Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Полабські слов'яни та Поморяни (плем'я), але, можливо, це варто додатково . |
Полабські та поморські слов'яни — це групи західних слов'ян, які населяли території сучасних східної Німеччини та північної Польщі протягом раннього середньовіччя. Перші згадки про полабських та поморських слов'ян походять від франкських пам'яток VIII століття. Вони входили до складу великого етнічного масиву слов'янських племен, що займали значні території Центральної та Східної Європи. Полабські слов'яни (або лужицькі слов'яни) заселяли землі вздовж річки Лаба (Ельба), тоді як поморські слов'яни проживали на узбережжі Балтійського моря. Ці племена мали спільні культурні риси, зокрема мову, релігію та соціальну структуру, однак їхня історія та розвиток були під впливом різних політичних та географічних чинників. Вони активно взаємодіяли з сусідніми народами, включаючи германців і вікінгів, та відігравали важливу роль у формуванні середньовічної історії Центральної Європи.
Географія та політична організація
Полабсько-поморські племена займали важливе геополітичне положення між річками Лаба та Одра, створюючи потужні племінні союзи у VIII столітті, такі як бодрицький, лютицький і сербський. Лужичани розвивалися в районі річок Сала і Бобра, а узбережжя Балтійського моря населяли поморські слов'яни. Ці племена брали активну участь у міжплемінних конфліктах і торгівлі, що сприяло їхньому впливу в регіоні.
Бодрицький союз об'єднував племена, що жили на території сучасної Мекленбург-Передньої Померанії, і був одним із найсильніших слов'янських утворень. Лютицький союз складався з незалежних племен, які жили на південному сході від бодричів і були відомі своєю стійкістю та активним протистоянням зовнішнім загрозам. Сербський союз охоплював племена на південь від лютицького союзу, в межах сучасних земель Саксонії та Тюрингії.
Економіка та торгівля
Економіка полабських слов'ян базувалася на рільництві та ремеслах. Основу сільського господарства становили вирощування зернових культур, таких як жито, пшениця та ячмінь, а також розведення худоби, зокрема великої рогатої худоби, свиней та овець. Слов'яни також займалися полюванням, рибальством і збиранням дикорослих плодів та ягід, що доповнювало їхню харчову базу.
Ремесла були важливою складовою економіки полабських слов'ян. Вони виготовляли різноманітні вироби з металу, глини, дерева та кістки. Особливою майстерністю відзначалися вироби з кераміки та металообробка, включаючи зброю та інструменти. Ткацтво та виробництво тканин також займали важливе місце в ремісничій діяльності.
Торгівля відігравала ключову роль в економіці полабських слов'ян, встановлюючи зв'язки з сусідніми народами, такими як германці, скандинави та інші слов'янські племена. Полабські слов'яни торгували зерном, худобою, рабами та товарами моря, такими як риба та солона риба, бурштин, а також вироби ремісників. Їхні торгові зв'язки були широкими, що підкреслювало їхню економічну міць та значення в регіоні.
Розташування полабських слов'ян на перетині важливих торговельних шляхів сприяло розвитку їхньої економіки та культури. Вони використовували річкові та морські маршрути для обміну товарами, що дозволяло їм підтримувати економічні контакти з віддаленими регіонами. Це сприяло не лише економічному зростанню, але й культурному обміну, який збагачував полабські племена та сприяв їхньому розвитку.
Релігія та культура
Полабські слов'яни зберігали язичницькі вірування, які були частиною їхньої культурної ідентичності. Релігійні центри, такі як храм у Ретрі, відігравали важливу роль у суспільному житті. Наприклад, ідол Святовита з Аркона (IX—XII століття) був одним із центральних об'єктів поклоніння. Археологічні розкопки виявили укріплені городища, посуд, прикраси та оборонні споруди, що свідчить про високий рівень військової архітектури та розвинену територіальну організацію. Перехід на християнство сприймався не лише як зміна релігійних поглядів, а й як зміна етнічної ідентичності. Християнізація часто використовувалася як засіб політичної експансії, що проходила повільно, дозволяючи зберігати традиційні звичаї.
Вендська держава
Вендська держава, або Вендське князівство, було політичним утворенням, створеним полабськими слов'янами у Центральній Європі, яке досягло апогею в XI столітті. Основоположником держави був князь Готшалк, відомий своєю авторитарною владою та спробами християнізації. Він об'єднав племена лютицького та бодрицького союзів, а також деяких поморських слов'ян. Його правління знаменувалося активною політичною та військовою діяльністю, спрямованою на зміцнення держави та поширення християнства серед язичницьких племен.
Готшалк, збудувавши міцну державу, намагався втримати її єдність шляхом укладання династичних шлюбів та союзу з сусідніми князівствами. Однак його спроби християнізації та централізації влади наштовхнулися на опір з боку місцевих племен, які прагнули зберегти свою автономію та традиційні вірування. Після смерті Готшалка у 1066 році, держава почала слабшати через внутрішні конфлікти та напади зовнішніх ворогів, таких як сакси та данці.
Вендська держава проіснувала до 1129 року, коли була ліквідована через внутрішні династичні чвари та постійні війни. Незважаючи на коротке існування, вона залишила значний слід в історії Центральної Європи, вплинувши на подальший розвиток політичної та культурної карти регіону. Полабські слов'яни, хоча і були поглинені іншими державними утвореннями, зберегли свої культурні особливості, які продовжують існувати в регіоні до сьогодні.
Боротьба з німецькою експансією
Полабські слов'яни протистояли німецькій експансії у XII столітті. Генріх Лев, герцог Саксонії, ініціював хрестовий похід проти бодричів у 1142 році, спрямований на їх християнізацію та підкорення. Масовий опір бодричів під керівництвом князя Ніклота у 1147 році зупинив спроби підкорення, але остаточно бодричі були підкорені у 1160 році. На захоплених землях було створено Мекленбурзьке герцогство.
Примітки
- Вендська держава. Вікіпедія (укр.). 9 серпня 2023. Процитовано 21 травня 2024.
- Годеслав. Вікіпедія (укр.). 20 січня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
Історичні джерела
- «Літопис» та «Житії Карла Великого» (Ейгард)
- «Саксонські діяння» (Відукінд)
- «Хроніка подій X століття» (Титомир)
- «Діяння первосвященика Гамбурзької церкви» (Адам Бременський)
- «Слов'янська хроніка» (Гельмольд)
- «Житії Св. Оттона» (Бамберзький).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Polabski slov yani ta Pomoryani plem ya ale mozhlivo ce varto dodatkovo Polabski ta pomorski slov yani ce grupi zahidnih slov yan yaki naselyali teritoriyi suchasnih shidnoyi Nimechchini ta pivnichnoyi Polshi protyagom rannogo serednovichchya Pershi zgadki pro polabskih ta pomorskih slov yan pohodyat vid frankskih pam yatok VIII stolittya Voni vhodili do skladu velikogo etnichnogo masivu slov yanskih plemen sho zajmali znachni teritoriyi Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Polabski slov yani abo luzhicki slov yani zaselyali zemli vzdovzh richki Laba Elba todi yak pomorski slov yani prozhivali na uzberezhzhi Baltijskogo morya Ci plemena mali spilni kulturni risi zokrema movu religiyu ta socialnu strukturu odnak yihnya istoriya ta rozvitok buli pid vplivom riznih politichnih ta geografichnih chinnikiv Voni aktivno vzayemodiyali z susidnimi narodami vklyuchayuchi germanciv i vikingiv ta vidigravali vazhlivu rol u formuvanni serednovichnoyi istoriyi Centralnoyi Yevropi Geografiya ta politichna organizaciyaPolabsko pomorski plemena zajmali vazhlive geopolitichne polozhennya mizh richkami Laba ta Odra stvoryuyuchi potuzhni pleminni soyuzi u VIII stolitti taki yak bodrickij lyutickij i serbskij Luzhichani rozvivalisya v rajoni richok Sala i Bobra a uzberezhzhya Baltijskogo morya naselyali pomorski slov yani Ci plemena brali aktivnu uchast u mizhpleminnih konfliktah i torgivli sho spriyalo yihnomu vplivu v regioni Bodrickij soyuz ob yednuvav plemena sho zhili na teritoriyi suchasnoyi Meklenburg Perednoyi Pomeraniyi i buv odnim iz najsilnishih slov yanskih utvoren Lyutickij soyuz skladavsya z nezalezhnih plemen yaki zhili na pivdennomu shodi vid bodrichiv i buli vidomi svoyeyu stijkistyu ta aktivnim protistoyannyam zovnishnim zagrozam Serbskij soyuz ohoplyuvav plemena na pivden vid lyutickogo soyuzu v mezhah suchasnih zemel Saksoniyi ta Tyuringiyi Ekonomika ta torgivlyaEkonomika polabskih slov yan bazuvalasya na rilnictvi ta remeslah Osnovu silskogo gospodarstva stanovili viroshuvannya zernovih kultur takih yak zhito pshenicya ta yachmin a takozh rozvedennya hudobi zokrema velikoyi rogatoyi hudobi svinej ta ovec Slov yani takozh zajmalisya polyuvannyam ribalstvom i zbirannyam dikoroslih plodiv ta yagid sho dopovnyuvalo yihnyu harchovu bazu Remesla buli vazhlivoyu skladovoyu ekonomiki polabskih slov yan Voni vigotovlyali riznomanitni virobi z metalu glini dereva ta kistki Osoblivoyu majsternistyu vidznachalisya virobi z keramiki ta metaloobrobka vklyuchayuchi zbroyu ta instrumenti Tkactvo ta virobnictvo tkanin takozh zajmali vazhlive misce v remisnichij diyalnosti Torgivlya vidigravala klyuchovu rol v ekonomici polabskih slov yan vstanovlyuyuchi zv yazki z susidnimi narodami takimi yak germanci skandinavi ta inshi slov yanski plemena Polabski slov yani torguvali zernom hudoboyu rabami ta tovarami morya takimi yak riba ta solona riba burshtin a takozh virobi remisnikiv Yihni torgovi zv yazki buli shirokimi sho pidkreslyuvalo yihnyu ekonomichnu mic ta znachennya v regioni Roztashuvannya polabskih slov yan na peretini vazhlivih torgovelnih shlyahiv spriyalo rozvitku yihnoyi ekonomiki ta kulturi Voni vikoristovuvali richkovi ta morski marshruti dlya obminu tovarami sho dozvolyalo yim pidtrimuvati ekonomichni kontakti z viddalenimi regionami Ce spriyalo ne lishe ekonomichnomu zrostannyu ale j kulturnomu obminu yakij zbagachuvav polabski plemena ta spriyav yihnomu rozvitku Religiya ta kulturaPolabski slov yani zberigali yazichnicki viruvannya yaki buli chastinoyu yihnoyi kulturnoyi identichnosti Religijni centri taki yak hram u Retri vidigravali vazhlivu rol u suspilnomu zhitti Napriklad idol Svyatovita z Arkona IX XII stolittya buv odnim iz centralnih ob yektiv pokloninnya Arheologichni rozkopki viyavili ukripleni gorodisha posud prikrasi ta oboronni sporudi sho svidchit pro visokij riven vijskovoyi arhitekturi ta rozvinenu teritorialnu organizaciyu Perehid na hristiyanstvo sprijmavsya ne lishe yak zmina religijnih poglyadiv a j yak zmina etnichnoyi identichnosti Hristiyanizaciya chasto vikoristovuvalasya yak zasib politichnoyi ekspansiyi sho prohodila povilno dozvolyayuchi zberigati tradicijni zvichayi Vendska derzhavaVendska derzhava abo Vendske knyazivstvo bulo politichnim utvorennyam stvorenim polabskimi slov yanami u Centralnij Yevropi yake dosyaglo apogeyu v XI stolitti Osnovopolozhnikom derzhavi buv knyaz Gotshalk vidomij svoyeyu avtoritarnoyu vladoyu ta sprobami hristiyanizaciyi Vin ob yednav plemena lyutickogo ta bodrickogo soyuziv a takozh deyakih pomorskih slov yan Jogo pravlinnya znamenuvalosya aktivnoyu politichnoyu ta vijskovoyu diyalnistyu spryamovanoyu na zmicnennya derzhavi ta poshirennya hristiyanstva sered yazichnickih plemen Gotshalk zbuduvavshi micnu derzhavu namagavsya vtrimati yiyi yednist shlyahom ukladannya dinastichnih shlyubiv ta soyuzu z susidnimi knyazivstvami Odnak jogo sprobi hristiyanizaciyi ta centralizaciyi vladi nashtovhnulisya na opir z boku miscevih plemen yaki pragnuli zberegti svoyu avtonomiyu ta tradicijni viruvannya Pislya smerti Gotshalka u 1066 roci derzhava pochala slabshati cherez vnutrishni konflikti ta napadi zovnishnih vorogiv takih yak saksi ta danci Vendska derzhava proisnuvala do 1129 roku koli bula likvidovana cherez vnutrishni dinastichni chvari ta postijni vijni Nezvazhayuchi na korotke isnuvannya vona zalishila znachnij slid v istoriyi Centralnoyi Yevropi vplinuvshi na podalshij rozvitok politichnoyi ta kulturnoyi karti regionu Polabski slov yani hocha i buli poglineni inshimi derzhavnimi utvorennyami zberegli svoyi kulturni osoblivosti yaki prodovzhuyut isnuvati v regioni do sogodni Borotba z nimeckoyu ekspansiyeyuPolabski slov yani protistoyali nimeckij ekspansiyi u XII stolitti Genrih Lev gercog Saksoniyi iniciyuvav hrestovij pohid proti bodrichiv u 1142 roci spryamovanij na yih hristiyanizaciyu ta pidkorennya Masovij opir bodrichiv pid kerivnictvom knyazya Niklota u 1147 roci zupiniv sprobi pidkorennya ale ostatochno bodrichi buli pidkoreni u 1160 roci Na zahoplenih zemlyah bulo stvoreno Meklenburzke gercogstvo PrimitkiVendska derzhava Vikipediya ukr 9 serpnya 2023 Procitovano 21 travnya 2024 Godeslav Vikipediya ukr 20 sichnya 2024 Procitovano 21 travnya 2024 Istorichni dzherela Litopis ta Zhitiyi Karla Velikogo Ejgard Saksonski diyannya Vidukind Hronika podij X stolittya Titomir Diyannya pervosvyashenika Gamburzkoyi cerkvi Adam Bremenskij Slov yanska hronika Gelmold Zhitiyi Sv Ottona Bamberzkij