Показник поглинання

Коефіціє́нт поглина́ння — кількісна характеристика зменшення інтенсивності випромінювання при проходженні через середовище. Коефіцієнт поглинання може характеризувати згасання випромінювання будь-якої природи, наприклад, світла чи звуку. Прийняте позначення — α.

Коефіцієнт поглинання не вимірюють безпосередньо, а розраховують, порівнюючи інтенсивності випромінювання, що падає на поверхню зразка, відбивається від неї, й проходить через зразок.

Математичне формулювання

При розпосюдженні світла в середовищі, енергія поглинута в тонкому шарі, пропорційна інтенсивності випромінювання I, яка падає на цей шар, і товщині шару dx. Таким чином інтенсивність при проходженні випромінювання крізь шар зменшується на величину

${\displaystyle dI=-\alpha Idx}$,

Розв'язок даного рівняння записується у вигляді

${\displaystyle I(x)=I_{0}e^{-\alpha x}}$,

де ${\displaystyle I(x)}$ — інтенсивність випромінювання на глибині ${\displaystyle x}$, а ${\displaystyle I_{0}}$ — інтенсивність випромінювання на поверхні. Така залежність випромінювання від товщини шару, через який воно пройшло називається законом Бугера-Ламберта-Бера.

Визначений так коефіцієнт поглинання вимірюється в обернених сантиметрах.

Коефіцієнт поглинання залежить від частоти. Особливо сильне поглинання на частотах, які відповідають характерним частотам процесів, що відбуваються в середовищі.

Фізичний зміст коефіцієнта поглинання

Коефіцієнт поглинання α — це величина, обернена до товщини шару, пройшовши крізь який інтенсивність випромінювання зменшиться в «е» разів.

Поглинання світла різними поверхнями

Чорні матові поверхні поглинають майже все випромінювання, тоді як білі майже нічого не поглинають. Наприклад, коефіцієнт поглинання чистого скла — 2—4 %, білого матового пластику — 10—20 %.

Див. також

• Альбедо
• Оптична густина
• Стала Стефана-Больцмана
• Показник заломлення
• Коефіцієнт поглинання (оптика)