Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Порккала (фін. Porkkalan vuokra-alue) — військово-морська база на території, орендованій у Фінляндії.
| Порккала
Координати 59°59′ пн. ш. 24°26′ сх. д. / 59.983° пн. ш. 24.433° сх. д.Координати: 59°59′ пн. ш. 24°26′ сх. д. / 59.983° пн. ш. 24.433° сх. д.
 Порккала у Вікісховищі |
Військово-морська база Російської імперії
У 1809 по Фредріхсгамському мирному договору Фінляндія була приєднана до Росії. Через три роки, 12 квітня 1812 року, Олександр I оголосив провінційний Гельсингфорс столицею Великого князівства Фінляндського.
У середині XIX століття потужну цитадель спорудили на Аландських островах, друге народження пережила стара шведська фортеця Свеаборг біля Гельсингфорса.
Після знищення у травні 1905 року 2-ї Тихоокеанської ескадри, що була сформована з найкращих кораблів Балтійського флоту, Петербург виявився практично беззахисним перед загрозою вторгнення супротивника з боку Фінської затоки. Застарілі панцерники, що залишилися на Балтиці, не були в змозі надати будь-який серйозний опір сучасним дредноутам і лінійним крейсерам ворога; на будівництво кораблів, відповідним з останніми по силі, потрібні величезні кошти і час, яких у царського уряду не було.
Через це російське морське командування, виходячи з реального кошторису, розробило незвичайний план захисту столиці. При реальній загрозі виникнення війни Фінську затоку від острова Найссаар/Норгей до півострова Порккала-Удд передбачалося перегородити мінним загородженням, північний і південний фланги якого прикривалися б заздалегідь встановленими береговими батареями. Ця центральна мінно-артилерійська позиція мала утруднити маневрування ворожого флоту, що мав намір прорватися до Петербургу.
Для виконання поставлених завдань слід було винести спостереження за морем за 300—400 км на захід від лінії Нарго — Порккала-Удд і створити ескадру загороджувачів, здатних поставити 3 тис. мін не більше ніж за 8:00. Ця задача вимагала екстреного будівництва спеціальних кораблів …
Сформований у 1909 році загін мінзагороджувачів, куди увійшли , , , , і , дозволив добре підготувати особовий склад Балтійського флоту до ведення мінної війни.
У 1911 році імператор Микола II затвердив місце для будівництва нової військово-морської бази Російського імператорського флоту, провівши пряму від Ревеля (Талліна) на північ до Гельсингфорсу (Гельсінкі) по Фінській затоці. Саме ця лінія перетнула майбутнє місце розташування бази — півострів Порккала-Удд.
У 7:00 ранку 31 липня 1914 за 5:00 до оголошення загальної мобілізації командувач Балтійським флотом адмірал наказав загону приступити до постановки. А четверо мінзагів — «Амур», «Єнісей», «Ладога» і «Нарова», що прикриваються крейсерами в гирлі Фінської затоки і головними силами флоту безпосередньо перед позицією, за чотири години встановили 2124 мін.
Вжиті заходи дали результат. У першу світову війну, незважаючи на неодноразові спроби, німецький ВМФ так і не зміг прорватися до гирла Неви.
Підводна війна у Фінській затоці під час 2-ї світової війни
12 березня 1942 року переговори між німецькими і фінськими інстанціями щодо блокування радянських підводних човнів позначили деяку розбіжність думок з цього питання. Німці вважали, що їм вдасться заблокувати Фінську затоку за допомогою мін і мисливців за підводними човнами, а фіни вважали ці заходи недостатніми і прагнули умовити німців поставити там тенетове загородження. Але у 1942 році ні у Фінляндії, ні у Німеччини не було підходячих для цього тенет.
9 травня 1942 німці почали постановку мін у Фінській затоці, їх кількість у Фінській затоці перевищувало 21000. Безпосередньо біля загороджень було розгорнуто більше сотні різних кораблів і катерів. Таким чином, утворився протичовновий рубіж глибиною понад 150 миль. Проте радянським підводникам вдалося знайти проходи в цих мінних полях.
Активні дії радянських субмарин на Балтиці у 1942 році змусили супротивника вжити заходів до недопущення прориву підводних човнів Балтійського флоту на комунікації підвозу стратегічних матеріалів і сировини. Для цього було вирішено герметично закрити вихід з Фінської затоки тенетовими загородженнями, хоча виготовлення тенет коштувало великих матеріальних витрат.
В остаточному підсумку у 1943 німецькими і фінськими кораблями були виставлені декілька систем ешелонованих по глибині мінно-тенетових загороджень, засобів виявлення та протичовнових сил — так званих протичовнових рубежів. За складністю навігаційної обстановки, за насиченістю протичовновими силами і засобами найпотужнішими були німецькі гогландський і нарго-порккалауддський рубежі, що блокували східну частину Фінської затоки.
Рубіж, що перекривав затоку по лінії о. Вігрунд — о. Великий Тютерс — о. Гогланд, складався з антенних, донних і якірних магнітних мін, поставлених ярусами по всій глибині, широкої системи постів спостереження і зв'язку, прожекторних установок і берегових батарей, розташованих на островах. До кінця квітня 1943 на рубежі було виставлено 8,5 тис. мін, у тому числі 560 донних магнітних, 1360 якірних магнітних і майже 6,5 тис. контактних. У районі півострова Порккала-Удд почала працювати шумопеленгаторна станція. Уздовж лінії патрулювали протичовнові кораблі і катери супротивника.
Інший, головний, рубіж гітлерівці розгорнули між островом Нарго і мисом Порккала-Удд. Глибина затоки тут становить 25-60 м і тільки в одному місці сягає 80 м, ширина — 20 миль. Основною перешкодою для човнів служила дворядна підвішені до численних поплавців і поставлені на важкі якоря сталеві тенети. Окремі секції її довжиною до 250 м і висотою до 40- 70 м перегороджували всю затоку від південного до північного узбережжя. Радянські підводні човна неодноразово намагалися розрізати або торпедувати ці тенети, але переконалися в марності цих спроб.
За всю кампанію 1943 року підводні човни Балтійського флоту провели всього дві торпедних атаки, які виявилися безрезультатними. Обстановка з положенням Балтійського флоту змінилася тільки на початку вересня 1944 року, коли Фінляндія вийшла з війни.
Радянська історія бази
Пістолет біля скроні Фінляндії
Радянське керівництво вважало за необхідне забезпечити додаткову безпеку Ленінграда з боку Фінської затоки. З цією метою і було прийнято рішення створити «кам'яну подушку безпеки» для колиски революції.
13 березня 1940 року, після закінчення Зимової війни Радянський Союз отримав Карельський перешийок та право оренди території півострова Ханко (Гангут) протягом 30-и років для будівництва там військово-морської бази. У березні 1940 року у СРСР не було причин вимагати територію Порккала.
19 вересня 1944 року, у зв'язку з припиненням військових дій з боку Фінляндії 4 вересня і з боку Радянського Союзу 5 вересня 1944 року, у Москві було підписано Угоду про перемир'я, згідно з яким Фінляндія зобов'язалася відвести свої війська за лінію радянсько-фінської кордону, визначеного Мирним договором 12 березня 1940 року. При цьому Радянський Союз відмовлявся від своїх прав на оренду півострова Ханко, наданих йому мирним договором 1940 року, а Фінляндія зобов'язувалася надати Радянському Союзу на правах оренди строком на 50 років територію і водні простори для створення радянської військово-морської бази в районі Порккала-Удд.
Ця Угода була підтверджена мирним договором, укладеним у Парижі 10 лютого 1947. Під оренду було віддано близько 100 км². Туди увійшли практично вся громада Дегербю, частково Сіунтіо, Інко і Еспоо.
Вартість оренди — 5 млн фінських марок на рік.
База на Порккала була вигідніша, ніж база на Ханко. З'явилася можливість відродити відому ще з царських часів Центральну мінно-артилерійську позицію, блокуючу в разі чого прорив ворожих кораблів до Ленінграда: берегові батареї на Порккала-Удде й батареї на протилежному естонському острові Нарго вогнем перекривають вхід у Фінську затоку в найвужчому місці, при необхідності ставляться ще й міни. Крім того, сама база розташовувалася в 20-30 кілометрах від Гельсінкі: ледь що — все під контролем. Політпрацівники говорили: «Порккала-Удд — пістолет, приставлений до скроні Фінляндії».
Початок формування бази
На підставі постанови ДКО № 7070сс від 3 грудня та наказу НКВС № 001496 від 14 грудня для відновлення і будівництва військово-морських баз і берегової оборони Таллінського і Ризького морських оборонних районів Балтійського флоту створено Управління будівництва військово-морської бази в Порккала-Удд, що входило до складу Управління будівництва військово-морських баз Таллінського і Ризького морських оборонних районів «Балтвоенморстрой» НКВС СРСР при Главпромстрой НКВС СРСР.
Начальник Управління будівництва військово-морської бази в Порккала-Удд — полковник адміністративної служби Тарханов Леонід Олександрович (колишній начальник Воркутинський ВТТ).
Оперативні завдання розв'язувані новостворюваною військово-морською базою: здійснювати оборону центральної мінної позиції щоб не допустити прориву морем надводних і підводних сил противника у Фінську затоку; як плацдарм, бути готовою до прийому військ для розгортання активних дій на сухопутному напрямку; у взаємодії з розташованої в її підпорядкуванні військово-морської комендатури Гельсінкі забезпечувати тимчасове базування і оперативне розгортання кораблів КБФ, навантаження та розвантаження транспортів. Крім того, під наглядом ВМБ мало здійснюватися плавання транспортів і військових кораблів на шхерній комунікації Стокгольм — Турку — Улькотаміо — Таллін. Таким чином, радянська сторона отримала доступ до контролю над мореплавством і зовнішньою морською торгівлею Фінляндії.
За 10 днів з Порккала було евакуйовано 7272 місцевих жителя разом з урожаєм і худобою, з них 1170 — з Дегербю. Вся комуна Дегербю мала населення 1400 чоловік що жили в 24-х селах.
У березні 1945 року змішана радянсько-фінська комісія закінчила роботи з демаркації лінії кордону орендованого району, встановивши 111 прикордонних знаків. Після демаркації кордонів орендованої території на фінській стороні залишилося тільки три села комуни Дегербю, тому у 1946 р комуна Дегербю була об'єднана з комуною Інго/Інкоо.
Незабаром почалося будівництво укріплень, у яких з 1947 року стали розмішати потужні 100-мм казематні гармати, спарені з кулеметом «Максим». Дальність стрільби цих гармат перевищувала 20 кілометрів.
Протягом 1944—1946 рр. радянське керівництво не поспішало з будівництвом бази. Пояснюється це тим, що в перші повоєнні роки скандинавські країни: Данія, Норвегія і Швеція займали дружню стосовно СРСР позицію.
Скандинавська криза
У вересні 1947 на міжамериканській конференції в Ріо-де-Жанейро США і країни Латинської Америки уклали Договір про оборону Західної півкулі, що передбачав включення в «зону його безпеки» Північного Льодовитого океану і північної частини Атлантичного океану з прилеглими до них територіями європейської Півночі.
Виникла ідея міцніше «прив'язати» Фінляндію до СРСР додатковими зобов'язаннями. 22 лютого 1948 президентові Фінляндії Ю. К. Паасіківі було зроблено офіційну пропозицію, укласти Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, що збіглося за часом з комуністичним переворотом в Чехословаччині.
Це викликало тривогу в Скандинавії, посилену розповсюдившимися в березні-квітні 1948 р чутками про те, що «слідом за Фінляндією настане черга Норвегії і Данії». Уряди цих країн стали з'ясовувати можливість військової допомоги США і Великої Британії, що змусило західні країни прискорити створення військового союзу, який і був оформлений вже 17 березня 1948 року.
Щоб утримати Данію і Норвегію на позиціях нейтралітету, уряд Швеції в кінці квітня 1948 представив проект по створенню альтернативного Скандинавського оборонного союзу, покликаного грати роль буферної зони між Сходом і Заходом.
Активність військових приготувань в Скандинавії і ускладнення радянсько-фінляндських відносин відбилися в розробленому для ВМБ ПУ завданні за рішенням заочних оперативно-тактичних завдань в літній період 1948 Радянське командування розглядало наступний варіант: іноземні держави під приводом «дружнього візиту до Скандинавської країни» вводять в Балтійське море сильне угруповання свого флоту і, продовжуючи зосереджувати на території Скандинавського півострова експедиційні сили, без оголошення війни починають військові дії проти СРСР. У зв'язку з цим також передбачалося, що буде потрібен ультиматум, щоб отримати дозвіл Фінляндії на введення радянських військ.
Цей план допускав захоплення Талліна, головної бази ВМС. Після цього радянське командування мало розгорнути збройні сили в напрямку Ювяскюля, Тампере, Порі, Турку, Ханко, Гельсінкі, Порво, Ловіза, щоб підготувати флангові удари по противнику з півночі і організувати десант на естонське узбережжі. У подібних обставинах ВМБ Порккала-Удд ставала головною Базою Балтійського флоту. Саме на неї лягала основна задача з підготовки десантної операції, для виконання якої вона повинна була власними силами організувати військово-морські бази Ханко і Гельсінкі. Таким чином, даний план виявив різко зросле військово-стратегічне значення ВМБ Порккала-Удд. Це змусило радянське керівництво вже восени 1948 переглянути темпи її будівництва, посилити бойову готовність і приступити до великих реконструктивних змін. До складу бази були введені додаткові частини і з'єднання з великим обсягом нової техніки і озброєння.
Політична криза, що виникла у Скандинавії у 1948 р, розв'язалася вступом Данії і Норвегії у квітні 1949 у НАТО. У січні 1950 вони уклали з США угоду про військову допомогу, а початку 1951 р взяли участь у створенні єдиного командування і загальних збройних сил НАТО.
Радянсько-фінляндські відносини з 1950 р навпроти почали поступово поліпшуватися. Це було пов'язано з діяльністю нового прем'єр-міністра Фінляндії У. К. Кекконена. У 1952 р він запропонував повернутися до ідеї Скандинавського нейтрального союзу, висунувши Фінляндію на роль посередника між СРСР і Скандинавськими країнами у мирному врегулюванні.
Проте в умовах присутності радянських збройних сил на фінляндській території ця ідея була практично нездійсненна.
Контингент бази
1-ша Мозирська Червонопрапорна дивізія морської піхоти була сформована на базі 55-ї стрілецької Мозирської Червонопрапорної дивізії. 10 жовтня 1944 дивізія надійшла в розпорядження командувача Червонопрапорним Балтійським флотом і мала бути на кораблях перекинута в Гельсінкі, а звідти на півострів Порккала-Удд.
На базі дислокувалися два корабельні з'єднання:
- БШК — бригада шхерних кораблів. Шхерні кораблі представляли собою бронекатери, озброєні двома танковими гарматами.
- ОВР — охорона водного району, що складається головним чином з тральщиків. Ці кораблі, як правило, покидали рідні береги для бойового тралення на кілька місяців.
Крім моряків і морської піхоти на території бази були розміщені прикордонники і будбат.
7 червня 1947 року в Порккала-Удд прийшов броненосець берегової оборони «Виборг». У недавньому минулому під назвою «Вяйнемяйнен» він входив до складу фінських ВМФ. Введений в дію у 1932 році, корабель мав сильне озброєння і бронювання. Радянський Балтфлот почав полювання за ним і однотипним «Ільмаріненом» ще у 1939 році. Проте на відміну від побратима, що підірвався на міні у 1941 році, уцілів. За умовами Паризького миру Фінляндія продала останній броненосець, що залишився у неї Радянському Союзу.
На території військово-морської бази було створено близько 300 різних оборонних споруд.
Адміністративні служби бази розташовувалися в містечку Кіркконуммі (18 кілометрах на північ від бази та 30 кілометрах від Гельсінкі). Там же розташовувався штаб і шпиталь.
Закриття бази
З 1955 року керівництво СРСР виступало із закликом припинити гонку озброєнь і скликати всесвітню конференцію з цього питання. На підтвердження нового зовнішньополітичного курсу Радянський Союз скоротив чисельність своїх Збройних сил з 5,8 млн осіб на початок 1955 до 3,6 млн у грудні 1959 року.
19 вересня 1955 року в Москві була підписана угода між СРСР і Фінляндією про відмову Радянського Союзу від прав на використання території Порккала-Удд для військово-морської бази та виведенні радянських збройних сил з цієї території. У ході радянсько-фінляндських переговорів, що проходили в Москві з 16 по 20 вересня 1955 року в обмін на угоду про ліквідацію військово-морської бази Порккала-Удд, радянське керівництво добилося продовження на 20-річний термін Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу.
У листопаді 1955 радянсько-норвезькі переговори, що відбулися в Москві призвели до офіційної відмови Норвегії від розміщення на її території іноземних баз і ядерної зброї.
Загальний результат даних кроків радянського керівництва полягав у поліпшення відносин СРСР зі скандинавськими країнами і зниження напруженості на Півночі Європи.
Евакуація бази
Евакуація проводилася поспіхом. Бетонні оборонні споруди були підірвані, окопи і землянки зриті.
Виведення радянських військ і передача півострова Фінляндії були закінчені у 1956. Заключний протокол про безоплатну передачу Радянським Союзом Фінляндській Республіці орендованої території півострова Порккала-Удд і майна, що знаходиться на ній достроково — до закінчення 50-річного терміну оренди — підписано у Гельсінкі 25 січня 1956 року.
Фінська історія Порккала
26 січня 1956 року межа на території Порккала перестала існувати і 4 лютого колишнім мешканцям було дозволено повернутися в свої покинуті будинки.
Послідував важкий період відновлення зруйнованого господарства території. Місцеві жителі Порккала отримали від фінського уряду компенсацію за втрачене при евакуації майно.
На початок ХХІ сторіччя в Порккала діє «Музей орендованої території» Дегербі.
Див. також
Література
- Mikko Alameri: Eisenbahnen in Finnland = Internationales Archiv für Lokomotivgeschichte 22. Wien 1979, , S. 30f.
- Pekka Silvast: Porkkala 1944–56. In: Neuvostoliiton merisotilaallinen tukikohta. Sotamuseon tutkimusraportti (1/1991). Hanko 1991.
Ресурси Інтернету
- NN: Hanko Leased Territory 1940-41 / Porkkala Leased Territory 1944-56, in .
- Riitta Vainio: Sixty years ago: Parliament within range of Soviet guns. (2004). [1]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Porkkala fin Porkkalan vuokra alue vijskovo morska baza na teritoriyi orendovanij u Finlyandiyi Porkkala Koordinati 59 59 pn sh 24 26 sh d 59 983 pn sh 24 433 sh d 59 983 24 433 Koordinati 59 59 pn sh 24 26 sh d 59 983 pn sh 24 433 sh d 59 983 24 433 Krayina Finlyandiya FinlyandiyaData zasnuvannya 1944 PorkkalaPorkkala Finlyandiya Porkkala u VikishovishiVijskovo morska baza Rosijskoyi imperiyiU 1809 po Fredrihsgamskomu mirnomu dogovoru Finlyandiya bula priyednana do Rosiyi Cherez tri roki 12 kvitnya 1812 roku Oleksandr I ogolosiv provincijnij Gelsingfors stoliceyu Velikogo knyazivstva Finlyandskogo U seredini XIX stolittya potuzhnu citadel sporudili na Alandskih ostrovah druge narodzhennya perezhila stara shvedska fortecya Sveaborg bilya Gelsingforsa Pislya znishennya u travni 1905 roku 2 yi Tihookeanskoyi eskadri sho bula sformovana z najkrashih korabliv Baltijskogo flotu Peterburg viyavivsya praktichno bezzahisnim pered zagrozoyu vtorgnennya suprotivnika z boku Finskoyi zatoki Zastarili pancerniki sho zalishilisya na Baltici ne buli v zmozi nadati bud yakij serjoznij opir suchasnim drednoutam i linijnim krejseram voroga na budivnictvo korabliv vidpovidnim z ostannimi po sili potribni velichezni koshti i chas yakih u carskogo uryadu ne bulo Cherez ce rosijske morske komanduvannya vihodyachi z realnogo koshtorisu rozrobilo nezvichajnij plan zahistu stolici Pri realnij zagrozi viniknennya vijni Finsku zatoku vid ostrova Najssaar Norgej do pivostrova Porkkala Udd peredbachalosya peregoroditi minnim zagorodzhennyam pivnichnij i pivdennij flangi yakogo prikrivalisya b zazdalegid vstanovlenimi beregovimi batareyami Cya centralna minno artilerijska poziciya mala utrudniti manevruvannya vorozhogo flotu sho mav namir prorvatisya do Peterburgu Dlya vikonannya postavlenih zavdan slid bulo vinesti sposterezhennya za morem za 300 400 km na zahid vid liniyi Nargo Porkkala Udd i stvoriti eskadru zagorodzhuvachiv zdatnih postaviti 3 tis min ne bilshe nizh za 8 00 Cya zadacha vimagala ekstrenogo budivnictva specialnih korabliv Sformovanij u 1909 roci zagin minzagorodzhuvachiv kudi uvijshli i dozvoliv dobre pidgotuvati osobovij sklad Baltijskogo flotu do vedennya minnoyi vijni U 1911 roci imperator Mikola II zatverdiv misce dlya budivnictva novoyi vijskovo morskoyi bazi Rosijskogo imperatorskogo flotu provivshi pryamu vid Revelya Tallina na pivnich do Gelsingforsu Gelsinki po Finskij zatoci Same cya liniya peretnula majbutnye misce roztashuvannya bazi pivostriv Porkkala Udd U 7 00 ranku 31 lipnya 1914 za 5 00 do ogoloshennya zagalnoyi mobilizaciyi komanduvach Baltijskim flotom admiral nakazav zagonu pristupiti do postanovki A chetvero minzagiv Amur Yenisej Ladoga i Narova sho prikrivayutsya krejserami v girli Finskoyi zatoki i golovnimi silami flotu bezposeredno pered poziciyeyu za chotiri godini vstanovili 2124 min Vzhiti zahodi dali rezultat U pershu svitovu vijnu nezvazhayuchi na neodnorazovi sprobi nimeckij VMF tak i ne zmig prorvatisya do girla Nevi Pidvodna vijna u Finskij zatoci pid chas 2 yi svitovoyi vijniDokladnishe Kampaniya na Baltijskomu mori 1941 1945 12 bereznya 1942 roku peregovori mizh nimeckimi i finskimi instanciyami shodo blokuvannya radyanskih pidvodnih chovniv poznachili deyaku rozbizhnist dumok z cogo pitannya Nimci vvazhali sho yim vdastsya zablokuvati Finsku zatoku za dopomogoyu min i mislivciv za pidvodnimi chovnami a fini vvazhali ci zahodi nedostatnimi i pragnuli umoviti nimciv postaviti tam tenetove zagorodzhennya Ale u 1942 roci ni u Finlyandiyi ni u Nimechchini ne bulo pidhodyachih dlya cogo tenet 9 travnya 1942 nimci pochali postanovku min u Finskij zatoci yih kilkist u Finskij zatoci perevishuvalo 21000 Bezposeredno bilya zagorodzhen bulo rozgornuto bilshe sotni riznih korabliv i kateriv Takim chinom utvorivsya protichovnovij rubizh glibinoyu ponad 150 mil Prote radyanskim pidvodnikam vdalosya znajti prohodi v cih minnih polyah Aktivni diyi radyanskih submarin na Baltici u 1942 roci zmusili suprotivnika vzhiti zahodiv do nedopushennya prorivu pidvodnih chovniv Baltijskogo flotu na komunikaciyi pidvozu strategichnih materialiv i sirovini Dlya cogo bulo virisheno germetichno zakriti vihid z Finskoyi zatoki tenetovimi zagorodzhennyami hocha vigotovlennya tenet koshtuvalo velikih materialnih vitrat V ostatochnomu pidsumku u 1943 nimeckimi i finskimi korablyami buli vistavleni dekilka sistem eshelonovanih po glibini minno tenetovih zagorodzhen zasobiv viyavlennya ta protichovnovih sil tak zvanih protichovnovih rubezhiv Za skladnistyu navigacijnoyi obstanovki za nasichenistyu protichovnovimi silami i zasobami najpotuzhnishimi buli nimecki goglandskij i nargo porkkalauddskij rubezhi sho blokuvali shidnu chastinu Finskoyi zatoki Rubizh sho perekrivav zatoku po liniyi o Vigrund o Velikij Tyuters o Gogland skladavsya z antennih donnih i yakirnih magnitnih min postavlenih yarusami po vsij glibini shirokoyi sistemi postiv sposterezhennya i zv yazku prozhektornih ustanovok i beregovih batarej roztashovanih na ostrovah Do kincya kvitnya 1943 na rubezhi bulo vistavleno 8 5 tis min u tomu chisli 560 donnih magnitnih 1360 yakirnih magnitnih i majzhe 6 5 tis kontaktnih U rajoni pivostrova Porkkala Udd pochala pracyuvati shumopelengatorna stanciya Uzdovzh liniyi patrulyuvali protichovnovi korabli i kateri suprotivnika Inshij golovnij rubizh gitlerivci rozgornuli mizh ostrovom Nargo i misom Porkkala Udd Glibina zatoki tut stanovit 25 60 m i tilki v odnomu misci syagaye 80 m shirina 20 mil Osnovnoyu pereshkodoyu dlya chovniv sluzhila dvoryadna pidvisheni do chislennih poplavciv i postavleni na vazhki yakorya stalevi teneti Okremi sekciyi yiyi dovzhinoyu do 250 m i visotoyu do 40 70 m peregorodzhuvali vsyu zatoku vid pivdennogo do pivnichnogo uzberezhzhya Radyanski pidvodni chovna neodnorazovo namagalisya rozrizati abo torpeduvati ci teneti ale perekonalisya v marnosti cih sprob Za vsyu kampaniyu 1943 roku pidvodni chovni Baltijskogo flotu proveli vsogo dvi torpednih ataki yaki viyavilisya bezrezultatnimi Obstanovka z polozhennyam Baltijskogo flotu zminilasya tilki na pochatku veresnya 1944 roku koli Finlyandiya vijshla z vijni Radyanska istoriya baziPistolet bilya skroni Finlyandiyi Radyanske kerivnictvo vvazhalo za neobhidne zabezpechiti dodatkovu bezpeku Leningrada z boku Finskoyi zatoki Z ciyeyu metoyu i bulo prijnyato rishennya stvoriti kam yanu podushku bezpeki dlya koliski revolyuciyi 13 bereznya 1940 roku pislya zakinchennya Zimovoyi vijni Radyanskij Soyuz otrimav Karelskij pereshijok ta pravo orendi teritoriyi pivostrova Hanko Gangut protyagom 30 i rokiv dlya budivnictva tam vijskovo morskoyi bazi U berezni 1940 roku u SRSR ne bulo prichin vimagati teritoriyu Porkkala 19 veresnya 1944 roku u zv yazku z pripinennyam vijskovih dij z boku Finlyandiyi 4 veresnya i z boku Radyanskogo Soyuzu 5 veresnya 1944 roku u Moskvi bulo pidpisano Ugodu pro peremir ya zgidno z yakim Finlyandiya zobov yazalasya vidvesti svoyi vijska za liniyu radyansko finskoyi kordonu viznachenogo Mirnim dogovorom 12 bereznya 1940 roku Pri comu Radyanskij Soyuz vidmovlyavsya vid svoyih prav na orendu pivostrova Hanko nadanih jomu mirnim dogovorom 1940 roku a Finlyandiya zobov yazuvalasya nadati Radyanskomu Soyuzu na pravah orendi strokom na 50 rokiv teritoriyu i vodni prostori dlya stvorennya radyanskoyi vijskovo morskoyi bazi v rajoni Porkkala Udd Cya Ugoda bula pidtverdzhena mirnim dogovorom ukladenim u Parizhi 10 lyutogo 1947 Pid orendu bulo viddano blizko 100 km Tudi uvijshli praktichno vsya gromada Degerbyu chastkovo Siuntio Inko i Espoo Vartist orendi 5 mln finskih marok na rik Baza na Porkkala bula vigidnisha nizh baza na Hanko Z yavilasya mozhlivist vidroditi vidomu she z carskih chasiv Centralnu minno artilerijsku poziciyu blokuyuchu v razi chogo proriv vorozhih korabliv do Leningrada beregovi batareyi na Porkkala Udde j batareyi na protilezhnomu estonskomu ostrovi Nargo vognem perekrivayut vhid u Finsku zatoku v najvuzhchomu misci pri neobhidnosti stavlyatsya she j mini Krim togo sama baza roztashovuvalasya v 20 30 kilometrah vid Gelsinki led sho vse pid kontrolem Politpracivniki govorili Porkkala Udd pistolet pristavlenij do skroni Finlyandiyi Pochatok formuvannya bazi Na pidstavi postanovi DKO 7070ss vid 3 grudnya ta nakazu NKVS 001496 vid 14 grudnya dlya vidnovlennya i budivnictva vijskovo morskih baz i beregovoyi oboroni Tallinskogo i Rizkogo morskih oboronnih rajoniv Baltijskogo flotu stvoreno Upravlinnya budivnictva vijskovo morskoyi bazi v Porkkala Udd sho vhodilo do skladu Upravlinnya budivnictva vijskovo morskih baz Tallinskogo i Rizkogo morskih oboronnih rajoniv Baltvoenmorstroj NKVS SRSR pri Glavpromstroj NKVS SRSR Nachalnik Upravlinnya budivnictva vijskovo morskoyi bazi v Porkkala Udd polkovnik administrativnoyi sluzhbi Tarhanov Leonid Oleksandrovich kolishnij nachalnik Vorkutinskij VTT Operativni zavdannya rozv yazuvani novostvoryuvanoyu vijskovo morskoyu bazoyu zdijsnyuvati oboronu centralnoyi minnoyi poziciyi shob ne dopustiti prorivu morem nadvodnih i pidvodnih sil protivnika u Finsku zatoku yak placdarm buti gotovoyu do prijomu vijsk dlya rozgortannya aktivnih dij na suhoputnomu napryamku u vzayemodiyi z roztashovanoyi v yiyi pidporyadkuvanni vijskovo morskoyi komendaturi Gelsinki zabezpechuvati timchasove bazuvannya i operativne rozgortannya korabliv KBF navantazhennya ta rozvantazhennya transportiv Krim togo pid naglyadom VMB malo zdijsnyuvatisya plavannya transportiv i vijskovih korabliv na shhernij komunikaciyi Stokgolm Turku Ulkotamio Tallin Takim chinom radyanska storona otrimala dostup do kontrolyu nad moreplavstvom i zovnishnoyu morskoyu torgivleyu Finlyandiyi Za 10 dniv z Porkkala bulo evakujovano 7272 miscevih zhitelya razom z urozhayem i hudoboyu z nih 1170 z Degerbyu Vsya komuna Degerbyu mala naselennya 1400 cholovik sho zhili v 24 h selah U berezni 1945 roku zmishana radyansko finska komisiya zakinchila roboti z demarkaciyi liniyi kordonu orendovanogo rajonu vstanovivshi 111 prikordonnih znakiv Pislya demarkaciyi kordoniv orendovanoyi teritoriyi na finskij storoni zalishilosya tilki tri sela komuni Degerbyu tomu u 1946 r komuna Degerbyu bula ob yednana z komunoyu Ingo Inkoo Nezabarom pochalosya budivnictvo ukriplen u yakih z 1947 roku stali rozmishati potuzhni 100 mm kazematni garmati spareni z kulemetom Maksim Dalnist strilbi cih garmat perevishuvala 20 kilometriv Protyagom 1944 1946 rr radyanske kerivnictvo ne pospishalo z budivnictvom bazi Poyasnyuyetsya ce tim sho v pershi povoyenni roki skandinavski krayini Daniya Norvegiya i Shveciya zajmali druzhnyu stosovno SRSR poziciyu Skandinavska kriza U veresni 1947 na mizhamerikanskij konferenciyi v Rio de Zhanejro SShA i krayini Latinskoyi Ameriki uklali Dogovir pro oboronu Zahidnoyi pivkuli sho peredbachav vklyuchennya v zonu jogo bezpeki Pivnichnogo Lodovitogo okeanu i pivnichnoyi chastini Atlantichnogo okeanu z prileglimi do nih teritoriyami yevropejskoyi Pivnochi Vinikla ideya micnishe priv yazati Finlyandiyu do SRSR dodatkovimi zobov yazannyami 22 lyutogo 1948 prezidentovi Finlyandiyi Yu K Paasikivi bulo zrobleno oficijnu propoziciyu uklasti Dogovir pro druzhbu spivpracyu i vzayemnu dopomogu sho zbiglosya za chasom z komunistichnim perevorotom v Chehoslovachchini Ce viklikalo trivogu v Skandinaviyi posilenu rozpovsyudivshimisya v berezni kvitni 1948 r chutkami pro te sho slidom za Finlyandiyeyu nastane cherga Norvegiyi i Daniyi Uryadi cih krayin stali z yasovuvati mozhlivist vijskovoyi dopomogi SShA i Velikoyi Britaniyi sho zmusilo zahidni krayini priskoriti stvorennya vijskovogo soyuzu yakij i buv oformlenij vzhe 17 bereznya 1948 roku Shob utrimati Daniyu i Norvegiyu na poziciyah nejtralitetu uryad Shveciyi v kinci kvitnya 1948 predstaviv proekt po stvorennyu alternativnogo Skandinavskogo oboronnogo soyuzu poklikanogo grati rol bufernoyi zoni mizh Shodom i Zahodom Aktivnist vijskovih prigotuvan v Skandinaviyi i uskladnennya radyansko finlyandskih vidnosin vidbilisya v rozroblenomu dlya VMB PU zavdanni za rishennyam zaochnih operativno taktichnih zavdan v litnij period 1948 Radyanske komanduvannya rozglyadalo nastupnij variant inozemni derzhavi pid privodom druzhnogo vizitu do Skandinavskoyi krayini vvodyat v Baltijske more silne ugrupovannya svogo flotu i prodovzhuyuchi zoseredzhuvati na teritoriyi Skandinavskogo pivostrova ekspedicijni sili bez ogoloshennya vijni pochinayut vijskovi diyi proti SRSR U zv yazku z cim takozh peredbachalosya sho bude potriben ultimatum shob otrimati dozvil Finlyandiyi na vvedennya radyanskih vijsk Cej plan dopuskav zahoplennya Tallina golovnoyi bazi VMS Pislya cogo radyanske komanduvannya malo rozgornuti zbrojni sili v napryamku Yuvyaskyulya Tampere Pori Turku Hanko Gelsinki Porvo Loviza shob pidgotuvati flangovi udari po protivniku z pivnochi i organizuvati desant na estonske uzberezhzhi U podibnih obstavinah VMB Porkkala Udd stavala golovnoyu Bazoyu Baltijskogo flotu Same na neyi lyagala osnovna zadacha z pidgotovki desantnoyi operaciyi dlya vikonannya yakoyi vona povinna bula vlasnimi silami organizuvati vijskovo morski bazi Hanko i Gelsinki Takim chinom danij plan viyaviv rizko zrosle vijskovo strategichne znachennya VMB Porkkala Udd Ce zmusilo radyanske kerivnictvo vzhe voseni 1948 pereglyanuti tempi yiyi budivnictva posiliti bojovu gotovnist i pristupiti do velikih rekonstruktivnih zmin Do skladu bazi buli vvedeni dodatkovi chastini i z yednannya z velikim obsyagom novoyi tehniki i ozbroyennya Politichna kriza sho vinikla u Skandinaviyi u 1948 r rozv yazalasya vstupom Daniyi i Norvegiyi u kvitni 1949 u NATO U sichni 1950 voni uklali z SShA ugodu pro vijskovu dopomogu a pochatku 1951 r vzyali uchast u stvorenni yedinogo komanduvannya i zagalnih zbrojnih sil NATO Radyansko finlyandski vidnosini z 1950 r navproti pochali postupovo polipshuvatisya Ce bulo pov yazano z diyalnistyu novogo prem yer ministra Finlyandiyi U K Kekkonena U 1952 r vin zaproponuvav povernutisya do ideyi Skandinavskogo nejtralnogo soyuzu visunuvshi Finlyandiyu na rol poserednika mizh SRSR i Skandinavskimi krayinami u mirnomu vregulyuvanni Prote v umovah prisutnosti radyanskih zbrojnih sil na finlyandskij teritoriyi cya ideya bula praktichno nezdijsnenna Kontingent bazi 1 sha Mozirska Chervonopraporna diviziya morskoyi pihoti bula sformovana na bazi 55 yi strileckoyi Mozirskoyi Chervonoprapornoyi diviziyi 10 zhovtnya 1944 diviziya nadijshla v rozporyadzhennya komanduvacha Chervonoprapornim Baltijskim flotom i mala buti na korablyah perekinuta v Gelsinki a zvidti na pivostriv Porkkala Udd Na bazi dislokuvalisya dva korabelni z yednannya BShK brigada shhernih korabliv Shherni korabli predstavlyali soboyu bronekateri ozbroyeni dvoma tankovimi garmatami OVR ohorona vodnogo rajonu sho skladayetsya golovnim chinom z tralshikiv Ci korabli yak pravilo pokidali ridni beregi dlya bojovogo tralennya na kilka misyaciv Krim moryakiv i morskoyi pihoti na teritoriyi bazi buli rozmisheni prikordonniki i budbat 7 chervnya 1947 roku v Porkkala Udd prijshov bronenosec beregovoyi oboroni Viborg U nedavnomu minulomu pid nazvoyu Vyajnemyajnen vin vhodiv do skladu finskih VMF Vvedenij v diyu u 1932 roci korabel mav silne ozbroyennya i bronyuvannya Radyanskij Baltflot pochav polyuvannya za nim i odnotipnim Ilmarinenom she u 1939 roci Prote na vidminu vid pobratima sho pidirvavsya na mini u 1941 roci uciliv Za umovami Parizkogo miru Finlyandiya prodala ostannij bronenosec sho zalishivsya u neyi Radyanskomu Soyuzu Na teritoriyi vijskovo morskoyi bazi bulo stvoreno blizko 300 riznih oboronnih sporud Administrativni sluzhbi bazi roztashovuvalisya v mistechku Kirkkonummi 18 kilometrah na pivnich vid bazi ta 30 kilometrah vid Gelsinki Tam zhe roztashovuvavsya shtab i shpital Zakrittya baziZ 1955 roku kerivnictvo SRSR vistupalo iz zaklikom pripiniti gonku ozbroyen i sklikati vsesvitnyu konferenciyu z cogo pitannya Na pidtverdzhennya novogo zovnishnopolitichnogo kursu Radyanskij Soyuz skorotiv chiselnist svoyih Zbrojnih sil z 5 8 mln osib na pochatok 1955 do 3 6 mln u grudni 1959 roku 19 veresnya 1955 roku v Moskvi bula pidpisana ugoda mizh SRSR i Finlyandiyeyu pro vidmovu Radyanskogo Soyuzu vid prav na vikoristannya teritoriyi Porkkala Udd dlya vijskovo morskoyi bazi ta vivedenni radyanskih zbrojnih sil z ciyeyi teritoriyi U hodi radyansko finlyandskih peregovoriv sho prohodili v Moskvi z 16 po 20 veresnya 1955 roku v obmin na ugodu pro likvidaciyu vijskovo morskoyi bazi Porkkala Udd radyanske kerivnictvo dobilosya prodovzhennya na 20 richnij termin Dogovoru pro druzhbu spivpracyu i vzayemnu dopomogu U listopadi 1955 radyansko norvezki peregovori sho vidbulisya v Moskvi prizveli do oficijnoyi vidmovi Norvegiyi vid rozmishennya na yiyi teritoriyi inozemnih baz i yadernoyi zbroyi Zagalnij rezultat danih krokiv radyanskogo kerivnictva polyagav u polipshennya vidnosin SRSR zi skandinavskimi krayinami i znizhennya napruzhenosti na Pivnochi Yevropi Evakuaciya baziEvakuaciya provodilasya pospihom Betonni oboronni sporudi buli pidirvani okopi i zemlyanki zriti Vivedennya radyanskih vijsk i peredacha pivostrova Finlyandiyi buli zakincheni u 1956 Zaklyuchnij protokol pro bezoplatnu peredachu Radyanskim Soyuzom Finlyandskij Respublici orendovanoyi teritoriyi pivostrova Porkkala Udd i majna sho znahoditsya na nij dostrokovo do zakinchennya 50 richnogo terminu orendi pidpisano u Gelsinki 25 sichnya 1956 roku Finska istoriya Porkkala26 sichnya 1956 roku mezha na teritoriyi Porkkala perestala isnuvati i 4 lyutogo kolishnim meshkancyam bulo dozvoleno povernutisya v svoyi pokinuti budinki Posliduvav vazhkij period vidnovlennya zrujnovanogo gospodarstva teritoriyi Miscevi zhiteli Porkkala otrimali vid finskogo uryadu kompensaciyu za vtrachene pri evakuaciyi majno Na pochatok HHI storichchya v Porkkala diye Muzej orendovanoyi teritoriyi Degerbi Div takozhHanko vijskovo morska baza LiteraturaMikko Alameri Eisenbahnen in Finnland Internationales Archiv fur Lokomotivgeschichte 22 Wien 1979 ISBN 3 900134 22 7 S 30f Pekka Silvast Porkkala 1944 56 In Neuvostoliiton merisotilaallinen tukikohta Sotamuseon tutkimusraportti 1 1991 Hanko 1991 Resursi InternetuNN Hanko Leased Territory 1940 41 Porkkala Leased Territory 1944 56 in Riitta Vainio Sixty years ago Parliament within range of Soviet guns 2004 1