Плямистошиїй свіфт Свіфт рудошиїй Streptoprocne rutila Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Плямистошиїй свіфт

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Серпокрильцеві (Apodidae)
Підродина:	Свіфтні (Cypseloidinae)
Рід:	*Плямистошиїй свіфт (Streptoprocne)* , 1906

Види

Синоніми

Chaeturellus Mathews, 1918
Semicollum Brooke, 1970

Посилання

Вікісховище:	Chaetura
Віківиди:	Chaetura
ITIS:	178022
NCBI:	46504
Fossilworks:	372013

Плямистошиїй свіфт (Streptoprocne) — рід серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Представники цього роду мешкають в Мексиці, Центральній і Південній Америці та на Карибах.

Види

Виділяють п'ять видів:

Свіфт венесуельський (Streptoprocne phelpsi)
Свіфт рудошиїй (Streptoprocne rutila)
Свіфт болівійський (Streptoprocne zonaris)
Свіфт бразильський (Streptoprocne biscutata)
Свіфт мексиканський (Streptoprocne semicollaris)

Етимологія

Наукова назва роду Streptoprocne походить від сполучення слова дав.-гр. στρεπτος — ошийник та імені Прокни — персонажа давньогрецької міології, яка була перетворена в ластівку.

Примітки

H.Ch. Oberholser. The status of the generic name Hemiprogne Nitzsch. „Proceedings of the Biological Society of Washington”. 19, s. 69, 1906.
G.M. Mathews: The Birds of Australia. Cz. 7. London: H.F. & G. Witherby, 1918–1919, s. 267.
R.K. Brooke. Taxonomic and evolutionary notes on the subfamilies, tribes, genera and subgenera of the swifts (Aves: Apodidae). „Durban Museum Novitates”. 9 (2), s. 16, 1970.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
P. Chantler: Family Apodidae (Swifts). W: J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 5: Barn-owls to Hummingbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 1999, ss. 419, 422. .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 листопада 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 367. ISBN .

Джерела

Phil Chantler, Gerald Driessens: Swifts – A Guide to the Swifts and Tree Swifts of the World. Pica Press, Mountfield 2000,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Oberholser-1] H.Ch. Oberholser. The status of the generic name Hemiprogne Nitzsch. „Proceedings of the Biological Society of Washington”. 19, s. 69, 1906.

[Mathews-2] G.M. Mathews: The Birds of Australia. Cz. 7. London: H.F. & G. Witherby, 1918–1919, s. 267.

[Brooke-3] R.K. Brooke. Taxonomic and evolutionary notes on the subfamilies, tribes, genera and subgenera of the swifts (Aves: Apodidae). „Durban Museum Novitates”. 9 (2), s. 16, 1970.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[hbw5-5] P. Chantler: Family Apodidae (Swifts). W: J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 5: Barn-owls to Hummingbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 1999, ss. 419, 422. .

[ioc-6] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 листопада 2022.

[7] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 367. ISBN .