Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Похід Куницького на Правобережжя і Молдову — військовий похід Стефана Куницького у 1683—1684 рр.
Відновлення Правобережного гетьманства
23 липня 1683 p. рада правобережного козацтва у присутності 40 старшин звертається до короля Яна III Собеського з проханням прийняти її під свою владу й дозволити виправу на османські володіння. Колишній немирівський староста військовий товариш Війська Запорозького Стефан Куницький у своєму листі до королівського уряду виклав короткий зміст перебігу ради та сформулював її пропозиції до уряду Речі Посполитої. Зокрема він відзначав: що 1) «народ християнський український вже не має змоги терпіти османського панування і чекає щасливої війни короля Речі Посполитої з султаном», 2) козаки наказали македонському митрополиту, який був у них проїздом до Москви, щоб той передав царю «аби разом з Польщею йшли проти Порти», 3) «є добра можливість напасти на Молдавію і Буджак, бо вони майже не обороняються». У зв'язку з цим С. Куницький прохав короля дати згоду на похід козацького війська до Молдавії і запевняв Яна III Собеського, що він розраховує набрати до 10 000 козаків для цієї операції.
24 серпня того ж року монарх Речі Посполитої призначає Стефана Куницького гетьманом правобережного Війська Запорозького, а також посилає на Правобережну Україну хелмського каштеляна С. Дружкевича, якому дає посаду спеціального «комісара над козаками». Повноваження у новопризначеного «комісара» були досить значними, адже він міг від імені короля видавати козацьким полковникам спеціальні накази-«ординанси». Крім того, король наказав виготовити гетьманську булаву і печатку з «гербом старожитнім України». Трохи згодом ці та інші клейноди вручив С. Куницькому королівський посланник Монкольський.
Визволення Правобережної України
Наприкінці літа підрозділи гетьмана Куницького оволоділи Немировом, вигнавши звідти ставленика молдавського господаря і османського гетьмана Правобережної України Дуки І. Драгинича. Отримавши згоду короля на похід до молдавських земель, Куницький починає запрошувати до себе козаків з лівобережних полків та Запорожжя. Набравши близько 5000—6000 чоловік, наказний гетьман у вересні 1683 р. вирушив на боротьбу з «невірними бусурманами».
13 вересня українське військо вже було біля берегів Тягині, неподалік Кишинева. Там знову відбулася козацька рада, яка ухвалила «Білгород, Килію, звідки османи мають найбільше провіанту, попалити і йти на Буджак перед зимою». У листі до короля від 24 вересня Куницький повідомляв, що відправив кілька тисяч козаків у буджацькі степи, а сам з піхотою залишився під Тягинею (Бендерами). Наприкінці жовтня козацьке військо повертається на Правобережну Україну. На шляху до Немирова полки С. Куницького пробували захопити Меджибіж і Бар, але це їм не вдалося. Правобережний гетьман свідчив про те, що «…даремно пробували фортуни. Писали до беїв, що піддалися, але жодної відповіді від них не отримали». Прибувши до Немирова, Куницький отримав від короля на потреби свого війська певну кількість грошей, а також декілька гармат, порох, кулі й олово. Перепочивши деякий час і поповнивши свої лави новоприбулими козаками, наказний гетьман знову вирушив у похід проти османів.
Похід в Молдову
Наприкінці 1683 р. 5-тисячне військо наказного гетьмана здійснює похід через молдавські землі в буджацькі та білгородські степи. Наприкінці листопада козацькі полки С. Куницького зайняли м. Нагаї, де знищили османсько-татарську залогу і рушили до Кишинева. Там вони об'єднались з військом молдавського господаря пропольської орієнтації Ш. Петричейку. Крім того, «на плану з дітьми і жінками рахуючи до 30000 Військо Волоське в Кишиневі виконало присягу на службу Божу Його Королівській Милості і Речі Посполитій і нам Війську Його Королівської Милості Запорозькому», — повідомляв український гетьман до Кракова. Дана присяга засвідчувала бажання певної частини молдавського народу відмовитись від османського протекторату й перейти під зверхність короля Речі Посполитої, а також (як це не дивно) й українського гетьмана.
У грудні 1683 року Куницький отримав листа від короля Речі Посполитої, де йшлося: «підеш на Буджак і Білгород і не дозволиш потіхи ханові і Дуці господареві, щоб не зробили ані найменшого кроку». Козацькі сили мали стримувати союзників Порти, поки армія Речі Посполитої після своєї перемоги під Віднем завершувала військову операцію з витіснення османів із Центрально-Східної Європи.
Битви з татарами
У грудні полки Куницького здобули перемогу над османсько-татарською армією Ява-паші під Тягинею (Кіцканами). За свідченням очевидців, тягинський шлях був усіяний ворожими трупами протягом чотирьох миль, було вбито тягинського бея Алі, старшого над Буджацькою ордою Алігер-пашу, кількох татарських мурз. Правобережні козаки винищили татарські поселення навколо Килії, Ізмаїла та Аккермана й вийшли до берегів Чорного моря. Ця перемога українського війська знайшла відгук у всій Європі, про неї повідомляли тогочасні італійські, польські, німецькі газети — «летючі листки», вона була вшанована відправою в головному соборі Відня.
Однак у битві на річці Прут біля села Тобак (30 грудня 1683 — 4 січня 1684) підрозділи Куницького зазнали поразки. Невдоволені діями гетьмана, які призвели до загибелі значної кількості людей, козаки на раді під Могилевом (початок березня 1684 року) переобрали свого керівника й поставили на гетьманство полковника Андрія Могилу, а самого Куницького вбили, коли він, перевдягнувшись у чернечий одяг, намагався втекти з місця проведення ради. Попри такий трагічний кінець, роки гетьманування Куницького характеризувалися поступовим відродженням козацького устрою Правобережної України, що знову ставав головним чинником суспільно-політичних рухів у регіоні.
Відгомін події у Європі
Коли до австрійської столиці надійшли відомості про перемоги козаків у буджацьких степах, папський нунцій Бонвічі звернувся до австрійського цісаря Леопольда I з пропозицією вшанувати цю подію відспівуванням у головному віденському соборі. Спочатку мали сумніви, чи можна це робити з огляду на те, що козаки були «схизматиками», але згодом переконання, що українці воюють проти спільного ворога усіх християн, перемогло. Король Ян III Собеський у листі до Ватикану поспішив сповістити західноєвропейський світ про визначну перемогу українських козаків і вказав на її значимість в обороні кордонів Речі Посполитої та всієї Центрально-Східної Європи.
У 1684 р. австрійський художник Й. М. Лерх схематично відобразив зимовий похід козацьких військ у гравюрі під назвою «Зображення нападу козаків на чолі з гетьманом Куницьким спільно з валахами і молдаванами на татар біля Дністра і перемога над татарами». На ній зображена битва між козаками і татарами під Кіцканами, а також момент страти полонених татар. Тут бачимо зображення самого С. Куницького. Це людина років сорока, у козацьких військових строях, у його правій руці — гетьманська булава. Він оточений старшиною і козаками, окремі з яких тримають сотенні прапори з вишитими на них хрестами. За словами польського історика К. Чоловського, у 30- х роках ХХ ст. оригінал цієї гравюри зберігався у колекції Бібліотеки Павліковських (Львів).
Також досить повно висвітлювали бої С. Куницького з татарами тогочасні європейські газети — польські, італійські, німецькі «летючі листки». Краківське видання «Nowiny z Wegier» за грудень 1683 р. повідомляло про зайняття підрозділами Куницького Білгорода, що над Дністром. «Eigentliche Relation» (Краків, 1684) описувало битви козацтва з османами і татарами на українських та молдавських землях, а також інформувало про перемогу гетьмана під Тілгротином 4 грудня 1683 р. Ту саму інформацію подає «летючий листок» під назвою «Extraktschreiben des Kosaken» (Краків, січень 1684 р.) Тогочасна німецька «газета», що вийшла у Регенсбурзі 22 січня 1684 р., писала про успішні дії козацтва на землях Білгородської орди. Венеціанське видання «Novissima relazione» за 1684 р. свідчило про перемогу козаків Куницького поблизу Тягині та завоювання Білгорода. Про військовий талант козацького ватажка повідомляли «листки», надруковані в лютому 1684 р. у італійських містах Римі та Неаполі. Вони цікаві тим, що гетьмана Правобережної України йменують не інакше як «Generale de Cosacchi». Ось що, зокрема, писалося в італійському виданні «Nuova e distinta Relatione…», що видавалося в Неаполі: «…Козацький генерал Куницький завоював Поділля, Валахію і Татарію».
Зважаючи на європейський резонанс цих подій, король Ян III намагався використати інформацію про оволодіння правобережним гетьманом татарськими територіями на польсько-московських переговорах у Москві, змусивши московитів поступитися в окремих питаннях майбутньої угоди між двома державами.
Нові козацьки вимоги до Речі Посполитої
14 січня 1684 р. посол Речі Посполитої К. Гжимультовський на переговорах у Москві повідомляв до Варшави, що до нього дійшли новини «як Куницький бунтує козаків проти Москви і Самойловича, який має з нею змову». 28 січня у листі до литовського урядовця Б. Сапєги Гжимультовський писав, що Самойловичем було розстріляно полтавського полковника, який бажав перейти на Правобережну Україну під владу С. Куницького.
У лютому 1684 р. до Варшави прибуло козацьке посольство на чолі з генеральним писарем правобережного гетьманату Пяйковським і полковником Я. Дуніним-Раєцьким. У привезених «Супліках» від усього правобережного Війська Запорозького до короля Речі Посполитої були такі пункти: 1) дозволити проведення виборів на посаду православного київського митрополита; 2) надати «прадавні вольності і права» козацтву, а також збільшити плату за участь у військових походах; 3) заборонити шляхті втручатися у «козацькі» справи; 4) надати білоцерківське староство у повне володіння правобережного гетьманату; 5) визначити розмір плати для гетьмана. Крім цього, посольство мало вирішити ряд дрібних проблем, і, зокрема, щодо розмірів матеріального забезпечення, взаємовідносин з комендантами немирівської та білоцерківської фортець тощо.
Ян III Собеський у грамоті від 13 березня 1684 р. відповідав, що з елекцією на посаду митрополита треба почекати, адже Київ перебуває під зверхністю московського царя, а «митрополитом повинен бути той, що визнає Права і Конституції Коронні, житель Корони». Щодо забезпечення козацьких «прав і вольностей», то говорилося лише про те, що король «щось» робитиме для їхнього покращання. Хоча, разом з тим, правобережному козацтву за умови визнання протекції короля Речі Посполитої дозволялось — «з жонами і дітьми поселяйтеся (на Правобережжі) безпечно Вірності Ваші, розпочинайте щасливо, і розповсюджуйте господарство, життя здорове і веселе…» Справа із забороною шляхті перешкоджати становленню козацьких структур була відкладена на розгляд наступного сейму. Гроші на військові витрати козаків, як запевняв Ян III Собеський, були відправлені до Львова і Полонного. Щодо інших вимог, то «якщо уродзонний Гетьман, як і Військо Запорозьке милість батьківську узнавати завжди будуть, король буде ставитися до них прихильно». Саме ці вимоги козаків сприяли появі наступних сеймових та королівських актів 1684—1685 рр., які у межах законодавства Речі Посполитої надавали певного правового оформлення козацькій колонізації Правобережної України.
Загибель Куницького
Однак, невдоволена втечею свого гетьмана з-під Тобаку, що призвело до загибелі значної кількості людей, частина козаків на чолі з піхотним полковником А. Могилою викликає С. Куницького з Немирова до Могилева. Там на початку березня 1684 р. відбулася козацька рада, де було вирішено переобрати керівника правобережних полків. Самого Куницького вбили, коли він, згідно з твердженнями очевидців, «змінивши козацький жупан на чернецький одяг», збирався втекти з місця проведення ради.
Примітки
- Українсько-польська військова взаємодія під час останньої спроби турків завоювати Європу
Посилання
- Чухліб Т. Гетьман С.Куницький у боротьбі Правобережної України та Речі Посполитої проти Османської імперії (1683—1684 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії ХІ — ХУІІІ ст. — К.2000.
- Чухліб Т. Гетьман Стефан Куницький // Історія України. — № 43 (203) (листопад). — 2000.
- КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА ТА ВИЗВОЛЬНІ РУХИ
- Українсько-польська військова взаємодія під час останньої спроби турків завоювати Європу
- Marek Wagner W cieniu szukamy jasności chwały. Studia z dziejów panowania Jana III Sobieskiego (1684—1696). Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 2002,
- Jan Wimmer Odsiecz wiedenska 1683 roku
- Taras Czuchlib. Ukraińsko-polskie wspołdziałanie wojenne w czasach ostatniej proby turkow podbić Europę // Wojna a pokoj / Pod red. L.Iwszynej. — Kijow,2004.
- Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713 рр.). — К.: КМ Academia, 2004. — 250 с.
- Чухліб Т. Куницький Стефан (Степан) // Енциклопедія історія України. — Т.5. — К.,2008
- Чухліб Т. Зимовий похід 1683/1684 рр. українського козацтва проти Османів до причорноморського Степу // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н. е. по XIX ст. н. е.). — К.,2008.
- Тарас Чухліб. Козаки та Яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700 рр. — К.,2010.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Березень 2009) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pohid Kunickogo na Pravoberezhzhya i Moldovu vijskovij pohid Stefana Kunickogo u 1683 1684 rr Pohid Kunickogo 1683 84 rokiv ta punktirom inshi pohodi kozakiv proti Krimskogo hanstva pid chas vijni 1683 99 rokivVidnovlennya Pravoberezhnogo getmanstva23 lipnya 1683 p rada pravoberezhnogo kozactva u prisutnosti 40 starshin zvertayetsya do korolya Yana III Sobeskogo z prohannyam prijnyati yiyi pid svoyu vladu j dozvoliti vipravu na osmanski volodinnya Kolishnij nemirivskij starosta vijskovij tovarish Vijska Zaporozkogo Stefan Kunickij u svoyemu listi do korolivskogo uryadu viklav korotkij zmist perebigu radi ta sformulyuvav yiyi propoziciyi do uryadu Rechi Pospolitoyi Zokrema vin vidznachav sho 1 narod hristiyanskij ukrayinskij vzhe ne maye zmogi terpiti osmanskogo panuvannya i chekaye shaslivoyi vijni korolya Rechi Pospolitoyi z sultanom 2 kozaki nakazali makedonskomu mitropolitu yakij buv u nih proyizdom do Moskvi shob toj peredav caryu abi razom z Polsheyu jshli proti Porti 3 ye dobra mozhlivist napasti na Moldaviyu i Budzhak bo voni majzhe ne oboronyayutsya U zv yazku z cim S Kunickij prohav korolya dati zgodu na pohid kozackogo vijska do Moldaviyi i zapevnyav Yana III Sobeskogo sho vin rozrahovuye nabrati do 10 000 kozakiv dlya ciyeyi operaciyi 24 serpnya togo zh roku monarh Rechi Pospolitoyi priznachaye Stefana Kunickogo getmanom pravoberezhnogo Vijska Zaporozkogo a takozh posilaye na Pravoberezhnu Ukrayinu helmskogo kashtelyana S Druzhkevicha yakomu daye posadu specialnogo komisara nad kozakami Povnovazhennya u novopriznachenogo komisara buli dosit znachnimi adzhe vin mig vid imeni korolya vidavati kozackim polkovnikam specialni nakazi ordinansi Krim togo korol nakazav vigotoviti getmansku bulavu i pechatku z gerbom starozhitnim Ukrayini Trohi zgodom ci ta inshi klejnodi vruchiv S Kunickomu korolivskij poslannik Monkolskij Vizvolennya Pravoberezhnoyi UkrayiniNaprikinci lita pidrozdili getmana Kunickogo ovolodili Nemirovom vignavshi zvidti stavlenika moldavskogo gospodarya i osmanskogo getmana Pravoberezhnoyi Ukrayini Duki I Draginicha Otrimavshi zgodu korolya na pohid do moldavskih zemel Kunickij pochinaye zaproshuvati do sebe kozakiv z livoberezhnih polkiv ta Zaporozhzhya Nabravshi blizko 5000 6000 cholovik nakaznij getman u veresni 1683 r virushiv na borotbu z nevirnimi busurmanami 13 veresnya ukrayinske vijsko vzhe bulo bilya beregiv Tyagini nepodalik Kishineva Tam znovu vidbulasya kozacka rada yaka uhvalila Bilgorod Kiliyu zvidki osmani mayut najbilshe proviantu popaliti i jti na Budzhak pered zimoyu U listi do korolya vid 24 veresnya Kunickij povidomlyav sho vidpraviv kilka tisyach kozakiv u budzhacki stepi a sam z pihotoyu zalishivsya pid Tyagineyu Benderami Naprikinci zhovtnya kozacke vijsko povertayetsya na Pravoberezhnu Ukrayinu Na shlyahu do Nemirova polki S Kunickogo probuvali zahopiti Medzhibizh i Bar ale ce yim ne vdalosya Pravoberezhnij getman svidchiv pro te sho daremno probuvali fortuni Pisali do beyiv sho piddalisya ale zhodnoyi vidpovidi vid nih ne otrimali Pribuvshi do Nemirova Kunickij otrimav vid korolya na potrebi svogo vijska pevnu kilkist groshej a takozh dekilka garmat poroh kuli j olovo Perepochivshi deyakij chas i popovnivshi svoyi lavi novopribulimi kozakami nakaznij getman znovu virushiv u pohid proti osmaniv Pohid v MoldovuNaprikinci 1683 r 5 tisyachne vijsko nakaznogo getmana zdijsnyuye pohid cherez moldavski zemli v budzhacki ta bilgorodski stepi Naprikinci listopada kozacki polki S Kunickogo zajnyali m Nagayi de znishili osmansko tatarsku zalogu i rushili do Kishineva Tam voni ob yednalis z vijskom moldavskogo gospodarya propolskoyi oriyentaciyi Sh Petrichejku Krim togo na planu z ditmi i zhinkami rahuyuchi do 30000 Vijsko Voloske v Kishinevi vikonalo prisyagu na sluzhbu Bozhu Jogo Korolivskij Milosti i Rechi Pospolitij i nam Vijsku Jogo Korolivskoyi Milosti Zaporozkomu povidomlyav ukrayinskij getman do Krakova Dana prisyaga zasvidchuvala bazhannya pevnoyi chastini moldavskogo narodu vidmovitis vid osmanskogo protektoratu j perejti pid zverhnist korolya Rechi Pospolitoyi a takozh yak ce ne divno j ukrayinskogo getmana U grudni 1683 roku Kunickij otrimav lista vid korolya Rechi Pospolitoyi de jshlosya pidesh na Budzhak i Bilgorod i ne dozvolish potihi hanovi i Duci gospodarevi shob ne zrobili ani najmenshogo kroku Kozacki sili mali strimuvati soyuznikiv Porti poki armiya Rechi Pospolitoyi pislya svoyeyi peremogi pid Vidnem zavershuvala vijskovu operaciyu z vitisnennya osmaniv iz Centralno Shidnoyi Yevropi Bitvi z tataramiU grudni polki Kunickogo zdobuli peremogu nad osmansko tatarskoyu armiyeyu Yava pashi pid Tyagineyu Kickanami Za svidchennyam ochevidciv tyaginskij shlyah buv usiyanij vorozhimi trupami protyagom chotiroh mil bulo vbito tyaginskogo beya Ali starshogo nad Budzhackoyu ordoyu Aliger pashu kilkoh tatarskih murz Pravoberezhni kozaki vinishili tatarski poselennya navkolo Kiliyi Izmayila ta Akkermana j vijshli do beregiv Chornogo morya Cya peremoga ukrayinskogo vijska znajshla vidguk u vsij Yevropi pro neyi povidomlyali togochasni italijski polski nimecki gazeti letyuchi listki vona bula vshanovana vidpravoyu v golovnomu sobori Vidnya Odnak u bitvi na richci Prut bilya sela Tobak 30 grudnya 1683 4 sichnya 1684 pidrozdili Kunickogo zaznali porazki Nevdovoleni diyami getmana yaki prizveli do zagibeli znachnoyi kilkosti lyudej kozaki na radi pid Mogilevom pochatok bereznya 1684 roku pereobrali svogo kerivnika j postavili na getmanstvo polkovnika Andriya Mogilu a samogo Kunickogo vbili koli vin perevdyagnuvshis u chernechij odyag namagavsya vtekti z miscya provedennya radi Popri takij tragichnij kinec roki getmanuvannya Kunickogo harakterizuvalisya postupovim vidrodzhennyam kozackogo ustroyu Pravoberezhnoyi Ukrayini sho znovu stavav golovnim chinnikom suspilno politichnih ruhiv u regioni Vidgomin podiyi u YevropiKoli do avstrijskoyi stolici nadijshli vidomosti pro peremogi kozakiv u budzhackih stepah papskij nuncij Bonvichi zvernuvsya do avstrijskogo cisarya Leopolda I z propoziciyeyu vshanuvati cyu podiyu vidspivuvannyam u golovnomu videnskomu sobori Spochatku mali sumnivi chi mozhna ce robiti z oglyadu na te sho kozaki buli shizmatikami ale zgodom perekonannya sho ukrayinci voyuyut proti spilnogo voroga usih hristiyan peremoglo Korol Yan III Sobeskij u listi do Vatikanu pospishiv spovistiti zahidnoyevropejskij svit pro viznachnu peremogu ukrayinskih kozakiv i vkazav na yiyi znachimist v oboroni kordoniv Rechi Pospolitoyi ta vsiyeyi Centralno Shidnoyi Yevropi U 1684 r avstrijskij hudozhnik J M Lerh shematichno vidobraziv zimovij pohid kozackih vijsk u gravyuri pid nazvoyu Zobrazhennya napadu kozakiv na choli z getmanom Kunickim spilno z valahami i moldavanami na tatar bilya Dnistra i peremoga nad tatarami Na nij zobrazhena bitva mizh kozakami i tatarami pid Kickanami a takozh moment strati polonenih tatar Tut bachimo zobrazhennya samogo S Kunickogo Ce lyudina rokiv soroka u kozackih vijskovih stroyah u jogo pravij ruci getmanska bulava Vin otochenij starshinoyu i kozakami okremi z yakih trimayut sotenni prapori z vishitimi na nih hrestami Za slovami polskogo istorika K Cholovskogo u 30 h rokah HH st original ciyeyi gravyuri zberigavsya u kolekciyi Biblioteki Pavlikovskih Lviv Takozh dosit povno visvitlyuvali boyi S Kunickogo z tatarami togochasni yevropejski gazeti polski italijski nimecki letyuchi listki Krakivske vidannya Nowiny z Wegier za gruden 1683 r povidomlyalo pro zajnyattya pidrozdilami Kunickogo Bilgoroda sho nad Dnistrom Eigentliche Relation Krakiv 1684 opisuvalo bitvi kozactva z osmanami i tatarami na ukrayinskih ta moldavskih zemlyah a takozh informuvalo pro peremogu getmana pid Tilgrotinom 4 grudnya 1683 r Tu samu informaciyu podaye letyuchij listok pid nazvoyu Extraktschreiben des Kosaken Krakiv sichen 1684 r Togochasna nimecka gazeta sho vijshla u Regensburzi 22 sichnya 1684 r pisala pro uspishni diyi kozactva na zemlyah Bilgorodskoyi ordi Venecianske vidannya Novissima relazione za 1684 r svidchilo pro peremogu kozakiv Kunickogo poblizu Tyagini ta zavoyuvannya Bilgoroda Pro vijskovij talant kozackogo vatazhka povidomlyali listki nadrukovani v lyutomu 1684 r u italijskih mistah Rimi ta Neapoli Voni cikavi tim sho getmana Pravoberezhnoyi Ukrayini jmenuyut ne inakshe yak Generale de Cosacchi Os sho zokrema pisalosya v italijskomu vidanni Nuova e distinta Relatione sho vidavalosya v Neapoli Kozackij general Kunickij zavoyuvav Podillya Valahiyu i Tatariyu Zvazhayuchi na yevropejskij rezonans cih podij korol Yan III namagavsya vikoristati informaciyu pro ovolodinnya pravoberezhnim getmanom tatarskimi teritoriyami na polsko moskovskih peregovorah u Moskvi zmusivshi moskovitiv postupitisya v okremih pitannyah majbutnoyi ugodi mizh dvoma derzhavami Novi kozacki vimogi do Rechi Pospolitoyi14 sichnya 1684 r posol Rechi Pospolitoyi K Gzhimultovskij na peregovorah u Moskvi povidomlyav do Varshavi sho do nogo dijshli novini yak Kunickij buntuye kozakiv proti Moskvi i Samojlovicha yakij maye z neyu zmovu 28 sichnya u listi do litovskogo uryadovcya B Sapyegi Gzhimultovskij pisav sho Samojlovichem bulo rozstrilyano poltavskogo polkovnika yakij bazhav perejti na Pravoberezhnu Ukrayinu pid vladu S Kunickogo U lyutomu 1684 r do Varshavi pribulo kozacke posolstvo na choli z generalnim pisarem pravoberezhnogo getmanatu Pyajkovskim i polkovnikom Ya Duninim Rayeckim U privezenih Suplikah vid usogo pravoberezhnogo Vijska Zaporozkogo do korolya Rechi Pospolitoyi buli taki punkti 1 dozvoliti provedennya viboriv na posadu pravoslavnogo kiyivskogo mitropolita 2 nadati pradavni volnosti i prava kozactvu a takozh zbilshiti platu za uchast u vijskovih pohodah 3 zaboroniti shlyahti vtruchatisya u kozacki spravi 4 nadati bilocerkivske starostvo u povne volodinnya pravoberezhnogo getmanatu 5 viznachiti rozmir plati dlya getmana Krim cogo posolstvo malo virishiti ryad dribnih problem i zokrema shodo rozmiriv materialnogo zabezpechennya vzayemovidnosin z komendantami nemirivskoyi ta bilocerkivskoyi fortec tosho Yan III Sobeskij u gramoti vid 13 bereznya 1684 r vidpovidav sho z elekciyeyu na posadu mitropolita treba pochekati adzhe Kiyiv perebuvaye pid zverhnistyu moskovskogo carya a mitropolitom povinen buti toj sho viznaye Prava i Konstituciyi Koronni zhitel Koroni Shodo zabezpechennya kozackih prav i volnostej to govorilosya lishe pro te sho korol shos robitime dlya yihnogo pokrashannya Hocha razom z tim pravoberezhnomu kozactvu za umovi viznannya protekciyi korolya Rechi Pospolitoyi dozvolyalos z zhonami i ditmi poselyajtesya na Pravoberezhzhi bezpechno Virnosti Vashi rozpochinajte shaslivo i rozpovsyudzhujte gospodarstvo zhittya zdorove i vesele Sprava iz zaboronoyu shlyahti pereshkodzhati stanovlennyu kozackih struktur bula vidkladena na rozglyad nastupnogo sejmu Groshi na vijskovi vitrati kozakiv yak zapevnyav Yan III Sobeskij buli vidpravleni do Lvova i Polonnogo Shodo inshih vimog to yaksho urodzonnij Getman yak i Vijsko Zaporozke milist batkivsku uznavati zavzhdi budut korol bude stavitisya do nih prihilno Same ci vimogi kozakiv spriyali poyavi nastupnih sejmovih ta korolivskih aktiv 1684 1685 rr yaki u mezhah zakonodavstva Rechi Pospolitoyi nadavali pevnogo pravovogo oformlennya kozackij kolonizaciyi Pravoberezhnoyi Ukrayini Zagibel KunickogoOdnak nevdovolena vtecheyu svogo getmana z pid Tobaku sho prizvelo do zagibeli znachnoyi kilkosti lyudej chastina kozakiv na choli z pihotnim polkovnikom A Mogiloyu viklikaye S Kunickogo z Nemirova do Mogileva Tam na pochatku bereznya 1684 r vidbulasya kozacka rada de bulo virisheno pereobrati kerivnika pravoberezhnih polkiv Samogo Kunickogo vbili koli vin zgidno z tverdzhennyami ochevidciv zminivshi kozackij zhupan na cherneckij odyag zbiravsya vtekti z miscya provedennya radi PrimitkiUkrayinsko polska vijskova vzayemodiya pid chas ostannoyi sprobi turkiv zavoyuvati YevropuPosilannyaChuhlib T Getman S Kunickij u borotbi Pravoberezhnoyi Ukrayini ta Rechi Pospolitoyi proti Osmanskoyi imperiyi 1683 1684 rr Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi Studiyi z istoriyi HI HUIII st K 2000 Chuhlib T Getman Stefan Kunickij Istoriya Ukrayini 43 203 listopad 2000 KOZACKA DERZhAVA TA VIZVOLNI RUHI Ukrayinsko polska vijskova vzayemodiya pid chas ostannoyi sprobi turkiv zavoyuvati Yevropu Marek Wagner W cieniu szukamy jasnosci chwaly Studia z dziejow panowania Jana III Sobieskiego 1684 1696 Wydawnictwo Akademii Podlaskiej 2002 ISBN 83 7051 201 1 Jan Wimmer Odsiecz wiedenska 1683 roku Taras Czuchlib Ukrainsko polskie wspoldzialanie wojenne w czasach ostatniej proby turkow podbic Europe Wojna a pokoj Pod red L Iwszynej Kijow 2004 Chuhlib T Getmani Pravoberezhnoyi Ukrayini v istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi 1663 1713 rr K KM Academia 2004 250 s Chuhlib T Kunickij Stefan Stepan Enciklopediya istoriya Ukrayini T 5 K 2008 Chuhlib T Zimovij pohid 1683 1684 rr ukrayinskogo kozactva proti Osmaniv do prichornomorskogo Stepu Nadchornomor ya studiyi z istoriyi ta arheologiyi z IH st do n e po XIX st n e K 2008 Taras Chuhlib Kozaki ta Yanichari Ukrayina u hristiyansko musulmanskih vijnah 1500 1700 rr K 2010 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Berezen 2009