Прибутковий будинок Карапета Чернова рос Доходный дом Карапета Чернова будівля в Ростові на Дону розташоване на перехрес

Прибутковий будинок Карапета Чернова (рос. Доходный дом Карапета Чернова) — будівля в Ростові-на-Дону, розташоване на перехресті Великої Садової вулиці і Ворошиловського проспекту. Побудована в кінці XIX століття, пізніше було реконструйовано. В даний час будівля займає Ростовський державний економічний університет. Будинок має статус об'єкта культурної спадщини.

lon_sec = lat_dir = lon_dir = lat_sec = lat_min = скасований = lon_min =
Прибутковий будинок Карапета Чернова рос. Доходный дом Карапета Чернова
Прибутковий будинок Карапета Чернова Прибутковий будинок Карапета Чернова
47°13′21.48″ пн. ш. 39°43′5.19″ сх. д. / 47.2226333° пн. ш. 39.7181083° сх. д. / 47.2226333; 39.7181083
Країна	Росія
Місто	Ростов-на-Дону
Розташування	Велика Садова вулиця, буд. 69
Тип	будівля
Стиль	Еклектика^[d] і еклектика (архітектура)
Дата заснування	1890-ті




Прибутковий будинок Карапета Чернова Прибутковий будинок Карапета Чернова (Росія)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Триповерховий прибутковий будинок був побудований в 1890-х роках за замовленням купця Карапета Чернова. Пізніше будинок був надбудований до п'яти поверхів за проектом архітектора Ф. С. Ясинського під керівництвом інженера Р. Р. Чорчопьяна.

Будинок Чернова (ліворуч) і будинок Мелконова-Езекова (праворуч)

З будівництвом прибуткового будинку пов'язана міська легенда про суперечці конезаводчика Карапета Чернова і шерстянщика Гавриїла Мелконова-Єзекова. Щоб з'ясувати, хто з них багатший, купці вирішили побудувати два дохідних будинку на перехресті Великої Садової вулиці і Великого проспекту (тодішня назва Ворошиловського проспекту), один навпроти одного. У суперечці перемагав той, чий будинок був більш шикарним. Спершу дохідні будинки мали по три поверхи, але, коли на початку XX століття в Ростові почався будівельний бум, обидва купця прийняли рішення надбудувати будинки до п'яти поверхів. У підсумку купол будинку Мелконова-Єзекова опинився на кілька метрів вище. Надбудувати купол Чернов не міг, і тоді на даху його будинку були встановлені колони. Завдяки цій особливості городяни прозвали його будинком «з колонами на підпорах».

До жовтневого перевороту 1917 року приміщення в прибутковому будинку орендували Санкт-Петербурзький міжнародний комерційний банк, Купецьке товариство взаємного кредиту, Сільськогосподарський банк і зубний лікар М. М. Сабсович. На початку 1920-х років будинок Чернова був націоналізований. На першому поверсі були відкриті магазини, а на інших поверхах розміщувалися Палац праці, спортивне товариство «Динамо», «Півкавпостзбут» і інші установи. У 1931 році будівлю було передано фінансово-економічному інституту. Будинок Чернова серйозно постраждав під час Німецько-радянської війни. В кінці 1950-х років він був відновлений за проектом архітекторів М. Н. Ишунина і Р. А. Петрова, але вже без колон на даху. Стояв навпроти будинок Мелконова-Єзекова у війну був повністю зруйнований і вже не відновлювався. У 1970-х роках до північної частини будівлі був прибудований семиповерховий корпус.

У 1964 році фінансово-економічний інститут перейменовано в інститут народного господарства. В даний час будівля займає Ростовський державний економічний університет.

Архітектура

Парадні фасади будівлі виходять на Велику Садову вулицю і Ворошиловський проспект. Їх архітектурно-художній вигляд визначають раскреповки по всій висоті будівлі, які на останньому поверсі об'єднуються здвоєними пілястрами. Композиційним центром прибуткового будинку є його напівкругла кутова частина, яка виходить на перехрестя. Верх кутовий частини вирішено у вигляді лоджії з колонами. Центральні раскреповки виділені на першому поверсі портиками. На третьому і четвертому поверхах раскреповки оформлені у вигляді четырехколонных портиків іонічного ордера. На п'ятому поверсі розташовані довгі балкони з металевими ґратами. Фасади прибуткового будинку багато прикрашені ліпниною та декоративною штукатуркою: геральдичні шиті на першому поверсі, герми в простінках другого поверху, декоративні наличники, підвіконні вставки у вигляді вінків, гірлянд і левових масок.

Примітки

Есаулов Г. В., Черницына В. А. Архитектурная летопись Ростова-на-Дону. — 2-е изд. — Ростов-на-Дону, 2002. — С. 98—101. — .
Ворошиловский проспект (а также Столыпина и Карла Маркса). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.
Осколки прекрасного. rostov-dom.info. Процитовано 21 вересня 2013.

[Есаулов-1] Есаулов Г. В., Черницына В. А. Архитектурная летопись Ростова-на-Дону. — 2-е изд. — Ростов-на-Дону, 2002. — С. 98—101. — .

[2] Ворошиловский проспект (а также Столыпина и Карла Маркса). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.

[3] Осколки прекрасного. rostov-dom.info. Процитовано 21 вересня 2013.