Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Іванович Полканов (16 серпня 1884, Сали — 7 серпня 1971, Сімферополь) — радянський історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець, правник, громадський діяч; організатор науки, музейної справи, охорони та вивчення пам'яток історії та культури Криму; член Спілки радянських художників України. Батько геолога Юрія Полканова.
| Полканов Олександр Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 (16) серпня 1884 або 1884[1] Сали, Феодосійський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 7 серпня 1971 або 1971[1] Сімферополь, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Абдал |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | історик, краєзнавець, громадський діяч, мистецтвознавець, правник |
| Alma mater | Таврійська духовна семінарія (1905) d (1910) |
| Галузь | краєзнавство, мистецтвознавство і історія |
| Заклад | Кримський республіканський краєзнавчий музей Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія |
| Діти | Полканов Юрій Олександрович |
Біографія
Народився 4 [16] серпня 1884 року в селі Салах (нині село Грушівка Феодосійського району, Автономна Республіка Крим) у сім'ї священника. Закінчив духовне училище; протягом 1899—1905 років навчався у Таврійській духовній семінарії в Сімферополі; 1910 року закінчив юридичний факультет [ru].
З 1911 року майже безвиїзно жив у Криму. Займався адвокатською практикою. Після Жовтневої революції надавав юридичну допомогу населенню. З 1921 по 1931 рік обіймав посаду директора Центрального музею Тавриди, одночасно упродовж 1921—1927 років очолював Кримський обласний комітет у справах музеїв та охорони пам'яток мистецтва, історії, старовини і народного побуту. Створив першу мережу радянських музеїв, налагодив облік, вивчення та охорону пам'яток у Криму. Певний час викладав історію мистецтв у Сімферопольському художньому училищі.
У роки німецько-радянської війни обіймав посаду директора Кримського краєзнавчого музею. Будучи в окупації, з ризиком для життя зберіг у схованках музейні цінності, за що після визволення Сімферополя був відзначений командуванням Червоної армії і владою. Після закінчення війни репресований як «колабораціоніст». Реабілітований 1956 року.
З 1949 року займався паспортизацією пам'яток історії, працював у Севастопольській і Сімферопольській картинних галереях. У 1959 році вийшов на пенсію, але до кінця життя вів активне творче життя.
Мешкав у Сімферополі в будинку на вулиці Пушкіна № 30. Помер у Сімферополі 7 серпня 1971 року. На прохання старійшин караїмського народу вченого поховано в караїмському секторі Сімферопольського кладовища Абдал.
Наукова діяльність
Працював в галузі історії мистецтва та художньої критики. Почав друкуватися з 1905 року і є автором понад 130 публікацій. Серед них:
- «М. М. Щеглов — художник-публіцист» (Сімферополь, 1957);
- «М. С. Самокиш. Життя, творчість» (Сімферополь, 1960);
- статті
- «Кримські художники» (1940);
- «Кримські художники на ювілейній виставці» (1958).
Автор передмов до каталогів, путівника «Судак», що витримав кілька видань. Читав лекції з питань образотворчого мистецтва.
У Державному архіві Автономної Республіки Крим у Сімферополі є особистий фонд ученого Р-3814, що налічує понад 600 одиниць зберігання.
Вшанування
На будівлі Таврійської духовної семінарії в Сімферополі, де навчався вчений, встановлена меморіальна дошка.
Примітки
- Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
- (рос.)
- (рос.)
Література
- Полканов Олександр Іванович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 368.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Polkanov Oleksandr Ivanovich Polkanov 16 serpnya 1884 Sali 7 serpnya 1971 Simferopol radyanskij istorik arheolog etnograf mistectvoznavec pravnik gromadskij diyach organizator nauki muzejnoyi spravi ohoroni ta vivchennya pam yatok istoriyi ta kulturi Krimu chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini Batko geologa Yuriya Polkanova Polkanov Oleksandr IvanovichNarodivsya4 16 serpnya 1884 abo 1884 1 Sali Feodosijskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 serpnya 1971 1971 08 07 abo 1971 1 Simferopol Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaAbdalKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnististorik krayeznavec gromadskij diyach mistectvoznavec pravnikAlma materTavrijska duhovna seminariya 1905 d 1910 Galuzkrayeznavstvo mistectvoznavstvo i istoriyaZakladKrimskij respublikanskij krayeznavchij muzej Krimske hudozhnye uchilishe imeni Mikoli SamokishaChlenstvoSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniPartiyaRosijska social demokratichna robitnicha partiyaDitiPolkanov Yurij OleksandrovichBiografiyaNarodivsya 4 16 serpnya 1884 18840816 roku v seli Salah nini selo Grushivka Feodosijskogo rajonu Avtonomna Respublika Krim u sim yi svyashennika Zakinchiv duhovne uchilishe protyagom 1899 1905 rokiv navchavsya u Tavrijskij duhovnij seminariyi v Simferopoli 1910 roku zakinchiv yuridichnij fakultet ru Z 1911 roku majzhe bezviyizno zhiv u Krimu Zajmavsya advokatskoyu praktikoyu Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi nadavav yuridichnu dopomogu naselennyu Z 1921 po 1931 rik obijmav posadu direktora Centralnogo muzeyu Tavridi odnochasno uprodovzh 1921 1927 rokiv ocholyuvav Krimskij oblasnij komitet u spravah muzeyiv ta ohoroni pam yatok mistectva istoriyi starovini i narodnogo pobutu Stvoriv pershu merezhu radyanskih muzeyiv nalagodiv oblik vivchennya ta ohoronu pam yatok u Krimu Pevnij chas vikladav istoriyu mistectv u Simferopolskomu hudozhnomu uchilishi U roki nimecko radyanskoyi vijni obijmav posadu direktora Krimskogo krayeznavchogo muzeyu Buduchi v okupaciyi z rizikom dlya zhittya zberig u shovankah muzejni cinnosti za sho pislya vizvolennya Simferopolya buv vidznachenij komanduvannyam Chervonoyi armiyi i vladoyu Pislya zakinchennya vijni represovanij yak kolaboracionist Reabilitovanij 1956 roku Z 1949 roku zajmavsya pasportizaciyeyu pam yatok istoriyi pracyuvav u Sevastopolskij i Simferopolskij kartinnih galereyah U 1959 roci vijshov na pensiyu ale do kincya zhittya viv aktivne tvorche zhittya Meshkav u Simferopoli v budinku na vulici Pushkina 30 Pomer u Simferopoli 7 serpnya 1971 roku Na prohannya starijshin karayimskogo narodu vchenogo pohovano v karayimskomu sektori Simferopolskogo kladovisha Abdal Naukova diyalnistPracyuvav v galuzi istoriyi mistectva ta hudozhnoyi kritiki Pochav drukuvatisya z 1905 roku i ye avtorom ponad 130 publikacij Sered nih monografiyi M M Sheglov hudozhnik publicist Simferopol 1957 M S Samokish Zhittya tvorchist Simferopol 1960 statti Krimski hudozhniki 1940 Krimski hudozhniki na yuvilejnij vistavci 1958 Avtor peredmov do katalogiv putivnika Sudak sho vitrimav kilka vidan Chitav lekciyi z pitan obrazotvorchogo mistectva U Derzhavnomu arhivi Avtonomnoyi Respubliki Krim u Simferopoli ye osobistij fond uchenogo R 3814 sho nalichuye ponad 600 odinic zberigannya VshanuvannyaMemorialna doshka Na budivli Tavrijskoyi duhovnoyi seminariyi v Simferopoli de navchavsya vchenij vstanovlena memorialna doshka PrimitkiLyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 ros ros LiteraturaPolkanov Oleksandr Ivanovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 368