Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поневолення жінок (англ. The Subjection of Women) - есе англійського філософа, політичного економіста і державного службовця Джона Стюарта Мілля, опубліковане в 1869 році. Робота є результатом думок та ідей, які Мілль обговорював і розвивав протягом двох десятиліть зі своєю майбутньою дружиною Гаррієт Тейлор Мілль. Його донька зараз зазвичай, але не завжди, вказується як співавтор.
 Титульний аркуш першого видання книги, 1869 р. | |
| Автор | Джон Стюарт Мілль та Гаррієт Тейлор-Мілль |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Subjection of Women |
| Країна |  |
| Мова | англійська |
| Жанр | есей |
| Видавництво | Longmans, Green, Reader, and Dyer |
| Видано | 1869 |
| У «Гутенберзі» | 27083 |
Темою есе, яке вважається одним з найважливіших творів феміністичної теорії 19 століття, являє собою фундаментальну критику нерівноправного соціального становища жінок. Характерні політичні та моральні аргументи Мілля, знайомі з його праць "Про свободу", "Принципи політичної економії", а також "Роздуми про представницьку демократію", були знову підняті в памфлеті й загострені до зв'язку між ліберальною культурою та гендерним порядком. На момент публікації вимога гендерної рівності була викликом чинним нормам положення чоловіків та жінок в Європі.
Аргументи
Мілль критикує аргумент про те, що жінки від природи гірше справляються з деякими речами, ніж чоловіки, і тому їх слід знеохочувати або табуювати їм займатися ними. Він каже, що ми просто не знаємо, на що здатні жінки, тому що ніколи не давали їм спробувати - не можна робити авторитетне твердження без доказів. Ми не можемо заборонити жінкам пробувати щось, тому що вони можуть не впоратися. Аргумент, заснований на спекулятивній фізіології, є лише спекуляцією.
Прагнення людства втрутитися від імені природи... є зовсім непотрібною турботою. Те, чого жінки за своєю природою не можуть робити, забороняти їм зовсім зайве
У цьому чоловіки суперечать самі собі, оскільки вони кажуть, що жінки не можуть виконувати певну діяльність, і при цьому хочуть перешкодити їм у цьому. Тут Мілль припускає, що чоловіки визнають, що жінки здатні виконувати певну діяльність, але чоловіки не хочуть, щоб вони її виконували. Чи можуть жінки це робити, чи ні, треба з'ясовувати на практиці. Насправді ми не знаємо, якою є жіноча природа, тому що вона настільки занурена в те, яким чином вони були виховані. Мілль пропонує нам перевірити, що жінки можуть і чого не можуть робити — експериментувати.
Я заперечую, що хтось знає або може знати природу обох статей, доки вони розглядаються лише в їх теперішньому відношенні один до одного. Доки не будуть створені умови рівності, ніхто не зможе оцінити природні відмінності між жінками і чоловіками, якими б спотвореними вони не були. Те, що є природним для обох статей, можна з'ясувати, лише дозволивши обом вільно розвивати і використовувати свої здібності.
Жінок виховують так, ніби вони слабкі, емоційні, покірні — це традиційне упередження. Якби ми спробували досягти рівності, то побачили б, що декотрі жінки мають певні переваги у роботі. Вони були б позбавлені нещастя, коли чоловіки вказували б їм, що робити. І була б користь для суспільства в цілому — подвоїлася б маса інтелектуальних ресурсів, доступних для вищого служіння людству. Вивільнилися б ідеї й потенціал половини населення, що справило б величезний вплив на розвиток людства.
Есе Мілля має явно утилітарний характер з трьох причин: Безпосереднє вище благо, збагачення суспільства, та індивідуальний розвиток.
Якщо суспільство справді хоче виявити те, що є справді природним у гендерних відносинах, стверджував Мілль, воно повинно створити вільний ринок для всіх послуг, які виконують жінки, забезпечивши справедливу економічну винагороду за їхній внесок у загальний добробут. Тільки тоді їхній практичний вибір буде відповідати їх справжнім інтересам і здібностям.
Мілль вважав, що емансипація та освіта жінок матиме позитивні наслідки й для чоловіків. Стимул жіночої конкуренції та спілкування однаково освічених осіб призведе до більшого інтелектуального розвитку всіх. Він наголошував на підступних наслідках постійного спілкування з неосвіченою дружиною чи чоловіком. Мілль вважав, що чоловіки й жінки одружуються для того, щоб слідувати звичаям, а стосунки між ними є суто побутовими. Емансипація жінок, вважав Мілль, дасть їм змогу краще спілкуватися на інтелектуальному рівні зі своїми чоловіками, покращуючи тим самим стосунки.
Мілль нападає на шлюбні закони, які він порівнює з рабством жінок: "не залишається законних рабів, окрім господині кожного будинку". Він натякає на те, що підданство жінок стає непотрібним, як і рабство до нього. Він також обґрунтовує необхідність реформування законодавства про шлюб, зведення його до ділової угоди, що не накладає жодних обмежень на жодну зі сторін. Серед цих пропозицій — зміна законодавства про спадкування, що дозволить жінкам зберігати власне майно, а також надання жінкам можливості працювати поза домом, здобуваючи незалежну фінансову стабільність.
Знову звучить питання виборчого права для жінок. Жінки складають половину населення, тому вони також мають право голосу, оскільки політична політика стосується і жінок. Він вважає, що більшість чоловіків будуть голосувати за тих депутатів, які будуть підпорядковувати собі жінок, тому жінкам необхідно надати право голосу для захисту власних інтересів.
За яких би умов і в яких би межах не допускалися чоловіки до виборчого права, немає жодної тіні виправдання для того, щоб не допускати до нього жінок.
Мілль вважав, що навіть у таких нерівних суспільствах, як Англія та Європа, вже можна знайти докази того, що жінки, якщо їм дати шанс, можуть досягти успіху. Він вказував на таких англійських королев, як Єлизавета І або Вікторія, або французька патріотка Жанна д'Арк. Якщо дати жінкам шанс, вони досягнуть успіху і в інших сферах, і їм треба дати можливість спробувати.
Висновки
З плином часу інтерпретація Міллем окремих тем змінювалася. Протягом багатьох років Мілль вважався непослідовним філософом, який писав про низку окремих питань. Послідовність у його підході ґрунтується на утилітаризмі та благу суспільства.
Утилітаризм
Ніщо не повинно виключатися тільки тому, що це "неправильно" або тому, що ніхто не робив цього в минулому. Коли ми розглядаємо нашу політику, ми повинні прагнути до найбільшого щастя найбільшої кількості людей. Це призводить до наступу на загальноприйняті світоглядні позиції. Якщо ви хочете зробити щось незаконним, вам потрібно довести, яка шкода завдається. Індивідуум краще за інших знає свої власні інтереси.
Поступ суспільства
Найбільше благо розуміється в дуже широкому сенсі як моральний та інтелектуальний розвиток суспільства. Різні суспільства знаходяться на різних стадіях розвитку або рівнях цивілізації. Для них можуть бути потрібні різні рішення. Важливо те, як ми заохочуємо їх до подальшого розвитку. Те ж саме можна сказати і про окремих людей. Мілль має цілком конкретне уявлення про індивідуальний прогрес: (1) використання вищих здібностей; (2) моральний розвиток, коли люди ставлять позаду вузькі егоїстичні інтереси.
Самодостатність особистості
Ми незалежні, здатні до змін і до раціонального мислення. Індивідуальна свобода забезпечує найкращий шлях до морального розвитку. Розвиваючись, ми здатні керувати собою, приймати власні рішення і не залежати від того, що нам говорить хтось інший. Демократія — це форма самостійності. Це означає:
- Особиста свобода: Поки ми не завдаємо шкоди іншим, ми повинні мати можливість виражати власну природу й експериментувати зі своїм життям.
- Свобода розпоряджатися власною долею: Цивілізовані люди все більше здатні приймати власні рішення і захищати свої права. Представницьке правління також є корисним способом змусити нас думати про спільне благо.
- Свобода як для жінок, так і для чоловіків: Всі аргументи Мілля стосуються як чоловіків, так і жінок. Попередні уявлення про різну природу чоловіків і жінок ніколи не були належним чином перевірені. Жінки також можуть брати участь у вирішенні власних справ.
Переклад українською
- Про свободу та інші есе /// Поневолення жінок / Пер. з англ. — К: Видавництво Соломії Павличко Основи, 2001. — 463 с. —
Література
- The Subjection of Women, Longmans, Green, Reader, and Dyer, London 1869.
- Stanton Coit (Hrsg.): With introductory Analysis. London 1911.
- . In: John M. Robson (Hrsg.): Essays on equality, law, and education. Band XXI. University of Toronto Press, Toronto 1984, ISBN 0-8020-5629-6, S. 259–340.
Примітки
- Barbara Holland-Cunz: Die alte neue Frauenfrage (= Edition Suhrkamp. Band 2335). Suhrkamp, Frankfurt am Main 2003, , S. 34–43, hier 35.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ponevolennya zhinok angl The Subjection of Women ese anglijskogo filosofa politichnogo ekonomista i derzhavnogo sluzhbovcya Dzhona Styuarta Millya opublikovane v 1869 roci Robota ye rezultatom dumok ta idej yaki Mill obgovoryuvav i rozvivav protyagom dvoh desyatilit zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Garriyet Tejlor Mill Jogo donka zaraz zazvichaj ale ne zavzhdi vkazuyetsya yak spivavtor Ponevolennya zhinok Titulnij arkush pershogo vidannya knigi 1869 r AvtorDzhon Styuart Mill ta Garriyet Tejlor MillNazva movoyu originaluThe Subjection of WomenKrayinaMovaanglijskaZhanresejVidavnictvoLongmans Green Reader and DyerVidano1869U Gutenberzi 27083 Temoyu ese yake vvazhayetsya odnim z najvazhlivishih tvoriv feministichnoyi teoriyi 19 stolittya yavlyaye soboyu fundamentalnu kritiku nerivnopravnogo socialnogo stanovisha zhinok Harakterni politichni ta moralni argumenti Millya znajomi z jogo prac Pro svobodu Principi politichnoyi ekonomiyi a takozh Rozdumi pro predstavnicku demokratiyu buli znovu pidnyati v pamfleti j zagostreni do zv yazku mizh liberalnoyu kulturoyu ta gendernim poryadkom Na moment publikaciyi vimoga gendernoyi rivnosti bula viklikom chinnim normam polozhennya cholovikiv ta zhinok v Yevropi ArgumentiMill kritikuye argument pro te sho zhinki vid prirodi girshe spravlyayutsya z deyakimi rechami nizh choloviki i tomu yih slid zneohochuvati abo tabuyuvati yim zajmatisya nimi Vin kazhe sho mi prosto ne znayemo na sho zdatni zhinki tomu sho nikoli ne davali yim sprobuvati ne mozhna robiti avtoritetne tverdzhennya bez dokaziv Mi ne mozhemo zaboroniti zhinkam probuvati shos tomu sho voni mozhut ne vporatisya Argument zasnovanij na spekulyativnij fiziologiyi ye lishe spekulyaciyeyu Pragnennya lyudstva vtrutitisya vid imeni prirodi ye zovsim nepotribnoyu turbotoyu Te chogo zhinki za svoyeyu prirodoyu ne mozhut robiti zaboronyati yim zovsim zajve U comu choloviki superechat sami sobi oskilki voni kazhut sho zhinki ne mozhut vikonuvati pevnu diyalnist i pri comu hochut pereshkoditi yim u comu Tut Mill pripuskaye sho choloviki viznayut sho zhinki zdatni vikonuvati pevnu diyalnist ale choloviki ne hochut shob voni yiyi vikonuvali Chi mozhut zhinki ce robiti chi ni treba z yasovuvati na praktici Naspravdi mi ne znayemo yakoyu ye zhinocha priroda tomu sho vona nastilki zanurena v te yakim chinom voni buli vihovani Mill proponuye nam pereviriti sho zhinki mozhut i chogo ne mozhut robiti eksperimentuvati Ya zaperechuyu sho htos znaye abo mozhe znati prirodu oboh statej doki voni rozglyadayutsya lishe v yih teperishnomu vidnoshenni odin do odnogo Doki ne budut stvoreni umovi rivnosti nihto ne zmozhe ociniti prirodni vidminnosti mizh zhinkami i cholovikami yakimi b spotvorenimi voni ne buli Te sho ye prirodnim dlya oboh statej mozhna z yasuvati lishe dozvolivshi obom vilno rozvivati i vikoristovuvati svoyi zdibnosti Zhinok vihovuyut tak nibi voni slabki emocijni pokirni ce tradicijne uperedzhennya Yakbi mi sprobuvali dosyagti rivnosti to pobachili b sho dekotri zhinki mayut pevni perevagi u roboti Voni buli b pozbavleni neshastya koli choloviki vkazuvali b yim sho robiti I bula b korist dlya suspilstva v cilomu podvoyilasya b masa intelektualnih resursiv dostupnih dlya vishogo sluzhinnya lyudstvu Vivilnilisya b ideyi j potencial polovini naselennya sho spravilo b velicheznij vpliv na rozvitok lyudstva Ese Millya maye yavno utilitarnij harakter z troh prichin Bezposerednye vishe blago zbagachennya suspilstva ta individualnij rozvitok Yaksho suspilstvo spravdi hoche viyaviti te sho ye spravdi prirodnim u gendernih vidnosinah stverdzhuvav Mill vono povinno stvoriti vilnij rinok dlya vsih poslug yaki vikonuyut zhinki zabezpechivshi spravedlivu ekonomichnu vinagorodu za yihnij vnesok u zagalnij dobrobut Tilki todi yihnij praktichnij vibir bude vidpovidati yih spravzhnim interesam i zdibnostyam Mill vvazhav sho emansipaciya ta osvita zhinok matime pozitivni naslidki j dlya cholovikiv Stimul zhinochoyi konkurenciyi ta spilkuvannya odnakovo osvichenih osib prizvede do bilshogo intelektualnogo rozvitku vsih Vin nagoloshuvav na pidstupnih naslidkah postijnogo spilkuvannya z neosvichenoyu druzhinoyu chi cholovikom Mill vvazhav sho choloviki j zhinki odruzhuyutsya dlya togo shob sliduvati zvichayam a stosunki mizh nimi ye suto pobutovimi Emansipaciya zhinok vvazhav Mill dast yim zmogu krashe spilkuvatisya na intelektualnomu rivni zi svoyimi cholovikami pokrashuyuchi tim samim stosunki Mill napadaye na shlyubni zakoni yaki vin porivnyuye z rabstvom zhinok ne zalishayetsya zakonnih rabiv okrim gospodini kozhnogo budinku Vin natyakaye na te sho piddanstvo zhinok staye nepotribnim yak i rabstvo do nogo Vin takozh obgruntovuye neobhidnist reformuvannya zakonodavstva pro shlyub zvedennya jogo do dilovoyi ugodi sho ne nakladaye zhodnih obmezhen na zhodnu zi storin Sered cih propozicij zmina zakonodavstva pro spadkuvannya sho dozvolit zhinkam zberigati vlasne majno a takozh nadannya zhinkam mozhlivosti pracyuvati poza domom zdobuvayuchi nezalezhnu finansovu stabilnist Znovu zvuchit pitannya viborchogo prava dlya zhinok Zhinki skladayut polovinu naselennya tomu voni takozh mayut pravo golosu oskilki politichna politika stosuyetsya i zhinok Vin vvazhaye sho bilshist cholovikiv budut golosuvati za tih deputativ yaki budut pidporyadkovuvati sobi zhinok tomu zhinkam neobhidno nadati pravo golosu dlya zahistu vlasnih interesiv Za yakih bi umov i v yakih bi mezhah ne dopuskalisya choloviki do viborchogo prava nemaye zhodnoyi tini vipravdannya dlya togo shob ne dopuskati do nogo zhinok Mill vvazhav sho navit u takih nerivnih suspilstvah yak Angliya ta Yevropa vzhe mozhna znajti dokazi togo sho zhinki yaksho yim dati shans mozhut dosyagti uspihu Vin vkazuvav na takih anglijskih korolev yak Yelizaveta I abo Viktoriya abo francuzka patriotka Zhanna d Ark Yaksho dati zhinkam shans voni dosyagnut uspihu i v inshih sferah i yim treba dati mozhlivist sprobuvati VisnovkiZ plinom chasu interpretaciya Millem okremih tem zminyuvalasya Protyagom bagatoh rokiv Mill vvazhavsya neposlidovnim filosofom yakij pisav pro nizku okremih pitan Poslidovnist u jogo pidhodi gruntuyetsya na utilitarizmi ta blagu suspilstva Utilitarizm Nisho ne povinno viklyuchatisya tilki tomu sho ce nepravilno abo tomu sho nihto ne robiv cogo v minulomu Koli mi rozglyadayemo nashu politiku mi povinni pragnuti do najbilshogo shastya najbilshoyi kilkosti lyudej Ce prizvodit do nastupu na zagalnoprijnyati svitoglyadni poziciyi Yaksho vi hochete zrobiti shos nezakonnim vam potribno dovesti yaka shkoda zavdayetsya Individuum krashe za inshih znaye svoyi vlasni interesi Postup suspilstva Najbilshe blago rozumiyetsya v duzhe shirokomu sensi yak moralnij ta intelektualnij rozvitok suspilstva Rizni suspilstva znahodyatsya na riznih stadiyah rozvitku abo rivnyah civilizaciyi Dlya nih mozhut buti potribni rizni rishennya Vazhlivo te yak mi zaohochuyemo yih do podalshogo rozvitku Te zh same mozhna skazati i pro okremih lyudej Mill maye cilkom konkretne uyavlennya pro individualnij progres 1 vikoristannya vishih zdibnostej 2 moralnij rozvitok koli lyudi stavlyat pozadu vuzki egoyistichni interesi Samodostatnist osobistosti Mi nezalezhni zdatni do zmin i do racionalnogo mislennya Individualna svoboda zabezpechuye najkrashij shlyah do moralnogo rozvitku Rozvivayuchis mi zdatni keruvati soboyu prijmati vlasni rishennya i ne zalezhati vid togo sho nam govorit htos inshij Demokratiya ce forma samostijnosti Ce oznachaye Osobista svoboda Poki mi ne zavdayemo shkodi inshim mi povinni mati mozhlivist virazhati vlasnu prirodu j eksperimentuvati zi svoyim zhittyam Svoboda rozporyadzhatisya vlasnoyu doleyu Civilizovani lyudi vse bilshe zdatni prijmati vlasni rishennya i zahishati svoyi prava Predstavnicke pravlinnya takozh ye korisnim sposobom zmusiti nas dumati pro spilne blago Svoboda yak dlya zhinok tak i dlya cholovikiv Vsi argumenti Millya stosuyutsya yak cholovikiv tak i zhinok Poperedni uyavlennya pro riznu prirodu cholovikiv i zhinok nikoli ne buli nalezhnim chinom perevireni Zhinki takozh mozhut brati uchast u virishenni vlasnih sprav Pereklad ukrayinskoyuPro svobodu ta inshi ese Ponevolennya zhinok Per z angl K Vidavnictvo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2001 463 s ISBN 966 500 540 5LiteraturaThe Subjection of Women Longmans Green Reader and Dyer London 1869 Stanton Coit Hrsg With introductory Analysis London 1911 In John M Robson Hrsg Essays on equality law and education Band XXI University of Toronto Press Toronto 1984 ISBN 0 8020 5629 6 S 259 340 PrimitkiBarbara Holland Cunz Die alte neue Frauenfrage Edition Suhrkamp Band 2335 Suhrkamp Frankfurt am Main 2003 ISBN 3 518 12335 1 S 34 43 hier 35