Приворо ття помилкова назва Приворіття село в Україні у Житомирському районі Житомирської області Входить до складу Брус

Приворо́ття (помилкова назва Приворіття) — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Брусилівської селищної громади. Населення становить 803 особи.

село Привороття
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Громада	Брусилівська селищна громада
Основні дані
Засноване	1525
Населення	803
Площа	11,69 км²
Густота населення	68,69 осіб/км²
Поштовий індекс	12621
Телефонний код	+380 4162
Географічні дані
Географічні координати	50°18′07″ пн. ш. 29°21′33″ сх. д. / 50.30194° пн. ш. 29.35917° сх. д. / 50.30194; 29.35917Координати: 50°18′07″ пн. ш. 29°21′33″ сх. д. / 50.30194° пн. ш. 29.35917° сх. д. / 50.30194; 29.35917
Середня висота над рівнем моря	188 м


Місцева влада
Адреса ради	12620, Житомирська обл., Брусилівський р-н, с. Привороття, вул. Центральна, 5
Сільський голова	Віктор Вікторович Шкуратівський
Карта
Привороття
Привороття
Мапа

Привороття у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Привороття.

Історія

За часів Київської Русі поблизу сучасного села Привороття могло розміщуватися й давньоруське поселення. На це вказує як стародавнє городище в недалеко розташованому від села в сторону Коростишева лісі, так і проходження сюдою «Старого шляху» — найдавнішої дороги з Києва на Волинь.

Вперше загдане 1525 року у польських документах, згадка стосується підтвердження правом володіння поселенням шляхтичами Лозами.

У 1690 році власником Привороття став дідич Корнина і Білок Стефан Проскура-Сущанський, але вже через чотири роки він із своєю сім'єю був змушений втікати від козаків фастівського полковника Семена Палія на Овруччину. Після повернення на Київщину Проскури продають свої Брусилівські володіння, у тому числі і Привороття волинським шляхтичам Ольшанським від яких у 1756 році вони переходять до знатного польського роду Чацьких.

Приблизно 1830 року в Приворотті на перетині основних шляхів було збудовано корчму. Першим корчмарем був єврей Шльома, після став Улас Омельчук.

На початку XIX ст. в Приворотті жителів обох статей було 238. Належало село Марії Потоцькій та брату її Лаврентію. Тут же числилося за ксьондзом Одинцем Соколовським 118 десятин землі та 12 ревізьких душ.

В подальшому село було продано Никифору Мацевичу.

«Приворот» описаний у щоденнику Т. Г. Шевченка у 1845—1846 роках, у час, коли він повертався з Волині до Києва.

Перше колективне господарство створене у 1921 році. Проте колгоспний рух був пов'язаний з селом Нові Озеряни, де знаходилася центральна садиба. У Приворотті була тільки бригада. На землях вирощували зернові культури, картоплю.

Жителі села пережили голодомор (1932—1933 рр.).

У роки німецько-радянської війни 168 односельчан воювали проти німецько-нацистських загарбників, 86 чоловік загинуло смертю хоробрих, 93 чоловіки нагороджено орденами і медалям.

На честь загиблих односельчан та воїнів-визволителів споруджено два пам'ятники.

Привороття окуповане 9 липня 1941 року. Визволене 19 листопада 1943 року. Вдруге окуповане 19 листопада 1943 року. Визволене 26 грудня 1943 року. Вигнано на каторжні роботи 20 чоловік, закатовано та розстріляно 9 чоловік, спалено та зруйновано 53 будівлі колгоспу та колгоспників.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Посилання

Погода в селі Приворіття

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.