Поса́дка су́дна — положення судна відносно поверхні спокійної води, яке визначається осадкою на міделі та кутами крену та диференту чи носовою та кормовою осадками і кутом крену.
У загальному випадку посадка визначається трьома параметрами посадки — середньою осадкою dср (на мідель-шпангоуті), кутом крену θ і кутом диференту ψ. Однак на практиці, оскільки наявність крену є ненормальним явищем, посадка судна часто визначається двома параметрами — середньою осадкою і диферентом, тобто різницею осадок носом и кормою (на носовому и кормовому перпендикулярах).
Посадка судна, при якій площина мідель-шпагоута і діаметральна площина (ДП) є вертикальними (ψ = 0, θ = 0), називається прямою. Стосовно судна, що має таку посадку, прийнято казати, що воно сидить прямо і на рівний кіль.
Якщо θ > 0, ψ = 0, то кажуть, що судно сидить на рівний кіль, але з креном; якщо ψ > 0 , θ = 0, то кажуть, що судно сидить прямо, але з диферентом. Якщо судно має і крен, і диферент, то його посадку називають довільною.
У суден, що мають посадку с диферентом, діюча ватерлінія буде знаходитись на однакових відстанях від основної площини на носовому та кормовому перпендикулярах. Ці відстані називають відповідно осадкою носом Тн і осадкою кормою Тк.
Диферент судна зазвичай визначають не кутом диференту ψ, а різницею осадок носом і кормою, тобто: d = Тн — Тк.
Якщо Тн > Тк — судно має диферент на ніс, якщо Тн < Тк — диферент на корму. При Тн = Тк судно сидить на рівний кіль.
Півсума осадок носом і кормою називається середньою осадкою або осадкою при мідель-шпангоуті:
- Тср = (Тн +Тк)/2
Контроль за посадкою судна здійснюється по марках осадок (марках заглиблення), які наносяться на форштевні, в районі мідель-шпангоута і на ахтерштевні. Марки осадок відповідають дійсній осадці судна. Марки осадок наносяться по відповідних перпендикулярах, з лівого борту позначаються римськими цифрами і означають осадку у футах, на правом борту — арабськими цифрами — осадку в дециметрах. По мірі переходу усіх країн на метричну систему мір марки заглиблення у всіх країнах будуть позначатись арабськими цифрами.
На сучасних суднах набули вжитку осадкоміри — спеціальні прилади, що показують осадку автоматично на ходовому містку.
Див. також
Примітки
- ДСТУ 2355-94 Розміри надводних кораблів і суден головні. Терміни, визначення та літерні позначення.
Джерела
- Справочник по теории корабля: В трёх томах. Том 2. Статика судов. Качка судов / под ред. Я. И. Войткунского. — Л.: Судостроение, 1985. — 440 с.
- Семёнов-Тян-Шанский В. В. Статика и динамика корабля. — Л.: Судостроение, 1973.
- Новиков А. И. Грузовая марка морских судов. — Севастополь: Кручинин Л. Ю., 2006. — 160 с. —
- Донцов C. B. Основы теории судна: учебное пособие/ С. В. Донцов.- Одесса: Феникс, 2007. -142 с.
- Сизов В. Г. Теория корабля: Учебник/ В. Г. Сизов. — Одесса: Феникс, М.:ТрансЛит. 2008. -464 с.
- И. Ф. Хурс Практические расчеты мореходных качеств судна. Измаил: Измаильский Морской Тренажерный Центр, 2001. — 28 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posa dka su dna polozhennya sudna vidnosno poverhni spokijnoyi vodi yake viznachayetsya osadkoyu na mideli ta kutami krenu ta diferentu chi nosovoyu ta kormovoyu osadkami i kutom krenu Posadka sudna z diferentom na kormu ta nis vidpovidnoPosadka sudna z krenom sprava na risunku Nosova marka zanurennya sudna U zagalnomu vipadku posadka viznachayetsya troma parametrami posadki serednoyu osadkoyu dsr na midel shpangouti kutom krenu 8 i kutom diferentu ps Odnak na praktici oskilki nayavnist krenu ye nenormalnim yavishem posadka sudna chasto viznachayetsya dvoma parametrami serednoyu osadkoyu i diferentom tobto rizniceyu osadok nosom i kormoyu na nosovomu i kormovomu perpendikulyarah Posadka sudna pri yakij ploshina midel shpagouta i diametralna ploshina DP ye vertikalnimi ps 0 8 0 nazivayetsya pryamoyu Stosovno sudna sho maye taku posadku prijnyato kazati sho vono sidit pryamo i na rivnij kil Yaksho 8 gt 0 ps 0 to kazhut sho sudno sidit na rivnij kil ale z krenom yaksho ps gt 0 8 0 to kazhut sho sudno sidit pryamo ale z diferentom Yaksho sudno maye i kren i diferent to jogo posadku nazivayut dovilnoyu U suden sho mayut posadku s diferentom diyucha vaterliniya bude znahoditis na odnakovih vidstanyah vid osnovnoyi ploshini na nosovomu ta kormovomu perpendikulyarah Ci vidstani nazivayut vidpovidno osadkoyu nosom Tn i osadkoyu kormoyu Tk Diferent sudna zazvichaj viznachayut ne kutom diferentu ps a rizniceyu osadok nosom i kormoyu tobto d Tn Tk Yaksho Tn gt Tk sudno maye diferent na nis yaksho Tn lt Tk diferent na kormu Pri Tn Tk sudno sidit na rivnij kil Pivsuma osadok nosom i kormoyu nazivayetsya serednoyu osadkoyu abo osadkoyu pri midel shpangouti Tsr Tn Tk 2 Kontrol za posadkoyu sudna zdijsnyuyetsya po markah osadok markah zagliblennya yaki nanosyatsya na forshtevni v rajoni midel shpangouta i na ahtershtevni Marki osadok vidpovidayut dijsnij osadci sudna Marki osadok nanosyatsya po vidpovidnih perpendikulyarah z livogo bortu poznachayutsya rimskimi ciframi i oznachayut osadku u futah na pravom bortu arabskimi ciframi osadku v decimetrah Po miri perehodu usih krayin na metrichnu sistemu mir marki zagliblennya u vsih krayinah budut poznachatis arabskimi ciframi Na suchasnih sudnah nabuli vzhitku osadkomiri specialni priladi sho pokazuyut osadku avtomatichno na hodovomu mistku Div takozhOsadka sudnaPrimitkiDSTU 2355 94 Rozmiri nadvodnih korabliv i suden golovni Termini viznachennya ta literni poznachennya DzherelaSpravochnik po teorii korablya V tryoh tomah Tom 2 Statika sudov Kachka sudov pod red Ya I Vojtkunskogo L Sudostroenie 1985 440 s Semyonov Tyan Shanskij V V Statika i dinamika korablya L Sudostroenie 1973 Novikov A I Gruzovaya marka morskih sudov Sevastopol Kruchinin L Yu 2006 160 s ISBN 966 8389 17 4 Doncov C B Osnovy teorii sudna uchebnoe posobie S V Doncov Odessa Feniks 2007 142 s Sizov V G Teoriya korablya Uchebnik V G Sizov Odessa Feniks M TransLit 2008 464 s I F Hurs Prakticheskie raschety morehodnyh kachestv sudna Izmail Izmailskij Morskoj Trenazhernyj Centr 2001 28 s