Правителі гутіїв в Шумері ( 𒄖𒋾𒌝𒆠 ) — низка правителів в Шумері та Месопотамії, що походила з народу гутіїв. Династія гутіїв прийшла до влади в Месопотамії наприкінці 3-го тисячоліття до нашої ери, після занепаду та падіння Аккадської імперії. Невідомо, як довго їх вожді правили в Шумері, за оцінками - до століття. Кінець правління гутіїв відзначений приходом на престол правителя Урука Уту-Хенгала (бл. 2055–2048 рр. до н. е.), що поклало початок П’ятій династії Урука, за якою прийшов правитель Уру Ур-Намму (бл. 2047–2030 рр. до н.е.), засновник Третьої династії Ура.
Історія
Племена гутіїв мешкали по сусідству, вторглася в Месопотамію та повалили правління аккадців і шумерів. Ще до кінця Аккадського періоду шумерське місто Адаб було окуповано гутіями, які зробили його своєю столицею.
Існує дуже мало переконливих фактів про правителів династії гутіїв, ще менше про народ гутіїв, навіть їх батьківщина невідома. Існує декілька версій Шумерського списку царів, в яких згадуються і гутії. Їх вожді мали суттєвий вплив на Месопотамію і Шумер, що відображено у величезній кількості літературних згадом про них, і відбувався у 2 тисячолітті до н.е.
Перше свідоцтво про гутіїв відноситься на початку саргонічного періоду, коли гутії згадуються за часів аккадських правителів, що створили свою столицю у відомому ранньодинастичному шумерському місті Адаб. Відомо, що вони прийшли до влади між двома великими імперіями кінця 3-го тисячоліття до нашої ери, Аккадською імперією та пізнішою Третєю династією Уру. Наприкінці правління останнього видатного Аккадського правителя Шар-Калі-Шаррі (бл. 2153–2129 рр. до н. е.), Аккадська держава увійшла в період розладу під керівництвом кількох слабких правителів, що поклало початок розпаду в Месопотамії на ранньодинастичні міста-держави, такі як Лагаш і Урук. Гутійці, що зайняли Адаб, також заявили про свої претензії на правління в державі. Цей період закінчився піднесенням Ура під керівництвом Ур-Намму (бл. 2048–2030 рр. до н.е.), який сконцертрував владу в державі.
Спочатку гутії мешкали на кордонах Аккадської держави і поступово проникали в контрольований нею регіон. Аккадського правителя Шар-калі-Шаррі переміг Сзарлака, вождя гутів, і на них була накладена данина. Правитель Уру Ур-Намму також здобував перемогу над гутіями.
Володар Умми Лугал-ана-тум правив тоді, коли Сіум був вождем гутіїв. А правитель Умми Наммахні, знаменуючи будівництво храму богині Нінури, побіжно згадав ім'я гутійського вождя Ярлаганда.
На підставі довгого напису Уту-Хенгала (бл. 2055–2048 рр. до н. е.), який був правителем Урука (і вважався братом першого правителя Ура II Ур-Намму), вважається, що останнім правителем гутіїв в Шумері бу Тіриган.
«.. гутії це отруйні гірські змії, які чинили насильство проти богів, які перенесли правління над землею Шумер у гірську країну, які нечестиво вбили землю Шумеру, хто відібрав жінку у того, хто мав жінку, хто відібрав дитину у того, хто мав дитину, хто приніс зло в землю (Шумер) — бог Енліль, володар всіх земель, доручив Уту-Хенгалу, могутній людині, володарю Урука, правителю чотирьох сторін (світу), королю, чиї слова не можуть бути скасовані, знищити їх ім'я (тому) він пішов до богині Інанна, його пані (і) молилася до неї, ...., проти гутійців, він повів (свої) війська. Уту-Хенгал, могутній чоловік, переміг їхніх вождів. Тоді Тіриган, вождь гутіїв, втік сам пішки. У місці, де він (намагався) врятувати своє життя — Дабрум — він (спочатку) був у безпеці. (Але) оскільки громадяни Дабруму зрозуміли, що Уту-Хенгал був правителем, якому бог Енліль надав владу, вони не відпустили Тіригана. Посланці Уту-Хенгала захопили Тіригана разом з його дружиною (і) дітьми в Дабрумі.... Він (Уту-Хенгал) повернув собі владу на землі Шумер.»
Правителі
До навали гутіїв у Шумері правила 4-та династії Урука.
Перелік правителів гутіїв в Шумері:
- Еррідупізир - бл. 2141-2138 р. до н.е.
- Емта - бл. 2138-2135 р. до н.е.
- Інкішуш - бл. 2135-2129 р. до н.е.
- Сарлагаб - бл. 2129-2123 р. до н.е.
- Шульма - бл. 2123-2117 р. до н.е.
- Елулу-Меш - бл. 2117-2111 р. до н.е.
- Енімабакеш - бл. 2111-2106 р. до н.е.
- Ігешауш - бл. 2106-2100 р. до н.е.
- Ярлагаб - бл.2100-2095 р. до н.е.
- Ібате - бл. 2095-2092 р. до н.е.
- Ярла І - бл. 2092-2089 р. до н.е.
- Курум - бл. 2089-2086 р. до н.е.
- Хабилькін - бл. 2086-2083 р. до н.е.
- Лаерабун - бл. 2083-2081 р. до н.е.
- Ірарум - бл. 2081-2079 р. до н.е.
- Ібранум - бл. 2081-2079 р. до н.е.
- Хаблум - бл. 2078-2076 р. до н.е.
- Пузур-Син - бл. 2076-2069 р. до н.е.
- Ярла ІІ - бл. 2069-2062 р. до н.е.
- Сіум - бл. 2062-2055 р. до н.е.
- Тиріган - бл. 2055 р. до н.е.
Після повалення Тирігана в Шумері почала правити 5-та династії Урука.
Джерела
- Douglas Frayne, "Uruk" in "Sargonic and Gutian Periods (2234-2113 BC)", RIM The Royal Inscriptions of Mesopotamia Volume 2, Toronto: University of Toronto Press, pp. 274-296, 1993
- Michalowski, Piotr, "History as Charter: Some Observations on the Sumerian King List", JAOS 103, pp. 237–47, 1983
- Geographical Text of Sargon - CDLI
- Gula-AN and the Seventeen Kings against Naram-Sin tablet fragment at British Museum
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Praviteli gutiyiv v Shumeri 𒄖𒋾𒌝𒆠 nizka praviteliv v Shumeri ta Mesopotamiyi sho pohodila z narodu gutiyiv Dinastiya gutiyiv prijshla do vladi v Mesopotamiyi naprikinci 3 go tisyacholittya do nashoyi eri pislya zanepadu ta padinnya Akkadskoyi imperiyi Nevidomo yak dovgo yih vozhdi pravili v Shumeri za ocinkami do stolittya Kinec pravlinnya gutiyiv vidznachenij prihodom na prestol pravitelya Uruka Utu Hengala bl 2055 2048 rr do n e sho poklalo pochatok P yatij dinastiyi Uruka za yakoyu prijshov pravitel Uru Ur Nammu bl 2047 2030 rr do n e zasnovnik Tretoyi dinastiyi Ura Napis pro gutejskogo vozhdya La ErabumaIstoriyaPlemena gutiyiv meshkali po susidstvu vtorglasya v Mesopotamiyu ta povalili pravlinnya akkadciv i shumeriv She do kincya Akkadskogo periodu shumerske misto Adab bulo okupovano gutiyami yaki zrobili jogo svoyeyu stoliceyu Isnuye duzhe malo perekonlivih faktiv pro praviteliv dinastiyi gutiyiv she menshe pro narod gutiyiv navit yih batkivshina nevidoma Isnuye dekilka versij Shumerskogo spisku cariv v yakih zgaduyutsya i gutiyi Yih vozhdi mali suttyevij vpliv na Mesopotamiyu i Shumer sho vidobrazheno u velicheznij kilkosti literaturnih zgadom pro nih i vidbuvavsya u 2 tisyacholitti do n e Pershe svidoctvo pro gutiyiv vidnositsya na pochatku sargonichnogo periodu koli gutiyi zgaduyutsya za chasiv akkadskih praviteliv sho stvorili svoyu stolicyu u vidomomu rannodinastichnomu shumerskomu misti Adab Vidomo sho voni prijshli do vladi mizh dvoma velikimi imperiyami kincya 3 go tisyacholittya do nashoyi eri Akkadskoyu imperiyeyu ta piznishoyu Tretyeyu dinastiyeyu Uru Naprikinci pravlinnya ostannogo vidatnogo Akkadskogo pravitelya Shar Kali Sharri bl 2153 2129 rr do n e Akkadska derzhava uvijshla v period rozladu pid kerivnictvom kilkoh slabkih praviteliv sho poklalo pochatok rozpadu v Mesopotamiyi na rannodinastichni mista derzhavi taki yak Lagash i Uruk Gutijci sho zajnyali Adab takozh zayavili pro svoyi pretenziyi na pravlinnya v derzhavi Cej period zakinchivsya pidnesennyam Ura pid kerivnictvom Ur Nammu bl 2048 2030 rr do n e yakij skoncertruvav vladu v derzhavi Spochatku gutiyi meshkali na kordonah Akkadskoyi derzhavi i postupovo pronikali v kontrolovanij neyu region Akkadskogo pravitelya Shar kali Sharri peremig Szarlaka vozhdya gutiv i na nih bula nakladena danina Pravitel Uru Ur Nammu takozh zdobuvav peremogu nad gutiyami Volodar Ummi Lugal ana tum praviv todi koli Sium buv vozhdem gutiyiv A pravitel Ummi Nammahni znamenuyuchi budivnictvo hramu bogini Ninuri pobizhno zgadav im ya gutijskogo vozhdya Yarlaganda Na pidstavi dovgogo napisu Utu Hengala bl 2055 2048 rr do n e yakij buv pravitelem Uruka i vvazhavsya bratom pershogo pravitelya Ura II Ur Nammu vvazhayetsya sho ostannim pravitelem gutiyiv v Shumeri bu Tirigan gutiyi ce otrujni girski zmiyi yaki chinili nasilstvo proti bogiv yaki perenesli pravlinnya nad zemleyu Shumer u girsku krayinu yaki nechestivo vbili zemlyu Shumeru hto vidibrav zhinku u togo hto mav zhinku hto vidibrav ditinu u togo hto mav ditinu hto prinis zlo v zemlyu Shumer bog Enlil volodar vsih zemel doruchiv Utu Hengalu mogutnij lyudini volodaryu Uruka pravitelyu chotiroh storin svitu korolyu chiyi slova ne mozhut buti skasovani znishiti yih im ya tomu vin pishov do bogini Inanna jogo pani i molilasya do neyi proti gutijciv vin poviv svoyi vijska Utu Hengal mogutnij cholovik peremig yihnih vozhdiv Todi Tirigan vozhd gutiyiv vtik sam pishki U misci de vin namagavsya vryatuvati svoye zhittya Dabrum vin spochatku buv u bezpeci Ale oskilki gromadyani Dabrumu zrozumili sho Utu Hengal buv pravitelem yakomu bog Enlil nadav vladu voni ne vidpustili Tirigana Poslanci Utu Hengala zahopili Tirigana razom z jogo druzhinoyu i ditmi v Dabrumi Vin Utu Hengal povernuv sobi vladu na zemli Shumer PraviteliDo navali gutiyiv u Shumeri pravila 4 ta dinastiyi Uruka Perelik praviteliv gutiyiv v Shumeri Erridupizir bl 2141 2138 r do n e Emta bl 2138 2135 r do n e Inkishush bl 2135 2129 r do n e Sarlagab bl 2129 2123 r do n e Shulma bl 2123 2117 r do n e Elulu Mesh bl 2117 2111 r do n e Enimabakesh bl 2111 2106 r do n e Igeshaush bl 2106 2100 r do n e Yarlagab bl 2100 2095 r do n e Ibate bl 2095 2092 r do n e Yarla I bl 2092 2089 r do n e Kurum bl 2089 2086 r do n e Habilkin bl 2086 2083 r do n e Laerabun bl 2083 2081 r do n e Irarum bl 2081 2079 r do n e Ibranum bl 2081 2079 r do n e Hablum bl 2078 2076 r do n e Puzur Sin bl 2076 2069 r do n e Yarla II bl 2069 2062 r do n e Sium bl 2062 2055 r do n e Tirigan bl 2055 r do n e Pislya povalennya Tirigana v Shumeri pochala praviti 5 ta dinastiyi Uruka DzherelaDouglas Frayne Uruk in Sargonic and Gutian Periods 2234 2113 BC RIM The Royal Inscriptions of Mesopotamia Volume 2 Toronto University of Toronto Press pp 274 296 1993 ISBN 0 8020 0593 4 Michalowski Piotr History as Charter Some Observations on the Sumerian King List JAOS 103 pp 237 47 1983 Geographical Text of Sargon CDLI Gula AN and the Seventeen Kings against Naram Sin tablet fragment at British Museum