Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

50 17 25 пн ш 18 52 29 сх д 50 2902806 пн ш 18 8747417 сх д 50 2902806 18 8747417 Покуйпол Huta PokójТипбізнес і підприє

Покуй

Покуй

50°17′25″ пн. ш. 18°52′29″ сх. д. / 50.2902806° пн. ш. 18.8747417° сх. д. / 50.2902806; 18.8747417

Покуй
пол. Huta Pokój
image
Типбізнес і підприємство
Форма власностіакціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюванняакціонерне товариство
Галузьчорна металургія
Засновано1840
Штаб-квартираРуда-Шльонська,
image Польща
Попередні назви“Friedenshütte”
Продукціялистопрокат, металоконструкції
hutapokoj.eu/en
image Покуй у Вікісховищі

«Покуй» (пол. Huta Pokój — завод «Мир») — металургійний завод в місті Руда-Шльонська на півдні Польщі, у Верхньосілезькому промисловому районі. Випускає прокат і металоконструкції. Одне з найдавніших підприємств чорної металургії Польщі. Був найбільшим металургійним заводом Польщі у період між Першою і Другою світовими війнами і у перші роки після Другої світової війни.

Історія

У 1840 році Давид Левенфельд, Моріц Фрідлендер і Симон Льові заснували скляний завод під назвою «Friedenshütte» («Сталеварня миру»). Створений на той час завод складався з доменної печі на коксі, ливарного цеху, котельні та столярного цеху. Спочатку на заводі працювало 12 осіб. У 1851 році металургійний завод придбав граф Анджей Ренар. Новий власник розширив його другою доменною піччю та коксохімічним заводом. У 1855 році компанія перейшла у власність Сілезької Лесно-Горничо-Гутничої «Minerwa» з Вроцлава. Розширення металургійного заводу тривало. Наприкінці 1860-х років у ньому було чотири доменні печі, коксові заводи та пудингові печі. Кінець інвестицій збігся з економічним крахом на ринку сталі, що призвело компанію до банкрутства в 1871 році. Металургійний завод і решту активів компанії перейшли до нового підприємства «Oberschlesiche Eisenbahn-Bedarf-Aktiengesellschaft», заснованого графом Каролем Вольфгангом Баллестремом. У 1881 році була відкрита кузня, 1884 року на заводі впроваджено томасівський процес виробництва сталі, а три роки по тому — мартенівське виробництво. У ніч з 24 на 25 липня 1887 року в котельні заводу стався трагічний вибух газу. В результаті 10 людей загинули, 55 отримали поранення. Збитки були розраховані в 375 тис. брендів. На початку 20 століття металургійний завод зосередив свою інвестиційну діяльність на розширенні асортименту продукції. Були створені прокатні та інші заводи з виготовлення готової продукції. Одночасно було збільшено виробничі потужності доменних та сталеливарних заводів. Напередодні Першої світової війни на плавильному заводі було вироблено 250 тис. т чавуну, що відповідало 23,8% виробництва всіх плавильних заводів Верхньої Сілезії.

1913 року на заводі діяли 6 доменних печей, бесемерівське і мартенівське виробництва, прокатний цех з різноманітними прокатними станами та інші цехи. У цей час на заводі працювало 5743 особи.

Унаслідок політичного поділу Верхньої Сілезії 1922 року залізний завод «Покуй» опинився на польському боці кордону. Разом з іншим концерном, розташованим у Польщі, він прийняв назву «Friedenshütte Aktiengesellschaft». 74% капіталу нової компанії належало графу Баллестрему, а 26% — концерну «Обербедарф». У 1928 році компанія «Friedenshütte Aktiengesellschaft» об'єдналася зі сталеварним заводом «Baildon» у Катовицях.

  • image
    Загальний вигляд доменного цеху у 1920-х роках.
  • image
    Прокатний цех у 1920-х роках.

8 лютого 1930 року назву концерну змінили на Гута «Pokój» — Śląskie Zakłady Górniczo-Hutnicze Spółka Akcyjna. Після назви концерну була змінена й назва його найбільшого заводу. До складу активів компанії входили: 2 металургійні заводи, металургійний завод «Pokój», металургійний завод «Baildon», 4 шахти «Friedensgrube», «Eminencja», «Count Franciszek», шахти «Вольфганг» і електростанція «Миколай».

Розвитку нового концерну гальмувала економічна криза, яка вразила світову економіку на початку 1930-х років. Відсутність замовлень та значні кредитні зобов’язання, що виникли під інвестиції, а також злиття з плавзаводом «Бейлдон» загрожували банкрутству компанії. У грудні 1931 року залізний завод «Pokój» припинив виробництво, і підприємство потрапило під нагляд суду. В результаті дій судових комісарів було покращено господарську діяльність товариства та завершено процес полонізації заводу. Наприкінці 1932 р. ліквідація юридичної відповідальності товариства була скасована, а в 1934 р. її мажоритарним акціонером стала польська держава. Міністерство фінансів Польщі купило 52% акцій компанії, якій належав завод, 48% акцій заводу належало німецькому капіталу, завод був найбільшим підприємством чорної металургії Польщі. 1934 року на заводі було встановлено системи холодного вальцювання Т. Сендзимира. У 1934 році було розпочато регулярне виробництво з використанням цього пристрою, який вважається одним з проривних винаходів у галузі металургії. Під час Другої світової війни окупаційна влада змінила назву металургійного заводу на «Friedenshütte — Schlesische Berg — und Hütten Werke AG» і включила його до складу концерну «Oberhütten» із Гливиць. Виробництво заводу також було перетворено на потреби озброєння.

За цей період зайнятість становила: 1840 — 12 осіб, 1865 — 228 осіб, 1887 — 1352 особи, 1910 — 3898 осіб, 1922 — 8284 особи, 1942 — 7102 особи.

У післявоєнний час на заводі були побудовані нові прокатні цехи. 1988 року було закрито сталеливарний цех, що пропрацював на заводі 101 рік. Надалі на заводі розвивалися лише прокатне виробництво і виробництво металоконструкцій.

2011 року одним з інвесторів заводу була українська фінансова група «Приват».

Профіль виробництва

У перші роки діяльності основною продукцією чавуну «Pokój» був чавун, вироблений у доменних печах. Вже через кілька років завод став лідером у цьому виробництві у Верхній Сілезії. У 1856 р. номенклатура продукції була розширена шляхом відділення обсадних печей, призначених для термічної обробки чавуну з доменних печей, що дало змогу випускати готову продукцію. Прагнучи слідувати тенденціям, що склалися в європейській металургії, в 1884 р. були запущені сталеплавильні заводи з виробництва басейнового чавуну з використанням конвертерів Томаса.. Через три роки в плавильному цеху була введена в експлуатацію мартенівська піч для виробництва сталевих зливків. Ще одним збагаченням методів виробництва сталі стала електрична піч системи Nathusius, запущена в 1909 році. У 1924 році виробництво сталі Томаса було припинено, а через два роки будівлі цього відділу були знесені. З цього моменту весь випуск шихти здійснювався з використанням мартенівських печей.

У межах заводу діяло кілька прокатних станів, які готували готову продукцію. Першим був прокатний стан, де сляби виготовляли як напівфабрикат для подальшої обробки. Найважчі готові деталі виготовляли на зворотному прокатному стані. Великий прокатний стан використовувався для виготовлення балок, профілів, рейок і рейкових ригелей. На середньому прокатному стані виготовляли шахтні рейки, а також менші розміри та балки. Крім виробництва сортового прокату, на заводі виробляли тонкі та товсті листи, які виготовляли на одному з двох спеціалізованих прокатних станів. Відділ молоткового млина займався виробництвом продукції, призначеної для залізничної промисловості, зокрема: осей, ободів і коліс.

З 1960-х років металургійні заводи почали виходити зі шкідливих для довкілля виробничих цехів, замінюючи їх новим асортиментом. У 1974 році розпочато виробництво зварних секцій. За допомогою зварювальних агрегатів виготовляли двотавр висотою від 600 до 2000 мм з листів, прокатаних у сталеплавильних заводах. На початку 1986 року розпочато виробництво цеху гнутих профілів. Пропозиція нового відділу складається з широкого асортименту холоднодеформованих профілів.

Шахтні виробки під заводом

Завод розташований у місцевості з великою кількістю вугільних шахт. Через підземні розробки вугілля під заводом, на його території утворилася мульда зсування з максимальним осіданням 1183 мм і найменшим осіданням 384 мм. Зокрема, у районі рудного складу були зареєстровані осідання від 396 до 709 мм, у районі доменних печей — від 500 мм (данні 1987 року).

Посилання

  1. . Сайт заводу "Покуй" http://www.hutapokoj.eu/en. Архів оригіналу за 4 березня 2016. (англ.)
  2. M. T. Wilczek (2006). Spółki akcyjne Górnego Śląska i Śląska Cieszyńskiego i ich papiery wartościowe (do 1945). {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  3. Henryk Rola, Tadeusz Sadowski, Andrzej Stępniak, Grażyna Szpor, Jan Świeca: Huta „Pokój” dzieje zakładu i załogi 1840-1990. Katowice: Śląski Instytut Naukowy, 1989. 
  4. Tadeusz Grabowski. Inwestycje zbrojeniowe w gospodarce Polski międzywojennej. — Warszawa: Wydawn. Ministerstwa Obrony Narodowej, 1963. S. 143. (пол.)
  5. М. Мальська, Ю. Занько. Українсько-польське економічне співробітництво: торгівля, туризм, інвестиції. // Вісник львівського університету. Серія міжнародні відносини. — Випуск 30. — С. 286. ISSN 2078-4333
  6. M. Radwan (1963). Rudy, kuźnice i huty żelaza w Polsce. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  7. Технико-экономическая эффективность комплексного освоения месторождений. — Москва: Академия наук СССР, Ин-т проблем комплексного освоения недр, 1987. — С. 207. (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Покуй


image Це незавершена стаття про підприємство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

50 17 25 pn sh 18 52 29 sh d 50 2902806 pn sh 18 8747417 sh d 50 2902806 18 8747417 Pokujpol Huta PokojTipbiznes i pidpriyemstvoForma vlasnostiakcionerne tovaristvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyaakcionerne tovaristvoGaluzchorna metalurgiyaZasnovano1840Shtab kvartiraRuda Shlonska PolshaPoperedni nazvi Friedenshutte Produkciyalistoprokat metalokonstrukciyihutapokoj eu en Pokuj u Vikishovishi Pokuj pol Huta Pokoj zavod Mir metalurgijnij zavod v misti Ruda Shlonska na pivdni Polshi u Verhnosilezkomu promislovomu rajoni Vipuskaye prokat i metalokonstrukciyi Odne z najdavnishih pidpriyemstv chornoyi metalurgiyi Polshi Buv najbilshim metalurgijnim zavodom Polshi u period mizh Pershoyu i Drugoyu svitovimi vijnami i u pershi roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni IstoriyaU 1840 roci David Levenfeld Moric Fridlender i Simon Lovi zasnuvali sklyanij zavod pid nazvoyu Friedenshutte Stalevarnya miru Stvorenij na toj chas zavod skladavsya z domennoyi pechi na koksi livarnogo cehu kotelni ta stolyarnogo cehu Spochatku na zavodi pracyuvalo 12 osib U 1851 roci metalurgijnij zavod pridbav graf Andzhej Renar Novij vlasnik rozshiriv jogo drugoyu domennoyu pichchyu ta koksohimichnim zavodom U 1855 roci kompaniya perejshla u vlasnist Silezkoyi Lesno Gornicho Gutnichoyi Minerwa z Vroclava Rozshirennya metalurgijnogo zavodu trivalo Naprikinci 1860 h rokiv u nomu bulo chotiri domenni pechi koksovi zavodi ta pudingovi pechi Kinec investicij zbigsya z ekonomichnim krahom na rinku stali sho prizvelo kompaniyu do bankrutstva v 1871 roci Metalurgijnij zavod i reshtu aktiviv kompaniyi perejshli do novogo pidpriyemstva Oberschlesiche Eisenbahn Bedarf Aktiengesellschaft zasnovanogo grafom Karolem Volfgangom Ballestremom U 1881 roci bula vidkrita kuznya 1884 roku na zavodi vprovadzheno tomasivskij proces virobnictva stali a tri roki po tomu martenivske virobnictvo U nich z 24 na 25 lipnya 1887 roku v kotelni zavodu stavsya tragichnij vibuh gazu V rezultati 10 lyudej zaginuli 55 otrimali poranennya Zbitki buli rozrahovani v 375 tis brendiv Na pochatku 20 stolittya metalurgijnij zavod zoserediv svoyu investicijnu diyalnist na rozshirenni asortimentu produkciyi Buli stvoreni prokatni ta inshi zavodi z vigotovlennya gotovoyi produkciyi Odnochasno bulo zbilsheno virobnichi potuzhnosti domennih ta stalelivarnih zavodiv Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni na plavilnomu zavodi bulo virobleno 250 tis t chavunu sho vidpovidalo 23 8 virobnictva vsih plavilnih zavodiv Verhnoyi Sileziyi 1913 roku na zavodi diyali 6 domennih pechej besemerivske i martenivske virobnictva prokatnij ceh z riznomanitnimi prokatnimi stanami ta inshi cehi U cej chas na zavodi pracyuvalo 5743 osobi Unaslidok politichnogo podilu Verhnoyi Sileziyi 1922 roku zaliznij zavod Pokuj opinivsya na polskomu boci kordonu Razom z inshim koncernom roztashovanim u Polshi vin prijnyav nazvu Friedenshutte Aktiengesellschaft 74 kapitalu novoyi kompaniyi nalezhalo grafu Ballestremu a 26 koncernu Oberbedarf U 1928 roci kompaniya Friedenshutte Aktiengesellschaft ob yednalasya zi stalevarnim zavodom Baildon u Katovicyah Zagalnij viglyad domennogo cehu u 1920 h rokah Prokatnij ceh u 1920 h rokah 8 lyutogo 1930 roku nazvu koncernu zminili na Guta Pokoj Slaskie Zaklady Gorniczo Hutnicze Spolka Akcyjna Pislya nazvi koncernu bula zminena j nazva jogo najbilshogo zavodu Do skladu aktiviv kompaniyi vhodili 2 metalurgijni zavodi metalurgijnij zavod Pokoj metalurgijnij zavod Baildon 4 shahti Friedensgrube Eminencja Count Franciszek shahti Volfgang i elektrostanciya Mikolaj Rozvitku novogo koncernu galmuvala ekonomichna kriza yaka vrazila svitovu ekonomiku na pochatku 1930 h rokiv Vidsutnist zamovlen ta znachni kreditni zobov yazannya sho vinikli pid investiciyi a takozh zlittya z plavzavodom Bejldon zagrozhuvali bankrutstvu kompaniyi U grudni 1931 roku zaliznij zavod Pokoj pripiniv virobnictvo i pidpriyemstvo potrapilo pid naglyad sudu V rezultati dij sudovih komisariv bulo pokrasheno gospodarsku diyalnist tovaristva ta zaversheno proces polonizaciyi zavodu Naprikinci 1932 r likvidaciya yuridichnoyi vidpovidalnosti tovaristva bula skasovana a v 1934 r yiyi mazhoritarnim akcionerom stala polska derzhava Ministerstvo finansiv Polshi kupilo 52 akcij kompaniyi yakij nalezhav zavod 48 akcij zavodu nalezhalo nimeckomu kapitalu zavod buv najbilshim pidpriyemstvom chornoyi metalurgiyi Polshi 1934 roku na zavodi bulo vstanovleno sistemi holodnogo valcyuvannya T Sendzimira U 1934 roci bulo rozpochato regulyarne virobnictvo z vikoristannyam cogo pristroyu yakij vvazhayetsya odnim z prorivnih vinahodiv u galuzi metalurgiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni okupacijna vlada zminila nazvu metalurgijnogo zavodu na Friedenshutte Schlesische Berg und Hutten Werke AG i vklyuchila jogo do skladu koncernu Oberhutten iz Glivic Virobnictvo zavodu takozh bulo peretvoreno na potrebi ozbroyennya Za cej period zajnyatist stanovila 1840 12 osib 1865 228 osib 1887 1352 osobi 1910 3898 osib 1922 8284 osobi 1942 7102 osobi U pislyavoyennij chas na zavodi buli pobudovani novi prokatni cehi 1988 roku bulo zakrito stalelivarnij ceh sho propracyuvav na zavodi 101 rik Nadali na zavodi rozvivalisya lishe prokatne virobnictvo i virobnictvo metalokonstrukcij 2011 roku odnim z investoriv zavodu bula ukrayinska finansova grupa Privat Profil virobnictvaU pershi roki diyalnosti osnovnoyu produkciyeyu chavunu Pokoj buv chavun viroblenij u domennih pechah Vzhe cherez kilka rokiv zavod stav liderom u comu virobnictvi u Verhnij Sileziyi U 1856 r nomenklatura produkciyi bula rozshirena shlyahom viddilennya obsadnih pechej priznachenih dlya termichnoyi obrobki chavunu z domennih pechej sho dalo zmogu vipuskati gotovu produkciyu Pragnuchi sliduvati tendenciyam sho sklalisya v yevropejskij metalurgiyi v 1884 r buli zapusheni staleplavilni zavodi z virobnictva basejnovogo chavunu z vikoristannyam konverteriv Tomasa Cherez tri roki v plavilnomu cehu bula vvedena v ekspluataciyu martenivska pich dlya virobnictva stalevih zlivkiv She odnim zbagachennyam metodiv virobnictva stali stala elektrichna pich sistemi Nathusius zapushena v 1909 roci U 1924 roci virobnictvo stali Tomasa bulo pripineno a cherez dva roki budivli cogo viddilu buli zneseni Z cogo momentu ves vipusk shihti zdijsnyuvavsya z vikoristannyam martenivskih pechej U mezhah zavodu diyalo kilka prokatnih staniv yaki gotuvali gotovu produkciyu Pershim buv prokatnij stan de slyabi vigotovlyali yak napivfabrikat dlya podalshoyi obrobki Najvazhchi gotovi detali vigotovlyali na zvorotnomu prokatnomu stani Velikij prokatnij stan vikoristovuvavsya dlya vigotovlennya balok profiliv rejok i rejkovih rigelej Na serednomu prokatnomu stani vigotovlyali shahtni rejki a takozh menshi rozmiri ta balki Krim virobnictva sortovogo prokatu na zavodi viroblyali tonki ta tovsti listi yaki vigotovlyali na odnomu z dvoh specializovanih prokatnih staniv Viddil molotkovogo mlina zajmavsya virobnictvom produkciyi priznachenoyi dlya zaliznichnoyi promislovosti zokrema osej obodiv i kolis Z 1960 h rokiv metalurgijni zavodi pochali vihoditi zi shkidlivih dlya dovkillya virobnichih cehiv zaminyuyuchi yih novim asortimentom U 1974 roci rozpochato virobnictvo zvarnih sekcij Za dopomogoyu zvaryuvalnih agregativ vigotovlyali dvotavr visotoyu vid 600 do 2000 mm z listiv prokatanih u staleplavilnih zavodah Na pochatku 1986 roku rozpochato virobnictvo cehu gnutih profiliv Propoziciya novogo viddilu skladayetsya z shirokogo asortimentu holodnodeformovanih profiliv Shahtni virobki pid zavodomZavod roztashovanij u miscevosti z velikoyu kilkistyu vugilnih shaht Cherez pidzemni rozrobki vugillya pid zavodom na jogo teritoriyi utvorilasya mulda zsuvannya z maksimalnim osidannyam 1183 mm i najmenshim osidannyam 384 mm Zokrema u rajoni rudnogo skladu buli zareyestrovani osidannya vid 396 do 709 mm u rajoni domennih pechej vid 500 mm danni 1987 roku Posilannya Sajt zavodu Pokuj http www hutapokoj eu en Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 angl M T Wilczek 2006 Spolki akcyjne Gornego Slaska i Slaska Cieszynskiego i ich papiery wartosciowe do 1945 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Henryk Rola Tadeusz Sadowski Andrzej Stepniak Grazyna Szpor Jan Swieca Huta Pokoj dzieje zakladu i zalogi 1840 1990 Katowice Slaski Instytut Naukowy 1989 Tadeusz Grabowski Inwestycje zbrojeniowe w gospodarce Polski miedzywojennej Warszawa Wydawn Ministerstwa Obrony Narodowej 1963 S 143 pol M Malska Yu Zanko Ukrayinsko polske ekonomichne spivrobitnictvo torgivlya turizm investiciyi Visnik lvivskogo universitetu Seriya mizhnarodni vidnosini Vipusk 30 S 286 ISSN 2078 4333 M Radwan 1963 Rudy kuznice i huty zelaza w Polsce a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Tehniko ekonomicheskaya effektivnost kompleksnogo osvoeniya mestorozhdenij Moskva Akademiya nauk SSSR In t problem kompleksnogo osvoeniya nedr 1987 S 207 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pokuj Ce nezavershena stattya pro pidpriyemstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ