Поліцейська дільниця рос Полицейская часть адміністративно територіальна одиниця розподілу великих міст яка існувала в Р

Поліцейська дільниця (рос. Полицейская часть) — адміністративно-територіальна одиниця розподілу великих міст, яка існувала в Російській імперії з XVIII до початку XX століття.

Мапа Києва за 1913 р. з виділеними дільницями.

Історія

Поняття «частина» використовувалося для адміністративних одиниць у складі Санкт-Петербурга з 1737 (поряд із «сторонами»), у складі Москви з початку 1760-х гг. До цього часу їм відповідали «поліцейські команди».

Систематичний поділ міст на поліцейські частини було введено відповідно до , підписаного імператрицею Катериною II в 1762 році. Згідно з цим документом, поділу підлягали міста понад 4 тис. дворів. У кожній частині мало бути від 200 до 700 дворів.

Поліцією частини керував приватний пристав. Частини поділялися на квартали розміром по 50-100 дворів, в яких поліцією керував квартальний наглядач (рос. квартальный надзиратель). Адміністративним будинком частини була канцелярія приватного пристава, яка називалася «приватним будинком» (рос. частный дом), «з'їжджим будинком» (рос. съезжий дом) або просто «частиною» (рос. часть).

Окрім типових поліцейських функцій, частина відповідала і за пожежною охороною, для чого були організовані пожежні команди, які, як правило, розміщувалися в тих же приватних будинках. У частині також велося спрощене судочинство. Поділ на поліцейські частини та квартали використовувався для адресації домоволодінь, а також для статистичних цілей.

У 1866-1867гг. в Санкт-Петербурзі, пізніше і в інших містах (наприклад в 1881 році в Москві) було замінено розподілом на ділянки. При цьому ділянки були більші за квартали, так, у Петербурзі замість 58 кварталів було сформовано 38 ділянок.

Поділ міст на поліцейські частини було замінено розподілом на райони після Лютневої і Жовтневої революцій.

Примітки

Санкт-Петербург: Енциклопедія. — М.: Російська політична енциклопедія. 2006. С. 949
Руденцова К. А. Из истории административно-территориального деления города Москвы, стр. 15—38
Императрицей Екатериной II был утверждён Устав благочиния или полицейский. Президентская библиотека имени Б.Н. Ельцина (рос.). оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
На государевой службе. Глава 3. «... Дабы в городе были сохранены благочиния...». МВД по Республике Башкортостан. Процитовано 25 жовтня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Аверьянов К. А. Из истории переименований московских улиц, стр. 337—354

[1] Санкт-Петербург: Енциклопедія. — М.: Російська політична енциклопедія. 2006. С. 949

[atlas-2] Руденцова К. А. Из истории административно-территориального деления города Москвы, стр. 15—38

[3] Императрицей Екатериной II был утверждён Устав благочиния или полицейский. Президентская библиотека имени Б.Н. Ельцина (рос.). оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.

[4] На государевой службе. Глава 3. «... Дабы в городе были сохранены благочиния...». МВД по Республике Башкортостан. Процитовано 25 жовтня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[5] Аверьянов К. А. Из истории переименований московских улиц, стр. 337—354