Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Павлович Полетика (17 квітня 1896, Конотоп — 25 березня 1988, Єрусалим) — видатний радянський історик, економіст, кандидат економічних наук (1936), доктор історичних наук (1940), професор.
| Полетика Микола Павлович | |
|---|---|
| Народився | 17 квітня 1896 Конотоп, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | 25 березня 1988 (91 рік) Єрусалим, Ізраїль |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | історик, економіст, журналіст, викладач університету |
| Alma mater | Перша київська гімназія КНУ імені Тараса Шевченка Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | історія[1], економіка[1] і журналістика[1] |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет Національний університет Узбекистану Білоруський державний університет d |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Відомі учні | d d d d |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Рід | Полетики |
| Нагороди |   |
Перший в СРСР кандидат економічних наук за спеціальністю «Економіка повітряного транспорту» (1936). Один з перших, хто на широкій документальній базі, серйозно вивчав історію виникнення Першої світової війни. Професор Планового інституту Держплану РРФСР в Саратові (1943—1944), професор Кредитно-економічного інституту Державного банку СРСР (1943—1944), професор Середньоазіатського державного університету (Ташкентський державний технічний університет) у Ташкенті (1951—1953), професор кафедри історії нового та новітнього часу Білоруського державного університету (1953—1972).
Все життя був безпартійним, а в 1973 році виїхав до Ізраїлю.
Біографія
Микола Павлович Полетика народився 17 квітня 1896 року в Конотопі у родині збіднілої гілки відомого українського дворянського роду. Батька втратив у чотири роки. В жовтні 1905 року він вперше «познайомився» з «єврейським питанням» ставши свідком єврейського погрому в Києві. Погром так потряс бабусю Миколи, що вона раптово померла навесні 1906 року. Закінчив Першу київську гімназію, де навчався з вересня 1905 по липень 1914 року. У серпні 1914 року вступив до Київського університету Святого Володимира (історико-філологічний факультет).
В січні 1917 став свідком більшовицьких погромів та репресій у захопленому ними Києві:
Здесь, по данным Российского Красного Креста, погибло более 2000 офицеров и военных врачей, прошедших регистрацию Рады. <...> Такой красной карточки [посвідчення громадянина УНР, яке за спогадами Івана Козуба мали отримати всі кияни] так же было достаточно для того, чтобы отправить украинского гражданина на тот свет, как врага Советской России. Во время трехнедельной "пятаковщины" большевики запретили украинские газеты и конфисковали украинские типографии, закрыли украинские книжные магазины и украинские школы. Портреты Шевченко срывали со стен и топтали ногами. Говорить на улицах на украинском языке стало опасно. Киевские газеты печатали списки расстрелянных украинских социалистических деятелей.
15 липня 1923 року переїжджає до Ленінграда, де переводиться з 4 курсу правового факультету та з 3 курсу економічного факультету Київського інституту народного господарства на відповідні відділення факультету суспільних наук Ленінградського університету. В 1924 році закінчив Ленінградський університет (факультет суспільних наук, спеціальність «Світове господарство та світова політика»).
За час навчання в університеті М. Полетика опанував чотири іноземні мови: англійську, німецьку, французьку та італійську. М. Полетика знав весь літературний Ленінград двадцятих і був добре знайомий із Самуїлом Яковичем Маршаком, Олександром Гріном, Єлизаветою Полонською, сестрами Наппельбаум, дружив також з Євгеном Шварцем. Осип Мандельштам подарував Полетиці свою книгу «Шум часів».
З 1923 по 1927 рік працював кореспондентом у газеті «Ленинградская правда», журналі «Ленінград», журналі «Російський сучасник». В «Ленінградській правді» його призначили «власним кореспондентом» з Лондона, Парижа, Берліна, Відня, Рима, Вашингтона та інших столиць світу, і він повинен був, не виїжджаючи з СРСР, писати за матеріалами зарубіжних газет.
У 1928 році М. Полетика виступив з доповіддю в Ленінградському філіалі Інституту марксизму-ленінізму про визрівання світової війни. Більш ніж двогодинна доповідь викликала великий суспільний резонанс, адже доповідач вступив у суперечку з двома академіками М. Н. Покровським і Є. В. Тарле. В кінці 1920-х років М. Полетика співпрацював з «Красной газетою», журналами «Сучасний Захід», «Ленінград», і Радянським енциклопедичним словником. (Згодом він описав ці роки в одній зі своїх книг спогадів «Бачене і пережите».)
З 1930 по 1936 рік працював асистентом, доцентом і завідувачем кафедри Ленінградського інституту цивільного повітряного флоту. В кінці квітня 1931 року М.Полетика після застуди тяжко захворів запаленням середнього вуха, яке поклало початок його глухоти.
В 1936 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Економіка повітряного транспорту». З 1936 по 1951 роки працював на історичному факультеті Ленінградського державного університету. У 1940 році він захистив докторську дисертацію і став завідувачем кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики СРСР.
Відразу після закінчення Другої світової війни, але «до фултонської промови Черчілля», у Ленінград прибули студенти з Кембриджа, які вивчали історію Росії. Коли запитали хто з професорів ЛДУ їм відомий, вони розповіли, що знають трьох — академіка Струве, академіка Тарле і професора М. П. Полетику. Сам Микола Полетика, коментуючи цю історію зазначив: «Я був задоволений. Третього місця мені було цілком достатньо».
У Ленінграді він прожив до 1951 року, а потім недовгий час жив у Ташкенті. Це був вимушений від'їзд через кампанію боротьби з космополітизмом. З 1951 по 1953 рік працював професором Середньоазіатського державного університету в Ташкенті.
З 1953 по 1972 рік працював на посаді професора кафедри історії нового і новітнього часу в Білоруському державному університеті.
У 1971 році, коли М. П. Полетиці було 75 років, його відправили на пенсію.
У 1973 році він переїхав на ПМЖ на історичну батьківщину другої дружини (на якій одружився через багато років після смерті першої), в Ізраїль.
Помер 25 березня 1988 року.
Родина
- Бабуся — Марія Львівна Бодилевська (уроджена Соколовська);
- Брат бабусі — Павло Львович Соколовський;
- Брат-близнюк — Юрій Павлович Полетика (17 квітня 1896, Конотоп — 1965) — поет, літературний критик, працював в «Червоній газеті» та в журналі «Російський сучасник». У 1937 році репресований за статтею 58-10 КК і засуджений на 5 років заслання в концтабір, а в підсумку провів 8 років на Колимі. Після звільнення жив у Конотопі;
- Перша дружина — Олександра Пумпянська. Прожили у шлюбі 19 років. Вона померла від раку легенів у 1944 році.
Увічнення пам'яті
Погляди Миколи Полетики не підлаштовувались під жодну ідеологію — він намагався максимально відверто відобразити події. За словами самого Полетики метою дослідження «Виникнення світової війни» була спроба пояснити, «в яку таємницю і як саме була розв'язана у липні 1914 року світова війна». Але частина результатів не збіглася з тодішньою офіційною точкою зору. Радянський і російський історик, академік РАН , який був учнем Миколи Полетики відзначав:
 | Заслуги Миколи Павловича як вченого, викладача, вчителя - безперечні. Однак десятиліттями вони піддавалися забуттю. Його ім'я не прийнято було згадувати, його внесок в науку замовчувався. Причина? Справа в тому, що в 1973 році, після того як його перевели на пенсію в Білоруському державному університеті, він емігрував до Ізраїлю і останні півтора десятиліття життя провів за кордоном. Він не брав участі там в політичному житті, не таврував радянську дійсність. І тим не менше про нього перестали писати. Тому необхідно відновити його добре ім'я, віддати йому заслужену шану. На жаль, навіть документи, пов'язані з його діяльністю, знайти тепер дуже важко |  |
.
Публікації
- Полетика Н. «Как началась война» // журнал «Звезда». — 1924;
- Полетика Н. «Обезьяний» процесс в Америке. — М. ; Л., 1926;
- Сараевское убийство как дипломатический повод к войне // Историк-марксист. Т. 2. М., 1929. (Более 40 лет это было единстевнное в СССР исследование покушения в Сараево.)
- Полетика Н. Сараевское убийство: исследование по истории австро-сербских отношений. 1903—1914 гг.. — Л. : Изд-во «Красная газета», 1930.
- Полетика Н. «Ответственность за мировую войну» (1932);
- Полетика Н. Возникновение мировой войны. М.; Л. : Соцэкгиз, 1935.
- Полетика Н. Origins of the World War. — М.: Гос. Социально-экономическое изд-во, 1935;
- Полетика Н. Возникновение первой мировой войны. — М.: Мысль, 1964 (перевидання книги 1935 року з неавторською заміною формулювань з «нейтральних» авторських з 1935 року на більш чіткі. Приміром глава «Австро-сербський конфлікт» стала «Австро-Угорщина провокує світову війну», глава «Велике рішення Німеччини» стала «Німеччина розв'язує світову війну», глава «Франція в липневі дні 1914 р.» стала «Франція підштовхує Росію до вступу у війну», глава «Тактика Англії» стала «Англійська провокаційна політика „невтручання“ і форсування війни». Були й інші зміни.);
- Полетика Н. Виденное и пережитое: из воспоминаний. — Библиотека-Алия, 1982;
- Полетика Н. Воспоминания (незакінчені);
- Виденное и пережитое (Из воспоминаний). Иерусалим: Библиотека Алия, 1990 (Репринт з видання 1982 р.).
Також він написав передмову до праць адмірала Альфреда Мехена (1941) і до мемуарів гросс-адмірала Альфреда Тірпіца (1957).
Література
- Ганелин, Р. Ш. Советские историки: о чём они говорили между собой. Страницы воспоминаний о 1940—1970-х годах / Р. Ш. Ганелин. СПб. : Нестор-История, 2006.
- Давидсон, А. Б. Корреспондент во всех странах мира / А. Б. Давидсон // Историк и художник Москва, 2007. № 4 (14).
- Доктора и профессора Белорусского государственного университета. — Минск, 2001.
- Полетика Н. П. Портреты историков. Время и судьбы. — М.: Наука, 2010. — Т. 5. — С. 373—389.
- Жигалов Б. С. ЗАБЫТЫЙ ИСТОРИК (К 100-ЛЕТИЮ НАЧАЛА ПЕРВОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ)// Вестник Томского государственного университета. История. 2015. № 3 (35)
- ОА СПбГУ. Ф. 1. Оп. 37. Св. 20. Д. 466.
Примітки
- Чеська національна авторитетна база даних
- Гістарычны факультэт Беларускага дзяржаўнага ўніверсітэта
- Видный русский историк Николай Полетика. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 28 січня 2018.
- Портреты историков: время и судьбы. Под редакцией: Г. Севостьянов Т. 5: Средние века. Новая и новейшая история. — М.: Наука, 2010.
- Як більшовики розстрілювали за українську мову, 1918р [Ч. 1]
- Жигалов Б. С. ЗАБЫТЫЙ ИСТОРИК (К 100-ЛЕТИЮ НАЧАЛА ПЕРВОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ) // Вестник Томского государственного университета. История. — 2015. — № 3 (35). — С. 30-37.
- Учителя Рафаила Ганелина
- Абросимов Игорь. СОВЕТСКАЯ РОССИЯ: 1917—1991
- А. Б. Давидсон. НИКОЛАЙ ПАВЛОВИЧ ПОЛЕТИКА (1896—1988)
- Полетика Н. Origins of the World War. — М.: Гос. Социально-экономическое изд-во, 1935
- Полетика Н. Возникновение первой мировой войны. — М.: Мысль, 1964
- Полетика Н. Виденное и пережитое: из воспоминаний. — Библиотека-Алия, 1982
- University of North Carolina
Посилання
- А. Б. Давідсон. МИКОЛА ПАВЛОВИЧ ПОЛЕТИКА (1896—1988)
- Гістарычны факультэт Беларускага дзяржаўнага ўніверсітэта
- Андрій Іванов, завідувач Бібліотекою Срібного століття. Видатний російський історик Микола Полетика // ЕГМЗ. — № 864(14). — 8 квітня 2015
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Pavlovich Poletika 17 kvitnya 1896 Konotop 2 25 bereznya 1988 Yerusalim vidatnij radyanskij istorik 3 ekonomist kandidat ekonomichnih nauk 1936 doktor istorichnih nauk 1940 profesor Poletika Mikola PavlovichNarodivsya17 kvitnya 1896 1896 04 17 Konotop Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer25 bereznya 1988 1988 03 25 91 rik Yerusalim IzrayilKrayina SRSRDiyalnististorik ekonomist zhurnalist vikladach universitetuAlma materPersha kiyivska gimnaziya KNU imeni Tarasa Shevchenka Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzistoriya 1 ekonomika 1 i zhurnalistika 1 ZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Nacionalnij universitet Uzbekistanu Biloruskij derzhavnij universitet Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet civilnoyi aviaciyidVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor naukVidomi uchniBoris Vasilyevich Ananyichd Rafail Ganelind Apollon Davidsond Aleksandr Aleksandrovich FursenkodAspiranti doktorantiAleksandr Aleksandrovich FursenkodRidPoletikiNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Poletika Pershij v SRSR kandidat ekonomichnih nauk za specialnistyu Ekonomika povitryanogo transportu 1936 Odin z pershih hto na shirokij dokumentalnij bazi serjozno vivchav istoriyu viniknennya Pershoyi svitovoyi vijni 4 Profesor Planovogo institutu Derzhplanu RRFSR v Saratovi 1943 1944 profesor Kreditno ekonomichnogo institutu Derzhavnogo banku SRSR 1943 1944 profesor Serednoaziatskogo derzhavnogo universitetu Tashkentskij derzhavnij tehnichnij universitet u Tashkenti 1951 1953 profesor kafedri istoriyi novogo ta novitnogo chasu Biloruskogo derzhavnogo universitetu 1953 1972 Vse zhittya buv bezpartijnim a v 1973 roci viyihav do Izrayilyu Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Uvichnennya pam yati 4 Publikaciyi 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiyared Mikola Pavlovich Poletika narodivsya 17 kvitnya 1896 roku v Konotopi u rodini zbidniloyi gilki vidomogo ukrayinskogo dvoryanskogo rodu Batka vtrativ u chotiri roki V zhovtni 1905 roku vin vpershe poznajomivsya z yevrejskim pitannyam stavshi svidkom yevrejskogo pogromu v Kiyevi Pogrom tak potryas babusyu Mikoli sho vona raptovo pomerla navesni 1906 roku Zakinchiv Pershu kiyivsku gimnaziyu de navchavsya z veresnya 1905 po lipen 1914 roku U serpni 1914 roku vstupiv do Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira istoriko filologichnij fakultet V sichni 1917 stav svidkom bilshovickih pogromiv ta represij u zahoplenomu nimi Kiyevi Zdes po dannym Rossijskogo Krasnogo Kresta pogiblo bolee 2000 oficerov i voennyh vrachej proshedshih registraciyu Rady lt gt Takoj krasnoj kartochki posvidchennya gromadyanina UNR yake za spogadami Ivana Kozuba mali otrimati vsi kiyani tak zhe bylo dostatochno dlya togo chtoby otpravit ukrainskogo grazhdanina na tot svet kak vraga Sovetskoj Rossii Vo vremya trehnedelnoj pyatakovshiny bolsheviki zapretili ukrainskie gazety i konfiskovali ukrainskie tipografii zakryli ukrainskie knizhnye magaziny i ukrainskie shkoly Portrety Shevchenko sryvali so sten i toptali nogami Govorit na ulicah na ukrainskom yazyke stalo opasno Kievskie gazety pechatali spiski rasstrelyannyh ukrainskih socialisticheskih deyatelej 5 15 lipnya 1923 roku pereyizhdzhaye do Leningrada de perevoditsya z 4 kursu pravovogo fakultetu ta z 3 kursu ekonomichnogo fakultetu Kiyivskogo institutu narodnogo gospodarstva na vidpovidni viddilennya fakultetu suspilnih nauk Leningradskogo universitetu V 1924 roci zakinchiv Leningradskij universitet fakultet suspilnih nauk specialnist Svitove gospodarstvo ta svitova politika Za chas navchannya v universiteti M Poletika opanuvav chotiri inozemni movi anglijsku nimecku francuzku ta italijsku M Poletika znav ves literaturnij Leningrad dvadcyatih i buv dobre znajomij iz Samuyilom Yakovichem Marshakom Oleksandrom Grinom Yelizavetoyu Polonskoyu sestrami Nappelbaum druzhiv takozh z Yevgenom Shvarcem Osip Mandelshtam podaruvav Poletici svoyu knigu Shum chasiv Z 1923 po 1927 rik pracyuvav korespondentom u gazeti Leningradskaya pravda zhurnali Leningrad zhurnali Rosijskij suchasnik V Leningradskij pravdi jogo priznachili vlasnim korespondentom z Londona Parizha Berlina Vidnya Rima Vashingtona ta inshih stolic svitu i vin povinen buv ne viyizhdzhayuchi z SRSR pisati za materialami zarubizhnih gazet U 1928 roci M Poletika vistupiv z dopoviddyu v Leningradskomu filiali Institutu marksizmu leninizmu pro vizrivannya svitovoyi vijni Bilsh nizh dvogodinna dopovid viklikala velikij suspilnij rezonans adzhe dopovidach vstupiv u superechku z dvoma akademikami M N Pokrovskim i Ye V Tarle V kinci 1920 h rokiv M Poletika spivpracyuvav z Krasnoj gazetoyu zhurnalami Suchasnij Zahid Leningrad i Radyanskim enciklopedichnim slovnikom 6 Zgodom vin opisav ci roki v odnij zi svoyih knig spogadiv Bachene i perezhite Z 1930 po 1936 rik pracyuvav asistentom docentom i zaviduvachem kafedri Leningradskogo institutu civilnogo povitryanogo flotu V kinci kvitnya 1931 roku M Poletika pislya zastudi tyazhko zahvoriv zapalennyam serednogo vuha yake poklalo pochatok jogo gluhoti V 1936 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu za specialnistyu Ekonomika povitryanogo transportu Z 1936 po 1951 roki pracyuvav na istorichnomu fakulteti Leningradskogo derzhavnogo universitetu U 1940 roci vin zahistiv doktorsku disertaciyu i stav zaviduvachem kafedri mizhnarodnih vidnosin i zovnishnoyi politiki SRSR Vidrazu pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni ale do fultonskoyi promovi Cherchillya u Leningrad pribuli studenti z Kembridzha yaki vivchali istoriyu Rosiyi Koli zapitali hto z profesoriv LDU yim vidomij voni rozpovili sho znayut troh akademika Struve akademika Tarle i profesora M P Poletiku Sam Mikola Poletika komentuyuchi cyu istoriyu zaznachiv Ya buv zadovolenij Tretogo miscya meni bulo cilkom dostatno U Leningradi vin prozhiv do 1951 roku a potim nedovgij chas zhiv u Tashkenti Ce buv vimushenij vid yizd cherez kampaniyu borotbi z kosmopolitizmom Z 1951 po 1953 rik pracyuvav profesorom Serednoaziatskogo derzhavnogo universitetu v Tashkenti Z 1953 po 1972 rik pracyuvav na posadi profesora kafedri istoriyi novogo i novitnogo chasu v Biloruskomu derzhavnomu universiteti U 1971 roci koli M P Poletici bulo 75 rokiv jogo vidpravili na pensiyu U 1973 roci vin pereyihav na PMZh na istorichnu batkivshinu drugoyi druzhini na yakij odruzhivsya cherez bagato rokiv pislya smerti pershoyi v Izrayil Pomer 25 bereznya 1988 roku Rodinared Babusya Mariya Lvivna Bodilevska urodzhena Sokolovska Brat babusi Pavlo Lvovich Sokolovskij Brat bliznyuk Yurij Pavlovich Poletika 17 kvitnya 1896 Konotop 1965 poet literaturnij kritik 7 pracyuvav v Chervonij gazeti ta v zhurnali Rosijskij suchasnik U 1937 roci represovanij za statteyu 58 10 KK i zasudzhenij na 5 rokiv zaslannya v konctabir a v pidsumku proviv 8 rokiv na Kolimi Pislya zvilnennya zhiv u Konotopi 8 Persha druzhina Oleksandra Pumpyanska Prozhili u shlyubi 19 rokiv Vona pomerla vid raku legeniv u 1944 roci Uvichnennya pam yatired Poglyadi Mikoli Poletiki ne pidlashtovuvalis pid zhodnu ideologiyu vin namagavsya maksimalno vidverto vidobraziti podiyi Za slovami samogo Poletiki metoyu doslidzhennya Viniknennya svitovoyi vijni bula sproba poyasniti v yaku tayemnicyu i yak same bula rozv yazana u lipni 1914 roku svitova vijna Ale chastina rezultativ ne zbiglasya z todishnoyu oficijnoyu tochkoyu zoru Radyanskij i rosijskij istorik akademik RAN Apollon Davidson yakij buv uchnem Mikoli Poletiki vidznachav nbsp Zaslugi Mikoli Pavlovicha yak vchenogo vikladacha vchitelya bezperechni Odnak desyatilittyami voni piddavalisya zabuttyu Jogo im ya ne prijnyato bulo zgaduvati jogo vnesok v nauku zamovchuvavsya Prichina Sprava v tomu sho v 1973 roci pislya togo yak jogo pereveli na pensiyu v Biloruskomu derzhavnomu universiteti vin emigruvav do Izrayilyu i ostanni pivtora desyatilittya zhittya proviv za kordonom Vin ne brav uchasti tam v politichnomu zhitti ne tavruvav radyansku dijsnist I tim ne menshe pro nogo perestali pisati Tomu neobhidno vidnoviti jogo dobre im ya viddati jomu zasluzhenu shanu Na zhal navit dokumenti pov yazani z jogo diyalnistyu znajti teper duzhe vazhko 9 nbsp Publikaciyired Poletika N Kak nachalas vojna zhurnal Zvezda 1924 Poletika N Obezyanij process v Amerike M L 1926 Saraevskoe ubijstvo kak diplomaticheskij povod k vojne Istorik marksist T 2 M 1929 Bolee 40 let eto bylo edinstevnnoe v SSSR issledovanie pokusheniya v Saraevo Poletika N Saraevskoe ubijstvo issledovanie po istorii avstro serbskih otnoshenij 1903 1914 gg L Izd vo Krasnaya gazeta 1930 Poletika N Otvetstvennost za mirovuyu vojnu 1932 Poletika N Vozniknovenie mirovoj vojny M L Socekgiz 1935 Poletika N Origins of the World War M Gos Socialno ekonomicheskoe izd vo 1935 10 Poletika N Vozniknovenie pervoj mirovoj vojny M Mysl 1964 11 perevidannya knigi 1935 roku z neavtorskoyu zaminoyu formulyuvan z nejtralnih avtorskih z 1935 roku na bilsh chitki Primirom glava Avstro serbskij konflikt stala Avstro Ugorshina provokuye svitovu vijnu glava Velike rishennya Nimechchini stala Nimechchina rozv yazuye svitovu vijnu glava Franciya v lipnevi dni 1914 r stala Franciya pidshtovhuye Rosiyu do vstupu u vijnu glava Taktika Angliyi stala Anglijska provokacijna politika nevtruchannya i forsuvannya vijni Buli j inshi zmini Poletika N Vidennoe i perezhitoe iz vospominanij Biblioteka Aliya 1982 12 13 Poletika N Vospominaniya nezakincheni Vidennoe i perezhitoe Iz vospominanij Ierusalim Biblioteka Aliya 1990 Reprint z vidannya 1982 r Takozh vin napisav peredmovu do prac admirala Alfreda Mehena 1941 i do memuariv gross admirala Alfreda Tirpica 1957 Literaturared Ganelin R Sh Sovetskie istoriki o chyom oni govorili mezhdu soboj Stranicy vospominanij o 1940 1970 h godah R Sh Ganelin SPb Nestor Istoriya 2006 Davidson A B Korrespondent vo vseh stranah mira A B Davidson Istorik i hudozhnik Moskva 2007 4 14 Doktora i professora Belorusskogo gosudarstvennogo universiteta Minsk 2001 Poletika N P Portrety istorikov Vremya i sudby M Nauka 2010 T 5 S 373 389 Zhigalov B S ZABYTYJ ISTORIK K 100 LETIYu NAChALA PERVOJ MIROVOJ VOJNY Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta Istoriya 2015 3 35 OA SPbGU F 1 Op 37 Sv 20 D 466 Primitkired a b v Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Gistarychny fakultet Belaruskaga dzyarzhaynaga yniversiteta Vidnyj russkij istorik Nikolaj Poletika Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Procitovano 28 sichnya 2018 Portrety istorikov vremya i sudby Pod redakciej G Sevostyanov T 5 Srednie veka Novaya i novejshaya istoriya M Nauka 2010 Yak bilshoviki rozstrilyuvali za ukrayinsku movu 1918r Ch 1 Zhigalov B S ZABYTYJ ISTORIK K 100 LETIYu NAChALA PERVOJ MIROVOJ VOJNY Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta Istoriya 2015 3 35 S 30 37 Uchitelya Rafaila Ganelina Abrosimov Igor SOVETSKAYa ROSSIYa 1917 1991 A B Davidson NIKOLAJ PAVLOVICh POLETIKA 1896 1988 Poletika N Origins of the World War M Gos Socialno ekonomicheskoe izd vo 1935 Poletika N Vozniknovenie pervoj mirovoj vojny M Mysl 1964 Poletika N Vidennoe i perezhitoe iz vospominanij Biblioteka Aliya 1982 University of North CarolinaPosilannyared A B Davidson MIKOLA PAVLOVICh POLETIKA 1896 1988 Gistarychny fakultet Belaruskaga dzyarzhaynaga yniversiteta Andrij Ivanov zaviduvach Bibliotekoyu Sribnogo stolittya Vidatnij rosijskij istorik Mikola Poletika EGMZ 864 14 8 kvitnya 2015 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poletika Mikola Pavlovich amp oldid 40899805