Повчинська сільська рада

Повчинська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Ярунському (Пищівському) і Новоград-Волинському районах Волинської округи, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Повчине.

Повчинська сільська рада
Основні дані
Країна	СРСР— УРСР  Україна
Область	Волинська округа Київська область Житомирська область
Район	Ярунський район Новоград-Волинський район
Адм. центр	с. Повчине
Утворена	1923 року
Ліквідована	2017 року
Код КОАТУУ	1824084800
Облікова картка	Повчинська сільська рада
Склад
Кількість членів	12
Голова ради	Печорін Ігор Анатолійович
Територія та населення
Площа	33,348 км²
Населення	1079
Густота	32,36 осіб/км²
Населені пункти	2
Контактні дані
Адреса	с. Повчине, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11730

Населені пункти

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

• с. Повчине
• с. Калинівка

Населення

Станом на 1923 рік кількість населення сільської ради становила 2 235 осіб, кількість дворів — 468.

Кількість населення сільської ради станом на 1924 рік становила 2 300 осіб.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 072 особи.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 1 079 осіб.

Склад ради

Рада складалася з 12 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради

ПІБ	Основні відомості	Дата обрання	Дата звільнення
Печорін Ігор Анатолійович	Сільський голова, 1970 року народження, освіта, член народної партії	26.03.2006	31.10.2010
Печорін Ігор Анатолійович	Сільський голова, 1970 року народження, освіта вища, член Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина»	31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела

Історія

створена 1923 року в складі сіл Мужиловичі, Повчине, Шитня, хуторів Кобиллє, (Кобиляче) та колонії Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 27 жовтня 1926 року в с. Шитня утворено окрему польську національну сільську раду. Станом на 1929 рік у підпорядкуванні значився х. . У 1939 році с. Кобиллє передане до складу Рівненської області. На 1 жовтня 1941 року хутори Кобиляче, Червона Корчма та кол. Олексіївка не перебували на обліку населених пунктів.

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Ярунського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Мужиловичі (згодом — Калинівка) та Повчине.

5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», підпорядковано села Кіровка (згодом — Партизанське), Суховоля та хутори Байрацький, Берестянка, і ліквідованої Суховільської сільської ради Новоград-Волинського району. 29 вересня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому «Про вилучення з обліку деяких населених пунктів в районах області», хутори Байрацький, Берестянка та Підсочний виключені з обліку населених пунктів.

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Новоград-Волинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Калинівка, Партизанське, Повчине та Суховоля.

4 березня 1993 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій окремих районів», села Партизанське та Суховоля увійшли до складу відновленої Суховільської сільської ради Новоград-Волинського району.

Ліквідована у 2017 році через об'єднання до складу Піщівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області.

Входила до складу Ярунського (Піщівського, 7 .03.1923 р.) та Новоград-Волинського (4.06.1958 р.) районів.

Примітки

1. Дідух, В., Нікітюк, В., Якубовська,Т. Історія містечка Ярунь та його околиць до середини ХХ ст. — Тернопіль, 2016 — 172 с. с. 99. Процитовано 22 квітня 2021.
2. (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 25 грудня 2023.
3. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 25 грудня 2023.
4. rada.gov.ua
5. Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 103, 131, 309, 389, 490, 561, 573, 600. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 грудня 2023.
6. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 191. Процитовано 25 грудня 2023.
7. Шелягин А. (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 144. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 25 грудня 2023.
8. Картка ради на сайті Верховної Ради України