Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Працездатне населення — це населення, здатне за своїми фізичними можливостями повноцінно брати участь в суспільній праці. Вікові рубежі працездатного населення у кожній державі через різні суспільно-економічні умови практично пов'язані з деякими традиційними і правовими нормами — цензами віковим, освітнім та ін.
Частка працездатного населення у всьому населенні залежить від вікової структури останнього. У країнах, що розвиваються, ця частка є найменшою, в розвинених капіталістичних країнах досягає 65 % (== Посилання ==)?. У світовій статистиці прийнято рахувати працездатне населення у віці 15—64 років, в 1970 воно склало 58,2 % всього населення світу.
Поняття «працездатне населення» близьке до поняття «трудові ресурси», але останнє не лише передбачає вікову характеристику, але і враховує кваліфікацію, склад професій та ін.
Працездатне населення поділяють на дві групи: економічно активне та економічно пасивне.
До економічно активного населення відноситься та частина населення, яка зайнята суспільно корисною діяльністю, що приносить їй прибуток.
Економічно активне населення — це:
- особи найманої праці;
- самостійні робітники;
- неоплачувані члени сім'ї;
- особи, що тимчасово не працюють з об'єктивних причин (хвороба, відпустка);
- особи, що поєднують навчання з працею в умовах неповного робочого часу;
- учні та особи, що проходять перепідготовку.
Економічно пасивне населення — ті, хто не входять до згаданих категорій, незалежно від віку і статті.
Усіх працездатних поділяють на зайняте населення та безробітних.
Зайнятість населення
Використання трудових ресурсів характеризується показником зайнятості.
Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.
Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Розрізняють такі форми зайнятості: повну, неповну, часткову, первинну та вторинну зайнятість.
Повна зайнятість — це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.
Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи або протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.
Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо. Неповну зайнятість можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час, або ж за допомогою спеціальних відбіркових обстежень.
Прихована неповна зайнятість відбиває порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничими факторами. Вона пов'язана, зокрема, зі зменшенням обсягів виробництва, реконструкцією підприємства і виявляється в низьких доходах населення, неповному використанні професійної компетенції або в низькій продуктивності праці.
В Україні прихована неповна зайнятість поки що не регламентована законом. Водночас прихована неповна зайнятість у нашій країні набула загрозливих розмірів. Часткова зайнятість — це добровільна неповна зайнятість.
характеризує зайнятість за основним місцем роботи.
Якщо крім основної роботи чи навчання ще є додаткова зайнятість, вона називається вторинною зайнятістю.
Види зайнятості характеризують розподіл активної частини трудових ресурсів за сферами використання праці, професіями, спеціальностями тощо. Під час їх визначення враховують:
- характер діяльності;
- соціальна належність;
- галузева належність;
- територіальна належність;
- рівень урбанізації;
- професійно-кваліфікаційний рівень;
- статева належність;
- віковий рівень;
- вид власності.
Окрім цих видів зайнятості, існують ще так звані нетрадиційні, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятість, зайнятість неповний робочий день.
Див. також
Примітки
- Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / [А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. — К.: КНЕУ, 2009.
- Кодекс законів про працю України.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pracezdatne naselennya ce naselennya zdatne za svoyimi fizichnimi mozhlivostyami povnocinno brati uchast v suspilnij praci Vikovi rubezhi pracezdatnogo naselennya u kozhnij derzhavi cherez rizni suspilno ekonomichni umovi praktichno pov yazani z deyakimi tradicijnimi i pravovimi normami cenzami vikovim osvitnim ta in Chastka pracezdatnogo naselennya u vsomu naselenni zalezhit vid vikovoyi strukturi ostannogo U krayinah sho rozvivayutsya cya chastka ye najmenshoyu v rozvinenih kapitalistichnih krayinah dosyagaye 65 Posilannya U svitovij statistici prijnyato rahuvati pracezdatne naselennya u vici 15 64 rokiv v 1970 vono sklalo 58 2 vsogo naselennya svitu Ponyattya pracezdatne naselennya blizke do ponyattya trudovi resursi ale ostannye ne lishe peredbachaye vikovu harakteristiku ale i vrahovuye kvalifikaciyu sklad profesij ta in Pracezdatne naselennya podilyayut na dvi grupi ekonomichno aktivne ta ekonomichno pasivne Do ekonomichno aktivnogo naselennya vidnositsya ta chastina naselennya yaka zajnyata suspilno korisnoyu diyalnistyu sho prinosit yij pributok Ekonomichno aktivne naselennya ce osobi najmanoyi praci samostijni robitniki neoplachuvani chleni sim yi osobi sho timchasovo ne pracyuyut z ob yektivnih prichin hvoroba vidpustka osobi sho poyednuyut navchannya z praceyu v umovah nepovnogo robochogo chasu uchni ta osobi sho prohodyat perepidgotovku Ekonomichno pasivne naselennya ti hto ne vhodyat do zgadanih kategorij nezalezhno vid viku i statti Usih pracezdatnih podilyayut na zajnyate naselennya ta bezrobitnih Zajnyatist naselennyaVikoristannya trudovih resursiv harakterizuyetsya pokaznikom zajnyatosti Zajnyatist naselennya yavlyaye soboyu diyalnist chastini naselennya shodo stvorennya suspilnogo produktu nacionalnogo dohodu Same v comu polyagaye yiyi ekonomichna sutnist Zajnyatist naselennya najbilsh uzagalnena harakteristika ekonomiki Vona vidbivaye dosyagnutij riven ekonomichnogo rozvitku vnesok zhivoyi praci v dosyagnennya virobnictva Zajnyatist ob yednuye virobnictvo i spozhivannya a yiyi struktura viznachaye harakter yihnih vzayemozv yazkiv Socialna sutnist zajnyatosti vidobrazhaye potrebu lyudini v samovirazhenni a takozh u zadovolenni materialnih i duhovnih potreb cherez dohid yakij osoba otrimuye za svoyu pracyu Rozriznyayut taki formi zajnyatosti povnu nepovnu chastkovu pervinnu ta vtorinnu zajnyatist Povna zajnyatist ce diyalnist protyagom povnogo robochogo dnya tizhnya sezonu roku yaka zabezpechuye dohid u normalnih dlya danogo regionu rozmirah Nepovna zajnyatist harakterizuye zajnyatist konkretnoyi osobi abo protyagom nepovnogo robochogo chasu abo z nepovnoyu oplatoyu chi nedostatnoyu efektivnistyu Nepovna zajnyatist mozhe buti yavnoyu abo prihovanoyu Yavna nepovna zajnyatist zumovlena socialnimi prichinami zokrema neobhidnistyu zdobuti osvitu profesiyu pidvishiti kvalifikaciyu tosho Nepovnu zajnyatist mozhna vimiryati bezposeredno vikoristovuyuchi dani pro zarobitok vidpracovanij chas abo zh za dopomogoyu specialnih vidbirkovih obstezhen Prihovana nepovna zajnyatist vidbivaye porushennya rivnovagi mizh robochoyu siloyu ta inshimi virobnichimi faktorami Vona pov yazana zokrema zi zmenshennyam obsyagiv virobnictva rekonstrukciyeyu pidpriyemstva i viyavlyayetsya v nizkih dohodah naselennya nepovnomu vikoristanni profesijnoyi kompetenciyi abo v nizkij produktivnosti praci V Ukrayini prihovana nepovna zajnyatist poki sho ne reglamentovana zakonom Vodnochas prihovana nepovna zajnyatist u nashij krayini nabula zagrozlivih rozmiriv Chastkova zajnyatist ce dobrovilna nepovna zajnyatist harakterizuye zajnyatist za osnovnim miscem roboti Yaksho krim osnovnoyi roboti chi navchannya she ye dodatkova zajnyatist vona nazivayetsya vtorinnoyu zajnyatistyu Vidi zajnyatosti harakterizuyut rozpodil aktivnoyi chastini trudovih resursiv za sferami vikoristannya praci profesiyami specialnostyami tosho Pid chas yih viznachennya vrahovuyut harakter diyalnosti socialna nalezhnist galuzeva nalezhnist teritorialna nalezhnist riven urbanizaciyi profesijno kvalifikacijnij riven stateva nalezhnist vikovij riven vid vlasnosti Okrim cih vidiv zajnyatosti isnuyut she tak zvani netradicijni do yakih nalezhat sezonna podenna ta timchasova zajnyatist zajnyatist nepovnij robochij den Div takozhPracya Zajnyatist Bezrobittya Trudovij potencial Lyudskij kapital Lyudskij resurs Indeks lyudskogo rozvitkuPrimitkiEkonomika praci ta socialno trudovi vidnosini pidruchnik A M Kolot O A Grishnova O O Gerasimenko ta in za nauk red d ra ekon nauk prof A M Kolota K KNEU 2009 Kodeks zakoniv pro pracyu Ukrayini Dzherela