Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2013) |
Письменство княжих часів — пам'ятки писемності часів Київської Руси.
Історія письменства
Історичні часи застають наших прадідів на дуже високому вже ступені культурності — з упорядкованим громадським ладом, з розробленою системою релігійних форм і культу, з зародками державного життя, навіть з деякими проблисками національної свідомості. Чи було у нас перед християнством якесь письменство, про те можемо тільки здогадуватись, бо ніяких слідів його до нас не дійшло, опріч деяких натяків та, може, уривків у старому літопису. Можна тільки напевне сказати, що письменство могло бути хоч у зачаткових формах, бо знаки для письма вже існували. Болгарський письменник кінця IX ст., чорноризець Храбр у своєму «Сказаній о письменахъ славянскихъ» пише, що слов'яни не мали раніше письма, тільки якісь риси та карби(«чертами и рjatзами читаху и гадаху, погани суще»), і аж Костянтин-філософ (св. Кирило) вигадав їм азбуку на зразок грецької з 38 літер. Звичайно, що тільки християнська зневага до поганства не дозволила Храброві оті «черты» уважати справжнім письмом, коли з них слов'яни таки читали. З другого боку, в так званих Панонських житіях св. Кирила і Мефодія записано, що в Корсуні (Херсонесі) св. Кирило знайшов не тільки чоловіка, що розмовляв «русьскою бесjatдою», а навіть книги, євангелію та псалтир, «руськими письмены» писані. Як одгук цього, в одній з пізніших пам'яток нашого письменства («Крехівська палея») вже прямо сказано, що «грамота руская явилася Богомъ дана в Корсунjat Русину, от нея же научися Философ Костянтинъ, оттуду сложивъ и написавъ книги рускым гласомъ», і наш старий книжник цілком, як на ті часи, правильний бить висновок: «се же буди вjatдомо всjatми языкы і всеми людми, яко… грамота руская никимь же явлена, но токмо самjatмь Богомь вседръжителем отцем і синомъ і святымь духомь». що старе письменство наше мало церковно-релігійну основу, а залежало це і від духу часу, релігійного par excellence, і від поглядів на службову роль письменства в питаннях порятунку душі й від того нарешті, що виробниками й споживачами письменства були тоді здебільшого люди духовні, бо духовенство з самої професії своєї давало найбільший відсоток письменних, складало головні кадри тодішньої інтелігенції. Через те і в старому письменстві нашому, поминаючи вже навіть такі пам'ятки практичного значення, як церковно-службові книги, з одного боку, та збірки юридичних норм («Правда Русьская») з другого — найбільше маємо творів релігійно-духовного змісту: церковних казань, послань з приводу всяких церковних та морального значення справ і потреб, житій святих, подорожей у святі місця тощо. Настроєм своїм до цієї духовної літератури вельми наближаються й історичні твори, зокрема — літописи. І тільки поодинокими острівцями стоять у старому письменстві такі цілком світські твори, як «Моленіє Данила Заточника» або славне «Слово о полку Игоревjat».
Клим Смолятич
До одного з Ларіоном типу письменників належить славний Клим Смолятич (митрополитом був р. 1147—1154), що відзначався серед сучасників своєю освітою й розумом. «Бысть книжникъ и философь тактъ, якоже в Рускои земли не бящеть», — характеризує його літописець. На жаль, літературна спадщина Смолятича не відповідає цій високій славі, бо з його творів дійшло до нас одним-одне, та й те попсоване, посланіє до пресвітера смоленського Хоми. Але посланіє це цікаве саме тим, що в ньому маємо пам'ятку про згадувану вище літературну полеміку. Смолятич десь, мабуть, у своїх писаннях зачепив був Хому, натякнувши на його невелику освіту, бо Хома дорікає своєму опонентові, що той з такими ж, як і сам, письменниками даремно несеться високо та пишається вченістю, «философ ся творя» і не на святих отців, а на Гомера, Арістотеля таПлатона посилаючись. На ці закиди Клим відповідає, що він не несеться високо і слави людської не шукає, і не од чужих письменників бере він думки, а тільки символічно св. письмо витлумачує. Пастиреві мало праведного життя; треба йому ще бути й добре освіченою людиною, бо без освіти не можна давати лад у церкві і навіть св. письмо розуміти. В св. письмі чимало є такого, що не треба розуміти буквально, а тільки символічно — «пытати по тонку»; далі Смолятич дає кілька зразків такого символічного тлумачення. Цікаво, що тут Смолятич посилається на гурток київських «мужей, имже єсть самовидець», що відзначалися великою наукою. Виходить, що була тоді у Києві школа невідомих нам тепер учених людей, з-поміж яких випадком дійшло до нас тільки ім'я самого Смолятича.
Релігійне письменство
До релігійного письменства наближаються й описи подорожей до святих місць, хоч деякими деталями вони вже являють собою немов би перехідний етап до світських творів. Найбільш популярним з таких, сказати б, Бедекерів того часу було дуже поширене «Житіє и хожденіє Данила, руськия земли игумена», опис подорожі в святу землю, одбутої десь між р. 1093 та 1113, швидше всього на початку XII ст. Безліч списків «Хожденія» показує, що це була одна з найлюбіших в Україні книг навіть у пізніші часи. Хто він був, отой Данило-ігумен — не знати; можна тільки здогадуватись, що народився він трохи чи не в теперішній Чернігівщині, десь над річкою Сновію, бо кілька разів у своїй подорожі згадує він ту річку, порівнюючи святу ріку Йордань та околиці її з рідними околицями Снови. Ходив наш мандрівник у святу землю либонь не сам, а на чолі цілої, як він каже, «дружини», людей, цікаві прізвища яких він і наводить. Оповідаючи про диво під час великодньої служби біля гробу Христового, Данило пише, що свідками цього були «вься дружина моя, Русьстіи сынове, приключивиеся тогда Новгородьци и Кыяне: Сjatдеславъ Иваньковичь, Горослав Михалковичь, Кашкыча два и иніи мнози». Просто, без зайвих слів, без жодної фрази, але дуже докладно, оповідає автор про свою подорож до святої землі й по ній, не забуваючи подати й деякі відомості про природу тієї землі, її флору та фауну, прикрашаючи це своїми простодушними міркуваннями з приводу всяких святих речей, легендами та місцевими переказами. Кожну річ Данило описує докладно, міряє її вздовж і впоперек, подає докладкий опис Йордані.
Пам'ятки старого письменства
Перед нами чимало пройшло пам'яток старого письменства. Вони дають образ тих літературних інтересів, якими жили наші прадіди, того духового покорму, яким живився ряд поколінь. Ці літературні пам'ятки не мали, правда, на меті суто літературних завдань, тобто не були в справжньому розумінні літературою художньою, яка має впливати на почуття читачів образами, натхненням творчості. Вони іншу мали, суто практичну мету, і коли великою частиною задовольняли й літературні інтереси, то робили це між іншим, незалежно від авторських замірів.
Див. також
Посилання
- ДОБА ОРНАМЕНТАЛЬНОГО СТИЛЮ
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (травень 2022) |
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2013 Pismenstvo knyazhih chasiv pam yatki pisemnosti chasiv Kiyivskoyi Rusi Istoriya pismenstvaIstorichni chasi zastayut nashih pradidiv na duzhe visokomu vzhe stupeni kulturnosti z uporyadkovanim gromadskim ladom z rozroblenoyu sistemoyu religijnih form i kultu z zarodkami derzhavnogo zhittya navit z deyakimi probliskami nacionalnoyi svidomosti Chi bulo u nas pered hristiyanstvom yakes pismenstvo pro te mozhemo tilki zdogaduvatis bo niyakih slidiv jogo do nas ne dijshlo oprich deyakih natyakiv ta mozhe urivkiv u staromu litopisu Mozhna tilki napevne skazati sho pismenstvo moglo buti hoch u zachatkovih formah bo znaki dlya pisma vzhe isnuvali Bolgarskij pismennik kincya IX st chornorizec Hrabr u svoyemu Skazanij o pismenah slavyanskih pishe sho slov yani ne mali ranishe pisma tilki yakis risi ta karbi chertami i rjatzami chitahu i gadahu pogani sushe i azh Kostyantin filosof sv Kirilo vigadav yim azbuku na zrazok greckoyi z 38 liter Zvichajno sho tilki hristiyanska znevaga do poganstva ne dozvolila Hrabrovi oti cherty uvazhati spravzhnim pismom koli z nih slov yani taki chitali Z drugogo boku v tak zvanih Panonskih zhitiyah sv Kirila i Mefodiya zapisano sho v Korsuni Hersonesi sv Kirilo znajshov ne tilki cholovika sho rozmovlyav russkoyu besjatdoyu a navit knigi yevangeliyu ta psaltir ruskimi pismeny pisani Yak odguk cogo v odnij z piznishih pam yatok nashogo pismenstva Krehivska paleya vzhe pryamo skazano sho gramota ruskaya yavilasya Bogom dana v Korsunjat Rusinu ot neya zhe nauchisya Filosof Kostyantin ottudu slozhiv i napisav knigi ruskym glasom i nash starij knizhnik cilkom yak na ti chasi pravilnij bit visnovok se zhe budi vjatdomo vsjatmi yazyky i vsemi lyudmi yako gramota ruskaya nikim zhe yavlena no tokmo samjatm Bogom vsedrzhitelem otcem i sinom i svyatym duhom sho stare pismenstvo nashe malo cerkovno religijnu osnovu a zalezhalo ce i vid duhu chasu religijnogo par excellence i vid poglyadiv na sluzhbovu rol pismenstva v pitannyah poryatunku dushi j vid togo nareshti sho virobnikami j spozhivachami pismenstva buli todi zdebilshogo lyudi duhovni bo duhovenstvo z samoyi profesiyi svoyeyi davalo najbilshij vidsotok pismennih skladalo golovni kadri todishnoyi inteligenciyi Cherez te i v staromu pismenstvi nashomu pominayuchi vzhe navit taki pam yatki praktichnogo znachennya yak cerkovno sluzhbovi knigi z odnogo boku ta zbirki yuridichnih norm Pravda Russkaya z drugogo najbilshe mayemo tvoriv religijno duhovnogo zmistu cerkovnih kazan poslan z privodu vsyakih cerkovnih ta moralnogo znachennya sprav i potreb zhitij svyatih podorozhej u svyati miscya tosho Nastroyem svoyim do ciyeyi duhovnoyi literaturi velmi nablizhayutsya j istorichni tvori zokrema litopisi I tilki poodinokimi ostrivcyami stoyat u staromu pismenstvi taki cilkom svitski tvori yak Moleniye Danila Zatochnika abo slavne Slovo o polku Igorevjat Klim SmolyatichDo odnogo z Larionom tipu pismennikiv nalezhit slavnij Klim Smolyatich mitropolitom buv r 1147 1154 sho vidznachavsya sered suchasnikiv svoyeyu osvitoyu j rozumom Byst knizhnik i filosof takt yakozhe v Ruskoi zemli ne byashet harakterizuye jogo litopisec Na zhal literaturna spadshina Smolyaticha ne vidpovidaye cij visokij slavi bo z jogo tvoriv dijshlo do nas odnim odne ta j te popsovane poslaniye do presvitera smolenskogo Homi Ale poslaniye ce cikave same tim sho v nomu mayemo pam yatku pro zgaduvanu vishe literaturnu polemiku Smolyatich des mabut u svoyih pisannyah zachepiv buv Homu natyaknuvshi na jogo neveliku osvitu bo Homa dorikaye svoyemu oponentovi sho toj z takimi zh yak i sam pismennikami daremno nesetsya visoko ta pishayetsya vchenistyu filosof sya tvorya i ne na svyatih otciv a na Gomera Aristotelya taPlatona posilayuchis Na ci zakidi Klim vidpovidaye sho vin ne nesetsya visoko i slavi lyudskoyi ne shukaye i ne od chuzhih pismennikiv bere vin dumki a tilki simvolichno sv pismo vitlumachuye Pastirevi malo pravednogo zhittya treba jomu she buti j dobre osvichenoyu lyudinoyu bo bez osviti ne mozhna davati lad u cerkvi i navit sv pismo rozumiti V sv pismi chimalo ye takogo sho ne treba rozumiti bukvalno a tilki simvolichno pytati po tonku dali Smolyatich daye kilka zrazkiv takogo simvolichnogo tlumachennya Cikavo sho tut Smolyatich posilayetsya na gurtok kiyivskih muzhej imzhe yest samovidec sho vidznachalisya velikoyu naukoyu Vihodit sho bula todi u Kiyevi shkola nevidomih nam teper uchenih lyudej z pomizh yakih vipadkom dijshlo do nas tilki im ya samogo Smolyaticha Religijne pismenstvoDo religijnogo pismenstva nablizhayutsya j opisi podorozhej do svyatih misc hoch deyakimi detalyami voni vzhe yavlyayut soboyu nemov bi perehidnij etap do svitskih tvoriv Najbilsh populyarnim z takih skazati b Bedekeriv togo chasu bulo duzhe poshirene Zhitiye i hozhdeniye Danila ruskiya zemli igumena opis podorozhi v svyatu zemlyu odbutoyi des mizh r 1093 ta 1113 shvidshe vsogo na pochatku XII st Bezlich spiskiv Hozhdeniya pokazuye sho ce bula odna z najlyubishih v Ukrayini knig navit u piznishi chasi Hto vin buv otoj Danilo igumen ne znati mozhna tilki zdogaduvatis sho narodivsya vin trohi chi ne v teperishnij Chernigivshini des nad richkoyu Snoviyu bo kilka raziv u svoyij podorozhi zgaduye vin tu richku porivnyuyuchi svyatu riku Jordan ta okolici yiyi z ridnimi okolicyami Snovi Hodiv nash mandrivnik u svyatu zemlyu libon ne sam a na choli ciloyi yak vin kazhe druzhini lyudej cikavi prizvisha yakih vin i navodit Opovidayuchi pro divo pid chas velikodnoyi sluzhbi bilya grobu Hristovogo Danilo pishe sho svidkami cogo buli vsya druzhina moya Russtii synove priklyuchiviesya togda Novgorodci i Kyyane Sjatdeslav Ivankovich Goroslav Mihalkovich Kashkycha dva i inii mnozi Prosto bez zajvih sliv bez zhodnoyi frazi ale duzhe dokladno opovidaye avtor pro svoyu podorozh do svyatoyi zemli j po nij ne zabuvayuchi podati j deyaki vidomosti pro prirodu tiyeyi zemli yiyi floru ta faunu prikrashayuchi ce svoyimi prostodushnimi mirkuvannyami z privodu vsyakih svyatih rechej legendami ta miscevimi perekazami Kozhnu rich Danilo opisuye dokladno miryaye yiyi vzdovzh i vpoperek podaye dokladkij opis Jordani Pam yatki starogo pismenstvaPered nami chimalo projshlo pam yatok starogo pismenstva Voni dayut obraz tih literaturnih interesiv yakimi zhili nashi pradidi togo duhovogo pokormu yakim zhivivsya ryad pokolin Ci literaturni pam yatki ne mali pravda na meti suto literaturnih zavdan tobto ne buli v spravzhnomu rozuminni literaturoyu hudozhnoyu yaka maye vplivati na pochuttya chitachiv obrazami nathnennyam tvorchosti Voni inshu mali suto praktichnu metu i koli velikoyu chastinoyu zadovolnyali j literaturni interesi to robili ce mizh inshim nezalezhno vid avtorskih zamiriv Div takozhSlov yanski runiPosilannyaDOBA ORNAMENTALNOGO STILYu Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2022 Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Kiyivsku Rus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi