Почесний залізничник

«Почесний залізничник» — відомча нагорода,

знак «Почесному залізничнику» рос. знак «Почётному железнодорожнику»
Країна	СРСР,  Росія,  Україна,  Азербайджан,  Грузія,  Литва і  Латвія
Тип	^d
Нагородження
Засновано:	17 травня 1934
Нагороджені:
(76)
Черговість

Історія

Початково затверджена в СРСР 17 травня 1934 нагорода називалася значок «Почесному залізничнику» (рос. значок «Почётному железнодорожнику». З 1964 стала називатися знаком «Почесному залізничнику» рос. знаком «Почётному железнодорожнику».

Після розпаду СРСР і утворення незалежних залізничних адміністрацій, 6 лютого 1993 в м. Алмати, на засіданні Ради залізничного транспорту, було прийнято рішення зберегти цей знак для нагородження залізничників. Було підписано «Угоду про нагородження знаком „Почесному залізничнику“ та пільги, що надаються працівникам залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності, Азербайджанської Республіки, Республіки Грузія, Латвійської Республіки, Литовської Республіки і Естонської Республіки, нагородженим цим знаком».

Згідно з протоколом засідання ХХХІІІ Ради залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності, що відбулось у жовтні 2002, знак «Почесний залізничник» єдиного зразка та посвідчення до нього розробляється і погоджується із залізничними адміністраціями й замовляється для них на заводах-виробниках Російської Федерації.

В Україні, станом на липень 2018 звання «Почесний залізничник» має майже 4 тис. працівників.

• Знак СРСР «Почесному залізничнику» (варіант 1934 року, з зображенням паровоза ИС)
• Знак СРСР «Почесному залізничнику» (варіант 1960–1978 років, з зображенням електровоза^[])
• Знак СРСР «Почесному залізничнику» (варіант 1980-х років, з зображенням електровоза ВЛ85)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 16 лютого 2008. Процитовано 12 січня 2019.
2. Міжнародні організації у галузі залізничного транспорту і правове регулювання міжнародних залізничних перевезень | Інформаційне суспільство в Україні
3. Почесний залізничник: чи була зрада?

Див. також