Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Преторіанська префектура Африки Прапор Преторіанська префектура Африки лат praefectura praetorio Africae адміністративна

Преторіанська префектура Африки

Преторіанська префектура Африки
Преторіанська префектура Африки

image

Прапор

Преторіанська префектура Африки (лат. praefectura praetorio Africae) — адміністративна одиниця ранньої Візантійської імперії, яка розташовувалась у Північній Африці з центром у м. Карфаген. Утворено 534 року. З метою поліпшення керованості близько 590 року перетворено на екзархат.

Історія

У 533 році візантійські війська під проводом Велізарія висадилися у володіннях вандалів, перемогли останніх в битві при Ад-Децимі. За цим було здобуто Карфаген. При Трікамарі війська вандалів на чолі із Зазоном (Цазоном), братом вандальського короля, також були розбиті. Король Гелімер втік до берберів і знайшов укриття на горі Паппуа, де його блокували візантійці під керівництвом герула Фари. У березні 534 року Гелімер здався.

Після встановлення влади рішенням імператора Юстиніана I тут було створено преторіанську префектуру Африки, що в цілому повторювало таку саму префектуру часів пізньої Римської імперії. Було повністю відновлено скасовану вандалами римську податкову систему. Податками було обкладено також населення Сардинії і Корсики. Всі землі, втрачені колишніми власниками за часів панування вандалів, поверталися старим власникам — імператорського фіску, православній церкві, нащадків римських посессорів і місцевій романізованій знаті. При цьому аріані, донатисти, юдеї та погани піддавалися переслідуванням.

Візантійці відкрито взяли курс на підпорядкування берберських племен владі імперії. Колишні союзники Візантії тепер виступили проти візантійського війська та адміністрації. Вже у 534 році почалося повстання племені маврусіїв, але останніх переміг магістр армії Соломон. Після цього останній рушив на приборкання інших напівнезалежних племен. Було встановлено владу над колишньою римською провінцією Мавританія Перша. Також зміцнено владу на значній території префектури.

У 536—537 роках тривало повстання візантійських вояків, яких не сплачувалася платня. Придушити його зміг лише Герман, якого спрямували з Балкан. У 542 році почався новий етап війн між берберськими державними утвореннями та візантійцями. У 548 році магістр армії Іоанн Трогліта зумів приборкати усіх берберів, які визнали зверхність імперії, але зберегли свій напівнезалежний статус.

При імператорі Юстині II префектом преторія було призначено Фому, який сприяв поширенню християнства серед гарамантів і . Було міцно встановлено владу над сучасним Феццаном. Вже у 569 році почалося нове повстання берберів. Протягом 570—571 року Гармул, мавро-романський цар, завдав низки поразок візантійцям. Втім лише 578 року магістр армії Геннадій завдав Гармулу нищівної поразки, внаслідок чого його держава розпалася. Внаслідок цього вдалося встановити владу імперії над Мавританією Цезарейською, Мавританією Сітіфенською, Мавританією Другою. Між 585 та 590 роками преторіанську префектуру було реформовано в Африканський екзархат.

Територія

Поділялася на 7 провінцій; Зевгітана, Карфаген, Бізацена, Триполі, Нумідія, Мавретанія і Сардинія (з Корсикою). На чолі чотирьох з них стояли ректори, іншими трьома управляли горезіди. Військова адміністрація була відокремлена від цивільної. На чолі префектури стояв префект преторія Африки, який користувався широкими повноваженнями.

Армія складалася з іл корпусу комітатів, розквартированих у внутрішніх областях, і з прикордонних військ — лімітанів. Усі чиновники цивільної адміністрації, всі військові командири і солдати отримували від держави платню, яка виплачувалася з податків, зібраних у провінції. У найбільших містах розташовувалися залоги на чолі з дуксами. Керував військом magister militum Africae (військовий магістр Африки).

Очільники

  • Архелай (534)
  • Соломон (534—536), вперше
  • Симмах (536—539)
  • Соломон (539—544), вдруге
  • Сергій (544—545)
  • Ареобінд (545)
  • Афанасій (545—550)
  • Павло (550—552)
  • Іоанн (552—558)
  • (560—561)
  • Іоанн Рогатін (561—563)
  • Фома (563—565), вперше
  • Теодор (565—570)
  • Фома (574—578)
  • Феодор (578—585)

Джерела

  • Novellae Justiniani, XXXVII, col. 226—227
  • Martindale, John R.; Jones, A.H.M.; Morris, J. (1992). The Prosopography of the Later Roman Empire. IIIa. Cambridge University Press. .
  • Raven, Susan (1993). Rome in Africa. Routledge. .
  • The Iohannis or De Bellis Libycis of Flavius Cresconius Corippus / Transl. by G.W. Shea. Lewiston, 1998
  • Modéran, Yves (2003). Les Maures et l'Afrique romaine, IV—VII siècle

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pretorianska prefektura Afriki Prapor Pretorianska prefektura Afriki lat praefectura praetorio Africae administrativna odinicya rannoyi Vizantijskoyi imperiyi yaka roztashovuvalas u Pivnichnij Africi z centrom u m Karfagen Utvoreno 534 roku Z metoyu polipshennya kerovanosti blizko 590 roku peretvoreno na ekzarhat IstoriyaU 533 roci vizantijski vijska pid provodom Velizariya visadilisya u volodinnyah vandaliv peremogli ostannih v bitvi pri Ad Decimi Za cim bulo zdobuto Karfagen Pri Trikamari vijska vandaliv na choli iz Zazonom Cazonom bratom vandalskogo korolya takozh buli rozbiti Korol Gelimer vtik do berberiv i znajshov ukrittya na gori Pappua de jogo blokuvali vizantijci pid kerivnictvom gerula Fari U berezni 534 roku Gelimer zdavsya Pislya vstanovlennya vladi rishennyam imperatora Yustiniana I tut bulo stvoreno pretoriansku prefekturu Afriki sho v cilomu povtoryuvalo taku samu prefekturu chasiv piznoyi Rimskoyi imperiyi Bulo povnistyu vidnovleno skasovanu vandalami rimsku podatkovu sistemu Podatkami bulo obkladeno takozh naselennya Sardiniyi i Korsiki Vsi zemli vtracheni kolishnimi vlasnikami za chasiv panuvannya vandaliv povertalisya starim vlasnikam imperatorskogo fisku pravoslavnij cerkvi nashadkiv rimskih posessoriv i miscevij romanizovanij znati Pri comu ariani donatisti yudeyi ta pogani piddavalisya peresliduvannyam Vizantijci vidkrito vzyali kurs na pidporyadkuvannya berberskih plemen vladi imperiyi Kolishni soyuzniki Vizantiyi teper vistupili proti vizantijskogo vijska ta administraciyi Vzhe u 534 roci pochalosya povstannya plemeni mavrusiyiv ale ostannih peremig magistr armiyi Solomon Pislya cogo ostannij rushiv na priborkannya inshih napivnezalezhnih plemen Bulo vstanovleno vladu nad kolishnoyu rimskoyu provinciyeyu Mavritaniya Persha Takozh zmicneno vladu na znachnij teritoriyi prefekturi U 536 537 rokah trivalo povstannya vizantijskih voyakiv yakih ne splachuvalasya platnya Pridushiti jogo zmig lishe German yakogo spryamuvali z Balkan U 542 roci pochavsya novij etap vijn mizh berberskimi derzhavnimi utvorennyami ta vizantijcyami U 548 roci magistr armiyi Ioann Troglita zumiv priborkati usih berberiv yaki viznali zverhnist imperiyi ale zberegli svij napivnezalezhnij status Pri imperatori Yustini II prefektom pretoriya bulo priznacheno Fomu yakij spriyav poshirennyu hristiyanstva sered garamantiv i Bulo micno vstanovleno vladu nad suchasnim Feccanom Vzhe u 569 roci pochalosya nove povstannya berberiv Protyagom 570 571 roku Garmul mavro romanskij car zavdav nizki porazok vizantijcyam Vtim lishe 578 roku magistr armiyi Gennadij zavdav Garmulu nishivnoyi porazki vnaslidok chogo jogo derzhava rozpalasya Vnaslidok cogo vdalosya vstanoviti vladu imperiyi nad Mavritaniyeyu Cezarejskoyu Mavritaniyeyu Sitifenskoyu Mavritaniyeyu Drugoyu Mizh 585 ta 590 rokami pretoriansku prefekturu bulo reformovano v Afrikanskij ekzarhat TeritoriyaPodilyalasya na 7 provincij Zevgitana Karfagen Bizacena Tripoli Numidiya Mavretaniya i Sardiniya z Korsikoyu Na choli chotiroh z nih stoyali rektori inshimi troma upravlyali gorezidi Vijskova administraciya bula vidokremlena vid civilnoyi Na choli prefekturi stoyav prefekt pretoriya Afriki yakij koristuvavsya shirokimi povnovazhennyami Armiya skladalasya z il korpusu komitativ rozkvartirovanih u vnutrishnih oblastyah i z prikordonnih vijsk limitaniv Usi chinovniki civilnoyi administraciyi vsi vijskovi komandiri i soldati otrimuvali vid derzhavi platnyu yaka viplachuvalasya z podatkiv zibranih u provinciyi U najbilshih mistah roztashovuvalisya zalogi na choli z duksami Keruvav vijskom magister militum Africae vijskovij magistr Afriki OchilnikiArhelaj 534 Solomon 534 536 vpershe Simmah 536 539 Solomon 539 544 vdruge Sergij 544 545 Areobind 545 Afanasij 545 550 Pavlo 550 552 Ioann 552 558 560 561 Ioann Rogatin 561 563 Foma 563 565 vpershe Teodor 565 570 Foma 574 578 Feodor 578 585 DzherelaNovellae Justiniani XXXVII col 226 227 Martindale John R Jones A H M Morris J 1992 The Prosopography of the Later Roman Empire IIIa Cambridge University Press ISBN 0 521 20160 8 Raven Susan 1993 Rome in Africa Routledge ISBN 0 415 08150 5 The Iohannis or De Bellis Libycis of Flavius Cresconius Corippus Transl by G W Shea Lewiston 1998 Moderan Yves 2003 Les Maures et l Afrique romaine IV VII siecle

Дата публікації:
Топ