Поверхня потенціальної енергії теоретична модель яка часто використовується у квантовій механиці у рамках наближення Бор

Поверхня потенціальної енергії — теоретична модель, яка часто використовується у квантовій механиці у рамках наближення Борна-Оппенгеймера для моделювання простих хімічних перетворень (реакцій). Зміна енергії в результаті перетворення зображається у вигляді поверхні у багатовимірному просторі. При цьому один вимір використовується для власне відображення потенціальної енергії, а решта вимірів — для опису змін координат частинок, що реагують між собою. Найбільш ймовірний механізм реакції здійснюється як пересування по найнижчому шляху на поверхні потенціальної енергії.

Поверхня потенціальної енергії для молекули води. Показано мінімум енергії, відповідної оптимізованій молекулярній структурі для довжини O-H зв'язків 0.0958nm і кута у елементі зв'язку H-O-H 104,5 °

Джерела

Spektrum der Wissenschaft: Potentialhyperfläche im Lexikon der Physik. Abgerufen am 12. Juli 2014.

Це незавершена стаття з квантової хімії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.