Португальська Індонезія (порт. Insulíndia portuguesa) — загальна назва для колись значних колоніальних володінь королівства Португалія на островах Зондського архіпелагу (нині більшість з них складають республіку Індонезія) в 1512-1859.
20 квітня 1859 Лісабонський договір між Голландією і Португалією позначив нові кордони, остаточно делімітація яких була проведена лише в 1902—1906. Португалія зберегла тільки Східний Тимор, підконтрольний їй до 1975.
У 2002, після завершення індонезійської окупації, залишки португальської Індонезії здобули незалежність у вигляді республіки Східний Тимор, офіційними мовами якої стали португальська і тетум.
Історія
Португальська Індонезія була частиною великої португальської колоніальної імперії, що включає також інші азійські, африканські і американські регіони. Спочатку португальські володіння в Індонезії мали переважно таласократичний характер, представляючи собою ряд прибережних укріплених торгово-військових пунктів (Амбон, Макассар та інші), пов'язаних торговими відносинами з цілим ланцюжком інших португальських фортець, які становлять послідовний торговельний ланцюжок, що зв'язував «острови прянощів» з метрополією і ринками Західної Європи (Даман, Діу, Гоа, Цейлон, Мозамбік, Ангола, Кабо-Верде та ін.). До голландського пришестя, Макасар на південному березі Сулавесі (Целебеса) управлявся Португалією в 1512—1665 рр., Амбон в 1526—1609 рр. і т. д. Місцем першої висадки португальців на о. Тимор стала місцевість в районі ліфа (нині східнотиморський ексклав Окуссі-амбен).
Соціально-економічні відносини в Португальській Індонезії
Фінансова доцільність колонії підтримувалася високими цінами на прянощі в Західній Європі, куди португальцями імпортувалися гвоздика, мускатний горіх, а також інші прянощі і екзотичні товари. Португальці, добре знайомі з ісламом, також виявляли значний інтерес до культури і традицій народів Сходу, збагачуючи їх в свою чергу і європейськими впливами. У XVI-XVII століттях португальська мова стала виконувати роль лінгва франка в цьому регіоні Азії. На рівні розмовної мови портів, вона швидко змішалася з місцевими малайськими говірками, утворивши малайсько-португальську мову. В результаті змішування португальців з місцевим населенням (малайцями і китайцями хакка) утворилися змішані і перехідні групи, які сповідують католицизм — євроазіати, кристанги, топаси, метиси та ін., Рідною для яких стала змішана малайсько-португальська мова. Їх число, однак, залишалося в цілому по архіпелагу незначним (не більше 1-2 %) через крайню віддаленість від самої Португалії. І все ж в ряді місць (Флорес, Окуссі, Східний Тимор) їх число було досить значним (5-10 %) для подальшої організації пропортугальсько налаштованих партизанських загонів, які вели боротьбу з голландською, японською та індонезійською окупацією аж до 1999 року.
Новий Час
У XVIII-XIX ст. посилення конкуренції з технологічно більш просунутим і більш організованим голландським флотом привела до витіснення Португалії на периферію архіпелагу. Але португальці змогли знову згрупуватися, розгорнувши широку місіонерську діяльність на Малих Зондських островах, до яких іслам ще не дійшов.
Географія
Португальські володіння включали такі острови (1850):
Голландський наступ
Після придушення запеклого опору густонаселених західних мусульманських султанатів, голландський наступ в португальському секторі Індонезії відновився з новою силою в середині XIX століття. Лісабонська угода 1859 року призвела до втрати Португалією 2/3 своїх володінь в регіоні за винятком Східного Тимору.
Спадщина
Більш ніж 4-х віковий період португальської присутності в регіоні (1512—1975) залишив значний слід в житті і культурі населення островів. Саме завдяки підтримці Португалії Східний Тимор знову зміг здобути незалежність. Португальська мова є офіційною в цій республіці. Крім цього, значна кількість португальських запозичень є в інших місцевих мовах Флоресу, в тому числі і в самій індонезійській мові. Населення Флореса (1,6 млн чол), так само як і населення Східного Тимору (1,2 млн) в основній своїй масі сповідує католицизм.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portugalska Indoneziya port Insulindia portuguesa zagalna nazva dlya kolis znachnih kolonialnih volodin korolivstva Portugaliya na ostrovah Zondskogo arhipelagu nini bilshist z nih skladayut respubliku Indoneziya v 1512 1859 dzherelo ne vkazane 3003 dni 20 kvitnya 1859 Lisabonskij dogovir mizh Gollandiyeyu i Portugaliyeyu poznachiv novi kordoni ostatochno delimitaciya yakih bula provedena lishe v 1902 1906 Portugaliya zberegla tilki Shidnij Timor pidkontrolnij yij do 1975 U 2002 pislya zavershennya indonezijskoyi okupaciyi zalishki portugalskoyi Indoneziyi zdobuli nezalezhnist u viglyadi respubliki Shidnij Timor oficijnimi movami yakoyi stali portugalska i tetum IstoriyaPortugalska Indoneziya bula chastinoyu velikoyi portugalskoyi kolonialnoyi imperiyi sho vklyuchaye takozh inshi azijski afrikanski i amerikanski regioni Spochatku portugalski volodinnya v Indoneziyi mali perevazhno talasokratichnij harakter predstavlyayuchi soboyu ryad priberezhnih ukriplenih torgovo vijskovih punktiv Ambon Makassar ta inshi pov yazanih torgovimi vidnosinami z cilim lancyuzhkom inshih portugalskih fortec yaki stanovlyat poslidovnij torgovelnij lancyuzhok sho zv yazuvav ostrovi pryanoshiv z metropoliyeyu i rinkami Zahidnoyi Yevropi Daman Diu Goa Cejlon Mozambik Angola Kabo Verde ta in Do gollandskogo prishestya Makasar na pivdennomu berezi Sulavesi Celebesa upravlyavsya Portugaliyeyu v 1512 1665 rr Ambon v 1526 1609 rr i t d Miscem pershoyi visadki portugalciv na o Timor stala miscevist v rajoni lifa nini shidnotimorskij eksklav Okussi amben Socialno ekonomichni vidnosini v Portugalskij Indoneziyi Finansova docilnist koloniyi pidtrimuvalasya visokimi cinami na pryanoshi v Zahidnij Yevropi kudi portugalcyami importuvalisya gvozdika muskatnij gorih a takozh inshi pryanoshi i ekzotichni tovari Portugalci dobre znajomi z islamom takozh viyavlyali znachnij interes do kulturi i tradicij narodiv Shodu zbagachuyuchi yih v svoyu chergu i yevropejskimi vplivami U XVI XVII stolittyah portugalska mova stala vikonuvati rol lingva franka v comu regioni Aziyi Na rivni rozmovnoyi movi portiv vona shvidko zmishalasya z miscevimi malajskimi govirkami utvorivshi malajsko portugalsku movu V rezultati zmishuvannya portugalciv z miscevim naselennyam malajcyami i kitajcyami hakka utvorilisya zmishani i perehidni grupi yaki spoviduyut katolicizm yevroaziati kristangi topasi metisi ta in Ridnoyu dlya yakih stala zmishana malajsko portugalska mova Yih chislo odnak zalishalosya v cilomu po arhipelagu neznachnim ne bilshe 1 2 cherez krajnyu viddalenist vid samoyi Portugaliyi I vse zh v ryadi misc Flores Okussi Shidnij Timor yih chislo bulo dosit znachnim 5 10 dlya podalshoyi organizaciyi proportugalsko nalashtovanih partizanskih zagoniv yaki veli borotbu z gollandskoyu yaponskoyu ta indonezijskoyu okupaciyeyu azh do 1999 roku Novij ChasU XVIII XIX st posilennya konkurenciyi z tehnologichno bilsh prosunutim i bilsh organizovanim gollandskim flotom privela do vitisnennya Portugaliyi na periferiyu arhipelagu Ale portugalci zmogli znovu zgrupuvatisya rozgornuvshi shiroku misionersku diyalnist na Malih Zondskih ostrovah do yakih islam she ne dijshov Geografiya Portugalski volodinnya vklyuchali taki ostrovi 1850 Timor Flores Solor Adonara Lomblen Patar Alor Ombayi Atauro EndeGollandskij nastupPislya pridushennya zapeklogo oporu gustonaselenih zahidnih musulmanskih sultanativ gollandskij nastup v portugalskomu sektori Indoneziyi vidnovivsya z novoyu siloyu v seredini XIX stolittya Lisabonska ugoda 1859 roku prizvela do vtrati Portugaliyeyu 2 3 svoyih volodin v regioni za vinyatkom Shidnogo Timoru SpadshinaBilsh nizh 4 h vikovij period portugalskoyi prisutnosti v regioni 1512 1975 zalishiv znachnij slid v zhitti i kulturi naselennya ostroviv Same zavdyaki pidtrimci Portugaliyi Shidnij Timor znovu zmig zdobuti nezalezhnist Portugalska mova ye oficijnoyu v cij respublici Krim cogo znachna kilkist portugalskih zapozichen ye v inshih miscevih movah Floresu v tomu chisli i v samij indonezijskij movi Naselennya Floresa 1 6 mln chol tak samo yak i naselennya Shidnogo Timoru 1 2 mln v osnovnij svoyij masi spoviduye katolicizm Div takozhPortugalska Indiya Portugalskij Timor Gollandska Ost Indiya Portugalska kolonialna imperiya