Польська академія наук

Польська академія наук (пол. Polska Akademia Nauk, ПАН) — державна академія наук Польщі, що є з одного боку, за зразком французької академії наук, установою, що поєднує польських учених, а з іншого — мережею керованих із центру державних наукових інститутів, головним завданням яких є проведення наукових досліджень на високому рівні.

Польська академія наук
Абревіатура	PAN(пол.)
Тип	академія наук видавець відкритого доступу^[d]^[1]^[2] наукове товариство^[3] ^d
Засновано	1951
Сфера	наука
Країна	Республіка Польща^[3]^[2]
Штаб-квартира	Палац Культури і Науки (52°13′54″ пн. ш. 21°00′23″ сх. д. / 52.23170000002777158° пн. ш. 21.00640000002777796° сх. д. / 52.23170000002777158; 21.00640000002777796)
52°13′54″ пн. ш. 21°00′23″ сх. д. / 52.23170000002777158° пн. ш. 21.00640000002777796° сх. д. / 52.23170000002777158; 21.00640000002777796Координати: 52°13′54″ пн. ш. 21°00′23″ сх. д. / 52.23170000002777158° пн. ш. 21.00640000002777796° сх. д. / 52.23170000002777158; 21.00640000002777796
Членство	Міжнародна федерація з обробки інформації^[4]^[5] ^d^[6]^[5] ^d^[7]^[5] ^d^[5] Наукова Консультативна Рада Європейських академій наук^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] Q19978116?^[5] Міжнародний арктичний науковий комітет^[5] ^d^[5] ^d^[5] МАС^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] Міжнародний комітет історичних наук^[5] Міжнародний комітет славістів^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] Міжнародний географічний союз^[5] Міжнародний математичний союз^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] Міжнародний союз із вивчення четвертинного періоду^[5] ^d^[5] ^d^[5] Міжнародна спілка кристалографії^[5] ^d^[5] Міжнародна спілка лісових дослідницьких організацій^[5] Міжнародна спілка геодезичних і геофізичних наук^[5] Міжнародний союз геологічних наук^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] IUPAC^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[5] Науковий комітет з антарктичних досліджень^[5] ^d^[5] ^d^[5] ^d^[8] ^d^[9] ^d^[10]
Офіційні мови	польська
Керівник	^d (2015)
Дочірня(і) організація(ї)	^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d Інститут експериментальної біології ім. Марцелія Ненцького Польської академії наук ^d Центр космічних досліджень Польської академії наук ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d Інститут океанології ПАН ^d ^d ^d ^d ^d ^d Інститут мінеральних ресурсів та енергетики Польської академії наук ^d ^d ^d Центр теоретичної фізики Польської академії наук ^d ^d ^d ^d ^d Астрономічний центр Миколая Коперника Польської академії наук ^d ^d Collegium Civitas ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d Інститут філософії та соціології Польської академії наук ^d ^d Інститут польської мови ПАН ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d
Вебсайт: pan.pl
Польська академія наук у Вікісховищі

Палац Сташиця, місцезнаходження декількох інститутів I відділення ПАН, Варшава, вул. Нови Свят. Адміністрація академії розташовується в палаці культури й науки.

Будинок творчої роботи ПАН у Свиноустьє

Історія

Заснувати ПАН було вирішено на I-у конгресі польської науки (29.06-2.07.1951). Це рішення було пов'язане з ліквідацією Польської академії знань (пол. Polska Akademia Umiejętności) і Варшавського наукового товариства (пол. Towarzystwo Naukowe Warszawskie). Була утворена згідно зі статутом про Польську академію наук від 30 жовтня 1951 р., і її політичним завданням був контроль ученого середовища. Спочатку була тільки об'єднанням учених, однак, у 1960 р. була перетворена в центральну урядову організацію, що відає наукою в Польщі й керує мережею інститутів. У 1990 р. ПАН втратила статус урядової організації. Функції контролю науки на урядовому рівні прийняв на себе Комітет наукових досліджень.

Президенти

• 1952–1956
• 1957–1962
• 1962–1971
• 1971–1977
• 1977–1980
• Олександр Гейштор 1980–1983
• 1984–1990
• Олександр Гейштор 1990-31 грудня 1992
• 1 січня 1993-31 грудня 1998
• 1 січня 1999-26 грудня 2001
• 16 січня 2002-31 березня 2003 (в. о. президента)
• 1 квітня 2003-31 грудня 2006
• з 1 січня 2007

ПАН як об'єднання вчених

ПАН зібрала у своєму середовищі найвидатніших польських учених, які носять титули дійсних членів. Їхня кількість обмежена 3505 місцями. Крім того, існують також член-кореспонденти.

Членство в академії є довічним. Правом висувати кандидатів у член-кореспонденти мають дійсні члени, а також вчені ради Вузів і інститутів ПАН. Дійсні члени обираються в міру звільнення місць з член-кореспондентів шляхом голосування дійсних членів.

Членами ПАН є не тільки польські вчені, але іноземці (близько 30 % загальної кількості).

Дійсні члени й вітчизняні член-кореспонденти утворюють загальні збори ПАН, на якім обирається президент, президія, керівники тематичних відділень, комітетів нормалізації ономастики, а також схвалює кандидатури керівників місцевих відділень.

ПАН як мережа інститутів

ПАН також є мережею декількох десятків НДІ. Формально вони підкоряються керівникам тематичних відділень ПАН і фінансуються безпосередньо Комітетом наукових досліджень. Ці НДІ створюють бл. 2000 місць для науковців, а витрати на їхнє утримання становлять бл. 1/3 витрат державного бюджету Польщі на наукові дослідження (0,5 % ВВП). У них не навчаються студенти, але зате існує аспірантура, закінчивши яку аспірант має право одержати ступінь доктора наук і пройти процедуру габілітації.

Головним завданням інститутів є проведення наукових досліджень на світовому рівні. Дослідження, проведені ПАН приносять відчутну фінансову вигоду.

Співробітництво із закордоном

ПАН має філії в Брюсселі, Москві, Парижі, Римі й Відні, а також Центр наукових досліджень в Берліні.

Див. також

• Польська академія знань
• Teberia.pl

Примітки

1. Саттон К., Субер П. Society Open Access Research (SOAR) Catalog — 2007.
   d:Track:Q289028d:Track:Q55822960d:Track:Q54594050d:Track:Q55823083
2. Directory of Open Access Journals — 2003.
   d:Track:Q1227538
3. Societies and Open Access Research — 2007.
   d:Track:Q54369548d:Track:Q55822960
4. http://ifip.org/index.php?option=com_content&task=view&id=125&Itemid=441&ref=31
6. https://cosparhq.cnes.fr/about/members/national-scientific-institutions/
8. https://allea.org/members
11. P. Hübner, Nauka polska po II wojnie światowej — idee i instytucja, Warszawa 1987, с.143-144
12. Dzieje Instytucji

Посилання

• Офіційний сайт Польської академії наук