Політична криза в Бельгії (2007-наш час) — тривалий період політичної нестабільності у Королівстві Бельгія, спричинений економічними та етнолінгвістичними суперечностями.
Передумови кризи
Одразу після проголошення незалежності Бельгії були закладені передумови протиріч між Фландрією та Валлонією, які після Другої світової війни перетворилися на потужний дестабілізуючий фактор. З перших років існування Бельгії провідну роль в її розвитку відігравала франкомовна Валлонія, економіка якої була ядром промислової революції. Валлонія була лідером у видобутку вугілля, виробництві сталі, будівництві залізниць. Нідерландомовна Фландрія натомість була допоміжним елементом в економічній системі Бельгії: її порти використовувалися для експорту продукції валлонської промисловості, а сама вона залишалася аграрним регіоном. В цих умовах було закономірним те, що єдиною державною мовою залишалася французька.
- 1847 рік — сформувався фламандський культурний рух за рівність нідерландської і французької мов.
- 1873 рік — нідерландська мова стала мовою судочинства у Фландрії (у 1878 р. її дозволили використовувати в органах управління, у 1890 р. — в університетах).
- 1932 рік — прийнято лінгвістичні закони, за якими кожна комуна отримала право самостійно визначати свій мовний режим [1, c. 109]. Таким чином, потреби фламандців у визнанні їх прав користуватися рідною мовою були виконані. Друга світова війна і післявоєнна відбудова країни відсунули на другий план міжетнічні суперечності. У 1960-х рр. економічна ситуація почала змінюватися: промислова структура Валлонії, що базувалася на видобутку вугілля та металургії, поступово застарівала, інвестори все менше вкладали капітал у традиційні галузі, віддаючи перевагу новим, перспективнішим. Погіршувалася й демографічна ситуація у Валлонії: якщо у 1880 р. там проживали 42,23% усіх бельгійців, то у 1961 р. лише 33,07% [2, c. 16]. Натомість Фландрія вдало скористалася новими можливостями, що відкрилися у післявоєнний час. Вдале географічне положення, наявність морських портів (зокрема, Брюгге), політична стабільність стали чинниками інвестиційної привабливості регіону. Нова економіка Фландрії випередила традиційну індустрію Валлонії. Економічна перевага Півночі, що викликала зростання фламандської національної свідомості, разом з демографічною перевагою Фландрії викликала піднесення масового національного руху.
Федералізація Бельгії
Фламандська громада (нідерландськомовна) | Французька громада (французькомовна) | Німецькомовна громада |
Фландрія | Валлонія | Брюссельський столичний регіон |
Створення федеративної держави розпочалося у 1962 р., коли був прийнятий Закон про фіксацію лінгвістичного кордону. У 1970 р. було законодавчо закріплено існування трьох громад і трьох регіонів. У 1971 р. громадам були надані широкі культурні права. Але компетенція регіонів в економічній сфері, на думку лідерів фламандського руху, виявилася недостатньою. Фландрія намагалася «взяти реванш» за довгі роки існування як сировинного придатку.
- 1980 р. Фландрія і Валлонія отримали статус автономій, а їх фінансові та законодавчі повноваження були розширені. Було створено дві національні асамблеї, що формувалися з депутатів національного парламенту від виборчих округів у відповідних регіонах. У 1989 р. статус регіону отримав Брюссель.
- 1993 р. — підписання Сен-Мішельських угод провідними політичними об'єднаннями фламандців та франкофонів.
- 1994 р. — прийняття нової Конституції Бельгії, яка передбачає два типи суб'єктів федерації: громади і регіони.
Федеральні вибори у Бельгії 2003 р. засвідчили зростання популярності у Фландрії радикальних правих сил, зокрема партії Фламандський інтерес (Vlaams Belang), яка виступає за жорсткіше імміграційне законодавство та не приховує амбіцій щодо утворення незалежної держави Фландрії з включенням до неї Брюсселя. В останні роки центральним предметом конфлікту, який є причиною нового загострення політичної кризи, є статус двомовного виборчого і судового округу Брюссель-Хал-Вілворде. Цей округ об'єднує 19 комун регіону Брюссель і 35 комун від провінції Фламандський Брабант. Протягом останніх років фламандська більшість у загальнобельгійському парламенті неодноразово порушувала питання про поділ цього округу. Фламандські активісти виступають за збереження двомовного статусу лише за містом Брюссель та його найближчими передмістями, а також «фламандизацію» решти округу. Валлонці вважають такий проект неприйнятним, оскільки він, на їхню думку, суперечить Конституції та попереднім угодам, укладеним між представниками валлонської та фламандської громад.
Криза 2007–2011 років: хід подій
- 2007 р. — Вибори до парламенту (початок нового етапу політичної кризи). Найбільшу кількість місць у нижній палаті парламенту отримала Фламандська християнско-демократична партія. Її основним союзником стала партія Фламандський національний альянс. Ці провідні фламандські партії висунули вимогу збільшення автономії Фландрії, але зазнали невдачі при формуванні уряду. Компромісом у ситуації, що склалася, стало формування тимчасового Кабінету міністрів на чолі з Гі Верхофстадтом.
- Березень 2008 р. — головою уряду став Ів Летерм, лідер християнських демократів.
В опозиції до уряду знаходилися франкофони, серед яких був лідер Валлонського руху оновлення (MR) Дідьє Рейндерс. Він розробив рекомендації щодо спільного фламандсько-валлонського проекту, який мав сприяти виходу країни з кризи. Пропозиції Рейндерса передбачали приведення кожним рівнем влади до рівноваги своїх фінансів, повноважень і сфер компетенції та забезпечення рівного представництва фламандців і валлонів у Сенаті [3, c. 28]. Але план Рейндерса не підтримали не лише фламандці, а й частина франкофонів.
М. Штабенов виокремив наступні причини бельгійської політичної кризи: культурно-мовні протиріччя між франко- та нідерландофонами, економічні протиріччя між багатою фламандською північчю і бідним валлонським півднем та кризу міжпартійної коаліційної структури, яка дозволяла створювати загальнобельгійський коаліційний уряд [5, S. 1].
- 13 червня 2010 р. — : найбільшу кількість місць у нижній палаті парламенту отримали представники сепаратистського Нового фламандського альянсу. Король Альберт ІІ доручив лідеру валлонських соціалістів Еліо ді Рупо координувати переговорний процес.
- Вересень 2010 р. — переговори зупинені через неможливість провідних політичних сил домовитися. Монарх звертався до політиків з проханням повернутися до переговорів, але сторони продовжували відстоювати власні інтереси замість спроб дійти компромісу. У липні 2011 р. Еліо ді Рупо звернувся до короля з проханням звільнити його від обов'язку сформувати уряд. На думку експертів, політична криза перебуває у законсервованому стані [6, c. 5].
Фонд майбутнього
Сьогодні Фландрія інвестує у власний «Фонд майбутнього», спрямований на фінансування нових проектів, які вона сподівається реалізувати в результаті реформи федерації. Головна мета фламандської громади — регіоналізація ринку праці та зміни податкового законодавства: збільшення частки податків, які спрямовуються у місцевий бюджет і скорочення фінансування Брюсселя та дотаційної Валлонії. За підрахунками експертів, ці реформи принесуть Фландрії від 360 до 500 млн доларів [4, p. 8]. Виступаючи донором для Валлонії і Брюсселя, Фландрія природним чином домагається і політичного домінування на федеральному рівні.
Прогнози щодо подальшого розвитку Бельгії
Віталій Кривошеїн і Руслан Ключник у статті «Політична криза в Бельгії та перспективи її вирішення» виокремлюють два сценарії трансформації країни. Згідно з першим, Королівство Бельгія перетворюється з федерації на конфедерацію, яка буде складатися з трьох або чотирьох (з урахуванням лінгвістичного поділу) суб'єктів, фактично незалежних, але пов'язаних спільною Конституцією. При цьому будуть максимально враховані інтереси Фландрії (бюджетна та податкова автономія) та Валлонії (збереження єдиної держави на чолі з королем). Відповідно до другого сценарію, фламандські політичні сили ініціюють проведення у Фландрії референдуму з питання незалежності. Враховуючи електоральні уподобання фламандців, які не змінюються протягом останніх років, ми можемо прогнозувати, що вони погодяться на відокремлення від Бельгії. Останній варіант є імовірнішим, особливо з урахуванням того, що конфедерації існують протягом відносно нетривалого часу. Вони тяжіють або до об'єднання у федерацію (США, Швейцарія), або до розпаду (ОАР, Сенегамбія). Як аргумент на користь можливого відокремлення Фландрії можна навести успішний досвід мирного розпаду Чехословаччини у 1993 р. та відокремлення Чорногорії від Сербії на підставі референдуму у 2006 р. [8, c. 147] У випадку розпаду країни невизначеною залишається доля міста Брюссель, який, як уже зазначалося, є переважно франкомовним, але оточений територією Фландрії. Якщо він не приєднається до території Фландрії, то перетвориться на своєрідний ексклав, на зразок Калінінградської області Росії. Серед гіпотез, які висувається бельгійськими політиками щодо можливої долі столиці, заслуговує на увагу прогноз міністра-президента уряду регіону Брюссель-столиця Шарля Піке, який не виключає можливість створення Брюссельського державного утворення на кшталт Князівства Монако [7, c. 39]. Р. М. Ключник і В. В. Кривошеїн стверджують, що Королівство Бельгія, яке тривалий час було прикладом мирного співіснування кількох етносів, мов і культур в рамках однієї держави, сьогодні перебуває у стані глибокої політичної кризи, яка має системний характер і демонструє тенденцію до подальшого поглиблення. Проаналізувавши ситуацію, що склалася, ми можемо зробити висновок, що подальше функціонування Бельгії як федерації буде супроводжуватися постійними конфліктами, що перешкоджатимуть стабільному розвитку політичної системи. А отже, найбільш вірогідним і оптимальним для королівства є вирішення питання трансформації державного устрою шляхом загальнонаціонального референдуму [8, c. 147].
Значення для України
Сергій Єсаулов, аналізуючи бельгійську кризу, зазначає: «Проте, для України, як і для інших гравців на міжнародній арені, сьогодні важливо зробити безпомилковий прогноз відносно того, яким чином це позначиться на наших відносинах з Бельгією, чи не внесе це безлад і плутанину в багатосторонню дипломатію в рамках міжнародних організації, зокрема ЄС» [7, c.39]. Це дозволить, на думку дослідника, уникнути вакууму відносин у випадку створення окремих держав Фландрії чи Валлонії.
Література
- 1. Крылова И. Бельгия: опыт решения национальных проблем [Текст] / И. Крылова // Полит. образование. — 1989. — № 6. — С. 108–112.
- 2. Намазова А. С. Межнациональные отношения в Бельгии [Текст] / А. С. Намазова // Новая и новейшая история. — 1990. — № 4. — С. 14-22.
- 3. Бирюков С. В. Бельгийский федерализм как модель кризиса европейского федерализма [Текст] / С. В. Бирюков //
Вестн. Моск. ун-та. Сер. 18. Социология и политология. — 2009. — № 4. — С. 21-37.
- 4. Lamensch M. Riche la Flandre prepare l'avenir [Text] / M. Lamensch // Le Soir. — 2008. — 3 jan. — P. 8.
- 5. Stabenov, M. Belgiens Kernfrage [Text] / M. Stabenov // Frankfurter Allgemeine. — 2007. — 20 dez. — S. 1.
- 6. Коваль А. Мы должны начать готовиться к концу Бельгии [Текст] / А. Коваль // Зеркало недели. — 2010. — № 33 (11-17
сент.). — С. 5.
- 7. Єсаулов С. Зовнішня політика «по-бельгійськи», або Сепаратизм як наступна стадія федералізму [Текст] / С. Єсаулов
// Політика і час. — 2007. — № 1. — С. 37-39.
- 8. Ключник Р. М., Кривошеїн В. В. Політична криза в Бельгії та перспективи її вирішення [Текст] // Грані. — 2011. — № 1(75). — С. 145–148.
Посилання
[1] [2][недоступне посилання з липня 2019]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії.(лютий 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Politichna kriza v Belgiyi 2007 nash chas trivalij period politichnoyi nestabilnosti u Korolivstvi Belgiya sprichinenij ekonomichnimi ta etnolingvistichnimi superechnostyami Zmist 1 Peredumovi krizi 2 Federalizaciya Belgiyi 3 Kriza 2007 2011 rokiv hid podij 4 Fond majbutnogo 5 Prognozi shodo podalshogo rozvitku Belgiyi 6 Znachennya dlya Ukrayini 7 Literatura 8 PosilannyaPeredumovi krizired Odrazu pislya progoloshennya nezalezhnosti Belgiyi buli zakladeni peredumovi protirich mizh Flandriyeyu ta Valloniyeyu yaki pislya Drugoyi svitovoyi vijni peretvorilisya na potuzhnij destabilizuyuchij faktor Z pershih rokiv isnuvannya Belgiyi providnu rol v yiyi rozvitku vidigravala frankomovna Valloniya ekonomika yakoyi bula yadrom promislovoyi revolyuciyi Valloniya bula liderom u vidobutku vugillya virobnictvi stali budivnictvi zaliznic Niderlandomovna Flandriya natomist bula dopomizhnim elementom v ekonomichnij sistemi Belgiyi yiyi porti vikoristovuvalisya dlya eksportu produkciyi vallonskoyi promislovosti a sama vona zalishalasya agrarnim regionom V cih umovah bulo zakonomirnim te sho yedinoyu derzhavnoyu movoyu zalishalasya francuzka 1847 rik sformuvavsya flamandskij kulturnij ruh za rivnist niderlandskoyi i francuzkoyi mov 1873 rik niderlandska mova stala movoyu sudochinstva u Flandriyi u 1878 r yiyi dozvolili vikoristovuvati v organah upravlinnya u 1890 r v universitetah 1932 rik prijnyato lingvistichni zakoni za yakimi kozhna komuna otrimala pravo samostijno viznachati svij movnij rezhim 1 c 109 Takim chinom potrebi flamandciv u viznanni yih prav koristuvatisya ridnoyu movoyu buli vikonani Druga svitova vijna i pislyavoyenna vidbudova krayini vidsunuli na drugij plan mizhetnichni superechnosti U 1960 h rr ekonomichna situaciya pochala zminyuvatisya promislova struktura Valloniyi sho bazuvalasya na vidobutku vugillya ta metalurgiyi postupovo zastarivala investori vse menshe vkladali kapital u tradicijni galuzi viddayuchi perevagu novim perspektivnishim Pogirshuvalasya j demografichna situaciya u Valloniyi yaksho u 1880 r tam prozhivali 42 23 usih belgijciv to u 1961 r lishe 33 07 2 c 16 Natomist Flandriya vdalo skoristalasya novimi mozhlivostyami sho vidkrilisya u pislyavoyennij chas Vdale geografichne polozhennya nayavnist morskih portiv zokrema Bryugge politichna stabilnist stali chinnikami investicijnoyi privablivosti regionu Nova ekonomika Flandriyi viperedila tradicijnu industriyu Valloniyi Ekonomichna perevaga Pivnochi sho viklikala zrostannya flamandskoyi nacionalnoyi svidomosti razom z demografichnoyu perevagoyu Flandriyi viklikala pidnesennya masovogo nacionalnogo ruhu Federalizaciya Belgiyired nbsp Flamandska gromada niderlandskomovna nbsp Francuzka gromada francuzkomovna nbsp Nimeckomovna gromada nbsp Flandriya nbsp Valloniya nbsp Bryusselskij stolichnij region Stvorennya federativnoyi derzhavi rozpochalosya u 1962 r koli buv prijnyatij Zakon pro fiksaciyu lingvistichnogo kordonu U 1970 r bulo zakonodavcho zakripleno isnuvannya troh gromad i troh regioniv U 1971 r gromadam buli nadani shiroki kulturni prava Ale kompetenciya regioniv v ekonomichnij sferi na dumku lideriv flamandskogo ruhu viyavilasya nedostatnoyu Flandriya namagalasya vzyati revansh za dovgi roki isnuvannya yak sirovinnogo pridatku 1980 r Flandriya i Valloniya otrimali status avtonomij a yih finansovi ta zakonodavchi povnovazhennya buli rozshireni Bulo stvoreno dvi nacionalni asambleyi sho formuvalisya z deputativ nacionalnogo parlamentu vid viborchih okrugiv u vidpovidnih regionah U 1989 r status regionu otrimav Bryussel 1993 r pidpisannya Sen Mishelskih ugod providnimi politichnimi ob yednannyami flamandciv ta frankofoniv 1994 r prijnyattya novoyi Konstituciyi Belgiyi yaka peredbachaye dva tipi sub yektiv federaciyi gromadi i regioni Federalni vibori u Belgiyi 2003 r zasvidchili zrostannya populyarnosti u Flandriyi radikalnih pravih sil zokrema partiyi Flamandskij interes Vlaams Belang yaka vistupaye za zhorstkishe immigracijne zakonodavstvo ta ne prihovuye ambicij shodo utvorennya nezalezhnoyi derzhavi Flandriyi z vklyuchennyam do neyi Bryusselya V ostanni roki centralnim predmetom konfliktu yakij ye prichinoyu novogo zagostrennya politichnoyi krizi ye status dvomovnogo viborchogo i sudovogo okrugu Bryussel Hal Vilvorde Cej okrug ob yednuye 19 komun regionu Bryussel i 35 komun vid provinciyi Flamandskij Brabant Protyagom ostannih rokiv flamandska bilshist u zagalnobelgijskomu parlamenti neodnorazovo porushuvala pitannya pro podil cogo okrugu Flamandski aktivisti vistupayut za zberezhennya dvomovnogo statusu lishe za mistom Bryussel ta jogo najblizhchimi peredmistyami a takozh flamandizaciyu reshti okrugu Vallonci vvazhayut takij proekt neprijnyatnim oskilki vin na yihnyu dumku superechit Konstituciyi ta poperednim ugodam ukladenim mizh predstavnikami vallonskoyi ta flamandskoyi gromad Kriza 2007 2011 rokiv hid podijred 2007 r Vibori do parlamentu pochatok novogo etapu politichnoyi krizi Najbilshu kilkist misc u nizhnij palati parlamentu otrimala Flamandska hristiyansko demokratichna partiya Yiyi osnovnim soyuznikom stala partiya Flamandskij nacionalnij alyans Ci providni flamandski partiyi visunuli vimogu zbilshennya avtonomiyi Flandriyi ale zaznali nevdachi pri formuvanni uryadu Kompromisom u situaciyi sho sklalasya stalo formuvannya timchasovogo Kabinetu ministriv na choli z Gi Verhofstadtom Berezen 2008 r golovoyu uryadu stav Iv Leterm lider hristiyanskih demokrativ V opoziciyi do uryadu znahodilisya frankofoni sered yakih buv lider Vallonskogo ruhu onovlennya MR Didye Rejnders Vin rozrobiv rekomendaciyi shodo spilnogo flamandsko vallonskogo proektu yakij mav spriyati vihodu krayini z krizi Propoziciyi Rejndersa peredbachali privedennya kozhnim rivnem vladi do rivnovagi svoyih finansiv povnovazhen i sfer kompetenciyi ta zabezpechennya rivnogo predstavnictva flamandciv i valloniv u Senati 3 c 28 Ale plan Rejndersa ne pidtrimali ne lishe flamandci a j chastina frankofoniv M Shtabenov viokremiv nastupni prichini belgijskoyi politichnoyi krizi kulturno movni protirichchya mizh franko ta niderlandofonami ekonomichni protirichchya mizh bagatoyu flamandskoyu pivnichchyu i bidnim vallonskim pivdnem ta krizu mizhpartijnoyi koalicijnoyi strukturi yaka dozvolyala stvoryuvati zagalnobelgijskij koalicijnij uryad 5 S 1 13 chervnya 2010 r parlamentski vibori v Belgiyi najbilshu kilkist misc u nizhnij palati parlamentu otrimali predstavniki separatistskogo Novogo flamandskogo alyansu Korol Albert II doruchiv lideru vallonskih socialistiv Elio di Rupo koordinuvati peregovornij proces Veresen 2010 r peregovori zupineni cherez nemozhlivist providnih politichnih sil domovitisya Monarh zvertavsya do politikiv z prohannyam povernutisya do peregovoriv ale storoni prodovzhuvali vidstoyuvati vlasni interesi zamist sprob dijti kompromisu U lipni 2011 r Elio di Rupo zvernuvsya do korolya z prohannyam zvilniti jogo vid obov yazku sformuvati uryad Na dumku ekspertiv politichna kriza perebuvaye u zakonservovanomu stani 6 c 5 Fond majbutnogored Sogodni Flandriya investuye u vlasnij Fond majbutnogo spryamovanij na finansuvannya novih proektiv yaki vona spodivayetsya realizuvati v rezultati reformi federaciyi Golovna meta flamandskoyi gromadi regionalizaciya rinku praci ta zmini podatkovogo zakonodavstva zbilshennya chastki podatkiv yaki spryamovuyutsya u miscevij byudzhet i skorochennya finansuvannya Bryusselya ta dotacijnoyi Valloniyi Za pidrahunkami ekspertiv ci reformi prinesut Flandriyi vid 360 do 500 mln dolariv 4 p 8 Vistupayuchi donorom dlya Valloniyi i Bryusselya Flandriya prirodnim chinom domagayetsya i politichnogo dominuvannya na federalnomu rivni Prognozi shodo podalshogo rozvitku Belgiyired Vitalij Krivosheyin i Ruslan Klyuchnik u statti Politichna kriza v Belgiyi ta perspektivi yiyi virishennya viokremlyuyut dva scenariyi transformaciyi krayini Zgidno z pershim Korolivstvo Belgiya peretvoryuyetsya z federaciyi na konfederaciyu yaka bude skladatisya z troh abo chotiroh z urahuvannyam lingvistichnogo podilu sub yektiv faktichno nezalezhnih ale pov yazanih spilnoyu Konstituciyeyu Pri comu budut maksimalno vrahovani interesi Flandriyi byudzhetna ta podatkova avtonomiya ta Valloniyi zberezhennya yedinoyi derzhavi na choli z korolem Vidpovidno do drugogo scenariyu flamandski politichni sili iniciyuyut provedennya u Flandriyi referendumu z pitannya nezalezhnosti Vrahovuyuchi elektoralni upodobannya flamandciv yaki ne zminyuyutsya protyagom ostannih rokiv mi mozhemo prognozuvati sho voni pogodyatsya na vidokremlennya vid Belgiyi Ostannij variant ye imovirnishim osoblivo z urahuvannyam togo sho konfederaciyi isnuyut protyagom vidnosno netrivalogo chasu Voni tyazhiyut abo do ob yednannya u federaciyu SShA Shvejcariya abo do rozpadu OAR Senegambiya Yak argument na korist mozhlivogo vidokremlennya Flandriyi mozhna navesti uspishnij dosvid mirnogo rozpadu Chehoslovachchini u 1993 r ta vidokremlennya Chornogoriyi vid Serbiyi na pidstavi referendumu u 2006 r 8 c 147 U vipadku rozpadu krayini neviznachenoyu zalishayetsya dolya mista Bryussel yakij yak uzhe zaznachalosya ye perevazhno frankomovnim ale otochenij teritoriyeyu Flandriyi Yaksho vin ne priyednayetsya do teritoriyi Flandriyi to peretvoritsya na svoyeridnij eksklav na zrazok Kaliningradskoyi oblasti Rosiyi Sered gipotez yaki visuvayetsya belgijskimi politikami shodo mozhlivoyi doli stolici zaslugovuye na uvagu prognoz ministra prezidenta uryadu regionu Bryussel stolicya Sharlya Pike yakij ne viklyuchaye mozhlivist stvorennya Bryusselskogo derzhavnogo utvorennya na kshtalt Knyazivstva Monako 7 c 39 R M Klyuchnik i V V Krivosheyin stverdzhuyut sho Korolivstvo Belgiya yake trivalij chas bulo prikladom mirnogo spivisnuvannya kilkoh etnosiv mov i kultur v ramkah odniyeyi derzhavi sogodni perebuvaye u stani glibokoyi politichnoyi krizi yaka maye sistemnij harakter i demonstruye tendenciyu do podalshogo pogliblennya Proanalizuvavshi situaciyu sho sklalasya mi mozhemo zrobiti visnovok sho podalshe funkcionuvannya Belgiyi yak federaciyi bude suprovodzhuvatisya postijnimi konfliktami sho pereshkodzhatimut stabilnomu rozvitku politichnoyi sistemi A otzhe najbilsh virogidnim i optimalnim dlya korolivstva ye virishennya pitannya transformaciyi derzhavnogo ustroyu shlyahom zagalnonacionalnogo referendumu 8 c 147 Znachennya dlya Ukrayinired Sergij Yesaulov analizuyuchi belgijsku krizu zaznachaye Prote dlya Ukrayini yak i dlya inshih gravciv na mizhnarodnij areni sogodni vazhlivo zrobiti bezpomilkovij prognoz vidnosno togo yakim chinom ce poznachitsya na nashih vidnosinah z Belgiyeyu chi ne vnese ce bezlad i plutaninu v bagatostoronnyu diplomatiyu v ramkah mizhnarodnih organizaciyi zokrema YeS 7 c 39 Ce dozvolit na dumku doslidnika uniknuti vakuumu vidnosin u vipadku stvorennya okremih derzhav Flandriyi chi Valloniyi Literaturared 1 Krylova I Belgiya opyt resheniya nacionalnyh problem Tekst I Krylova Polit obrazovanie 1989 6 S 108 112 2 Namazova A S Mezhnacionalnye otnosheniya v Belgii Tekst A S Namazova Novaya i novejshaya istoriya 1990 4 S 14 22 3 Biryukov S V Belgijskij federalizm kak model krizisa evropejskogo federalizma Tekst S V Biryukov Vestn Mosk un ta Ser 18 Sociologiya i politologiya 2009 4 S 21 37 4 Lamensch M Riche la Flandre prepare l avenir Text M Lamensch Le Soir 2008 3 jan P 8 5 Stabenov M Belgiens Kernfrage Text M Stabenov Frankfurter Allgemeine 2007 20 dez S 1 6 Koval A My dolzhny nachat gotovitsya k koncu Belgii Tekst A Koval Zerkalo nedeli 2010 33 11 17 sent S 5 7 Yesaulov S Zovnishnya politika po belgijski abo Separatizm yak nastupna stadiya federalizmu Tekst S Yesaulov Politika i chas 2007 1 S 37 39 8 Klyuchnik R M Krivosheyin V V Politichna kriza v Belgiyi ta perspektivi yiyi virishennya Tekst Grani 2011 1 75 S 145 148 Posilannyared 1 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2013 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Politichna kriza v Belgiyi 2007 2011