Поли́н сеня́вінський (Artemisia senjavinensis) — рідкісна багаторічна рослина родини айстрових. Ендемік Чукотського півострова, названий за місцем зростання на честь протоки Сенявіна. Занесений до Червоної книги Росії.
Полин | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Полин (Artemisia) |
Вид: | Полин (A. senjavinensis) |
Біноміальна назва | |
Artemisia senjavinensis Bess., 1836 |
Опис
Галузистий напівчагарник 4-15 см заввишки, гілочки якого під час росту утворюють характерні щільні подушки. Вегетативні пагони вкорочені, розеткового типу, щільно вкриті залишками мертвого листя, білувато-сріблястого кольору від довгої, густої повсті. Листки сидять на стеблі по 3-5 штук, трійчастороздільні, на верхівках зубчасті. Їх довжина сягає 4-7 мм, ширина — 3-4 мм. Суцвіття — вузький дзвоникуватий кошик 4-6 мм завдовжки, 3-4 мм завширшки. Квітколоже голе. Квітки трубчасті, яскраво-жовті. Плід — вузька, обернено-яйцеподібна сім'янка завдовжки 2,5 мм.
Поширення та екологія
Зустрічається лише на вузькій ділянці південно-східного узбережжя Чукотського півострова, а також на двох невеликих островах — Ітигран та Аракамчечен. Зростає на вершинах та опуклих ділянках схилів невисоких сопок, на ущільненому щебені, у купчастих та плямистих чагарничкових тундрах. На острові Ітигран займає також сухий край морських терас, на острові Аракамчечен зафіксовані лише поодинокі особини.
Є строгим кальцефітом. Нерідко утворює рослинні асоціації з дріадами. Розмножується насінням. Характерною особливістю цього виду є повільне зростання: через коротке прохолодне літо повного розвитку рослина досягає лише за два роки, а тому дуже потерпає від витоптування і поїдання домашніми оленями.
Статус виду
Рідкісний вид з нечисельними популяціями. Для збереження цього унікального представника північної флори необхідно усунути антропогенне навантаження, створити заказники на островах Ітигран та Аракамчечен. На Алясці зростає близький вид — (Artemisia androsacea), який іноді розглядають як географічну расу сенявінського полину. Вважається, що у період четвертинного зледеніння він поширився на Чукотський півострів через суходіл, який існував на місці сучасної Берингової протоки.
Синоніми
- Ajania senjavinensis (Besser) Poljakov
- Artemisia androsacea Seem
- Artemisia glomerata Hook. & Arn.
- Artemisia semavinensis Besser.
Посилання
Полин сенявінський у Червоній книзі Росії. (рос.) — Переглянуто 19 березня 2015.
Джерела
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- The Plant List.(англ.)
- Вахромеева М. Г., Павлов В. Н. Растения Красной книги СССР: Береги природу! — М.: Педагогика, 1990.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poli n senya vinskij Artemisia senjavinensis ridkisna bagatorichna roslina rodini ajstrovih Endemik Chukotskogo pivostrova nazvanij za miscem zrostannya na chest protoki Senyavina Zanesenij do Chervonoyi knigi Rosiyi Polin Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Ajstrovi Asteraceae Rid Polin Artemisia Vid Polin A senjavinensis Binomialna nazva Artemisia senjavinensis Bess 1836OpisGaluzistij napivchagarnik 4 15 sm zavvishki gilochki yakogo pid chas rostu utvoryuyut harakterni shilni podushki Vegetativni pagoni vkorocheni rozetkovogo tipu shilno vkriti zalishkami mertvogo listya biluvato sriblyastogo koloru vid dovgoyi gustoyi povsti Listki sidyat na stebli po 3 5 shtuk trijchastorozdilni na verhivkah zubchasti Yih dovzhina syagaye 4 7 mm shirina 3 4 mm Sucvittya vuzkij dzvonikuvatij koshik 4 6 mm zavdovzhki 3 4 mm zavshirshki Kvitkolozhe gole Kvitki trubchasti yaskravo zhovti Plid vuzka oberneno yajcepodibna sim yanka zavdovzhki 2 5 mm Poshirennya ta ekologiyaZustrichayetsya lishe na vuzkij dilyanci pivdenno shidnogo uzberezhzhya Chukotskogo pivostrova a takozh na dvoh nevelikih ostrovah Itigran ta Arakamchechen Zrostaye na vershinah ta opuklih dilyankah shiliv nevisokih sopok na ushilnenomu shebeni u kupchastih ta plyamistih chagarnichkovih tundrah Na ostrovi Itigran zajmaye takozh suhij kraj morskih teras na ostrovi Arakamchechen zafiksovani lishe poodinoki osobini Ye strogim kalcefitom Neridko utvoryuye roslinni asociaciyi z driadami Rozmnozhuyetsya nasinnyam Harakternoyu osoblivistyu cogo vidu ye povilne zrostannya cherez korotke proholodne lito povnogo rozvitku roslina dosyagaye lishe za dva roki a tomu duzhe poterpaye vid vitoptuvannya i poyidannya domashnimi olenyami Status viduRidkisnij vid z nechiselnimi populyaciyami Dlya zberezhennya cogo unikalnogo predstavnika pivnichnoyi flori neobhidno usunuti antropogenne navantazhennya stvoriti zakazniki na ostrovah Itigran ta Arakamchechen Na Alyasci zrostaye blizkij vid Artemisia androsacea yakij inodi rozglyadayut yak geografichnu rasu senyavinskogo polinu Vvazhayetsya sho u period chetvertinnogo zledeninnya vin poshirivsya na Chukotskij pivostriv cherez suhodil yakij isnuvav na misci suchasnoyi Beringovoyi protoki SinonimiAjania senjavinensis Besser Poljakov Artemisia androsacea Seem Artemisia glomerata Hook amp Arn Artemisia semavinensis Besser PosilannyaPolin senyavinskij u Chervonij knizi Rosiyi ros Pereglyanuto 19 bereznya 2015 DzherelaUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena The Plant List angl Vahromeeva M G Pavlov V N Rasteniya Krasnoj knigi SSSR Beregi prirodu M Pedagogika 1990 ros