Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повстання на Чеджу (кор. 제주4·3사건) — це збройне народне повстання на острові Чеджу в Південній Кореї, що почалося 3 квітня 1948 року і тривало до травня 1949 року (невеликі сутички продовжувалися аж до 1953 року). Жителі Чеджу, які виступали проти поділу Кореї на північну й південну частини, в 1947 році організували загальний упин проти виборів, що були заплановані [en] на території, яка контролювалася [en]. Напавши на поліцію у квітні 1948 року, [en] та її прихильники почали повстання. Для придушення повстання були мобілізовані члени [en], які були дислоковані на о-ів Чеджу. Починаючи з серпня 1948 року за наказом президента [en] Лі Синмана, в придушені повстання брала участь армія Республіки Корея, а в листопаді було оголошено воєнний стан. У березні 1949 року армія почала бойові дії проти повстанців у сільських районах Чеджу, які були придушені протягом двох місяців.
Придушення повстання на Чеджу було жорстоким: у боях і в каральних акціях загинуло від 14 до 30 тис. осіб (10% населення Чеджу), ще 40 тис. втекли до Японії. Військові злочини були скоєні обома сторонами, однак історики зазначають особливу жорстокість урядових військ. Насилля, застосоване щодо мирного населення армією уряду, викликало повстання в Йосу й Сунчхоні (провінція Чолла-Намдо). Деякі історики та науковці, в тому числі й військовий історик Аллан Р. Міллет, вважають повстання на Чеджу справжнім початком Корейської війни.
Повстання в Чеджу було замовчувалося в Південній Кореї протягом декількох десятиліть. У 2006 році, майже через 60 років після повстання на Чеджу, уряд Південної Кореї вибачився за свою роль у вбивствах і пообіцяв виплатити компенсацію постраждалим. У 2019 поліція й міністерство оборони Південної Кореї вперше вибачилися за масові вбивства.
Передісторія
Політична ситуація в Кореї
15 серпня 1945 року після капітуляції імператорської Японії закінчилася 35-річна японська окупація Кореї. Згодом Корея була розділена через 38-у паралель, при цьому територія на північ від лінії перебувала під контролем СРСР, а на південь від лінії — під контролем США. У вересні 1945 року генерал-лейтенант Джон Рід Годж заснував військову адміністрацію для управління південним регіоном, до якого входив острів Чеджу. У грудні 1945 року представники США зустрілися з представниками СРСР та Сполученого Королівства для встановлення спільного нагляду. Однак через відсутність згоди США для подальшого обговорення «корейське питання» передали в ООН.
14 листопада 1947 року Організація Об'єднаних Націй проголосувала за прийняття резолюції 112 Ради Безпеки, яка закликала до проведення виборів у Кореї під наглядом ООН. Радянський Союз відмовився виконувати рішення резолюції та надавати доступ комісії до північної частини країни. Явка на виборах на півдні країни склала 99,6%, із яких 86,3% виборців проголосували за кандидатів, які підтримувалися урядом. Комуністична Робітнича партія Кореї вирішила бойкотувати вибори, які були проведені на півдні. За оцінками окупаційного уряду США, приблизно 60 000 (20% від загального числа) жителів острова Чеджу були членами комуністичної партії. Після початку організованих дій проти комуністів на острові було заарештовано 2500 активістів, з яких троє були вбиті.
25 серпня 1948 Радянський Союз відповів на вибори на півдні своїми власними виборами на півночі.
Політична ситуація на острові Чеджу
Мешканці острова Чеджу були одними з найактивніших учасників корейського руху за незалежність проти японської окупації. Через відносну ізоляцію острова від материка ситуація на Чеджу після капітуляції Японії була спокійною, що контрастувало з незадоволенням громадян у південній частині материкової Кореї. Як і на материку, після капітуляції Японії на Чеджу почали формуватися Народні комітети й місцеві ради, які спрямовували перехід до незалежності Кореї. Коли американський військовий уряд прибув на Чеджу в кінці 1945 року, Народна рада Чеджу була єдиною владою на острові. Як доказ цієї відносної сталості військовий губернатор США у Військовій адміністрації США в Кореї (USAMGIK) Джон Годж заявив в жовтні 1947 року, що Чеджу є «справді громадським районом, який мирно контролюється Народним комітетом без особливого впливу Комінтерну».
До кінця 1946 року Народна рада Чеджу підпорядковувалась Південнокорейській робітничій партії (SKLP). Партія заохочувала Народну раду створювати військові й політичні комітети, а також масові організації. Розпуск військовою адміністрацією США в 1946 році тимчасової Корейської Народної Республіки й пов'язаних з нею Народних комітетів спровокував на материку Осіннє повстання 1946 року, яке не поширилося на Чеджу, оскільки військова адміністрація практично не втручалася в діяльність його народних комітетів, але це сприяло зростанню невдоволення на острові.
3 квітня 1948 року поліція обстріляла людей, які вийшли на демонстрацію в пам'ять боротьби корейців із японськими окупантами. Обурені люди напали на 12 поліційних ділянок. Цього дня почалося повстання.
Події, що передували повстанню
Виступи в Сам-Ілі
Мешканці Чеджу почали протестувати проти виборів за рік до їхнього проведення. [en] 1 березня 1947 роки провела мітинги, присвячені виборам і одночасно річниці Руху 1 березня, щоб не допустити розділ півострова.
Корейська поліція зробила попереджувальні постріли, щоб заспокоїти натовп, проте деякі з них потрапили в натовп. Хоча ці постріли заспокоїли демонстрантів, шість мирних жителів були вбиті, в тому числі шестирічна дитина.
Випадок у в'язниці Чонгмен
8 березня 1947 року приблизно тисяча демонстрантів зібралася біля тюрми Чонгмен, вимагаючи звільнення членів РППК, заарештованих військовою адміністрацією під час демонстрацій у Сам-Ілі. Коли демонстранти почали кидати каміння й почали штурмувати в'язницю, поліція застрелила п'ятьох осіб. У відповідь члени РППК та інші особи закликали військову адміністрацію вжити заходів проти поліціянтів, які стріляли в натовп. Замість цього з материка прилетіли ще 400 поліціянтів разом з членами правого напіввійськового угруповання, відомого як [en] .
Хоча поліція та воєнізовані групи використовували жорстку тактику, Північно-Західна молодіжна ліга діяла особливо безжальними методами.
Загальний упин у лютому 1948 року
Через наближення виборів 10 травня 1948 року лідери РППК посилили протидію участі UNTCOK у корейських справах, вважаючи, що вибори узаконять розділ Кореї через 38-у паралель. У грудні 1948 року Пак Хон Йон, лідер РППК, закликав членів партії південніше 38-ї паралелі виступити проти виборів будь-якими засобами й закликав почати загальний упин 7 лютого. На той момент на Чеджу знаходилося не менш як 60 тис. членів РППК і не менше 80 тис. жвавих прихильників. Крім участі в упині члени й прихильники РППК зробили кілька нападів на урядові об'єкти та боролися з поліцією. Зіткнення партизан із правими групами й поліцією тривали до березня 1948 року.
Повстання
3 квітня 1948 року
Хоча сутички відбувалися на острові Чеджу з початку 1947 року, проте саме 3 квітня 1948 року вважається днем початку повстання на Чеджу. Деякі джерела стверджують, що це сталося, коли військова поліція «обстріляла демонстрацію, яка вийшла на вулиці в пам'ять про боротьбу Кореї проти японського правління». Однак інші джерела не згадують про цей випадок і стверджують, що повстання було організовано [en]. Приблизно о 02:00 майже 500 партизан РППК разом із 3000 прихильниками партії напали на позиції Північно-Західної Молодіжної Ліги, а також на 11 з 24 поліційних ділянок на острові. У результаті чого було вбито 30 поліціянтів, у першу чергу тих, хто раніше співпрацював із японцями. Усього з обох сторін було вбито близько 100 осіб.
Спроби вирішення сутички
Генерал [en], командир військ Південної Кореї на острові, намагався покласти кінець повстанню шляхом мирних переговорів з повстанцями. Він кілька разів зустрічався з провідником повстанців Кімом Далсамом (членом комуністичної партії), але жодна зі сторін не змогла прийняти висунуті вимоги. Уряд вимагав від повстанців негайно скласти зброю. Повстанці ж вимагали роззброєння місцевої поліції, відставки всіх керівних чиновників на острові, заборони на острові воєнізованих молодіжних груп і з'єднання Корейського півострова.
Після невдалих мирних переговорів бойові дії тривали. Військовий уряд США перекинув ще один полк у Чеджу з Пусану та розгорнув поліційні роти, кожна з яких складалася з 1700 осіб, з південних провінцій материка задля придушення повстання .
Партизани відступили на свої бази в лісах і печерах навколо Халласану — згаслого вулкана й найвищої гори в Південній Кореї. 29 квітня корейський (не військовий) губернатор провінції Чеджу втік і приєднався до партизанів. Це змусило багатьох поліціянтів, розчарованих злочинами, які вони мусили здійснювати проти своїх співгромадян, зробити те ж саме. У відповідь військовий губернатор провінції США Вільям Ф. Дін наказав виключити прихильників РППК з лав поліції Кореї й троє сержантів були страчені.
Бої тривали до виборів 10 травня. Під час тижня виборів партизани «перерізали телефонні лінії, зруйнували мости й заблокували дороги купами каміння, щоб порушити зв'язок». Напередодні ввечері жіноча ліга ТПК провела кампанію з укриття жителів у контрольованому партизанами гірському районі, щоб їх не можна було силою вивести на голосування — тисячі людей погодилися на це. Багато співробітників виборчих комісій також відмовилися з'явитися. Ці дії, а також випадкові підпали, демонстрації, напад на три урядові об'єкти в день виборів зробили вибори марними. Явка в Чеджу була найнижчою у всій Південній Кореї, й два місця, відведені для провінції Чеджу в нових національних зборах, залишилися пустими.
Остерігаючись підвищення діяльності партизанів, після того як їм вдалося добитися на виборах того, чого вони хотіли, 11 травня генерал Дін вимагав блокаду острова від ВМС США, щоб прихильники не змогли дістатися з материка до Чеджу. ВМС вислали есмінець «Джон Р. Крейг» (DD-885) для посилення блокади.
Партизанська війна
Коли урядові війська вдерлися в прибережну смугу, повстанці пішли в гори, де створили свої табори. Сільськогосподарські угіддя між узбережжям і пагорбами стали головним полем бою. У 1948 році повстанська армія, що складалася з близько 4000 погано озброєних солдатів, виграла низку битв проти війська США. Навесні 1949 року на острів було відправлено чотири батальйони військ Південної Кореї. Об'єднані сили швидко здобули перемогу над повстанцями. 17 серпня 1949 року командування повстанських сил розпалося після вбивства їхнього голови – І Тук-ку. Під час повстання на острові було небагато американців. Капітан Джиммі Ліч був єдиним радником південнокорейських військ під час їхнього походу проти комуністів на острові.
Відразу після наступу Північної Кореї на південь півострова, з якого почалася Корейська війна, армія Південної Кореї провела «запобіжні ви́прави» проти підозрюваних повстанців в усій Південній Кореї. На Чеджу заарештовували тисячі людей. Підозрювані були розділені на чотири групи, які були позначені літерами A, B, C і D. 30 серпня 1950 року старший офіцер південнокорейського відділення поліції на Чеджу наказав стратити всіх людей в групах C і D шляхом розстрілу не пізніше, ніж до 6 вересня.
Примітки
Коментарі
- U.S. State Department analyst John Merrill originally reported that only one person was killed, a six-year-old child. However, this conflicts with the official G-2 Periodic Report given by the 6th Infantry Division, the division responsible for firing on the protesters. The G-2 report states that 6 civilians were killed.
Посилання
- Merrill, John (1980). Cheju-do Rebellion. The Journal of Korean Studies. 2: 139—197. doi:10.1353/jks.1980.0004.
- Deane, Hugh (1999). The Korean War 1945–1953. San Francisco: China Books and Periodicals Inc. с. 54—58. ISBN .
- Hideko takayama in tokyo (19 червня 2000). Ghosts Of Cheju. newsweek. Процитовано 30 березня 2009.
- Hideko takayama in tokyo (19 червня 2000). Ghosts Of Cheju. newsweek. Процитовано 30 березня 2009.
- Kim, Hun Joon (2014). The Massacre at Mt. Halla: Sixty Years of Truth Seeking in South Korea. Cornell University Press. с. 13–41. ISBN .
- Tucker, Spencer C. (6 вересня 2016). The Roots and Consequences of 20th-Century Warfare: Conflicts that Shaped the Modern World: Conflicts That Shaped the Modern World (англ.). ABC-CLIO. с. 320. ISBN .
- O, John Kie-Chiang (1999). Korean Politics: The Quest for Democratization and Economic Development. Cornell University Press.
- AFP (3 квітня 2019). South Korean police apologize and army expresses regret for 1948 Jeju massacres. The Japan Times. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
- United Nations Resolution 112: The Problem of the Independence of Korea. United Nations. Процитовано 29 березня 2009.
- Lanʹkov, A. N. (2002). From Stalin to Kim Il Sung: The formation of North Korea, 1945–1960. New Brunswick, New Jersey: Rutgers University Press. с. 46. ISBN .
- Cumings, Bruce (2001). The Question of American Responsibility for the Suppression of the Jejudo Uprising. У Hur, Sang Soo (ред.). For the Truth and Reparations: Jeju April 3rd of 1948 Massacre not Forgotten. BaekSan Publisher.
- The National Committee for the Investigation of the Truth about the Jeju April 3 Incident (15 грудня 2003). The Jeju April 3 Incident Investigation Report (PDF). Office of the Prime Minister, Republic of Korea. Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2015. Процитовано 17 серпня 2015.
{{}}: Недійсний|deadlink=dead() - Merrill, John (1980). Cheju-do Rebellion. The Journal of Korean Studies. 2: 139—197. doi:10.1353/jks.1980.0004.
- Kim, Hun Joon (2014). The Massacre at Mt. Halla: Sixty Years of Truth Seeking in South Korea. Cornell University Press. с. 13–41. ISBN .
- Merrill, John (1989). Korea: The Peninsular Origins of the War. University of Delaware Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Povstannya na Chedzhu kor 제주4 3사건 ce zbrojne narodne povstannya na ostrovi Chedzhu v Pivdennij Koreyi sho pochalosya 3 kvitnya 1948 roku i trivalo do travnya 1949 roku neveliki sutichki prodovzhuvalisya azh do 1953 roku Zhiteli Chedzhu yaki vistupali proti podilu Koreyi na pivnichnu j pivdennu chastini v 1947 roci organizuvali zagalnij upin proti viboriv sho buli zaplanovani timchasovoyu komisiyeyu OON en na teritoriyi yaka kontrolyuvalasya Vijskovim upravlinnyam SShA v Koreyi en Napavshi na policiyu u kvitni 1948 roku Robitnicha partiya Pivdennoyi Koreyi en ta yiyi prihilniki pochali povstannya Dlya pridushennya povstannya buli mobilizovani chleni Pivnichno zahidnoyi molodizhnoyi ligi en yaki buli dislokovani na o iv Chedzhu 1 166 167 2 Pochinayuchi z serpnya 1948 roku za nakazom prezidenta Pershoyi Respubliki en Li Sinmana v pridusheni povstannya brala uchast armiya Respubliki Koreya a v listopadi bulo ogolosheno voyennij stan U berezni 1949 roku armiya pochala bojovi diyi proti povstanciv u silskih rajonah Chedzhu yaki buli pridusheni protyagom dvoh misyaciv Roztashuvannya Chedzhu shodo Pivdennoyi Koreyi poznacheno rozhevim Pridushennya povstannya na Chedzhu bulo zhorstokim u boyah i v karalnih akciyah zaginulo vid 14 do 30 tis osib 10 naselennya Chedzhu she 40 tis vtekli do Yaponiyi 2 3 4 1 139 193 Vijskovi zlochini buli skoyeni oboma storonami odnak istoriki zaznachayut osoblivu zhorstokist uryadovih vijsk Nasillya zastosovane shodo mirnogo naselennya armiyeyu uryadu viklikalo povstannya v Josu j Sunchhoni provinciya Cholla Namdo 1 171 2 5 13 14 1 186 Deyaki istoriki ta naukovci v tomu chisli j vijskovij istorik Allan R Millet vvazhayut povstannya na Chedzhu spravzhnim pochatkom Korejskoyi vijni 6 Povstannya v Chedzhu bulo zamovchuvalosya v Pivdennij Koreyi protyagom dekilkoh desyatilit 5 41 U 2006 roci majzhe cherez 60 rokiv pislya povstannya na Chedzhu uryad Pivdennoyi Koreyi vibachivsya za svoyu rol u vbivstvah i poobicyav viplatiti kompensaciyu postrazhdalim 7 U 2019 policiya j ministerstvo oboroni Pivdennoyi Koreyi vpershe vibachilisya za masovi vbivstva 8 Zmist 1 Peredistoriya 1 1 Politichna situaciya v Koreyi 1 2 Politichna situaciya na ostrovi Chedzhu 2 Podiyi sho pereduvali povstannyu 2 1 Vistupi v Sam Ili 2 2 Vipadok u v yaznici Chongmen 2 3 Zagalnij upin u lyutomu 1948 roku 3 Povstannya 3 1 3 kvitnya 1948 roku 3 2 Sprobi virishennya sutichki 3 3 Partizanska vijna 4 Primitki 4 1 Komentari 4 2 PosilannyaPeredistoriyared Politichna situaciya v Koreyired 15 serpnya 1945 roku pislya kapitulyaciyi imperatorskoyi Yaponiyi zakinchilasya 35 richna yaponska okupaciya Koreyi Zgodom Koreya bula rozdilena cherez 38 u paralel pri comu teritoriya na pivnich vid liniyi perebuvala pid kontrolem SRSR a na pivden vid liniyi pid kontrolem SShA U veresni 1945 roku general lejtenant Dzhon Rid Godzh zasnuvav vijskovu administraciyu dlya upravlinnya pivdennim regionom do yakogo vhodiv ostriv Chedzhu U grudni 1945 roku predstavniki SShA zustrilisya z predstavnikami SRSR ta Spoluchenogo Korolivstva dlya vstanovlennya spilnogo naglyadu Odnak cherez vidsutnist zgodi SShA dlya podalshogo obgovorennya korejske pitannya peredali v OON 14 listopada 1947 roku Organizaciya Ob yednanih Nacij progolosuvala za prijnyattya rezolyuciyi 112 Radi Bezpeki yaka zaklikala do provedennya viboriv u Koreyi pid naglyadom OON 9 Radyanskij Soyuz vidmovivsya vikonuvati rishennya rezolyuciyi ta nadavati dostup komisiyi do pivnichnoyi chastini krayini Yavka na viborah na pivdni krayini sklala 99 6 iz yakih 86 3 viborciv progolosuvali za kandidativ yaki pidtrimuvalisya uryadom Komunistichna Robitnicha partiya Koreyi virishila bojkotuvati vibori yaki buli provedeni na pivdni Za ocinkami okupacijnogo uryadu SShA priblizno 60 000 20 vid zagalnogo chisla zhiteliv ostrova Chedzhu buli chlenami komunistichnoyi partiyi Pislya pochatku organizovanih dij proti komunistiv na ostrovi bulo zaareshtovano 2500 aktivistiv z yakih troye buli vbiti 25 serpnya 1948 Radyanskij Soyuz vidpoviv na vibori na pivdni svoyimi vlasnimi viborami na pivnochi 10 Politichna situaciya na ostrovi Chedzhured Meshkanci ostrova Chedzhu buli odnimi z najaktivnishih uchasnikiv korejskogo ruhu za nezalezhnist proti yaponskoyi okupaciyi Cherez vidnosnu izolyaciyu ostrova vid materika situaciya na Chedzhu pislya kapitulyaciyi Yaponiyi bula spokijnoyu sho kontrastuvalo z nezadovolennyam gromadyan u pivdennij chastini materikovoyi Koreyi Yak i na materiku pislya kapitulyaciyi Yaponiyi na Chedzhu pochali formuvatisya Narodni komiteti j miscevi radi yaki spryamovuvali perehid do nezalezhnosti Koreyi Koli amerikanskij vijskovij uryad pribuv na Chedzhu v kinci 1945 roku Narodna rada Chedzhu bula yedinoyu vladoyu na ostrovi Yak dokaz ciyeyi vidnosnoyi stalosti vijskovij gubernator SShA u Vijskovij administraciyi SShA v Koreyi USAMGIK Dzhon Godzh zayaviv v zhovtni 1947 roku sho Chedzhu ye spravdi gromadskim rajonom yakij mirno kontrolyuyetsya Narodnim komitetom bez osoblivogo vplivu Kominternu 11 Do kincya 1946 roku Narodna rada Chedzhu pidporyadkovuvalas Pivdennokorejskij robitnichij partiyi SKLP Partiya zaohochuvala Narodnu radu stvoryuvati vijskovi j politichni komiteti a takozh masovi organizaciyi Rozpusk vijskovoyu administraciyeyu SShA v 1946 roci timchasovoyi Korejskoyi Narodnoyi Respubliki j pov yazanih z neyu Narodnih komitetiv sprovokuvav na materiku Osinnye povstannya 1946 roku yake ne poshirilosya na Chedzhu oskilki vijskova administraciya praktichno ne vtruchalasya v diyalnist jogo narodnih komitetiv ale ce spriyalo zrostannyu nevdovolennya na ostrovi 11 17 18 3 kvitnya 1948 roku policiya obstrilyala lyudej yaki vijshli na demonstraciyu v pam yat borotbi korejciv iz yaponskimi okupantami Obureni lyudi napali na 12 policijnih dilyanok Cogo dnya pochalosya povstannya Podiyi sho pereduvali povstannyured Vistupi v Sam Ilired Meshkanci Chedzhu pochali protestuvati proti viboriv za rik do yihnogo provedennya RPPK en 1 bereznya 1947 roki provela mitingi prisvyacheni viboram i odnochasno richnici Ruhu 1 bereznya shob ne dopustiti rozdil pivostrova 1 153 5 28 Korejska policiya zrobila poperedzhuvalni postrili shob zaspokoyiti natovp prote deyaki z nih potrapili v natovp Hocha ci postrili zaspokoyili demonstrantiv shist mirnih zhiteliv buli vbiti v tomu chisli shestirichna ditina a 12 Vipadok u v yaznici Chongmenred 8 bereznya 1947 roku priblizno tisyacha demonstrantiv zibralasya bilya tyurmi Chongmen vimagayuchi zvilnennya chleniv RPPK zaareshtovanih vijskovoyu administraciyeyu pid chas demonstracij u Sam Ili Koli demonstranti pochali kidati kaminnya j pochali shturmuvati v yaznicyu policiya zastrelila p yatoh osib U vidpovid chleni RPPK ta inshi osobi zaklikali vijskovu administraciyu vzhiti zahodiv proti policiyantiv yaki strilyali v natovp Zamist cogo z materika priletili she 400 policiyantiv razom z chlenami pravogo napivvijskovogo ugrupovannya vidomogo yak Pivnichno zahidna molodizhna liga en 1 154 Hocha policiya ta voyenizovani grupi vikoristovuvali zhorstku taktiku Pivnichno Zahidna molodizhna liga diyala osoblivo bezzhalnimi metodami 13 99 1 155 2 58 14 Zagalnij upin u lyutomu 1948 rokured Cherez nablizhennya viboriv 10 travnya 1948 roku lideri RPPK posilili protidiyu uchasti UNTCOK u korejskih spravah vvazhayuchi sho vibori uzakonyat rozdil Koreyi cherez 38 u paralel U grudni 1948 roku Pak Hon Jon lider RPPK zaklikav chleniv partiyi pivdennishe 38 yi paraleli vistupiti proti viboriv bud yakimi zasobami j zaklikav pochati zagalnij upin 7 lyutogo Na toj moment na Chedzhu znahodilosya ne mensh yak 60 tis chleniv RPPK i ne menshe 80 tis zhvavih prihilnikiv 1 Krim uchasti v upini chleni j prihilniki RPPK zrobili kilka napadiv na uryadovi ob yekti ta borolisya z policiyeyu Zitknennya partizan iz pravimi grupami j policiyeyu trivali do bereznya 1948 roku 1 164 Povstannyared 3 kvitnya 1948 rokured Hocha sutichki vidbuvalisya na ostrovi Chedzhu z pochatku 1947 roku prote same 3 kvitnya 1948 roku vvazhayetsya dnem pochatku povstannya na Chedzhu Deyaki dzherela stverdzhuyut sho ce stalosya koli vijskova policiya obstrilyala demonstraciyu yaka vijshla na vulici v pam yat pro borotbu Koreyi proti yaponskogo pravlinnya 13 99 Odnak inshi dzherela ne zgaduyut pro cej vipadok i stverdzhuyut sho povstannya bulo organizovano Robitnichoyu partiyeyu Pivdennoyi Koreyi en 1 166 5 30 Priblizno o 02 00 majzhe 500 partizan RPPK razom iz 3000 prihilnikami partiyi napali na poziciyi Pivnichno Zahidnoyi Molodizhnoyi Ligi a takozh na 11 z 24 policijnih dilyanok na ostrovi U rezultati chogo bulo vbito 30 policiyantiv u pershu chergu tih hto ranishe spivpracyuvav iz yaponcyami 1 167 2 55 Usogo z oboh storin bulo vbito blizko 100 osib Sprobi virishennya sutichkired General Kim Ik Rel en komandir vijsk Pivdennoyi Koreyi na ostrovi namagavsya poklasti kinec povstannyu shlyahom mirnih peregovoriv z povstancyami Vin kilka raziv zustrichavsya z providnikom povstanciv Kimom Dalsamom chlenom komunistichnoyi partiyi ale zhodna zi storin ne zmogla prijnyati visunuti vimogi Uryad vimagav vid povstanciv negajno sklasti zbroyu Povstanci zh vimagali rozzbroyennya miscevoyi policiyi vidstavki vsih kerivnih chinovnikiv na ostrovi zaboroni na ostrovi voyenizovanih molodizhnih grup i z yednannya Korejskogo pivostrova 1 174 2 Pislya nevdalih mirnih peregovoriv bojovi diyi trivali Vijskovij uryad SShA perekinuv she odin polk u Chedzhu z Pusanu ta rozgornuv policijni roti kozhna z yakih skladalasya z 1700 osib z pivdennih provincij materika zadlya pridushennya povstannya 1 168 Partizani vidstupili na svoyi bazi v lisah i pecherah navkolo Hallasanu zgaslogo vulkana j najvishoyi gori v Pivdennij Koreyi 29 kvitnya korejskij ne vijskovij gubernator provinciyi Chedzhu vtik i priyednavsya do partizaniv Ce zmusilo bagatoh policiyantiv rozcharovanih zlochinami yaki voni musili zdijsnyuvati proti svoyih spivgromadyan zrobiti te zh same U vidpovid vijskovij gubernator provinciyi SShA Vilyam F Din nakazav viklyuchiti prihilnikiv RPPK z lav policiyi Koreyi j troye serzhantiv buli stracheni 15 68 Boyi trivali do viboriv 10 travnya Pid chas tizhnya viboriv partizani pererizali telefonni liniyi zrujnuvali mosti j zablokuvali dorogi kupami kaminnya shob porushiti zv yazok Naperedodni vvecheri zhinocha liga TPK provela kampaniyu z ukrittya zhiteliv u kontrolovanomu partizanami girskomu rajoni shob yih ne mozhna bulo siloyu vivesti na golosuvannya tisyachi lyudej pogodilisya na ce Bagato spivrobitnikiv viborchih komisij takozh vidmovilisya z yavitisya Ci diyi a takozh vipadkovi pidpali demonstraciyi napad na tri uryadovi ob yekti v den viboriv zrobili vibori marnimi Yavka v Chedzhu bula najnizhchoyu u vsij Pivdennij Koreyi j dva miscya vidvedeni dlya provinciyi Chedzhu v novih nacionalnih zborah zalishilisya pustimi 1 171 5 31 Osterigayuchis pidvishennya diyalnosti partizaniv pislya togo yak yim vdalosya dobitisya na viborah togo chogo voni hotili 11 travnya general Din vimagav blokadu ostrova vid VMS SShA shob prihilniki ne zmogli distatisya z materika do Chedzhu VMS vislali esminec Dzhon R Krejg DD 885 dlya posilennya blokadi 1 172 Partizanska vijnared Koli uryadovi vijska vderlisya v priberezhnu smugu povstanci pishli v gori de stvorili svoyi tabori Silskogospodarski ugiddya mizh uzberezhzhyam i pagorbami stali golovnim polem boyu U 1948 roci povstanska armiya sho skladalasya z blizko 4000 pogano ozbroyenih soldativ vigrala nizku bitv proti vijska SShA Navesni 1949 roku na ostriv bulo vidpravleno chotiri bataljoni vijsk Pivdennoyi Koreyi Ob yednani sili shvidko zdobuli peremogu nad povstancyami 17 serpnya 1949 roku komanduvannya povstanskih sil rozpalosya pislya vbivstva yihnogo golovi I Tuk ku Pid chas povstannya na ostrovi bulo nebagato amerikanciv Kapitan Dzhimmi Lich buv yedinim radnikom pivdennokorejskih vijsk pid chas yihnogo pohodu proti komunistiv na ostrovi Vidrazu pislya nastupu Pivnichnoyi Koreyi na pivden pivostrova z yakogo pochalasya Korejska vijna armiya Pivdennoyi Koreyi provela zapobizhni vi pravi proti pidozryuvanih povstanciv v usij Pivdennij Koreyi Na Chedzhu zaareshtovuvali tisyachi lyudej Pidozryuvani buli rozdileni na chotiri grupi yaki buli poznacheni literami A B C i D 30 serpnya 1950 roku starshij oficer pivdennokorejskogo viddilennya policiyi na Chedzhu nakazav stratiti vsih lyudej v grupah C i D shlyahom rozstrilu ne piznishe nizh do 6 veresnya Primitkired Komentarired U S State Department analyst John Merrill originally reported that only one person was killed a six year old child However this conflicts with the official G 2 Periodic Report given by the 6th Infantry Division the division responsible for firing on the protesters The G 2 report states that 6 civilians were killed Posilannyared a b v g d e zh i k l m n p r s Merrill John 1980 Cheju do Rebellion The Journal of Korean Studies 2 139 197 doi 10 1353 jks 1980 0004 a b v g d e Deane Hugh 1999 The Korean War 1945 1953 San Francisco China Books and Periodicals Inc s 54 58 ISBN 0 8351 2644 7 Hideko takayama in tokyo 19 chervnya 2000 Ghosts Of Cheju newsweek Procitovano 30 bereznya 2009 Hideko takayama in tokyo 19 chervnya 2000 Ghosts Of Cheju newsweek Procitovano 30 bereznya 2009 a b v g d Kim Hun Joon 2014 The Massacre at Mt Halla Sixty Years of Truth Seeking in South Korea Cornell University Press s 13 41 ISBN 9780801452390 Tucker Spencer C 6 veresnya 2016 The Roots and Consequences of 20th Century Warfare Conflicts that Shaped the Modern World Conflicts That Shaped the Modern World angl ABC CLIO s 320 ISBN 9781610698023 O John Kie Chiang 1999 Korean Politics The Quest for Democratization and Economic Development Cornell University Press AFP 3 kvitnya 2019 South Korean police apologize and army expresses regret for 1948 Jeju massacres The Japan Times Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 20 travnya 2019 United Nations Resolution 112 The Problem of the Independence of Korea United Nations Procitovano 29 bereznya 2009 Lanʹkov A N 2002 From Stalin to Kim Il Sung The formation of North Korea 1945 1960 New Brunswick New Jersey Rutgers University Press s 46 ISBN 0813531179 a b Cumings Bruce 2001 The Question of American Responsibility for the Suppression of the Jejudo Uprising U Hur Sang Soo red For the Truth and Reparations Jeju April 3rd of 1948 Massacre not Forgotten BaekSan Publisher The National Committee for the Investigation of the Truth about the Jeju April 3 Incident 15 grudnya 2003 The Jeju April 3 Incident Investigation Report PDF Office of the Prime Minister Republic of Korea Arhiv originalu PDF za 21 veresnya 2015 Procitovano 17 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadlink dead dovidka a b Merrill John 1980 Cheju do Rebellion The Journal of Korean Studies 2 139 197 doi 10 1353 jks 1980 0004 Kim Hun Joon 2014 The Massacre at Mt Halla Sixty Years of Truth Seeking in South Korea Cornell University Press s 13 41 ISBN 9780801452390 Merrill John 1989 Korea The Peninsular Origins of the War University of Delaware Press ISBN 0 87413 300 9 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Povstannya na Chedzhu