Повстання в Каутокейно — бунт саамів в норвезькому місті Каутокейно у 1852 році. Причиною послужило незадоволення групи осіб продажем алкоголю норвежцями місцевому населенню. Проте воно не отримало підтримки та бунтівників заарештували самі ж саами. Це єдиний задокументований факт зіткнення між саамами та норвежцями, що призвів до людських жертв.
Передумови
В середині XIX століття серед саамів набуло поширення лестадіанство, рух заснований шведським проповідником Ларсом Леві Лестадіусом що вимагав духовно чистого способу життя і утримання від вживання від алкоголю. Рух став більш войовничим, коли його послідовники, лестадіанці, виявили, що державну монополію на спиртне підтримує церква Норвегії. Алкоголізм набув широкого поширення серед корінних народів Півночі. У той час він був дуже руйнівним явищем для саамів і їх культури. Лестадіанці були проти продажу і вживання спиртних напоїв.
Лестадіанці сформували свої власні релігійні громади, незалежні від державної церкви. Їх збори проходили, судячи з документальними свідченнями, вкрай емоційно. Проповідники акцентували увагу на почуття віруючих. Авторитет окремих проповідників був вище, ніж у представників державної церкви; останні звинувачували лестандіанців в саботаванні богослужінь. Проповідь поза державної церкви - і юридично, і духовно - була незаконною в той час. Таким чином, саами знаходилися в конфлікті не тільки з місцевим священиком і торговцем, а й з норвезьким законодавством.
В цей період саами були значно бідніше, ніж норвезькі поселенці, якщо вимірювати багатство в оленях або іншій худобі. Фактично вони займали нижчий щабель соціальної ієрархії, ніж норвежці. Особливу ненависть у саамів викликав місцевий торговець алкоголем. Його звинувачували в постійному обмані і в експлуатації клієнтів-саамів, багато з яких були схильні до алкоголізму.
6-7 липня 1851 року група саамів намагалась зірвати проповідь священника Андреаса Квайля. Священник звернувся до суду, але жоден з саамів не прибув на допит. Для вирішення ситуації в Каутокейно був направлений священник Нілс Стокфлет, що володів саамською мовою. Після того,я к він відмовився перейти в лестідіанство саами почали ставитись до нього вороже, відбулось декілька сутичок і він покинув місто.
У лютому декілька саамів були засуджені до 20 та 15-денного ув'язнення, серед них був Аслак Хетта, котрий називав себе втіленням Ісуса Христа.
Бунт
Повернувшись додому після ув'язнення саами почали підбурювати своїх родичів та знайомих до повноцінного постання. Їх підтримало близько 35 осіб. Потім до них стали приєднуватись добровольці з інших кочових саамських громад.
7 листопада 1852 року Аслак Хетта очолив загін ,що складався з 35 дорослих та 22 дітей і рушив в Каутокейно. Повстанці вбили місцевого торговця алкоголем і місцевого чиновника, побили їх слуг і сільського священика та спалили будинок купця. Очільники повстання були пізніше захоплені іншими саамами, що мали ферму поблизу, які вбили двох з них під час захоплення.
Наслідки
Лідери повстання Аслак Хети і Монса Сомбі були страчені, ще троє отримали смертний вирок, який згодом був замінений на довічне ув'язнення. Інші учасники засуджені до різних термінів ув'язнення, чоловіки утримувались в фортеці Акерсхус в Осло, жінки, були ув'язненні в Тронхеймі. Загалом 11 осіб були засуджені до пожиттєвого ув'язнення, ще троє до двацятирічного (всі вони були амністовані у 1860 роках), ще ряд учасників був засуджений до ув'язнення від кількох днів до шести років.
Багато з повстанців загинули протягом декількох років в ув'язненні. Серед тих, що вижили був Ларс Гетта, якому було 18 років на момент ув'язнення. Йому дали час і кошти в тюрмі, щоб здійснити перший переклад Біблії саамською мовою.
Повстання не було прямою відповіддю на насильницьку асиміляцію в рамках політики норвегізаціі, яка пізніше стала офіційною політикою уряду, але вплинуло на вибір, зроблений новоствореною норвезькою державою, коли ця політика була реалізована. Норвегія в той час вже робила досить зусиль, щоб асимілювати саамів, в той час як самі норвежці в той час все ще намагалися представити свою ідентичність окремо від датчан і шведів.
Норвегізація значно посилилася після розірвання унії між Норвегією і Швецією в 1905 році. Вона тривала до суперечок в Альті на початку 1980-х років і не була повністю знята з порядку денного до літа 2001 року.
В мистецтві
Подіям 1852 року присвячений норвезький художній фільм «Повстання в Каутокейно» 2008 року. Також вони складають частину сюжетної лінії роману [en] «Пасторша» та опери фінського композитора Армаса Лауніса «Аслак Гетта».
Примітки
- Zorgdrager, Nellejet (1997) (på bokmål), De rettferdiges strid, Kautokeino 1852: samisk motstand mot norsk kolonialisme, Samiske samlinger, 0581-4480 ; 18, Nesbru: Vett & Viten i samarbeid med Norsk Folkmuseum, 7296303, p. 238
- Zorgdrager, Nellejet (1997) (på bokmål), De rettferdiges strid, Kautokeino 1852: samisk motstand mot norsk kolonialisme, Samiske samlinger, 0581-4480 ; 18, Nesbru: Vett & Viten i samarbeid med Norsk Folkmuseum, 7296303, p. 242-244
- Zorgdrager 1997 , pp. 298-299
- Zorgdrager 1997 , pp. 310-311
- The Kautokeino Rebellion 1852 (The University of Texas at Austin)
- Kulturkompasset.com [ 2011-07-13 у Wayback Machine.]
- Chronology/Events: Kautokeino Rebellion (Nordic Film History)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya v Kautokejno bunt saamiv v norvezkomu misti Kautokejno u 1852 roci Prichinoyu posluzhilo nezadovolennya grupi osib prodazhem alkogolyu norvezhcyami miscevomu naselennyu Prote vono ne otrimalo pidtrimki ta buntivnikiv zaareshtuvali sami zh saami Ce yedinij zadokumentovanij fakt zitknennya mizh saamami ta norvezhcyami sho prizviv do lyudskih zhertv Panorama Kautokejno Gravyura 1800 rokuPeredumoviV seredini XIX stolittya sered saamiv nabulo poshirennya lestadianstvo ruh zasnovanij shvedskim propovidnikom Larsom Levi Lestadiusom sho vimagav duhovno chistogo sposobu zhittya i utrimannya vid vzhivannya vid alkogolyu Ruh stav bilsh vojovnichim koli jogo poslidovniki lestadianci viyavili sho derzhavnu monopoliyu na spirtne pidtrimuye cerkva Norvegiyi Alkogolizm nabuv shirokogo poshirennya sered korinnih narodiv Pivnochi U toj chas vin buv duzhe rujnivnim yavishem dlya saamiv i yih kulturi Lestadianci buli proti prodazhu i vzhivannya spirtnih napoyiv Lestadianci sformuvali svoyi vlasni religijni gromadi nezalezhni vid derzhavnoyi cerkvi Yih zbori prohodili sudyachi z dokumentalnimi svidchennyami vkraj emocijno Propovidniki akcentuvali uvagu na pochuttya viruyuchih Avtoritet okremih propovidnikiv buv vishe nizh u predstavnikiv derzhavnoyi cerkvi ostanni zvinuvachuvali lestandianciv v sabotavanni bogosluzhin Propovid poza derzhavnoyi cerkvi i yuridichno i duhovno bula nezakonnoyu v toj chas Takim chinom saami znahodilisya v konflikti ne tilki z miscevim svyashenikom i torgovcem a j z norvezkim zakonodavstvom V cej period saami buli znachno bidnishe nizh norvezki poselenci yaksho vimiryuvati bagatstvo v olenyah abo inshij hudobi Faktichno voni zajmali nizhchij shabel socialnoyi iyerarhiyi nizh norvezhci Osoblivu nenavist u saamiv viklikav miscevij torgovec alkogolem Jogo zvinuvachuvali v postijnomu obmani i v ekspluataciyi kliyentiv saamiv bagato z yakih buli shilni do alkogolizmu Cerkva Kautokejno 1882 rik 6 7 lipnya 1851 roku grupa saamiv namagalas zirvati propovid svyashennika Andreasa Kvajlya Svyashennik zvernuvsya do sudu ale zhoden z saamiv ne pribuv na dopit Dlya virishennya situaciyi v Kautokejno buv napravlenij svyashennik Nils Stokflet sho volodiv saamskoyu movoyu Pislya togo ya k vin vidmovivsya perejti v lestidianstvo saami pochali stavitis do nogo vorozhe vidbulos dekilka sutichok i vin pokinuv misto U lyutomu dekilka saamiv buli zasudzheni do 20 ta 15 dennogo uv yaznennya sered nih buv Aslak Hetta kotrij nazivav sebe vtilennyam Isusa Hrista BuntPovernuvshis dodomu pislya uv yaznennya saami pochali pidburyuvati svoyih rodichiv ta znajomih do povnocinnogo postannya Yih pidtrimalo blizko 35 osib Potim do nih stali priyednuvatis dobrovolci z inshih kochovih saamskih gromad 7 listopada 1852 roku Aslak Hetta ocholiv zagin sho skladavsya z 35 doroslih ta 22 ditej i rushiv v Kautokejno Povstanci vbili miscevogo torgovcya alkogolem i miscevogo chinovnika pobili yih slug i silskogo svyashenika ta spalili budinok kupcya Ochilniki povstannya buli piznishe zahopleni inshimi saamami sho mali fermu poblizu yaki vbili dvoh z nih pid chas zahoplennya NaslidkiLideri povstannya Aslak Heti i Monsa Sombi buli stracheni she troye otrimali smertnij virok yakij zgodom buv zaminenij na dovichne uv yaznennya Inshi uchasniki zasudzheni do riznih terminiv uv yaznennya choloviki utrimuvalis v forteci Akershus v Oslo zhinki buli uv yaznenni v Tronhejmi Zagalom 11 osib buli zasudzheni do pozhittyevogo uv yaznennya she troye do dvacyatirichnogo vsi voni buli amnistovani u 1860 rokah she ryad uchasnikiv buv zasudzhenij do uv yaznennya vid kilkoh dniv do shesti rokiv Lars Getta Bagato z povstanciv zaginuli protyagom dekilkoh rokiv v uv yaznenni Sered tih sho vizhili buv Lars Getta yakomu bulo 18 rokiv na moment uv yaznennya Jomu dali chas i koshti v tyurmi shob zdijsniti pershij pereklad Bibliyi saamskoyu movoyu Povstannya ne bulo pryamoyu vidpoviddyu na nasilnicku asimilyaciyu v ramkah politiki norvegizacii yaka piznishe stala oficijnoyu politikoyu uryadu ale vplinulo na vibir zroblenij novostvorenoyu norvezkoyu derzhavoyu koli cya politika bula realizovana Norvegiya v toj chas vzhe robila dosit zusil shob asimilyuvati saamiv v toj chas yak sami norvezhci v toj chas vse she namagalisya predstaviti svoyu identichnist okremo vid datchan i shvediv Norvegizaciya znachno posililasya pislya rozirvannya uniyi mizh Norvegiyeyu i Shveciyeyu v 1905 roci Vona trivala do superechok v Alti na pochatku 1980 h rokiv i ne bula povnistyu znyata z poryadku dennogo do lita 2001 roku V mistectviPodiyam 1852 roku prisvyachenij norvezkij hudozhnij film Povstannya v Kautokejno 2008 roku Takozh voni skladayut chastinu syuzhetnoyi liniyi romanu en Pastorsha ta operi finskogo kompozitora Armasa Launisa Aslak Getta PrimitkiZorgdrager Nellejet 1997 pa bokmal De rettferdiges strid Kautokeino 1852 samisk motstand mot norsk kolonialisme Samiske samlinger 0581 4480 18 Nesbru Vett amp Viten i samarbeid med Norsk Folkmuseum 7296303 p 238 ISBN 82 412 0300 4 Zorgdrager Nellejet 1997 pa bokmal De rettferdiges strid Kautokeino 1852 samisk motstand mot norsk kolonialisme Samiske samlinger 0581 4480 18 Nesbru Vett amp Viten i samarbeid med Norsk Folkmuseum 7296303 p 242 244 ISBN 82 412 0300 4 Zorgdrager 1997 pp 298 299 Zorgdrager 1997 pp 310 311 The Kautokeino Rebellion 1852 The University of Texas at Austin Kulturkompasset com 2011 07 13 u Wayback Machine Chronology Events Kautokeino Rebellion Nordic Film History