Португа́льсько-іспа́нський кордо́н — міждержавний кордон між Португалією й Іспанією. В обох країнах скорочено називається «лінією» (ісп. la Raya, порт. a Raia). Один із найстаріших міждержавних кордонів у Європі. Практично не змінювався від часу підписання Альканісеського договору 1297 року між Португалією та Кастилією, попередницею Іспанії. Делімітований 1926 року. Довжина сухопутного кордону на території Піренейського півострова — 1214 км. Невизначена ділянка кордону — 18-кілометрова зона між річкою та , де розташоване місто Олівенса, об'єкт 200-літньої територіальної суперечки між країнами. Прикордонними округами Португалії з півночі на південь є Віана-ду-Каштелу, Брага, Віла-Реал, Браганса, Гуарда, Каштелу-Бранку, Порталегре, Евора, Бежа і Фару; прикордонними провінціям Іспанії є Понтеведра і Оренсе в Галісії, Самора і Саламанка в Кастилії-і-Леоні, Касерес і Бадахос в Естермадурі та Уельва в Андалусії. 1991 року обидві країни підписали Шенгенську угоду, за якою з 1995 року Португалія й Іспанія стали частиною Шенгенської зони, а сухопутні кордони між ними проголошено відкритим. Морський кордон залишається невизначеним у районі Диких островів, в якому Іспанія претендує на виключну економічну зону Португалії.
Кордон Португалії та Іспанії | |
---|---|
Річка Гвадіана між Португалією та Іспанією | |
Країни: | Португалія Іспанія |
Довжина: | 1214 км |
Тип: | внутрішній кордон ЄС |
Встановлено: | 1297 |
Остання зміна: | Конвенція про делімітацію (1926) |
Лінія кордону: | річка Міню, річка Дору, річка Агеда, річка Туронес, річка Ергеш, річка Таг, річка Север, річка Гвадіана, річка Чанза |
Охороняють: | не охороняється |
Історія
- 1143: Саморський договір — визнання Леонським королівством (попередником Іспанії) незалежності королівства Португалія в межах колишнього графства.
- 1267: Бадахоський договір — встановлення кордону між Португалією та Кастилією (попередником Іспанії) по річці Гвадіана; Алгарве визнане португальським.
- 1297: Альканісеський договір — Кастилія передала Португалії частину земель на східному березі Гвадіани, включно з Олівенсою.
- 1668: Лісабонський договір — визнання Іспанією незалежності Португалії та її колоній і кордонів до Іберійської унії, за винятком африканської Сеути.
- 1801: Бадахоський договір — Іспанія анексувала Олівенсу.
- 1815: Віденський конгрес — Іспанія зобовязалася повернути Португалії Олівенсу, але до виконання рішень конгресу не приступила.
- 1864: — розділено карликову державу Коту-Мішту на португальсько-іспанському кордоні.
- 1926: — проведено делімітацію португальсько-іспанського кордону, за винятком району Олівенси.
- 1991: Шенгенська угода — встановлення відкритого кордону між Португалією й Іспанією.
Лінія кордону
Прикордонні муніципалітети
З півночі на південь
- А-Гудіня
- А-Мескіта
- Бальтар
- Вереа
- Верин
- Вілардевос
- Ентримо
- Кальвос-де-Рандін
- Кінтела-де-Лейрадо
- Куаледро
- Лобейра
- Лобіос
- Муйньос
- Оїмбра
- Падренда
- Ріос
- Альканісес
- Віляр-дель-Буей
- Вілярдієгуа-де-ла-Рибера
- Ермісенде
- Мансаналь-де-Арриба
- Педральба-де-ла-Прадерія
- Пуебла-де-Санабрія
- Рабано-де-Алісте
- Рекехо
- Торрегамонес
- Трабасос
- Фариса
- Фермосельє
- Фігеруела-де-Арриба
- Фонфрія
- Аїгаль-де-лос-Асейтерос
- Альдеадавіла-де-ла-Рибера
- Альдеа-дель-Обіспо
- Вільвестре
- Віляр-де-Сьєрво
- Вілярино-де-лос-Айрес
- Інохоса-де-Дуеро
- Кампільо-де-Асаба
- Касіляс-де-Флорес
- Ла-Аламеда-де-Гардон
- Ла-Аламеділя
- Ла-Альбергерія-де-Арганян
- Ла-Боуса
- Ла-Фрехенеда
- Масуеко
- М'єса
- Навасфріас
- Переня-де-ла-Рибера
- Пуерто-Сегуро
- Саусельє
- Собрадільо
- Фуентес-де-Оньоро
- Алькантара
- Валенсія-де-Алькантара
- Вальверде-дель-Фресно
- Еррера-де-Алькантара
- Карбахо
- Мембріо
- Сантьяго-де-Алькантара
- Сарса-ла-Майор
- Седільо
- Сільєрос
Територіальні суперечки
Джерела
- Medina García, E. (2006). Orígenes históricos y ambigüedad de la frontera hispano-lusa (La Raya). Revista de Estudios Extremeños. Tomo LXII. 0210-2854, p. 713—723.
- Martín Martín, J. L.(2006). La tierra de las «contiendas»: notas sobre la evolución de la raya meridional en la Edad Media. Norba. Revista de historia (16, 1, 1996—2003). 0213-375X, p. 277—293.
- Jesús García Calderón. «La frontera luso española: Historia y realidad». Revista del Ministerio Fiscal 5. ISSN 1135-0628, Nº. 5, 1998 , p. 161—174.
- Rivero, Francisco El turismo cultura en la Raya Luso–Extremeña. Esade. Universidad Ramon Llull. 2003
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Португальсько-іспанський кордон
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portuga lsko ispa nskij kordo n mizhderzhavnij kordon mizh Portugaliyeyu j Ispaniyeyu V oboh krayinah skorocheno nazivayetsya liniyeyu isp la Raya port a Raia Odin iz najstarishih mizhderzhavnih kordoniv u Yevropi Praktichno ne zminyuvavsya vid chasu pidpisannya Alkaniseskogo dogovoru 1297 roku mizh Portugaliyeyu ta Kastiliyeyu poperedniceyu Ispaniyi Delimitovanij 1926 roku Dovzhina suhoputnogo kordonu na teritoriyi Pirenejskogo pivostrova 1214 km Neviznachena dilyanka kordonu 18 kilometrova zona mizh richkoyu ta de roztashovane misto Olivensa ob yekt 200 litnoyi teritorialnoyi superechki mizh krayinami Prikordonnimi okrugami Portugaliyi z pivnochi na pivden ye Viana du Kashtelu Braga Vila Real Bragansa Guarda Kashtelu Branku Portalegre Evora Bezha i Faru prikordonnimi provinciyam Ispaniyi ye Pontevedra i Orense v Galisiyi Samora i Salamanka v Kastiliyi i Leoni Kaseres i Badahos v Estermaduri ta Uelva v Andalusiyi 1991 roku obidvi krayini pidpisali Shengensku ugodu za yakoyu z 1995 roku Portugaliya j Ispaniya stali chastinoyu Shengenskoyi zoni a suhoputni kordoni mizh nimi progolosheno vidkritim Morskij kordon zalishayetsya neviznachenim u rajoni Dikih ostroviv v yakomu Ispaniya pretenduye na viklyuchnu ekonomichnu zonu Portugaliyi Kordon Portugaliyi ta IspaniyiRichka Gvadiana mizh Portugaliyeyu ta IspaniyeyuKrayini Portugaliya IspaniyaDovzhina 1214 kmTip vnutrishnij kordon YeSVstanovleno 1297Ostannya zmina Konvenciya pro delimitaciyu 1926 Liniya kordonu richka Minyu richka Doru richka Ageda richka Turones richka Ergesh richka Tag richka Sever richka Gvadiana richka ChanzaOhoronyayut ne ohoronyayetsyaMultimediya na VikishovishiIstoriya1143 Samorskij dogovir viznannya Leonskim korolivstvom poperednikom Ispaniyi nezalezhnosti korolivstva Portugaliya v mezhah kolishnogo grafstva 1267 Badahoskij dogovir vstanovlennya kordonu mizh Portugaliyeyu ta Kastiliyeyu poperednikom Ispaniyi po richci Gvadiana Algarve viznane portugalskim 1297 Alkaniseskij dogovir Kastiliya peredala Portugaliyi chastinu zemel na shidnomu berezi Gvadiani vklyuchno z Olivensoyu 1668 Lisabonskij dogovir viznannya Ispaniyeyu nezalezhnosti Portugaliyi ta yiyi kolonij i kordoniv do Iberijskoyi uniyi za vinyatkom afrikanskoyi Seuti 1801 Badahoskij dogovir Ispaniya aneksuvala Olivensu 1815 Videnskij kongres Ispaniya zobovyazalasya povernuti Portugaliyi Olivensu ale do vikonannya rishen kongresu ne pristupila 1864 rozdileno karlikovu derzhavu Kotu Mishtu na portugalsko ispanskomu kordoni 1926 provedeno delimitaciyu portugalsko ispanskogo kordonu za vinyatkom rajonu Olivensi 1991 Shengenska ugoda vstanovlennya vidkritogo kordonu mizh Portugaliyeyu j Ispaniyeyu Liniya kordonuAgeda pritoka Doru Prikordonni municipalitetiZ pivnochi na pivden Portugaliya Okrug Viana du Kashtelu Arkush de Valdevesh Valensa Vila Nova de Servejra Kaminya Melgasu Monsan Ponte da Barka Okrug Braga Terrash de Boru Okrug Vila Real Montalegre Shavesh Okrug Bragansa Bragansa Vimiozu Vinyajsh Miranda du Doru Mogadoru Frejshu de Eshpada a Sinta Okrug Guarda Almejda Sabugal Figejra de Kashtelu Rodrigu Okrug Kashtelu Branku Vila Velya de Rodan Idanya a Nova Kashtelu Branku Penamakor Okrug Portalegre Arronshesh Elvash Kampu Major Kashtelu de Vide Marvan Niza Portalegre Okrug Evora Alandrual Moran Okrug Bezha Barrankush Mertola Mora Serpa Okrug Faru Alkotin Vila Real de Santu Antoniu Kashtru Marin Ispaniya Galisiya Provinciya Pontevedra A Guarda Arbo As Neves Kresente O Rosal Salvaterra de Mino Tomino Tuj Provinciya Orense A Gudinya A Meskita Baltar Verea Verin Vilardevos Entrimo Kalvos de Randin Kintela de Lejrado Kualedro Lobejra Lobios Mujnos Oyimbra Padrenda Rios Kastiliya i Leon Provinciya Samora Alkanises Vilyar del Buej Vilyardiyegua de la Ribera Ermisende Mansanal de Arriba Pedralba de la Praderiya Puebla de Sanabriya Rabano de Aliste Rekeho Torregamones Trabasos Farisa Fermoselye Figeruela de Arriba Fonfriya Provinciya Salamanka Ayigal de los Asejteros Aldeadavila de la Ribera Aldea del Obispo Vilvestre Vilyar de Syervo Vilyarino de los Ajres Inohosa de Duero Kampilo de Asaba Kasilyas de Flores La Alameda de Gardon La Alamedilya La Albergeriya de Arganyan La Bousa La Freheneda Masueko M yesa Navasfrias Perenya de la Ribera Puerto Seguro Sauselye Sobradilo Fuentes de Onoro Estermadura Provinciya Kaseres Alkantara Valensiya de Alkantara Valverde del Fresno Errera de Alkantara Karbaho Membrio Santyago de Alkantara Sarsa la Major Sedilo Silyeros Provinciya Badahos Alburkerke Alkonchel Badahos Valensiya del Mombuej Vilyanueva del Fresno Vilyar del Rej La Kodosera Oliva de la Frontera Olivensa Cheles Andalusiya Provinciya Uelva Aroche Ayamonte El Almendro El Granado Ensinasola Pajmogo Puebla de Gusman Rosal de la Frontera Sanlukar de Gvadiana San Silvestre de Gusman Santa Barbara de KasaTeritorialni superechkiOlivensa Diki ostroviDzherelaMedina Garcia E 2006 Origenes historicos y ambiguedad de la frontera hispano lusa La Raya Revista de Estudios Extremenos Tomo LXII 0210 2854 p 713 723 Martin Martin J L 2006 La tierra de las contiendas notas sobre la evolucion de la raya meridional en la Edad Media Norba Revista de historia 16 1 1996 2003 0213 375X p 277 293 Jesus Garcia Calderon La frontera luso espanola Historia y realidad Revista del Ministerio Fiscal 5 ISSN 1135 0628 Nº 5 1998 p 161 174 Rivero Francisco El turismo cultura en la Raya Luso Extremena Esade Universidad Ramon Llull 2003PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Portugalsko ispanskij kordon