництва та архітектури — 80 років / ДВНЗ «Придніпр. держ. акад. буд-ва та архітектури» ; авт.-упоряд. О. В. Макаренко, В. О. Погорелова ; ред. В. І. Большаков. — Харків: [б. в.], 2010. — 176 с. : фото цв. — (Від знань до професіоналізму). — .
- Кафедри ПДАБА: віхи історії та сьогодення / Придніпр. держ. акад. буд-ва та архітектури ; за ред. Г. Г. Кривчика ; уклад. В. І. Васильківський, І. Г. Лушинська, О. В. Щербакова. — Діпропетровськ: [б. и.], 2005. — 200 с. : ілюстр.
- Подорож крізь століття (1930—2015): [зб. нарисів історії кафедр академії] / Придніпр. держ. акад. буд-ва та архітектури ; голов. ред. В. І. Большаков ; літ. ред. та відп. за вип. Т. А. Шпаковська. — Дніпропетровськ: ПДАБА, 2015. — 412 с. — .
- Придніпровська державна академія будівництва та архітектури: [іст. шлях та сучасність] / ДВНЗ «Придніпр. держ. акад. буд-ва та архітектури» ; [редкол.: В. І. Большаков (голова) та ін.] ; керівник проекту О. В. Ляцька. — Ювіл. вид. — Київ: Логос Україна, 2017. — 265, [2] с. : іл. — До 100-річчя від дня заснування. — .
- Большаков, В. И. История строительно-архитектурного образования в Екатеринославе-Днепропетровске. От технических курсов до строительного института (1910—1934 гг.) / В. И. Большаков, А. Г. Быстряков. — Днепропетровск: ПГАСА, 2005. — 143 с. : ил. — .
- Быстряков, А. Г. История строительно-архитектурного образования в Днепропетровске. Инженерно-строительный институт (1934—1941 — годы становления) / А. Г. Быстряков, О. В. Щербакова. — Днепропетровск: ПГАСА, 2005. — 51 с. : ил.
- Днепропетровский инженерно-строительный институт / Днепропетров. инженерно-строит. ин-т. — [Б. м. : б. и.], 1990. — 40 с. : ил., цв. ил.
- Очерки истории Днепропетровского инженерно-строительного института / Г. Г. Кривчик [и др.] ; ред. В. И. Большаков. — Днепропетровск: [б. и.], 1993. — 176 с.
- Шарапа, А. История Днепропетровского инженерно-строительного института, 1930—967гг.: краткий очерк / А. Шарапа, К. Потресов. — Днепропетровск: [б. и.], 1967. — 138 с. : ил.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
poperednya nazva universitet organizaciya vidavec vidkritogo dostupuPridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturiPDABA48 27 11 pn sh 35 03 13 sh d 48 45316111002777859 pn sh 35 05388056002777830 sh d 48 45316111002777859 35 05388056002777830 Koordinati 48 27 11 pn sh 35 03 13 sh d 48 45316111002777859 pn sh 35 05388056002777830 sh d 48 45316111002777859 35 05388056002777830Krayina Ukrayina 1 2 Misto DniproRoztashuvannya DniproZasnovano 1930Akreditaciya IV rivnyaRektor Savickij Mikola VasilovichStudentiv 10 000Doktoriv nauk 43Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Pridniprovskoyi derzhavnoyi akademiyi budivnictva ta arhitekturiSajt www pgasa dp uaAdresa m Dnipro vul Arhitektora Olega Petrova 24a 49600 Pridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi u Vikishovishi Pridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi vishij navchalnij zaklad u m Dnipri IstoriyaKaterinoslavskij politehnichnij institut 1916 1921 Pislya vidkrittya u seredini 1880 h rr v Katerinoslavi Bryanskogo metalurgijnogo zavodu i zaliznici yaka spoluchila Krivorizkij rudnij i Doneckij vugilnij basejni misto perezhilo industrialnij vibuh sho poznachivsya na vsih sferah jogo zhittya Tak z 1885 po 1915 r strimko zrosla chiselnist naselennya z 41 8 do 225 4 tis osib udvichi zbilshilasya teritoriya mista ale navchalnih zakladiv ne vistachalo Misceva inteligenciya vela borotbu za vidkrittya u misti novih vishih navchalnih zakladiv oskilki nayavnih Vishogo girnichogo uchilisha peretvorenogo na institut u 1912 r i Komercijnogo uchilisha yake malo vsi pidstavi reorganizuvatisya v institut ne vistachalo shob pidgotuvati fahivciv vishoyi kvalifikaciyi dlya promislovogo mista Miska gromada v 1916 r aktivno obgovoryuvala pitannya pro vidkrittya u misti vidrazu chotiroh vishiv klasichnogo universitetu politehnichnogo transportnogo ta silskogospodarskogo institutiv Pershim yak stverdzhuye krayeznavec V S Starostin buv realizovanij proekt politehnichnogo institutu yakij rozpochav svoyu robotu 31 sichnya 1917 r ale Statut zakladu buv pidpisanij ministrom narodnoyi osviti Rosiyi grafom P M Ignatyevim she 5 kvitnya 1916 r Za suttyevoyu dopomogoyu vikladachiv Katerinoslavskogo girnichogo institutu ta chastkovogo vikoristannya jogo materialno tehnichnoyi bazi organizatori Politehnichnogo institutu zmogli nalagoditi robotu zakladu ta ogolositi pershij nabir studentiv uzhe v serpni 1916 r Chislenni spravi studentiv pershogo naboru Politehnichnogo institutu sho zberigayutsya u fondi r2065 Derzhavnogo arhivu Dnipropetrovskoyi oblasti datovani serpnem 1916 sichnem 1917 r Vsogo u fondah arhivu zberigayetsya 2661 sprava studentiv i vikladachiv Privatnogo politehnichnogo institutu yaki svidchat pro jogo aktivnu diyalnist uprodovzh 1916 1921 rr Cherez studentski i vikladacki spravi mozhna proslidkuvati evolyuciyu nazvi Privatnogo politehnichnogo institutu u 1918 r vin znanij yak Katerinoslavskij yevrejskij naukovij institut u 1919 r znovu yak Katerinoslavskij politehnichnij institut u 1920 r yak Katerinoslavskij derzhavnij politehnichnij institut tosho Usogo v instituti protyagom 1917 1920 rr navchalosya 1170 studentiv sered yakih nalichuvalosya 107 ukrayinciv i rosiyan hocha zayav bulo podano na polovinu bilshe 1479 vid yevreyiv 131 vid ukrayinciv i rosiyan U skladi institutu planuvalosya stvoriti tri fakulteti elektromehanichnij inzhenernij ta ekonomichnij ale vdalosya organizuvati i nalagoditi diyalnist lishe dvoh pershih Bagato vikladachiv poyednuvali robotuv Girnichomu instituti z vikladannyam u Politehnichnomu L V Pisarzhevskij I Yu Ogiyeveckij O M Dinnik Ya I Grdina G Ye Yevreyinov J I Tanatar tosho Direktor Politehnichnogo institutu S A Zaborovskij yakij doklav nejmovirnih zusil zadlya rozvitku pidnesennya i zberezhennya dovirenogo jomu zakladu U kvitni 1918 r trivali obgovorennya novogo statutu Yevrejskoyi akademiyi zakladu na yakij planuvalosya peretvoriti Politehnichnij institut Zokrema odnostajno bulo virisheno zaprovaditi maksimalnu avtonomiyu rozdiliti sferi diyalnosti Opikunskoyi radi yaka mala keruvati institutom u finansovomu plani i vikladackoyi kolegiyi sho vidpovidala b za navchalnij proces najvishe upravlinnya institutom u navchalnomu plani poklasti na radu profesoriv zamist ob yednanogo zibrannya fakultetiv U travni 1918 r dva predstavniki institutu dekan I Yu Ogiyeveckij ta prof S N Bernshtejn buli delegovani do Kiyeva na Z yizd predstavnikiv vishih navchalnih zakladiv Ukrayini U tomu zh misyaci zbori fakultetiv postanovili vidkriti matematichnij fakultet v instituti Direktor S A Zaborovskij zaproponuvav vnesti do Statutu punkti pro pravo institutu prisudzhuvati naukovi stupeni Pislya obgovorennya zbori postanovili sho tehnichni fakulteti mozhut prisudzhuvati stupin ad yunkta a fakulteti universitetskogo tipu stupeni magistra i doktora nauk Porivnyuyuchi Statut YeNI zi Statutom Politehnichnogo institutu slid vidznachiti sho v pershomu osobam yaki zakinchili povnij kurs navchannya planuvalosya vidavati diplomi z prisvoyennyam zvannya inzhenera elektrika tim hto zakinchiv elektrotehnichnij fakultet inzhenera budivelnika tim hto zakinchiv inzhenerno budivelne viddilennya inzhenernogo fakultetu inzhenera tehnologa pislya zakinchennya mehanichnogo fakultetu j inzhenera arhitektora pislya zavershennya navchannya na arhitekturnomu viddilenni inzhenernogo fakultetu u toj chas yak vipuskniki Politehnichnogo institutu otrimuvali lishe posvidchennya pislya chogo mogli buti dopushenimi do viprobuvan na prisvoyennya zvannya inzhenera pri vidpovidnih uryadovih vishih navchalnih zakladah Dali u Statuti YeNI stverdzhuvalosya sho osobi iz zaznachenimi zvannyami mayut pravo keruvati fabrikami i zavodami sporudzhuvati fabrichni i zavodski budivli vikonuvati bud yaki budivelni roboti i rozroblyati proekti bud yakih budivel i sporud tosho a takozh pidkreslyuvalosya sho vipuskniki YeNI mayut usi prava sho j vipuskniki uryadovih vishih navchalnih zakladiv Otzhe zrozumilo sho Yevrejskij naukovij institut znachno rozshiryuvav mozhlivosti pracevlashtuvannya vipusknikiv porivnyano z tiyeyu osvitoyu sho nadavalasya Politehnichnim institutom 27 bereznya 1919 r na ekstrenih fakultetskih zborah bulo obrano komisiyu dlya pidgotovki dopovidnoyi zapiski pro neobhidnist zberezhennya nezalezhnosti YeNI nagalna potreba takih dij vinikla cherez postanovu Komitetu u spravah vishih shkil pro ob yednannya VNZ Katerinoslava 29 bereznya 1919 r na zasidanni bulo prijnyato rezolyuciyu z visheokreslenogo pitannya v yakij zaznacheno Ob yednani zbori fakultetiv zaperechuyuchi za kim nebud moralne pravo pozbaviti yevrejskij narod svoyeyi vishoyi shkoli zayavlyayut pro neobhidnist zberegti Yevrejskij naukovij institut v m Katerinoslavi yak samostijnu ustanovu protokol 56 vid 29 bereznya 1919 r Cya rezolyuciya bula rozislana do vsih vishiv mista i jmovirno cim Yevrejskij naukovij institut buv uryatovanij vid zlittya z inshimi VNZ Informaciya pro diyalnist institutu vprodovzh listopada 1919 r chervnya 1921 r predstavlena v okremih osobovih spravah vikladachiv i studentiv sho zberigayutsya u Derzhavnomu arhivi Dnipropetrovskoyi oblasti U 1919 r Katerinoslavska rada robitnichih i chervonoarmijskih deputativ vidavala posvidchennya vikladacham YeNI sho voni ye jogo pracivnikami Ye informaciya sho u lipni 1921 r mehanichne ta elektrotehnichne viddilennya Politehnichnogo institutu buli priyednani do Katerinoslavskogo girnichogo institutu Prorektorom z navchalnoyi roboti na novopriyednanih viddilennyah stav G Ye Yevreyinov yakij takozh ocholiv novu kafedru girnichoyi elektrotehniki Dolya inzhenernogo viddilennya ostatochno ne z yasovana Ye pripushennya sho chastina jogo vikladachiv S A Zaborovskij G S Zhivovta in i studentiv perejshli do sformovanogo u 1921 r Katerinoslavskogo vechirnogo robitnichogo budivelnogo tehnikumu Katerinoslavskij vechirnij robitnichij budivelnij tehnikum 1921 1930 Na vul Velikij Bazarnij nini Svyatoslava Horobrogo 11 z 1921 r navchalisya studenti Katerinoslavskogo vechirnogo robitnichogo budivelnogo tehnikumu Za roki svogo isnuvannya tehnikum pidgotuvav blizko 150 inzheneriv budivelnikiv U Derzhavnomu arhivi Dnipropetrovskoyi oblasti isnuye fond Katerinoslavskij vechirnij budivelnij tehnikum U nomu ye okremi spravi studentiv u yakih zaznacheno misce i chas navchannya Zokrema student Veremej 1915 r vstupiv na politehnichni kursi sho zgodom peretvorilisya na Pershij Katerinoslav Yevrejskij tehnikum de vin navchavsya do 1919 r V kinci 1923 r vstupiv do Vechirnogo robitnichogo Budivelnogo tehnikumu de i navchavsya doteper dokument datovanij 30 chervnyam 1929 r fond 265 op 1 spr 1 Studenti P yatov ta Skorohodov yaki vstupili do budivelnogo tehnikumu v 1917 ta 1918 rr vidpovidno navchalisya v nomu za arhivnimi danimi do12 lipnya 1924 r Studenti G Popov ta D Gitberg yaki otrimali diplomi v 1929 r navchalisya v Dnipropetrovskomu vechirnomu robitnichomu budivelnomu tehnikumi instituti do yakogo vstupili u 1919 ta 1917 rr i zakinchili u 1923 i 1924 rr fond 265 op 1 spr 3 Takozh vidomosti pro robotu Dnipropetrovskogo vechirnogo robitnichogo tehnikumu mistyatsya v arhivnomu fondi Pridniprovskoyi derzhavnoyi akademiyi budivnictva ta arhitekturi Tak kilka nakaziv svidchat pro napruzhenij ritm roboti studentiv ta vikladachiv Katerinoslavskogo vechirnogo robitnichogo budivelnogo tehnikumu Vin gotuvav kadri dlya promislovogo budivnictva na Pridniprov yi shirokij rozmah yakogo vidbuvsya na pochatku 1930 h rr Tut buduvavsya Dniproges zavodi Zaporizhstal ta Krivorizhstal koksohimichnij zavod u m Dnipropetrovsku trubnij u m Nikopoli novi shahti v Krivorizkomu ta Marganeckomu basejnah Vse ce v sotni raziv zbilshilo potrebu v inzhenerno budivelnih kadrah Tomu 23 bereznya 1930 r Rada Narodnih Komisariv URSR prijnyala postanovu pro organizaciyu vechirnogo budivelnogo institutu na bazi Katerinoslavskogo vechirnogo robitnichogo budivelnogo tehnikumu Same cyu datu prijnyato vvazhati dnem narodzhennya Dnipropetrovskogo budivelnogo institutu Institut vhodiv do strukturi Narodnogo komisariatu vazhkoyi promislovosti SRSR i finansuvavsya za rahunok jogo koshtiv Vin gotuvav inzheneriv budivelnikiv iz nadannyam dvoh kvalifikacij inzhenera konstruktora budivelnogo virobnictva ta inzhenera z promislovogo i civilnogo budivnictva U sichni lyutomu 1930 r vidbuvsya ostannij vipusk inzheneriv Katerinoslavskogo vechirnogo robitnichogo budivelnogo tehnikumu a v travni vipusk provedeno vzhe vid imeni Katerinoslavskogo budivelnogo institutu Navedena informaciya pidtverdzhuye nastupnist inzhenerno budivelnoyi osviti u Katerinoslavi Dnipropetrovsku vid Katerinoslavskogo politehnichnogo institutu do Katerinoslavskogo vechirnogo robitnichogo budivelnogo tehnikumu ta Dnipropetrovskogo vechirnogo budivelnogo institutu Na bazi ostannogo v 1930 r postav Dnipropetrovskij inzhenerno budivelnij institut DIBI Dnipropetrovskij budivelnij institut DBI 1930 1935 Dnipropetrovskij inzhenerno budivelnij institut DIBI 1935 1994 Pridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi PDABA z 1994 r 1930 1940 rr 12 chervnya 1930 r Rada Narodnih Komisariv URSR uhvalila rishennya stvoriti na bazi vechirnogo budivelnogo institutu Dnipropetrovskij budivelnij institut DBI Pri comu zberigalosya vechirnye viddilennya institutu ta budivelnij tehnikum Na stacionari vstanovili chotiririchnij termin navchannya Odnochasno z robotoyu iz naboru vikladackogo skladu pershochergovim zavdannyam kerivnictva bulo viznacheno organizaciyu kafedr U rezultati napoleglivoyi roboti vzhe voseni 1930 r sformovano 11 kafedr matematiki budivelnoyi mehaniki budivelnih sprav geodeziyi arhitekturi zalizobetonnih konstrukcij grafichnih disciplin organizaciyi robit opalennya ta ventilyaciyi socialno ekonomichnih nauk vijskovu U 1931 1932 navch rokah pislya reorganizaciyi nayavnih i stvorennya novih kafedr v instituti pochali diyati kafedri budivelnih materialiv metalevih i derev yanih konstrukcij osnov i fundamentiv teoretichnoyi mehaniki Stanom na 1 veresnya 1932 r pri kafedrah pracyuvalo 16 laboratorij ta kabinetiv A vzhe na pochatok 1939 1940 navch r v instituti funkcionuvalo 18 kafedr V arhivnih dokumentah 1930 1931 rr jdetsya pro ostannij vipusk studentiv tehnikumu i odnochasno vipusk inzheneriv budivelnikiv novoutvorenogo institutu zaproshennya vikladachiv institutu organizaciyu navchalnogo procesu i v toj zhe chas budivnictvo vlasnogo primishennya na vul Chernishevskogo 24a Bagato trudnoshiv uspishno podolav kolektiv institutu pid chas budivnictva golovnogo korpusu Yak svidchat nakazi spochatku direktora S I Mindelya a potim P K Vyetrova z chisla studentiv stvoryuvalisya brigadi betonnikiv mulyariv shtukaturiv teslyariv yaki za rozroblenim grafikom i vidpovidno do nogo skladenim rozkladom zanyat pracyuvali bez vidrivu vid navchannya U 1931 1932 navch rokah diyalo 11 kafedr Za dennoyu formoyu navchannya trivalo chotiri roki pracyuvalo vechirnye viddilennya ta budivelnij tehnikum pidporyadkovani institutu robitnichi fakulteti gotuvali do vstupu v institut robitnichu ta selyansku molod U 1931 r organizovano aspiranturu V 1934 r bulo stvoreno okremi fakulteti institutu budivelnij z dvoma specializaciyami ta zagalnotehnichnij U veresni 1935 r navchalnij zaklad otrimav novu nazvu Dnipropetrovskij inzhenerno budivelnij institut DIBI Cogo zh roku rozpochato pidgotovku fahivciv z organizaciyi ta virobnictva budivelnih robit budivelnih konstrukcij opalennya ventilyaciyi ta santehniki metalevih konstrukcij U drugij polovini 1930 h rr koli na budivnictvi pochali z yavlyatisya mashini vinikla potreba u fahivcyah z mehanizaciyi budivelnih robit tomu v 1938 r u DIBI bulo zasnovano mehanichnij fakultet Vzhe na pochatok 1939 r v instituti diyali 18 kafedr V instituti opikuvalisya ne lishe profesijnim rozvitkom molodi diyali gurtki muzichni kolektivi Z 1931 r yaskrave i zahoplive institutske zhittya visvitlyuvala gazeta Budivelnik Rozgortala svoyu diyalnist biblioteka institutu Todi zh bulo stvoreno sportivnu bazu institutu 1941 1954 rr Vijna zhorstko vtrutilasya v zhittya krayini Vidbulisya zmini j u diyalnosti institutu Vikladachi yaki mali vijskovu specialnist buli mobilizovani do diyuchoyi armiyi Navchalnij korpus institutu pereobladnano na evakogospital 1789 U serpni 1941 r zgidno z rozporyadzhennyam Golovnogo upravlinnya navchalnih zakladiv Narkombudu SRSR institut evakujovano do Novosibirska de navchannya studentiv prodovzhuvalosya za skorochenim terminom 1 listopada 1943 r institut vidnoviv svoyu robotu u zvilnenomu Dnipropetrovsku j odrazu ogolosiv nabir studentiv Pochalasya vidbudova institutu ta mista vikladachami i studentami yaki povertalisya z frontu Yadrom profesorsko vikladackogo skladu institutu naprikinci 40 h na pochatku 50 h rr buli naukovci chiye profesijne stanovlennya vidbulosya she do 1917 r Sered nih profesori Mihajlo Ivanovich Malishev zaviduvach kafedri osnov i fundamentiv Stepan Proklovich Gomelya zaviduvach kafedri detalej mashin Same v cej period formuyetsya toj kadrovij potencial yakij nadali spriyav pidvishennyu avtoritetu institutu Vikladackij kolektiv popovnila velika grupa vipusknikiv institutu vidminnikiv uchorashnih frontovikiv Sered nih M M Pisanko G I Lusta P O Gagarin I V Galyatovskij A P Serko ta in Velikij vnesok u rozvitok vishoyi inzhenerno budivelnoyi osviti zrobili vipuskniki Katerinoslavskogo politehnichnogo institutu pracyuyuchi vikladachami u Dnipropetrovskomu inzhenerno budivelnomu instituti A same A S Fishman yakij u 1937 r zahistiv kandidatsku disertaciyu i pracyuvav asistentom 1930 1933 dekanom budivelnogo fakultetu 1939 ta docentom kafedri budivelnogo virobnictva 1933 1980 M G Fishman yakij pracyuvav docentom kafedri arhitekturi 1931 1975 M R Feldman yakij obijmav posadi docenta ta zaviduvacha kafedri vishoyi matematiki i teoretichnoyi mehaniki 1928 1975 B Sh Dubovij yakij za period z 1930 po 1975 r buv asistentom ta docentom kafedri budivelnogo virobnictva a z 1956 r zaviduvachem kafedri tehnologiyi budivelnogo virobnictva I Ya Bilocerkivskij yakij pracyuvav z 1930 po 1975 r asistentom ta docentom kafedri budivelnoyi mehaniki 1955 1965 rr Kolektiv institutu aktivno vidgukuvavsya na vimogi chasu rozvivavsya onovlyuvavsya eksperimentuvav Majzhe 40 vikladachiv mali naukovi stupeni ta vcheni zvannya Za obsyagom naukovo doslidnih robit DIBI posiv providne misce sered budivelnih VNZ Ukrayini U 1960 r pochalo pracyuvati studentske proektno konstruktorske byuro SPKB Golovnim zavdannyam SPKB stalo zblizhennya navchalnih program iz praktikoyu inzhenernoyi spravi Z 1960 r pochali formuvatisya studentski budivelni zagoni sho pracyuvali ne tilki u Dnipropetrovskij oblasti ale j u Sibiru Kazahstani 1965 1975 rr U 1964 r rektorom institutu stav Pavlo Trohimovich Reznichenko energijnij organizator dosvidchenij pedagog dbajlivij gospodarnik U cej chas organizovano dva novi fakulteti silskogospodarskogo budivnictva ta arhitekturnij Znachno rozshirena j materialno tehnichna baza institutu U 1970 1971 rr vvedeni v ekspluataciyu novij navchalnij korpus plavalnij basejn p yatipoverhova dobudova do golovnogo navchalnogo korpusu 1975 1985 rr U 1980 r v instituti pracyuvalo 37 kafedr navchannya provodili 530 vikladachiv profesoriv ta docentiv Shorichno na pershij kurs prijmali ponad tisyachu studentiv Tilki na fakultetah dennoyi formi navchannya zdobuvali osvitu bilshe nizh p yat tisyach studentiv Vikladackij ta studentskij kolektiv zrostav institut pracyuvav u dvi zmini potribni buli novi auditoriyi laboratorni primishennya U 1981 r rozpochato budivnictvo 13 poverhovogo korpusu yakij vzhe cherez dva roki bulo vvedeno v ekspluataciyu Pobuduvali takozh studentskij klub ta tri studentski gurtozhitki 5 6 7 arhitektor O B Petrov Rozvivalisya naukovo praktichni programi z najbilsh vazhlivih napryamiv doslidzhen Institut stav odnim iz providnih navchalnih zakladiv Ukrayini Opiralis na tradiciyi svoyih zasnovnikiv vsi direktori a potim i rektori Dnipropetrovskogo budivelnogo institutu ta Dnipropetrovskogo inzhenerno budivelnogo institutu Zavdyaki yihnomu organizatorskomu ta naukovomu talantu velikomu vnesku kozhnogo z nih u rozvitok budivelnoyi osviti DIBI peretvorivsya na odin iz providnih vishiv krayini 1987 2017 rr Novij etap u diyalnosti institutu pov yazanij z im yam Volodimira Ivanovicha Bolshakova obranogo rektorom u 1987 r Rozpochalasya robota zi stvorennya vchenih rad iz zahistu doktorskih disertacij sho vidkrilo novi mozhlivosti dlya pidgotovki vikladachiv vishoyi kvalifikaciyi ta cilespryamovanoyi pidgotovki doktoriv nauk dlya institutu Z 1986 do 1990 r ponad 100 vikladachiv institutu zahistili kandidatski ta 17 doktorski disertaciyi U 1990 r dlya koordinaciyi roboti nad mizhnarodnimi proektami organizaciyi program spivrobitnictva iz zakordonnimi asociaciyami ta obminu studentami j aspirantami vchenimi bulo stvoreno mizhnarodnij viddil U 1992 r rozpochav robotu novij fakultet ekonomichnij yakij nabirav studentiv na prestizhni ekonomichni specialnosti Najyaskravishim dokazom uspishnogo rozvitku vishoyi inzhenerno budivelnoyi osviti u Dnipropetrovsku bulo stvorennya Pridniprovskoyi derzhavnoyi akademiyi budivnictva ta arhitekturi na bazi Dnipropetrovskogo inzhenerno budivelnogo institutu zgidno z Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini 244 vid 20 kvitnya 1994 r Cej status zdobuli viboroli ta zasluzhili vsi poperedni pokolinnya vchenih vikladachiv aspirantiv studentiv i spivrobitnikiv a nastupni pokolinnya budut gordo nesti jogo cherez roki postijno pidtverdzhuyuchi zvannya akademiyi vidminnim navchannyam nathnennoyu praceyu novimi uspihami i tvorchimi zdobutkami Nadannya vishomu navchalnomu zakladu statusu akademiyi svidchit pro viznannya jogo velikogo naukovo pedagogichnogo potencialu nayavnist perekonlivih perspektiv zrostannya j shirokih mozhlivostej pidgotovki visokokvalifikovanih kadriv dlya budivelnogo kompleksu Ukrayini U 2018 r rektorom PDABA bulo obrano profesora Mikolu Savickogo yakij aktivno stav na shlyah reformuvannya PDABA z metoyu pidvishennya yiyi konurentnospromozhnosti sered inshih zakladiv vishoyi osviti v regioni Tak bulo likvidovano tri instituti na yih bazi stvoreno Navchalno naukovij institut innovacijnih osvitnih tehnologij Zamist shesti fakultetiv zalishilos p yat zi zminoyu nazv V akademiyi zdijsnyuyetsya pidgotovka za 67 osvitno profesijnimi ta osvitno naukovimi programami licenzovano 28 specialnostej iz 14 galuzej znan Vdoskonalennya osvitnoyi diyalnosti akademiyi vidbuvayetsya vidpovidno do zmin v sistemi vishoyi osviti Ukrayini Za cih zmin v ramkah vnutrishnoyi sistemi zabezpechennya yakosti osvitnoyi diyalnosti ta yakosti osviti pidgotovleni ta zatverdzheni Vchenoyu radoyu nizka Standartiv akademiyi Pidpisano ugodu pro spivrobitnictvo iz Spilkoyu naukovih ta inzhenernih ob yednan Ukrayini Spilka ye chlenom Yevropejskoyi federaciyi nacionalnih inzhenernih asociacij FEANI Ugoda daye mozhlivist spivrobitnikam akademiyi projti sertifikaciyu ta oderzhati yevropejskij pasport inzhenera V ramkah uchasti v asociaciyi PDABA doluchilasya do roboti EU BIM grupi z vprovadzhennya BIM tehnologij v krayinah Yevropi Pidpisano dogovir pro spivrobitnictvo iz mizhnarodnoyu gromadskoyu organizaciyeyu Asociaciya NOOSFERA yaka zajmayetsya rozvitkom naukovih doslidzhen innovacijnih proektiv ta startapiv zokrema galuzyah IT tehnologij ta aerokosmichnoyi tehniki Akademiya stala chlenom Mizhnarodnogo energetichnogo klasteru yakij ob yednuye ryad pidpriyemstv sho vipuskayut ta postavlyayut metalokonstrukciyi energetichne obladnannya vikonuyut proektni i budivelni roboti a takozh 3 partnerski naukovi ustanovi sho provadyat svoyu diyalnist u galuzi budivnictva ta energetiki Chleni MEK pracyuyut nad spilnimi proektami v Ukrayini Litvi ta inshih krayinah YeS Meta klasteru spriyati pidpriyemstvam u spivrobitnictvi rozvivati partnerstvo ta ekonomichnu diyalnist pidvishuvati konkurentozdatnist uchasnikiv klastera prosuvati yih na mizhnarodnomu rivni Pidpisano ugodu pro naukovo tehnichne spivrobitnictvo mizh PDABA ta kompaniyeyu YuDK Gazobeton yaka ye najbilshim virobnikom avtoklavnogo gazobetonu v Ukrayini Poperedu ambitni plani z rozrobki innovacijnih metamaterialiv ta akustichnih kristaliv na osnovi gazobetonu dlya zahistu budivel vid shumu vibracij sejsmichnih navantazhen U 2019 roci bilshe 75 studentiv akademiyi razom iz vikladachami ta moloddyu mista vzyali uchast u pilotnij programi Centru Rozvitok korporativnoyi socialnoyi vidpovidalnosti ta Fondu OON u galuzi narodonaselennya Healthy Challenge 2019 Protyagom kvitnya travnya bulo realizovano bilshe 60 riznomanitnih mini proyektiv na temu zdorovogo sposobu zhittya fizichna aktivnist racionalne harchuvannya mentalne ta reproduktivne zdorov ya Uchasniki vzyali uchast u takih aktivnostyah zmagannya i turniri z badmintonu plavannya mini futbolu volejbolu basketbolu fehtuvannya ta armreslingu nastilnogo tenisu zanyattya z jogi zabigi na malu ta veliku distanciyu ta velo marafoni zustrichi z cikavimi ekspertami zirkami ta treningi i seminari v oblasti zdorov ya konferenciyi lekciyi ta krugli stoli koncerti ekskursiyi tosho U finali programi 4 chervnya 2019 r iniciativna grupa razom iz studentami predstavili prezentaciyu zvit za rezultatami yakogo komanda akademiyi posila pershe misce sered universitetiv i akademij ta otrimala mini grant u rozmiri 30000 grn na vprovadzhennya zdorovogo sposobu zhittya ta priz komplekt trenazheriv TRX ta napivsfer dlya fitnesu yaki dozvolili zrobiti dozvillya studentiv she bilsh zdorovim Mizhnarodna diyalnist PDABA Vigrano granti Yevropejskoyi komisiyi dlya mizhnarodnogo akademichnogo obminu studentami j naukovcyami za programoyu Erasmus Kilskij universitet Velika Britaniya Universitet zahidnoyi Attiki Greciya Lodzinskij tehnichnij universitet Polsha U mezhah programi Erasmus nadayetsya finansuvannya dlya stazhuvannya za kordonom aspirantiv a takozh dlya poyizdok za kordon i chitannya lekcij vikladachami Peredbacheno simetrichni viziti inozemnih koleg do nashoyi akademiyi U 2019 roci pidpisano novi dogovori pro spivpracyu iz zakordonnimi universitetami universitet Lya Roshel Franciya universitet prikladnih nauk Mitvajda Nimechchina Lodzinska gumanitarno ekonomichna akademiya Polsha Prodovzhuyetsya robota nad spilnimi grantami ta abo programami podvijnogo diplomuvannya z 2 yevropejskimi universitetami Tehnichnij universitet m Aahen Frajberzka girnicha akademiya universitet prikladnih nauk Mitvajda Nimechchina Universiteti Orlean Lya Roshel Le Man Strasburg Parizh Franciya Varshavskij i Lodzinskij tehnichni universiteti Lodzinska gumanitarno ekonomichna akademiya Polsha Slovackij tehnologichnij universitet u Bratislavi Slovachchina Budapeshtskij universitet tehnologij ta ekonomiki Ugorshina Rizkij tehnichnij universitet Latviya V akademiyi vidbuvsya mizhnarodnij seminar iz rozvitku studentskogo samovryaduvannya ta gromadyanskogo suspilstva u yakomu vzyali uchast studenti Tehnichnogo universitetu m Drezden TU Dresden PDABA ta Nacionalnoyi metalurgijnoyi akademiyi Ukrayini Vprodovzh troh dniv internacionalni studentski komandi rozrobili kreativni proekti yaki stosuvalisya nizki aktualnih pitan efektivnoyi organizaciyi studentskogo samovryaduvannya podolannya korupciyi rozvitku komunikacij infrastrukturi virishennyu problem ekologiyi rozvitku blagochinnosti tosho Obrano krashi proekti yaki zaproponovani do praktichnogo vtilennya Zahid provedeno za finansovoyi pidtrimki nimeckoyi storoni Z nagodi seminaru akademiyu vidvidav kancler pershij zastupnik rektora TU Dresden doktor Andreas Handchuk Za rezultatami vizitu dosyagnuto domovlenostej pro rozvitok naukovoyi spivpraci PDABA ta TU Dresden u galuzi budivelnogo 3D druku Doktor Handchuk pidtrimav ideyu stvorennya u PDABA suchasnoyi laboratoriyi 3D druku za dopomogoyu nimeckoyi storoni Fakulteti ta kafedriArhitekturnij fakultet Dekan prof Chelnokov Oleksandr Vasilovich Specialnist osvitnya programa 191 Arhitektura ta mistobuduvannya Arhitektura ta mistobuduvannya bakalavr magistr Kafedri Kafedra arhitekturi zaviduvach kafedri prof Zaharov Yurij Ivanovich Kafedra osnov arhitekturi v o zaviduvacha kafedri doc Zerova Anna Olegivna Kafedra arhitekturnogo proektuvannya ta mistobuduvannya zaviduvach kafedri doc Nevgomonnij Grigorij Ulyanovich Kafedra dizajnu ta rekonstrukciyi arhitekturnogo seredovisha zaviduvach kafedri doc Harlan Oleksandr Viktorovich Kafedra narisnoyi geometriyi i grafiki zaviduvach kafedri doc Sopilnyak Artem Mihajlovich Fakultet informacijnih tehnologij ta mehanichnoyi inzheneriyi Dekan doc Tyutyeryev Igor Anatolijovich Specialnosti osvitni programi 151 Avtomatizaciya ta komp yuterno integrovani tehnologiyi Avtomatizaciya ta komp yuterno integrovani tehnologiyi bakalavr magistr 274 Avtomobilnij transport Avtomobilnij transport bakalavr magistr 133 Galuzeve mashinobuduvannya Pidjomno transportni dorozhni budivelni meliorativni mashini i obladnannya bakalavr magistr 132 Materialoznavstvo Prikladne materialoznavstvo bakalavr magistr 152 Metrologiya ta informacijno vimiryuvalna tehnika Metrologiya ta informacijno vimiryuvalna tehnika bakalavr magistr 122 Komp yuterni nauki Komp yuterni nauki bakalavr magistr Kafedri Kafedra materialoznavstva ta obrobki materialiv zaviduvach kafedri prof Lauhin Dmitro Vyacheslavovich Kafedra budivelnih i dorozhnih mashin zaviduvach kafedri prof Hmara Leonid Andrijovich Kafedra avtomatizaciyi ta komp yuterno integrovanih tehnologij zaviduvach kafedri doc Tkachov Volodimir Sevastyanovich Kafedra ekspluataciyi ta remontu mashin v o zaviduvacha kafedri doc Lihodij Oleksandr Sergijovich Kafedra komp yuternih nauk informacijnih tehnologij ta prikladnoyi matematiki zaviduvachka kafedri d r tehn nauk prof Yershova Nina Mihajlivna Budivelnij fakultet Dekan prof Bilokon Anatolij Ivanovich Specialnosti osvitni programi 192 Budivnictvo ta civilna inzheneriya Promislove ta civilne budivnictvo bakalavr magistr 192 Budivnictvo ta civilna inzheneriya Tehnologiya budivelnih konstrukcij virobiv i materialiv bakalavr magistr 192 Budivnictvo ta civilna inzheneriya Avtomobilni dorogi i aerodromi bakalavr magistr 192 Budivnictvo ta civilna inzheneriya Miske ta komunalne gospodarstvo bakalavr magistr 124 Sistemnij analiz Sistemnij analiz bakalavr 192 Budivnictvo ta civilna inzheneriya Energoaudit ta energoefektivnist v budivnictvi magistr Kafedri Kafedra inzhenernoyi geologiyi ta geotehniki zaviduvach kafedri prof Syedin Volodimir Leonidovich Kafedra budivelnoyi mehaniki ta oporu materialiv zaviduvach kafedri doc Panchenko Sergij Pavlovich Kafedra zalizobetonnih i kam yanih konstrukcij zaviduvachka kafedri doc Nikiforova Tetyana Dmitrivna Kafedra tehnologiyi budivelnogo virobnictva zaviduvach kafedri prof Berezyuk Anatolij Mikolajovich Kafedra planuvannya i organizaciyi virobnictva zaviduvachka kafedri prof Kravchunovska Tetyana Sergiyivna Kafedra tehnologiyi budivelnih materialiv virobiv ta konstrukcij zaviduvach kafedri doc Shpirko Mikola Vasilovich Kafedra metalevih derev yanih i plastmasovih konstrukcij zav prof Yegorov Yevgenij Arkadijovich Fakultet civilnoyi inzheneriyi ta ekologiyi Dekan doc Petrenko Anatolij Olegovich Specialnosti osvitni programi 192 Budivnictvo ta civilna inzheneriya Vodopostachannya ta vodovidvedennya bakalavr magistr 192 Budivnictvo ta civilna inzheneriya Teplogazopostachannya ventilyaciya i kondiciyuvannya bakalavr magistr 193 Geodeziya ta zemleustrij Zemleustrij ta kadastr bakalavr magistr 263 Civilna bezpeka Ohorona praci bakalavr magistr 101 Ekologiya Ekologiya bakalavr magistr Kafedri Kafedra bezpeki zhittyediyalnosti zaviduvach kafedri prof Byelikov Anatolij Serafimovich Kafedra vodopostachannya vodovidvedennya i gidravliki zaviduvachka kafedri doc Nagorna Olena Kostyantinivna Kafedra ekologiyi ta ohoroni navkolishnogo seredovisha zaviduvach kafedri prof Shmatkov Grigorij Grigorovich Kafedra opalennya ventilyaciyi i yakosti povitryanogo seredovisha v o zaviduvacha kafedri doc Golyakova Irina Vitaliyivna Kafedra avtomobilnih dorig geodeziyi ta zemleustroyu zaviduvach kafedri prof Kirichek Yurij Oleksandrovich Ekonomichnij fakultet Dekan doc Fisunenko Pavlo Anatolijovich Specialnosti osvitni programi 051 Ekonomika HR inzhiniring bakalavr 071 Oblik i opodatkuvannya Oblik i opodatkuvannya bakalavr magistr 072 Finansi bankivska sprava ta strahuvannya Finansi i kredit bakalavr magistr 073 Menedzhment Menedzhment ta administruvannya bakalavr magistr 073 Menedzhment Logistika bakalavr magistr 073 Menedzhment Proektnij menedzhment magistr 075 Marketing Marketing bakalavr magistr 076 Pidpriyemnictvo torgivlya ta birzhova diyalnist Ekonomika pidpriyemstva bakalavr magistr 076 Pidpriyemnictvo torgivlya ta birzhova diyalnist Pidpriyemnicka diyalnist ta biznes analitika bakalavr 292 Mizhnarodni ekonomichni vidnosini Mizhnarodna ekonomika i biznes magistr 292 Mizhnarodni ekonomichni vidnosini Mizhnarodnij turizm bakalavr Kafedri Kafedra finansiv obliku ta marketingu zaviduvach kafedri doc Chimshit Sergij Ivanovich Kafedra mizhnarodnoyi ekonomiki zaviduvachka kafedri prof Orlovska Yuliya Valeriyivna Kafedra ekonomichnoyi teoriyi ta prava zaviduvachka kafedri doc Kobzar Nadiya Ivanivna Kafedra menedzhmentu upravlinnya proektami i logistiki zaviduvach kafedri prof Vecherov Valerij Timofijovich Kafedra ekonomiki ta pidpriyemnictva zaviduvachka kafedri prof Popovichenko Irina Valeriyivna Navchalno naukovij institut innovacijnih osvitnih tehnologij NNIIOT Direktor doc Petrenko Viktor Olegovich Kafedri Kafedra ukrayinoznavstva dokumentoznavstva ta informacijnoyi diyalnosti zaviduvachka kafedri prof Yevsyeyeva Galina Petrivna Kafedra filosofiyi zaviduvach kafedri doc Bilopolij Viktor Vasilovich Kafedra inozemnih mov zaviduvachka kafedri doc Tokaryeva Anastasiya Viktorovna Kafedra vishoyi matematiki zaviduvach kafedri prof Tichinin Valentin Anatolijovich Kafedra fiziki zaviduvach kafedri doc Karasov Gennadij Grigorovich Kafedra fizichnogo vihovannya i sportu zaviduvach kafedri doc Shiyan Volodimir Mikolajovich RektoratRektor d r tehn nauk prof Savickij Mikola Vasilovich Prorektor z naukovoyi roboti d r tehn nauk prof Danishevskij Vladislav Valentinovich Prorektor z naukovo pedagogichnoyi vihovnoyi ta kadrovoyi roboti kand tehn nauk doc Ivancov Sergij Viktorovich Prorektor z naukovo pedagogichnoyi ta navchalnoyi roboti kand tehn nauk doc Papirnik Ruslan Bogdanovich Prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti ta rozvitku d r tehn nauk prof Zayac Yevgen Ivanovich Prorektor z administrativno gospodarskoyi roboti Chernec Vyacheslav AnatolijovichVidatni vcheni akademiyiAndrianov Igor Vasilovich Batashev Valentin Mihajlovich Byelikov Anatolij Serafimovich Bolshakov Volodimir Ivanovich Budanov Mikola Opanasovich Vecherov Valerij Timofijovich Vnukov V yacheslav Sergijovich Gomellya Stepan Proklovich Danishevskij Vladislav Valentinovich Derev yanko Viktor Mikolajovich Dibrov Gennadij Danilovich Dragun Leonid Mikolajovich Dogtyev Grigorij Fedorovich Yegorov Yevgenij Arkadijovich Irodov V yacheslav Fedorovich Kvasha Eduard Mikolajovich Kirichek Yurij Oleksandrovich Kovshov Gennadij Mikolajovich Kondurar Volodimir Trifonovich Koryenyev Boris Grigorovich Krasovskij Vasil Leonidovich Kulyabko Volodimir Vasilovich Lokshin Abram Savelijovich Miroshnichenko Oleksandr Anatolijovich Mihlin Yurij Volodimirovich Morgayevskij Anatolij Borisovich Orlovska Yuliya Valeriyivna Petrov Oleg Borisovich Plyehanov Anatolij Vasilovich Polishuk Sergij Zinovijovich Pritikin Lev Markovich Prokof yev Fedir Ivanovich Prusakov Oleksandr Pavlovich Pryadko Volodimir Mihajlovich Punagin Volodimir Mikolajovich Revskij Sergij Borisovich Rozkin Mihajlo Yakovich Russkevich Mikola Lukich Savickij Mikola Vasilovich Savin Gurij Mikolajovich Samojlyuk Yevgen Pavlovich Syedin Volodimir Leonidovich Silvestrov Anatolij Vasilovich Tyan Revo Borisovich Shvec Viktor Borisovich Shmatkov Grigorij Grigorovich Shpirko Mikola Vasilovich Yacenko Yevgen Andrijovich Yashunskij Yevgen BorisovichNaukovo tehnichna bibliotekaBibliotechnij fond galuzevij vin narahovuye ponad 500 tis primirnikiv druku ukrayinskoyu rosijskoyu anglijskoyu nimeckoyu ta inshimi movami zokrema 483 000 knig 36 500 periodichnih vidan vidannya budivelnoyi ta arhitekturnoyi tematiki zberigayutsya z 1930 roku 941 disertaciya 31 500 primirnikiv hudozhnoyi literaturi zberigayetsya zibrannya prac vchenih Akademiyi PrimitkiGRID Release 2017 05 22 2017 05 22 2017 doi 10 6084 M9 FIGSHARE 5032286 d Track Q30141628 Directory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538DzherelaOficijnij sajt PDABA Sajt biblioteki PDABA Sajt Navchalno naukovogo Institutu innovacijnih osvitnih tehnologij NN IIOT Stroitelnoj akademii Dnepra 90 let Akademiyi budivelnih kadriv 70 rokiv Narisi istoriyi Pridniprovskoyi derzhavnoyi akademiyi budivnictva ta arhitekturi navch posibnik G G Krivchik V I Krot L M Topyuk PDABA 2 ge vid pererob ta dop Dnipropetrovsk Porogi 2001 326 s ilyustr ISBN 966 7282 54 6 Akademiyi budivelnih kadriv 75 rokiv Narisi istoriyi Pridniprovskoyi derzhavnoyi akademiyi budivnictva ta arhitekturi G G Krivchik pod red V I Bolshakova PDABA Dnipropetrovsk ENEM 2005 416 s ISBN 966 8911 00 8 Dnipropetrovskij inzhenerno budivelnij institut Pridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi 80 rokiv DVNZ Pridnipr derzh akad bud va ta arhitekturi avt uporyad O V Makarenko V O Pogorelova red V I Bolshakov Harkiv b v 2010 176 s foto cv Vid znan do profesionalizmu ISBN 978 966 2537 00 0 Kafedri PDABA vihi istoriyi ta sogodennya Pridnipr derzh akad bud va ta arhitekturi za red G G Krivchika uklad V I Vasilkivskij I G Lushinska O V Sherbakova Dipropetrovsk b i 2005 200 s ilyustr Podorozh kriz stolittya 1930 2015 zb narisiv istoriyi kafedr akademiyi Pridnipr derzh akad bud va ta arhitekturi golov red V I Bolshakov lit red ta vidp za vip T A Shpakovska Dnipropetrovsk PDABA 2015 412 s ISBN 978 966 323 128 0 Pridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi ist shlyah ta suchasnist DVNZ Pridnipr derzh akad bud va ta arhitekturi redkol V I Bolshakov golova ta in kerivnik proektu O V Lyacka Yuvil vid Kiyiv Logos Ukrayina 2017 265 2 s il Do 100 richchya vid dnya zasnuvannya ISBN 978 966 1581 31 8 Bolshakov V I Istoriya stroitelno arhitekturnogo obrazovaniya v Ekaterinoslave Dnepropetrovske Ot tehnicheskih kursov do stroitelnogo instituta 1910 1934 gg V I Bolshakov A G Bystryakov Dnepropetrovsk PGASA 2005 143 s il ISBN 966 7282 98 8 Bystryakov A G Istoriya stroitelno arhitekturnogo obrazovaniya v Dnepropetrovske Inzhenerno stroitelnyj institut 1934 1941 gody stanovleniya A G Bystryakov O V Sherbakova Dnepropetrovsk PGASA 2005 51 s il Dnepropetrovskij inzhenerno stroitelnyj institut Dnepropetrov inzhenerno stroit in t B m b i 1990 40 s il cv il Ocherki istorii Dnepropetrovskogo inzhenerno stroitelnogo instituta G G Krivchik i dr red V I Bolshakov Dnepropetrovsk b i 1993 176 s Sharapa A Istoriya Dnepropetrovskogo inzhenerno stroitelnogo instituta 1930 967gg kratkij ocherk A Sharapa K Potresov Dnepropetrovsk b i 1967 138 s il