План Геддеса — перший генплан міста Тель-Авів (Ізраїль), розроблений у 1925—1929 роках шотландським містобудівником сером Патріком Геддесом, за яким були побудовані нинішні центр і «стара північ» міста. Він був схвалений і почав виконуватися у 1932 році. Цей план створив фізичну базу для розвитку міста, а також для його розширення на схід в 1940-і і 1950-і роки.
З природних причин план Геддеса передбачав розвиток міста на північ (на південь від Тель-Авіва розташовувалося арабське місто Яффа): від залізниці Яффа—Єрусалим до річки Яркон. Східною межею плану стала вулиця Ібн Габіроля, західною — Середземне море. Поздовжні вулиці (з півночі на південь) призначалися для торгівлі, а поперечні бульвари і вулиці в спекотні дні обдувались морським бризом. План також передбачав велику кількість громадських парків, вплетених в текстуру міста.
Сер Патрік Геддес служив містобудівником у багатьох британських колоніях, його план був частиною зусиль британської влади щодо розвитку підмандатної Палестини. Тель-Авів став одним з небагатьох міст, де у Геддеса вийшло реалізувати принципи міста-саду. Єдина міська структура (найбільша за площею серед ізраїльських міст), звана «Білим містом», увійшла в список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Історія
Розвиток Тель-Авіву до 1920 року
Починаючи з кінця XIX-го століття були засновані кілька єврейських кварталів-супутників міста Яффо, наприклад Неве-Цедек і [en]. Ахузат Баіт, який був закладений в 1909 році, фактично був перший квартал, який повинен був стати єврейським містом, і був першим міським центром", навколо якого почали виникати нові квартали, які стали з часом Тель-Авівом. На території сучасного Тель-Авів-Яффо були ще кілька арабських сіл (Сумейль, Маншія та Шейх Муніс) поряд з єврейськими кварталами і колонією темплерів Шарона, сліди якої все ще є в сучасному місті.
Вже в 1920 році прискорене зростання міста через хвилі еміграції почало турбувати міське управління. Гістадрут хаЦионит (профспілка) звернулася в 1920 році до [en], щоб він висловив свою думку про подальший розвиток міста, і щоб він склав генеральний план для району на північ від вулиці Алленбі до вулиці Ієгуда галеві, яка повертала на північ на сході. План Кауфманна брав за розрахунок осі північ-південь, що перетинаються поперечними осями, зверненими до моря, які були реалізовані згодом у більш детальному плані Геддеса. У 1925 році мер міста Меїр Дізенгоф запросив з рекомендаціями британських властей в Ізраїль містобудівника Патріка Геддеса, для складання першого генерального плану міста, що активно розвивалося та всіх районів на північ від існуючого міста. У цьому ж році Геддес підготував повний огляд, в якому було задокументовано стан міста на той момент і економічно-соціо-демографічні тенденції розвитку. Місто на той час нараховував менш ніж 30.000 жителів. План вимагав знайти рішення для розселення 100,000 населення.
План
Система нових вулиць
План створив декілька головних вулиць, які утворили міський скелет, який з'єднувався з Ахузат Баїт і вже існуючими кварталами. Мережа нових вулиць, на відміну від існуючих, включала в себе кілька поздовжніх вулиць по лінії північ-південь і поперечні вулиці по лінії схід-захід, які всі доходять до Середземного моря.
Основні поздовжні вулиці, північ-південь — вулиці Ха-Яркон, Бен-Йехуда, Дізенгоф, Рейнес і Соколов, Шломо гаМелех, бульвар ХеН і частково вулиця Мелех Джордж.
Основні поздовжні вулиці, від моря на схід — Аленбі, сама північна частина якої переломлювалась до моря на площі Муграбі, вулиця Буграшов — бульвар Бен-Ціон, вулиці Фрішман, Гордон, бульвар КаКаЛь (які пізніше стали бульваром Бен-Гуріон), вулиця Арлозоров, вул. Кібуц Галуйот, вул. Базель і бульвар Нордау.
Поздовжні вулиці повинні були служити як торгові вулиці, а поперечні — як зелені бульвари, або лише житлові, і з'єднувати всю міську текстуру з берегом моря. Насправді, тільки вулиці Дізенгоф, Бен Ігуда та Ха-Яркон — торгові вулиці, а на поперечних вулицях дійсно висаджені дерева вздовж бульварів, але тільки частина з них називається бульваром.
Блок міста за Геддесу
Між сіткою нових вулиць були запроектовані десятки міських блоків, що мають загальні риси, з метою створити єдність місця і безперервність міської структури. Типовий «Блок Геддеса» — це ідеал, який був реалізований в кожному із запроектованих блоків кожен раз трохи по-різному, в залежності від умов місця, осей найближчих доріг та інших міркувань. Метою Геддеса була створення мині-общин із міського населення всередині житлових блоків, за допомогою функціонування міського блоку як немної інтимної одиниці, та при цьому обслуговуючої головні дороги міста.
Ідеальний блок був побудований як квадрат зі стороною в 200 метрів, затиснутий між 4 головними вулицями, що тягнуться від блоку і є частиною великої мережі вулиць. Поздовжні вулиці, північ-південь, були спроектовані як торгові вулиці, а поперечні як зелені бульвари, доходять до моря і дозволяють рух повітря в місто. Торгові вулиці поєднували торгівлю на нижньому поверсі і будівництво 3-4 житлових поверхів над ним. Сам блок ділився на чотири частини чотирма провулками за буквою Т. Сьогодні ці провулки найчастіше односторонні для руху транспорту. На території між цими вуличками будується громадський сквер, або інша громадська будівля: школа, дитячий сад або поліклініка. У центрі деяких блоків були побудовані додаткові житлові будинки.
Різні варіації були зроблені на базі ідеального блоку, і фактично дуже мало блоків було побудовано в точності як ідеальний. У деяких є тільки три провулка, або в деяких блоках провулок йде наскрізь, але базисна ідея блоку зберігається, і надає однорідність міській структурі.
Ділянка забудови
У спробі створити оптимальну щільність житлової забудови, Геддес поставив лінії забудови на ділянках за такими принципами: площа типової ділянки близько 500 кв. м., і в його центрі стоїть будівля, оточена рослинністю. Лінії забудови проходили за 4 метри від краю ділянки позаду будівлі та за 4 метри від фасаду до краю тротуару і 3 метри по краях ділянки, що забезпечувало відстань 6 метрів між будинками. Незабудована частина ділянки призначалася для посадки рослинності, розбиття палісадника, вирощування декоративних і фруктових дерев.
Результатом такого проектування стала побудова будинків до чотирьох поверхів, які частіше всього включають дві квартири на поверх. Спочатку, дійсно, простір між будинками зайняли сквери, але з роками їх використання зменшувалася, і вони були обгороджені, або перетворилися на парковки. З іншого боку, будівлі в «старій півночі» міста і в його центрі, побудовані за схожими принципами, зберігають оригінальний вигляд.
Біле місто
Центр Білого міста в Тель-Авіві, офіційно визнаного як об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаходиться на території, що забудовувалась за планом Геддеса, і в ньому сконцентрована велика частина з 4000 будівель, що входять в цей комплекс. Незважаючи на те, що багато будинків в інтернаціональному стилі, характерному для Білого міста, знаходяться в районі старого центру Тель-Авіва, на півдні міста (райони Неве-Цедек і Флорентин) і в інших районах, урбаністичний підхід плану Геддеса добре відповідав стилістиці течії модерну і створив унікальний міський стиль. Це стало одним з факторів у зарахуванні Білого міста до об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Див. також
Посилання
- Die städtebauliche Entwicklung von Tel Aviv (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plan Geddesa pershij genplan mista Tel Aviv Izrayil rozroblenij u 1925 1929 rokah shotlandskim mistobudivnikom serom Patrikom Geddesom za yakim buli pobudovani ninishni centr i stara pivnich mista Vin buv shvalenij i pochav vikonuvatisya u 1932 roci Cej plan stvoriv fizichnu bazu dlya rozvitku mista a takozh dlya jogo rozshirennya na shid v 1940 i i 1950 i roki Plan Geddesa 1925 pershij generalnij plan Tel Aviva Z prirodnih prichin plan Geddesa peredbachav rozvitok mista na pivnich na pivden vid Tel Aviva roztashovuvalosya arabske misto Yaffa vid zaliznici Yaffa Yerusalim do richki Yarkon Shidnoyu mezheyu planu stala vulicya Ibn Gabirolya zahidnoyu Seredzemne more Pozdovzhni vulici z pivnochi na pivden priznachalisya dlya torgivli a poperechni bulvari i vulici v spekotni dni obduvalis morskim brizom Plan takozh peredbachav veliku kilkist gromadskih parkiv vpletenih v teksturu mista Ser Patrik Geddes sluzhiv mistobudivnikom u bagatoh britanskih koloniyah jogo plan buv chastinoyu zusil britanskoyi vladi shodo rozvitku pidmandatnoyi Palestini Tel Aviv stav odnim z nebagatoh mist de u Geddesa vijshlo realizuvati principi mista sadu Yedina miska struktura najbilsha za plosheyu sered izrayilskih mist zvana Bilim mistom uvijshla v spisok ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO IstoriyaRozvitok Tel Avivu do 1920 roku Pochinayuchi z kincya XIX go stolittya buli zasnovani kilka yevrejskih kvartaliv suputnikiv mista Yaffo napriklad Neve Cedek i en Ahuzat Bait yakij buv zakladenij v 1909 roci faktichno buv pershij kvartal yakij povinen buv stati yevrejskim mistom i buv pershim miskim centrom navkolo yakogo pochali vinikati novi kvartali yaki stali z chasom Tel Avivom Na teritoriyi suchasnogo Tel Aviv Yaffo buli she kilka arabskih sil Sumejl Manshiya ta Shejh Munis poryad z yevrejskimi kvartalami i koloniyeyu templeriv Sharona slidi yakoyi vse she ye v suchasnomu misti Vzhe v 1920 roci priskorene zrostannya mista cherez hvili emigraciyi pochalo turbuvati miske upravlinnya Gistadrut haCionit profspilka zvernulasya v 1920 roci do en shob vin visloviv svoyu dumku pro podalshij rozvitok mista i shob vin sklav generalnij plan dlya rajonu na pivnich vid vulici Allenbi do vulici Iyeguda galevi yaka povertala na pivnich na shodi Plan Kaufmanna brav za rozrahunok osi pivnich pivden sho peretinayutsya poperechnimi osyami zvernenimi do morya yaki buli realizovani zgodom u bilsh detalnomu plani Geddesa U 1925 roci mer mista Meyir Dizengof zaprosiv z rekomendaciyami britanskih vlastej v Izrayil mistobudivnika Patrika Geddesa dlya skladannya pershogo generalnogo planu mista sho aktivno rozvivalosya ta vsih rajoniv na pivnich vid isnuyuchogo mista U comu zh roci Geddes pidgotuvav povnij oglyad v yakomu bulo zadokumentovano stan mista na toj moment i ekonomichno socio demografichni tendenciyi rozvitku Misto na toj chas narahovuvav mensh nizh 30 000 zhiteliv Plan vimagav znajti rishennya dlya rozselennya 100 000 naselennya PlanSistema novih vulic Plan stvoriv dekilka golovnih vulic yaki utvorili miskij skelet yakij z yednuvavsya z Ahuzat Bayit i vzhe isnuyuchimi kvartalami Merezha novih vulic na vidminu vid isnuyuchih vklyuchala v sebe kilka pozdovzhnih vulic po liniyi pivnich pivden i poperechni vulici po liniyi shid zahid yaki vsi dohodyat do Seredzemnogo morya Osnovni pozdovzhni vulici pivnich pivden vulici Ha Yarkon Ben Jehuda Dizengof Rejnes i Sokolov Shlomo gaMeleh bulvar HeN i chastkovo vulicya Meleh Dzhordzh Osnovni pozdovzhni vulici vid morya na shid Alenbi sama pivnichna chastina yakoyi perelomlyuvalas do morya na ploshi Mugrabi vulicya Bugrashov bulvar Ben Cion vulici Frishman Gordon bulvar KaKaL yaki piznishe stali bulvarom Ben Gurion vulicya Arlozorov vul Kibuc Galujot vul Bazel i bulvar Nordau Pozdovzhni vulici povinni buli sluzhiti yak torgovi vulici a poperechni yak zeleni bulvari abo lishe zhitlovi i z yednuvati vsyu misku teksturu z beregom morya Naspravdi tilki vulici Dizengof Ben Iguda ta Ha Yarkon torgovi vulici a na poperechnih vulicyah dijsno visadzheni dereva vzdovzh bulvariv ale tilki chastina z nih nazivayetsya bulvarom Blok mista za Geddesu Priklad tipovogo bloku Geddesa Mizh sitkoyu novih vulic buli zaproektovani desyatki miskih blokiv sho mayut zagalni risi z metoyu stvoriti yednist miscya i bezperervnist miskoyi strukturi Tipovij Blok Geddesa ce ideal yakij buv realizovanij v kozhnomu iz zaproektovanih blokiv kozhen raz trohi po riznomu v zalezhnosti vid umov miscya osej najblizhchih dorig ta inshih mirkuvan Metoyu Geddesa bula stvorennya mini obshin iz miskogo naselennya vseredini zhitlovih blokiv za dopomogoyu funkcionuvannya miskogo bloku yak nemnoyi intimnoyi odinici ta pri comu obslugovuyuchoyi golovni dorogi mista Idealnij blok buv pobudovanij yak kvadrat zi storonoyu v 200 metriv zatisnutij mizh 4 golovnimi vulicyami sho tyagnutsya vid bloku i ye chastinoyu velikoyi merezhi vulic Pozdovzhni vulici pivnich pivden buli sproektovani yak torgovi vulici a poperechni yak zeleni bulvari dohodyat do morya i dozvolyayut ruh povitrya v misto Torgovi vulici poyednuvali torgivlyu na nizhnomu poversi i budivnictvo 3 4 zhitlovih poverhiv nad nim Sam blok dilivsya na chotiri chastini chotirma provulkami za bukvoyu T Sogodni ci provulki najchastishe odnostoronni dlya ruhu transportu Na teritoriyi mizh cimi vulichkami buduyetsya gromadskij skver abo insha gromadska budivlya shkola dityachij sad abo poliklinika U centri deyakih blokiv buli pobudovani dodatkovi zhitlovi budinki Rizni variaciyi buli zrobleni na bazi idealnogo bloku i faktichno duzhe malo blokiv bulo pobudovano v tochnosti yak idealnij U deyakih ye tilki tri provulka abo v deyakih blokah provulok jde naskriz ale bazisna ideya bloku zberigayetsya i nadaye odnoridnist miskij strukturi Dilyanka zabudovi U sprobi stvoriti optimalnu shilnist zhitlovoyi zabudovi Geddes postaviv liniyi zabudovi na dilyankah za takimi principami plosha tipovoyi dilyanki blizko 500 kv m i v jogo centri stoyit budivlya otochena roslinnistyu Liniyi zabudovi prohodili za 4 metri vid krayu dilyanki pozadu budivli ta za 4 metri vid fasadu do krayu trotuaru i 3 metri po krayah dilyanki sho zabezpechuvalo vidstan 6 metriv mizh budinkami Nezabudovana chastina dilyanki priznachalasya dlya posadki roslinnosti rozbittya palisadnika viroshuvannya dekorativnih i fruktovih derev Rezultatom takogo proektuvannya stala pobudova budinkiv do chotiroh poverhiv yaki chastishe vsogo vklyuchayut dvi kvartiri na poverh Spochatku dijsno prostir mizh budinkami zajnyali skveri ale z rokami yih vikoristannya zmenshuvalasya i voni buli obgorodzheni abo peretvorilisya na parkovki Z inshogo boku budivli v starij pivnochi mista i v jogo centri pobudovani za shozhimi principami zberigayut originalnij viglyad Bile mistoCentr Bilogo mista v Tel Avivi oficijno viznanogo yak ob yekt vsesvitnoyi spadshini YuNESKO znahoditsya na teritoriyi sho zabudovuvalas za planom Geddesa i v nomu skoncentrovana velika chastina z 4000 budivel sho vhodyat v cej kompleks Nezvazhayuchi na te sho bagato budinkiv v internacionalnomu stili harakternomu dlya Bilogo mista znahodyatsya v rajoni starogo centru Tel Aviva na pivdni mista rajoni Neve Cedek i Florentin i v inshih rajonah urbanistichnij pidhid planu Geddesa dobre vidpovidav stilistici techiyi modernu i stvoriv unikalnij miskij stil Ce stalo odnim z faktoriv u zarahuvanni Bilogo mista do ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Div takozhGeneralnij planPosilannyaDie stadtebauliche Entwicklung von Tel Aviv nim