Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Внаслідок радянського вторгнення до Польщі в 1939 році сотні тисяч польських солдатів стали військовополоненими . Велика кількість з них стали жертвами репресій. Тільки в Катині було страчено 22 тисячі польських військових і цивільних.
Радянське вторгнення до Польщі
У вересні 1939 року Червона армія вторглася на східні території Польщі, при цьому це сталося в період, коли країна вже переживала значні невдачі внаслідок нападу.Німеччини на країну, який почався 1 вересня 1939 року. Радянський Союз намагався захистити свої претензії відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа .
Під час швидкого наступу Червоної армії загинуло близько 6 000–7 000 польських солдатів у боях, 230 000–450 000 стали військовополоненими. З цієї кількості 230 000 були захоплені безпосередньо після завершення кампанії, а ще 70 000 потрапили в полон, коли радянська влада анексувала країни Балтії та взяла під опіку польську війська, інтерновані там.
Часто відзначалося, що радянська влада порушувала умови капітуляції, обіцяючи польським воякам волю після здачі, але після того, як вони здавали зброю, їх арештовували. Багато польських солдатів ставали жертвами, включаючи випадки, коли їх вбивали негайно після захоплення. Наприклад, генерала Юзеф Ольшина-Вільчинський, який був узятий у полон, допитаний і розстріляний 22 вересня, під час самого вторгнення. У селі Грабовець біля Замостя 24 вересня, радянські сили вбили 42 співробітників і пацієнтів у польському військовому госпіталі. Після того, як польські сили отримали тактичну перемогу у битві під Шацьком 28 вересня, радянські війська стратили всіх польських офіцерів, яких вони захопили, у тому числі учасників Корпусу Охорони Пограниці під командуванням генерала Вільгельма Орліка-Рюкемана. Додатково, радянська влада виконала страти сотень захисників Гродно, і точна кількість загиблих залишається невизначеною.
Перший період (1939–1941)
Деякі польські в'язні змогли втекти або були звільнені, але близько 125 000 осіб стали ув'язненими в таборах НКВД. У жовтні радянська влада звільнила 42 400 солдатів, головним чином представників української та білоруської національностей, які служили в польській армії та проживали на колишніх польських територіях, що тепер були анексовані Радянським Союзом.
Ще 43 000 солдатів, які народилися в Західній Польщі, контрольованій тоді Німеччиною, були передані німцям. У відповідь радянська влада отримала від німецьких владарів 13 575 польських полонених.
В 1939 році Польща та Радянський Союз не оголошували один одному офіційно війну. Фактично, СРСР припинив дипломатичні відносини, відкликавши визнання польського уряду на початку вторгнення. Радянська влада вважала полонених польських військовослужбовців не військовополоненими, а як контрреволюціонерів, які спротивлялися легальній рекультивації Західної України та Західної Білорусі. СРСР відмовив Червоному Хресту в нагляді за в'язнями - на тій підставі, що він не підписав Женевську конвенцію 1929 року про поводження з військовополоненими і не визнав Гаазької конвенції . Радянські військові передали польських в'язнів до Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД або таємна поліція), які отримали вироки за пунктами радянського кримінального кодексу, стосуючись злочинів, зокрема державної зради та контрреволюції, і не вважалися предметом «Положення про поводження з військовополоненими», затвердженого Радою Міністрів СРСР.
Уже 19 вересня 1939 року Лаврентій Берія, нарком внутрішніх справ і нарком державної безпеки першого рангу, видав наказ НКВС щодо створення Управління у справах військовополонених та інтернованих. Це управління було призначене для керівництва польськими полоненими, які потрапили під опіку Червоної армії. НКВД почало організацію мережі приймальних центрів та пересильних таборів, а також організацію залізничного транспорту до таборів для військовополонених на заході СРСР.
Табори були розташовані в різних місцях, зокрема в Юхново (залізнична станція Бабиніно), Юже (Талиці), Козельську, Козельщині, Оранках, Осташкові (острів Столбний на озері Селігер біля Осташкова), залізничній станції Тьоткіно (56 миль або 90 км від Путивля), Старобєльська, Вологди (залізнична станція Заєнікево) і Грязовця.
Табори в Козельську і Старобєльську переважно призначалися для утримання військового начальництва, тоді як Осташков використовувався переважно для зберігання бойскаутів, жандармів, поліцейських та тюремних службовців. У цих таборах перебували в полоні не тільки військові офіцери чи члени інших згаданих груп, але й представники польської інтелігенції . Приблизний розподіл чоловіків між цими таборами був наступним:
- Козельськ, 5 тис
- Осташків, 6 570
- Старобельськ (Катинський ліс), 4тис
Загальна кількість: 15570 чоловік.
Згідно з звітом від 19 листопада 1939 року, в НКВД перебувало близько 40 000 польських військовополонених, включаючи приблизно 8 000-8 500 офіцерів і прапорщиків, 6 000-6 500 поліцейських та 25 000 солдатів і старшин, які залишалися в полоні. У грудні почалася хвиля арештів, під час якої були утримані деякі польські офіцери, що ще не були ув'язнені. 3 грудня Іван Сєров повідомив Лаврентію Берії, що «всього заарештовано 1057 колишніх офіцерів Війська Польського». Додатково, 25 тисяч солдатів і унтер-офіцерів були направлені на примусові роботи, такі як будівництво доріг та важка металургія.
За період з жовтня 1939 по лютий 1940 року, поляки, які потрапили до таборів, були піддані тривалим допитам та систематичній політичній агітації з боку офіцерів НКВД, зокрема таких, як Василь Зарубін. Радянська влада стимулювала у полонених віру в те, що їх звільнять, але насправді співбесіди були складним процесом відбору, спрямованим на визначення, хто залишиться живим, а хто піде на загибель.
Згідно зі звітами НКВД, в'язні не піддавалися впливові, щоб змусити їх взяти прорадянську позицію. Вони були оголошені «запеклими і непримиренними ворогами радянської влади».
5 березня 1940 року Йосип Сталін, В’ячеслав Молотов, Лазар Каганович, Михайло Калінін, Климент Ворошилов, Анастас Мікоян і Берія, члени радянського Політбюро, підписали наказ щодо розстрілу "націоналістів і контрреволюціонерів", утримуваних в таборах і тюрмах Західної України та Білорусії. Ця жахлива подія стала відома як Катинський розстріл, що призвів до смерті 22 тисяч осіб.
Другий період (1941–1944)
Проте відновлення дипломатичних зв'язків в 1941 році стало результатом німецького нападу на Радянський Союз, що змусило Йосипа Сталіна шукати союзників. Таким чином, військова угода від 14 серпня та подальша Угода Сікорського-Майського від 17 серпня 1941 року призвели до того, що Сталін згодився оголосити пакт Молотова-Ріббентропа щодо Польщі недійсним і визволити десятки тисяч польських полонених, які утримувалися в радянських таборах війни. Згідно з угодою між польським урядом у вигнанні та Сталіним, радянська влада надала амністію багатьом польським громадянам, із яких була сформована військова сила. Сталін також узгодив, що ці військові сили будуть підпорядковані польському уряду в еміграції. Ця сила стала відомою як Армія Андерса. З 1943 року поляків також включали до армії Берлінга.
Третій період (після 1944 р.)
Третя категорія польських ув'язнених складалася з членів польських опірницьких організацій, зокрема Армії Крайової, відомих як "прокляті солдати", які були вірні польському уряду в еміграції. Радянська влада розглядала їх як потенційну загрозу для своєї влади в Польщі. Не так багато з них було відправлено до Радянського Союзу (хоча існували винятки, такі як "Процес над шістнадцятьма"), більшість була передана в руки польських комуністичних служб безпеки або ввійшла до армії Берлінга..
Польські генерали, убиті совєтами в 1939–1945 роках
- [pl] - Major General in the Polish Army of the Second Polish Republic. In September 1939, when the German Army and the Soviet Army invaded Poland, he moved to Grodno, where he was captured by the NKVD a month later. He has been missing since then, presumably killed by the NKVD.
- Leon Billewicz - Brigadier General, seized by the Soviets in Żurawno nearby Stryi on 19 September 1939 along with the hastily organized Polish units heading toward Polish-Hungarian border. He was detained in Starobielsk and executed in Kharkiv.
- Bronisław Bohatyrewicz - Brigadier General, he had retired from the Army before 1939, nevertheless was arrested in September 1939 and deported to the camp in Kozielsk and subsequently murdered in the Katyń massacre. He was one of only two generals identified during exhumation in 1943.
- Alexandre Chkheidze - Brigadier General, was detained by the NKVD in Lviv, September 1939, as the 'enemy of people'. He was replaced to Kiev in June 1940 and accused of list of 'crimes'. The last trace of the general is receipt put by the commander of convoy in December 1940. The general was likely shot by a firing squad in Moscow in 1941.
- Xawery Czernicki - Rear Admiral, he shared common lot of Polish officers detained by the Soviets. Having crossed thresholds of Ostaszków, Starobielsk, Kozielsk Soviet camp, he was eventually murdered in the Katyń massacre.
- Kazimierz Dzierżanowski - Lieutenant General, captured by the NKVD in Lviv, in October 1939, afterwards relocated to Kiev in 1940. His fate is unknown, but he is suspected to have died of exhaustion in the Kiev prison.
- Stanisław Haller de Hallenburg - Lieutenant General, arrested in 1939 and imprisoned in Starobielsk. In 1941, when Władysław Sikorski had issued the order to form Polish Army in the Soviet Union after the outbreak of war between Germany and the Soviet Union, Stanisław Haller was to be appointed the Commander in Chief of that army. Oblivious to Sikorski, Haller had been dead since 1940, when he fell victim to the Katyń massacre.
- [pl] - nominal Lieutenant General in the Polish Army of the Second Polish Republic, in September 1939, eluding the Germans he arrived to Lviv, at that time already under the Soviet occupation. Having been sent to Siberia, Horoszkiewicz had died in Tobolsk on his way back to the west, to newly formed Polish units in the Soviet Union in 1942.
- [pl] - Brigadier General, organized Polish Self-Defence units in Drohiczyn against the Soviet oppression in 1939. He was detained by the NKVD, and died in 1940 during tortures inflicted by the NKVD interrogators.
- [pl] - Brigadier General, he disappeared after the Soviets had entered Lviv. His fate has been unknown since.
- [pl] - nominal Brigadier General, he has been lost from the Soviet invasion, likely killed by the Soviets.
- [pl] - Brigadier General, imprisoned by the Soviets, sent to gulag in Vologda, died of hard labour, exhaustion and hunger.
- Władysław Jędrzejewski - Lieutenant General, he was organizing the Self-Defence units in Lviv, when the Soviet army entered the city. He was executed in 1940 by the NKVD.
- [pl] - Lieutenant General, the Soviet aggression caught him in Lviv. He made failed attempt to cross the German-Soviet demarcation line in 1939. Kept in prison on severe cold, he died of gangrene.
- [pl] - Brigadier General, arrested by NKVD in Lviv, 1940. He was presumably killed by the Soviets.
- [pl] - Brigadier General, he prepared operation group in Podolia during September Campaign in 1939. When the news of the Soviet invasion had reached him, General Kowalewski set off on the southeastern direction, where he clashed with approaching Soviet army. In the meantime, General of the Armies announced the directive not to engage Soviets unless provoked. General Kowalewski followed the order and capitulated to Soviets. Imprisoned and relocated to Starobielsk, murdered in Kharkiv in 1940.
- [pl] - Brigadier General, arrested in November 1939 by the NKVD. Executed in the spring of 1940.
- Kazimierz Orlik-Łukoski - Major General, was captured during the German–Soviet invasion and later turned over to the NKVD. He was imprisoned in Starobielsk, and later killed in the Katyń massacre.
Дивитись також
- Табори для польських полонених та інтернованих у Радянському Союзі та Литві (1919-1921)
- Поводження окупантів із польськими громадянами
- Сибіракс
- Табори для російських полонених та інтернованих у Польщі (1919–1924)
Список літератури
- , "The Katyn Controversy: Stalin's Killing Field", , Winter 1999-2000.
- , Google Books, p. 20–24.
- Stanley S. Seidner, Marshal Edward Śmigły-Rydz Rydz and the Defense of Poland, New York, 1978.
- (пол.) Edukacja Humanistyczna w wojsku [Архівовано 2007-01-10 у Wayback Machine.]. 1/2005. Dom wydawniczy Wojska Polskiego. ISSN 1734-6584. (Official publication of the Polish Army). Retrieved 28 November 2006.
- (рос.) Молотов на V сессии Верховного Совета 31 октября цифра «примерно 250 тыс.» (Please provide translation of the reference title and publication data and means)
- Śledztwa - Białystok (пол.). Архів оригіналу за 7 січня 2005. Процитовано 7 січня 2005.
{{}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL () Polish Institute of National Remembrance. 16.10.03. From Internet Archive. - Simon-Dubnow-Institut für Jüdische Geschichte und Kultur (2007). Shared history, divided memory: Jews and others in Soviet-occupied Poland, 1939-1941. Leipziger Universitätsverlag. с. 180. ISBN . Процитовано 19 травня 2011.
- Alfred J. Rieber (2000). Forced migration in Central and Eastern Europe, 1939-1950. Psychology Press. с. 31—33. ISBN . Процитовано 19 травня 2011.
- Sanford, pp. 22–3; See also, Sanford, p 39: "The Soviet Union's invasion and occupation of Eastern Poland in September 1939 was a clear act of aggression in international law...But the Soviets did not declare war, nor did the Poles respond with a declaration of war. As a result there was confusion over the status of soldiers taken captive and whether they qualified for treatment as PoWs. Jurists consider that the absence of a formal declaration of war does not absolve a power from the obligations of civilised conduct towards PoWs. On the contrary, failure to do so makes those involved, both leaders and operational subordinates, liable to charges of War Crimes and Crimes against Humanity."
- Sanford, p. 25 and p. 41.
- "The grave unknown elsewhere or any time before ... Katyń – Kharkov – Mednoe", last retrieved on 10 December 2005. Article includes a note that it is based on a special edition of a "Historic Reference-Book for the Pilgrims to Katyń – Kharkow – Mednoe" by
Зовнішні посилання
- Епілог вересня 1939 року – польські солдати в радянському полоні – свідчення польських військовополонених у Радянському Союзі; «Хроніки терору»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Vnaslidok radyanskogo vtorgnennya do Polshi v 1939 roci sotni tisyach polskih soldativ stali vijskovopolonenimi Velika kilkist z nih stali zhertvami represij Tilki v Katini bulo stracheno 22 tisyachi polskih vijskovih i civilnih 1 2 Zmist 1 Radyanske vtorgnennya do Polshi 2 Pershij period 1939 1941 3 Drugij period 1941 1944 4 Tretij period pislya 1944 r 5 Polski generali ubiti sovyetami v 1939 1945 rokah 6 Divitis takozh 7 Spisok literaturi 8 Zovnishni posilannyaRadyanske vtorgnennya do Polshired nbsp Polski vijskovopoloneni zahopleni Chervonoyu armiyeyu pid chas radyanskogo vtorgnennya do Polshi nbsp Polski policayi ta civilni osobi zahopleni Chervonoyu armiyeyu pislya radyanskogo vtorgnennya do Polshi nbsp Radyanskij agitacijnij plakat iz zaklikom do mirnogo naselennya osterigatisya shpiguniv v danomu vipadku lyudina v tini v paradnij formi polskih oficeriv nbsp Zapiska Beriyi pidpisana chlenami Radyanskogo Politbyuro virishila dolyu masovij rozstril polskih oficeriv vid 5 bereznya 1940 r U veresni 1939 roku Chervona armiya vtorglasya na shidni teritoriyi Polshi pri comu ce stalosya v period koli krayina vzhe perezhivala znachni nevdachi vnaslidok napadu Nimechchini na krayinu yakij pochavsya 1 veresnya 1939 roku Radyanskij Soyuz namagavsya zahistiti svoyi pretenziyi vidpovidno do paktu Molotova Ribbentropa 3 Pid chas shvidkogo nastupu Chervonoyi armiyi zaginulo blizko 6 000 7 000 polskih soldativ u boyah 230 000 450 000 stali vijskovopolonenimi Z ciyeyi kilkosti 230 000 buli zahopleni bezposeredno pislya zavershennya kampaniyi a she 70 000 potrapili v polon koli radyanska vlada aneksuvala krayini Baltiyi ta vzyala pid opiku polsku vijska internovani tam 4 5 Chasto vidznachalosya sho radyanska vlada porushuvala umovi kapitulyaciyi obicyayuchi polskim voyakam volyu pislya zdachi ale pislya togo yak voni zdavali zbroyu yih areshtovuvali 2 Bagato polskih soldativ stavali zhertvami vklyuchayuchi vipadki koli yih vbivali negajno pislya zahoplennya Napriklad generala Yuzef Olshina Vilchinskij yakij buv uzyatij u polon dopitanij i rozstrilyanij 22 veresnya pid chas samogo vtorgnennya 2 6 U seli Grabovec bilya Zamostya 24 veresnya radyanski sili vbili 42 spivrobitnikiv i paciyentiv u polskomu vijskovomu gospitali Pislya togo yak polski sili otrimali taktichnu peremogu u bitvi pid Shackom 28 veresnya radyanski vijska stratili vsih polskih oficeriv yakih voni zahopili u tomu chisli uchasnikiv Korpusu Ohoroni Pogranici pid komanduvannyam generala Vilgelma Orlika Ryukemana Dodatkovo radyanska vlada vikonala strati soten zahisnikiv Grodno i tochna kilkist zagiblih zalishayetsya neviznachenoyu Pershij period 1939 1941 red Deyaki polski v yazni zmogli vtekti abo buli zvilneni ale blizko 125 000 osib stali uv yaznenimi v taborah NKVD U zhovtni radyanska vlada zvilnila 42 400 soldativ golovnim chinom predstavnikiv ukrayinskoyi ta biloruskoyi nacionalnostej yaki sluzhili v polskij armiyi ta prozhivali na kolishnih polskih teritoriyah sho teper buli aneksovani Radyanskim Soyuzom She 43 000 soldativ yaki narodilisya v Zahidnij Polshi kontrolovanij todi Nimechchinoyu buli peredani nimcyam U vidpovid radyanska vlada otrimala vid nimeckih vladariv 13 575 polskih polonenih 7 8 V 1939 roci Polsha ta Radyanskij Soyuz ne ogoloshuvali odin odnomu oficijno vijnu Faktichno SRSR pripiniv diplomatichni vidnosini vidklikavshi viznannya polskogo uryadu na pochatku vtorgnennya Radyanska vlada vvazhala polonenih polskih vijskovosluzhbovciv ne vijskovopolonenimi a yak kontrrevolyucioneriv yaki sprotivlyalisya legalnij rekultivaciyi Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi 9 SRSR vidmoviv Chervonomu Hrestu v naglyadi za v yaznyami na tij pidstavi sho vin ne pidpisav Zhenevsku konvenciyu 1929 roku pro povodzhennya z vijskovopolonenimi i ne viznav Gaazkoyi konvenciyi Radyanski vijskovi peredali polskih v yazniv do Narodnogo komisariatu vnutrishnih sprav NKVD abo tayemna policiya yaki otrimali viroki za punktami radyanskogo kriminalnogo kodeksu stosuyuchis zlochiniv zokrema derzhavnoyi zradi ta kontrrevolyuciyi i ne vvazhalisya predmetom Polozhennya pro povodzhennya z vijskovopolonenimi zatverdzhenogo Radoyu Ministriv SRSR 10 Uzhe 19 veresnya 1939 roku Lavrentij Beriya narkom vnutrishnih sprav i narkom derzhavnoyi bezpeki pershogo rangu vidav nakaz NKVS shodo stvorennya Upravlinnya u spravah vijskovopolonenih ta internovanih Ce upravlinnya bulo priznachene dlya kerivnictva polskimi polonenimi yaki potrapili pid opiku Chervonoyi armiyi NKVD pochalo organizaciyu merezhi prijmalnih centriv ta peresilnih taboriv a takozh organizaciyu zaliznichnogo transportu do taboriv dlya vijskovopolonenih na zahodi SRSR Tabori buli roztashovani v riznih miscyah zokrema v Yuhnovo zaliznichna stanciya Babinino Yuzhe Talici Kozelsku Kozelshini Orankah Ostashkovi ostriv Stolbnij na ozeri Seliger bilya Ostashkova zaliznichnij stanciyi Totkino 56 mil abo 90 km vid Putivlya Starobyelska Vologdi zaliznichna stanciya Zayenikevo i Gryazovcya 11 Tabori v Kozelsku i Starobyelsku perevazhno priznachalisya dlya utrimannya vijskovogo nachalnictva todi yak Ostashkov vikoristovuvavsya perevazhno dlya zberigannya bojskautiv zhandarmiv policejskih ta tyuremnih sluzhbovciv U cih taborah perebuvali v poloni ne tilki vijskovi oficeri chi chleni inshih zgadanih grup ale j predstavniki polskoyi inteligenciyi Pribliznij rozpodil cholovikiv mizh cimi taborami buv nastupnim Kozelsk 5 tis Ostashkiv 6 570 Starobelsk Katinskij lis 4tis Zagalna kilkist 15570 cholovik Zgidno z zvitom vid 19 listopada 1939 roku v NKVD perebuvalo blizko 40 000 polskih vijskovopolonenih vklyuchayuchi priblizno 8 000 8 500 oficeriv i praporshikiv 6 000 6 500 policejskih ta 25 000 soldativ i starshin yaki zalishalisya v poloni U grudni pochalasya hvilya areshtiv pid chas yakoyi buli utrimani deyaki polski oficeri sho she ne buli uv yazneni 3 grudnya Ivan Syerov povidomiv Lavrentiyu Beriyi sho vsogo zaareshtovano 1057 kolishnih oficeriv Vijska Polskogo Dodatkovo 25 tisyach soldativ i unter oficeriv buli napravleni na primusovi roboti taki yak budivnictvo dorig ta vazhka metalurgiya 8 Za period z zhovtnya 1939 po lyutij 1940 roku polyaki yaki potrapili do taboriv buli piddani trivalim dopitam ta sistematichnij politichnij agitaciyi z boku oficeriv NKVD zokrema takih yak Vasil Zarubin Radyanska vlada stimulyuvala u polonenih viru v te sho yih zvilnyat ale naspravdi spivbesidi buli skladnim procesom vidboru spryamovanim na viznachennya hto zalishitsya zhivim a hto pide na zagibel Zgidno zi zvitami NKVD v yazni ne piddavalisya vplivovi shob zmusiti yih vzyati proradyansku poziciyu Voni buli ogolosheni zapeklimi i neprimirennimi vorogami radyanskoyi vladi 1 5 bereznya 1940 roku Josip Stalin V yacheslav Molotov Lazar Kaganovich Mihajlo Kalinin Kliment Voroshilov Anastas Mikoyan i Beriya chleni radyanskogo Politbyuro pidpisali nakaz shodo rozstrilu nacionalistiv i kontrrevolyucioneriv utrimuvanih v taborah i tyurmah Zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusiyi Cya zhahliva podiya stala vidoma yak Katinskij rozstril sho prizviv do smerti 22 tisyach osib 1 2 Drugij period 1941 1944 red Prote vidnovlennya diplomatichnih zv yazkiv v 1941 roci stalo rezultatom nimeckogo napadu na Radyanskij Soyuz sho zmusilo Josipa Stalina shukati soyuznikiv Takim chinom vijskova ugoda vid 14 serpnya ta podalsha Ugoda Sikorskogo Majskogo vid 17 serpnya 1941 roku prizveli do togo sho Stalin zgodivsya ogolositi pakt Molotova Ribbentropa shodo Polshi nedijsnim i vizvoliti desyatki tisyach polskih polonenih yaki utrimuvalisya v radyanskih taborah vijni Zgidno z ugodoyu mizh polskim uryadom u vignanni ta Stalinim radyanska vlada nadala amnistiyu bagatom polskim gromadyanam iz yakih bula sformovana vijskova sila Stalin takozh uzgodiv sho ci vijskovi sili budut pidporyadkovani polskomu uryadu v emigraciyi Cya sila stala vidomoyu yak Armiya Andersa Z 1943 roku polyakiv takozh vklyuchali do armiyi Berlinga Tretij period pislya 1944 r red Tretya kategoriya polskih uv yaznenih skladalasya z chleniv polskih opirnickih organizacij zokrema Armiyi Krajovoyi vidomih yak proklyati soldati yaki buli virni polskomu uryadu v emigraciyi Radyanska vlada rozglyadala yih yak potencijnu zagrozu dlya svoyeyi vladi v Polshi Ne tak bagato z nih bulo vidpravleno do Radyanskogo Soyuzu hocha isnuvali vinyatki taki yak Proces nad shistnadcyatma bilshist bula peredana v ruki polskih komunistichnih sluzhb bezpeki abo vvijshla do armiyi Berlinga Polski generali ubiti sovyetami v 1939 1945 rokahred Bronislaw Babianski pl Major General in the Polish Army of the Second Polish Republic In September 1939 when the German Army and the Soviet Army invaded Poland he moved to Grodno where he was captured by the NKVD a month later He has been missing since then presumably killed by the NKVD Leon Billewicz Brigadier General seized by the Soviets in Zurawno nearby Stryi on 19 September 1939 along with the hastily organized Polish units heading toward Polish Hungarian border He was detained in Starobielsk and executed in Kharkiv Bronislaw Bohatyrewicz Brigadier General he had retired from the Army before 1939 nevertheless was arrested in September 1939 and deported to the camp in Kozielsk and subsequently murdered in the Katyn massacre He was one of only two generals identified during exhumation in 1943 Alexandre Chkheidze Brigadier General was detained by the NKVD in Lviv September 1939 as the enemy of people He was replaced to Kiev in June 1940 and accused of list of crimes The last trace of the general is receipt put by the commander of convoy in December 1940 The general was likely shot by a firing squad in Moscow in 1941 Xawery Czernicki Rear Admiral he shared common lot of Polish officers detained by the Soviets Having crossed thresholds of Ostaszkow Starobielsk Kozielsk Soviet camp he was eventually murdered in the Katyn massacre Kazimierz Dzierzanowski Lieutenant General captured by the NKVD in Lviv in October 1939 afterwards relocated to Kiev in 1940 His fate is unknown but he is suspected to have died of exhaustion in the Kiev prison Stanislaw Haller de Hallenburg Lieutenant General arrested in 1939 and imprisoned in Starobielsk In 1941 when Wladyslaw Sikorski had issued the order to form Polish Army in the Soviet Union after the outbreak of war between Germany and the Soviet Union Stanislaw Haller was to be appointed the Commander in Chief of that army Oblivious to Sikorski Haller had been dead since 1940 when he fell victim to the Katyn massacre Kazimierz Horoszkiewicz pl nominal Lieutenant General in the Polish Army of the Second Polish Republic in September 1939 eluding the Germans he arrived to Lviv at that time already under the Soviet occupation Having been sent to Siberia Horoszkiewicz had died in Tobolsk on his way back to the west to newly formed Polish units in the Soviet Union in 1942 Albin Jasinski pl Brigadier General organized Polish Self Defence units in Drohiczyn against the Soviet oppression in 1939 He was detained by the NKVD and died in 1940 during tortures inflicted by the NKVD interrogators Aleksander Walenty Jasinski pl Brigadier General he disappeared after the Soviets had entered Lviv His fate has been unknown since Marian Jasinski pl nominal Brigadier General he has been lost from the Soviet invasion likely killed by the Soviets Adolf Karol Jastrzebski pl Brigadier General imprisoned by the Soviets sent to gulag in Vologda died of hard labour exhaustion and hunger Wladyslaw Jedrzejewski Lieutenant General he was organizing the Self Defence units in Lviv when the Soviet army entered the city He was executed in 1940 by the NKVD Wladyslaw Jung pl Lieutenant General the Soviet aggression caught him in Lviv He made failed attempt to cross the German Soviet demarcation line in 1939 Kept in prison on severe cold he died of gangrene Juliusz Klemens Kolmer pl Brigadier General arrested by NKVD in Lviv 1940 He was presumably killed by the Soviets Aleksander Kowalewski general pl Brigadier General he prepared operation group in Podolia during September Campaign in 1939 When the news of the Soviet invasion had reached him General Kowalewski set off on the southeastern direction where he clashed with approaching Soviet army In the meantime General of the Armies announced the directive not to engage Soviets unless provoked General Kowalewski followed the order and capitulated to Soviets Imprisoned and relocated to Starobielsk murdered in Kharkiv in 1940 Szymon Kurz pl Brigadier General arrested in November 1939 by the NKVD Executed in the spring of 1940 Kazimierz Orlik Lukoski Major General was captured during the German Soviet invasion and later turned over to the NKVD He was imprisoned in Starobielsk and later killed in the Katyn massacre Divitis takozhred Tabori dlya polskih polonenih ta internovanih u Radyanskomu Soyuzi ta Litvi 1919 1921 Povodzhennya okupantiv iz polskimi gromadyanami Sibiraks Tabori dlya rosijskih polonenih ta internovanih u Polshi 1919 1924 Spisok literaturired a b v Fischer Benjamin B The Katyn Controversy Stalin s Killing Field Studies in Intelligence Winter 1999 2000 a b v g Sanford Google Books p 20 24 Stanley S Seidner Marshal Edward Smigly Rydz Rydz and the Defense of Poland New York 1978 pol Edukacja Humanistyczna w wojsku Arhivovano 2007 01 10 u Wayback Machine 1 2005 Dom wydawniczy Wojska Polskiego ISSN 1734 6584 Official publication of the Polish Army Retrieved 28 November 2006 ros Molotov na V sessii Verhovnogo Soveta 31 oktyabrya cifra primerno 250 tys Please provide translation of the reference title and publication data and means Sledztwa Bialystok pol Arhiv originalu za 7 sichnya 2005 Procitovano 7 sichnya 2005 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z posilannyami na dzherela sho mayut nepridatni URL posilannya Polish Institute of National Remembrance 16 10 03 From Internet Archive Simon Dubnow Institut fur Judische Geschichte und Kultur 2007 Shared history divided memory Jews and others in Soviet occupied Poland 1939 1941 Leipziger Universitatsverlag s 180 ISBN 978 3 86583 240 5 Procitovano 19 travnya 2011 a b Alfred J Rieber 2000 Forced migration in Central and Eastern Europe 1939 1950 Psychology Press s 31 33 ISBN 978 0 7146 5132 3 Procitovano 19 travnya 2011 Sanford pp 22 3 See also Sanford p 39 The Soviet Union s invasion and occupation of Eastern Poland in September 1939 was a clear act of aggression in international law But the Soviets did not declare war nor did the Poles respond with a declaration of war As a result there was confusion over the status of soldiers taken captive and whether they qualified for treatment as PoWs Jurists consider that the absence of a formal declaration of war does not absolve a power from the obligations of civilised conduct towards PoWs On the contrary failure to do so makes those involved both leaders and operational subordinates liable to charges of War Crimes and Crimes against Humanity Sanford p 25 and p 41 The grave unknown elsewhere or any time before Katyn Kharkov Mednoe last retrieved on 10 December 2005 Article includes a note that it is based on a special edition of a Historic Reference Book for the Pilgrims to Katyn Kharkow Mednoe by Jedrzej TucholskiZovnishni posilannyared Epilog veresnya 1939 roku polski soldati v radyanskomu poloni svidchennya polskih vijskovopolonenih u Radyanskomu Soyuzi Hroniki teroru Otrimano z https uk wikipedia org wiki Polski vijskovopoloneni v Radyanskomu Soyuzi pislya 1939 roku