Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анті́н Олекса́ндрович Постоло́вський (1890, с. Чорнокозинці, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницькиї області — 12 серпня 1991, Буенос-Айрес) — український громадський діяч.
| Антін Олександрович Постоловський | |
|---|---|
 Секретар Української Центральної Ради УНР  | |
| 27 червня 1917 — 29 квітня 1918 | |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | посада скасована |
| Народився | 1890 с. Чорнокозинці, Кам'янецький повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 12 серпня 1991 Буенос-Айрес, Аргентина |
| Відомий як | останній з живих членів Української Центральної Ради |
| Громадянство |  УНР Аргентина |
| У шлюбі з | Клавдія Бахталовська |
| Діти | Марія |
| Професія | вчитель |
| Релігія | православний |
Біографічні дані
Народився 1890 року (за даними «Енциклопедії українознавства» — 1889 року) у селянській сім'ї середнього достатку.
Закінчив Вінницьку учительську семінарію, одружився з Клавдією Бахталовською і повернувся у рідне село, де вчителював.
Ще в семінарії почав писати революційні вірші, друкував їх у частописах. 1909 року збірку його творів конфіскувала царська цензура. Автора судили за державну зраду.
На початку Першої світової війни Постоловського з в'язниці мобілізували на фронт. Від дев'ятої армії його обрали на Всеукраїнський військовий з'їзд, що відбувся у Києві. Там Постоловського обрали до складу Української Центральної Ради.
27 червня 1917 року Президію УЦР, яка до того складалася з голови та двох його заступників, було доповнено чотирма товаришами голови та чотирма секретарями. Одним із цим секретарів став Антін Постоловський.
1919 року Постоловський, уникнувши більшовицького розстрілу, таємно повернувся в Чорнокозинці. 1921 року перейшов за Збруч — на територію Галичини, окупованої Польщею.
1942 року навідався до дружини Клавдії й доньки Марії в Чорнокозинці.
1949 року поселився в Буенос-Айресі. Входив до управи Української центральної репрезентації в Аргентині, до представництва Державного центру УНР. Був членом товариства «Відродження». Співав у церковному хорі (УАПЦ). Виступав зі спогадами на радіо «Свобода».
Дружину Клавдію, яка жила в Радянському Союзі, двічі (1932 та 1953) заарештовували. Вона померла 1979 року.
Був останній з живих членів Української Центральної Ради.
Література
- Постоловський Антін // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 6. — С. 2276.
- Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. — К., 1998. — С. 151–152.
- Урядовець Центральної Ради // Мизак Нестор, Горбатюк Василь. За тебе, свята Україно. — Книга п'ята. — Чернівці — Київ — Торонто, 2006. — С. 13—14.
- Верстюк В. Українська Центральна Рада (УЦР) // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 653.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anti n Oleksa ndrovich Postolo vskij 1890 s Chornokozinci nini Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickiyi oblasti 12 serpnya 1991 Buenos Ajres ukrayinskij gromadskij diyach Antin Oleksandrovich PostolovskijSekretar Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi UNR27 chervnya 1917 29 kvitnya 1918Poperednikposada zasnovanaNastupnikposada skasovanaNarodivsya1890 1890 s Chornokozinci Kam yaneckij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer12 serpnya 1991 1991 08 12 Buenos Ajres ArgentinaVidomij yakostannij z zhivih chleniv Ukrayinskoyi Centralnoyi RadiGromadyanstvo UNR ArgentinaU shlyubi zKlavdiya BahtalovskaDitiMariyaProfesiyavchitelReligiyapravoslavnijU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Postolovskij Biografichni daniNarodivsya 1890 roku za danimi Enciklopediyi ukrayinoznavstva 1889 roku u selyanskij sim yi serednogo dostatku Zakinchiv Vinnicku uchitelsku seminariyu odruzhivsya z Klavdiyeyu Bahtalovskoyu i povernuvsya u ridne selo de vchitelyuvav She v seminariyi pochav pisati revolyucijni virshi drukuvav yih u chastopisah 1909 roku zbirku jogo tvoriv konfiskuvala carska cenzura Avtora sudili za derzhavnu zradu Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Postolovskogo z v yaznici mobilizuvali na front Vid dev yatoyi armiyi jogo obrali na Vseukrayinskij vijskovij z yizd sho vidbuvsya u Kiyevi Tam Postolovskogo obrali do skladu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi 27 chervnya 1917 roku Prezidiyu UCR yaka do togo skladalasya z golovi ta dvoh jogo zastupnikiv bulo dopovneno chotirma tovarishami golovi ta chotirma sekretaryami Odnim iz cim sekretariv stav Antin Postolovskij 1919 roku Postolovskij uniknuvshi bilshovickogo rozstrilu tayemno povernuvsya v Chornokozinci 1921 roku perejshov za Zbruch na teritoriyu Galichini okupovanoyi Polsheyu 1942 roku navidavsya do druzhini Klavdiyi j donki Mariyi v Chornokozinci 1949 roku poselivsya v Buenos Ajresi Vhodiv do upravi Ukrayinskoyi centralnoyi reprezentaciyi v Argentini do predstavnictva Derzhavnogo centru UNR Buv chlenom tovaristva Vidrodzhennya Spivav u cerkovnomu hori UAPC Vistupav zi spogadami na radio Svoboda Druzhinu Klavdiyu yaka zhila v Radyanskomu Soyuzi dvichi 1932 ta 1953 zaareshtovuvali Vona pomerla 1979 roku Buv ostannij z zhivih chleniv Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi LiteraturaPostolovskij Antin Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina T 6 S 2276 Verstyuk V Ostashko T Diyachi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Biografichnij dovidnik K 1998 S 151 152 Uryadovec Centralnoyi Radi Mizak Nestor Gorbatyuk Vasil Za tebe svyata Ukrayino Kniga p yata Chernivci Kiyiv Toronto 2006 S 13 14 Verstyuk V Ukrayinska Centralna Rada UCR Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 S 653