Писемність фульфульде

Фулійська писемність або писемність фульфульде — сукупність різних видів писемності, що використовуються для запису фулійської мови (також відомої як фульфульде, фулар, пулар). Історично мова записувалась арабським письмом (аджамі), у наші дні використовуються, переважно, латинське письмо та .

Адлам

Адлам — абетка, що була розроблена для запису фулійської мови. Містить 28 букв: 5 букв для голосних звуків, і 23 букви – для приголосних. Кожній букві відповідає один звук, напрямок їх запису – справа наліво.

Історія

Розроблена у 1990-их двома братами, підлітками Ібрагіма та Абдулає Баррі з краю Нзерекоре (Ґвінея). Метою було створення нової писеммності, що правильно б передавала всі звуки фулійської мови. Усі букви створювалися навмання: підлітки заплющували свої очі та малювали усілякі знаки. Переглянувши отримані рисунки, вони вибирали, які з них виглядали найкраще, та пов'язували їх з певними звуками.

Нова писемність отримала назву адлам (𞤀𞤣𞤤𞤢𞤥). Назва є скороченням від "Alkule Dandayɗe Leñol Mulugol" (𞤀𞤤𞤳𞤵𞤤𞤫 𞤁𞤢𞤲𞤣𞤢𞤴𞤯𞤫 𞤂𞤫𞤻𞤮𞤤 𞤃𞤵𞤤𞤵𞤺𞤮𞤤), що у перекладі означає "абетка, що вберігає народи від зникнення" (також відповідні букви подані на перших позиціях абетки).

У 2016 році адлам було додано до Unicode 9.0, а вже 2019 року вигляд усіх букв було переглянуто і у деяких випадках змінено задля кращого розуміння абетки та її осучаснення.

Букви

Адлам		Відповідники в інших писемностях		Назва	IPA
велика буква	мала буква	Латиниця	Арабиця
𞤀	𞤢	a	ا	а	/a/
𞤁	𞤣	d	د	да	/d/
𞤂	𞤤	l	ل	ла	/l/
𞤃	𞤥	m	م	ма	/m/
𞤄	𞤦	b	ب	ба	/b/
𞤅	𞤧	s	س	са	/s/
𞤆	𞤨	p		ра	/p/
𞤇	𞤩	ɓ / bh		бга	/ɓ/
𞤈	𞤪	r	ر	ра	/r/ɾ/
𞤉	𞤫	e		е	/e/
𞤊	𞤬	f	ف	фа	/f/
𞤋	𞤭	i		і	/i/
𞤌	𞤮	o		ьо	/ɔ/
𞤍	𞤯	ɗ / dh		дга	/ɗ/
𞤎	𞤰	ƴ / yh		йга	/ʔʲ/
𞤏	𞤱	w	و	уа	/w/
𞤐	𞤲	n	ن	на	/n/
𞤑	𞤳	k	ك	ка	/k/
𞤒	𞤴	y	ي	я	/j/
𞤓	𞤵	u		у	/u/
𞤔	𞤶	j	ج	джа	/dʒ/
𞤕	𞤷	c		ча	/tʃ/
𞤖	𞤸	h	ح	га	/h/
𞤗	𞤹	ɠ / q	ق	ґха	/q/
𞤘	𞤺	g		ґа	/ɡ/
𞤙	𞤻	ñ / ny		ґня	/ɲ/
𞤚	𞤼	t	ت	та	/t/
𞤛	𞤽	ŋ / nh		нга	/ŋ/
Додаткові букви (для інших мов і запозичень)
𞤜	𞤾	v		ва	/v/
𞤝	𞤿	x / kh	خ	ха	/x/
𞤞	𞥀	ɡb		ґбе	/ɡ͡b/
𞤟	𞥁	z	ز	зал	/z/
𞤠	𞥂	kp		кпо	/k͡p/
𞤡	𞥃	sh	ش	ша	/ʃ/

Надбуквенні знаки

У адламі використовується низка надбуквенних знаків (діакритиків), що використовуються для запису інших звуків, що не отримали окремої букви (переважно використовується для запису приголосних звуків, запозичених з арабської мови).

Знак	Опис
◌𞥄	подовження голосного звука "а" (може бути записаний над приголосним звуком, у такому випадку буква 𞤢 (a) не пишеться)
◌𞥅	подовження голосного звука (окрім звука "а", для нього використовується винятково знак вище)
◌𞥆	подовження приголосного звука (ґемінація)
◌𞥇	гортанна змичка, що відповідає арабському знаку (якщо змичка йде після приголосного звуку, то знак пишеться над наступним голосним звуком)
◌𞥈	фарингалізація приголосного звука
◌𞥉	подовження фарингалізації приголосного звука
◌𞥊	використовується для запису звуків, запозичених з арабської мови (може бути як знизу, так і зверху)
𞥋	використовується між 𞤲 (n) та іншим приголосним звуком, якщо разом вони утворюють преназалізований голосний звук

Приклад використання знака фарингалізації приголосного звука:

Адлам	IPA	Арабська буква
𞤧𞥈	/sˁ/	ص
𞤣𞥈	/dˁ/	ض
𞤼𞥈	/tˁ/	ط
𞤶𞥈	/zˁ/	ظ
𞤢𞥈	/ʢ/	ع
𞤺𞥈	/ɣ/	غ
𞤸𞥈	/h/	ه

Приклад використання цятки для запису приголосних звуків, запозичених з арабської мови:

Адлам	IPA	Арабська буква
𞤧𞥊	/θ/	ث
𞤶𞥊	/z/	ز

Приклад використання цятки для запису голосних звуків, запозичених з арабської мови:

Адлам	IPA	Використання надбуквенних знаків
𞤫𞥊	/e/	цятка над буквою
𞤫𞥊𞥅	/e:/	цятка під буквою, додатково вжито знак подовження голосних звуків
𞤮𞥊	/o/	цятка над буквою
𞤮𞥊𞥅	/o:/	цятка під буквою, додатково вжито знак подовження голосних звуків

Числа

Адлам передбачає використання власних чисел, що, як і букви, записуються справа наліво.

Адлам	Арабські числа
𞥐	0
𞥑	1
𞥒	2
𞥓	3
𞥔	4
𞥕	5
𞥖	6
𞥗	7
𞥘	8
𞥙	9

Розділові знаки

Деякі розділові знаки вказуються як в іспанській мові: з обох боків слова. Вигляд заключних знаків узято з арабської писемності. Вигляд початкових знаків було змінено 2019 року у намаганнях Unicode стандартизувати вигляд усіх знаків блоку.

Адлам	Латиниця
.	.
⹁	,
:	:
⁏	;
𞥟 … ؟	¿ … ?
! … 𞥞	¡ … !

Латинське письмо

Латиниця є найпоширенішим видом запису фулійської мови. Оскільки мова поширена у багатьох державах Західної Африки (Ніґер, Ніґерія, Камерун, Ґвінея, Сенеґал, Малі тощо), склад абеток, що використовуються для запису мови у цих країнах, відрізняється.

Ґвінея

У Ґвінеї з 1989 використовується абетка з гачкуватими буквами, що використовуються у багатьох мовах Африки.

A a B b Ɓ ɓ Nb nb D d Ɗ ɗ Nd nd E e F f G g Ɠ ɠ Ng ng H h I i J j Nj nj K k L l M m N n Ɲ ɲ Ŋ ŋ O o P p R r S s T t C c U u W w Y y Ƴ ƴ

До 1989 року для запису мови використовувалася єдина абетка, що була спільною для усіх мов Ґвінеї. Вона не мала гачкуватих букв, натомість використовувалися буквенні сполуки (диграфи та ).

A a B b Bh bh Mb mb D d Dh dh Nd nd E e F f G g Gh gh Ng ng H h I i Dy dy Ndy ndy K k L l M m N n Ny ny Nh nh O o P p R r S s T t Ty ty U u W w Y y Yh yh

Малі та Буркіна-Фасо

У Малі та Буркіна-Фасо використовується абетка, схожа на ту, що використовується у Ґвінеї. Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для голосних, тоді як подвоєння приголосних позначається подвоєнням букв для приголосних.

ʼ A a B b Ɓ ɓ C c D d Ɗ ɗ E e F f G g H h I i J j K k L l M m Mb mb /ʔ/ /a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /g/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /l/ /m/ /mb/ N n Nd nd Ng ng Nj nj Ɲ ɲ Ŋ ŋ O o P p R r S s T t U u W w Y y Ƴ ƴ /n/ /nd/ /ng/ /nd͡ʒ/ /ɲ/ /ŋ/ /o/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /w/ /j/ /ʔj/

Раніше була у вжитку абетка, де один звук (ɲ) позначався не буквою, а буквенною сполукою.

ʼ A a B b Ɓ ɓ C c D d Ɗ ɗ E e F f G g H h I i J j K k L l M m Mb mb /ʔ/ /a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /g/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /l/ /m/ /mb/ N n Nd nd Ng ng Nj nj Ny ny Ŋ ŋ O o P p R r S s T t U u W w Y y Ƴ ƴ /n/ /nd/ /ng/ /nd͡ʒ/ /ɲ/ /ŋ/ /o/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /w/ /j/ /ʔj/

Ґамбія, Мавританія та Сенеґал

У Ґамбії використовується єдина абетка, спільна для усіх країн. У ній довгі голосні звуки на письмі передаються подвоєнням букв для відповідних голосних звуків.

ʼ A a B b Ɓ ɓ C c D d Ɗ ɗ E e F f G g H h I i J j K k L l M m Mb mb /ʔ/ /a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /g/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /l/ /m/ /mb/ N n Nd nd Nj nj Ŋ ŋ Ŋg ŋg Ñ ñ O o P p Q q R r S s T t U u W w Y y Ƴ ƴ /n/ /nd/ /nd͡ʒ/ /ŋ/ /ŋg/ /ɲ/ /ɔ/ /p/ /q/ /ɾ/ /s/ /t/ /ʊ/ /w/ /j/ /ʔj/

Бенін

У Беніні використовується змінена англійська абетка: у ній відсутні букви G, Q, V, X і Z, натомість наявна буква Ŋ. Окремою буквою вважається буквенна сполука Ny.

A a E e I i O o U u B b C c D d F f H h J j K k L l M m N n Ŋ ŋ P p R r S s T t W w Y y Ny ny

Камерун і Ніґер

Стандартизований варіант абетки, що набув найбільшого поширення в Африці та інших частинах світу. Офіційно ця абетка використовується у Камеруні та Ніґері.

A a	Aa aa	B b	Mb mb	Ɓ ɓ	C c	D d	Nd nd	Ɗ ɗ	E e	Ee ee	F f	G g	Ng ng	H h	I i	Ii ii	J j	Nj nj
/a/	/a:/	/b/	/ᵐb/	/ɓ/	/tʃ/	/d/	/ⁿd/	/ɗ/	/e/	/e:/	/f/	/ɡ/	/ᵑɡ/	/h/	/i/	/i:/	/ʤ/	/ⁿʤ/
K k	L l	M m	N n	Ŋ ŋ	Ny ny	O o	Oo oo	P p	R r	S s	T t	U u	Uu uu	W w	Y y	Ƴ ƴ	ʼ
/k/	/l/	/m/	/n/	/ŋ/	/ɲ/	/o/	/o:/	/p/	/ɾ/	/s/	/t/	/u/	/u:/	/w/	/j/	/ʄ/	/ʔ/

Аджамі

Аджамі — окремий підвид арабського письма, що використовується для запису фулійської мови. Аджамі використовувалося ще до приходу європейських поселенців, але його використання скорочується. Аджамі використовується в Ніґерії, Камеруні та Сенеґалі.

Камерун і Нігерія

Букви ٻ [ɓ], ۑ [ʄ], ‎ݝ‎ [ŋ], ‎ݧ‎ [ɲ], ڤ‎‎ [p] використовуються лише у Ніґерії. Для запозичень з арабської мови можуть використовуватись також і інші букви.

Арабське МФА   َ◌  [a]   ا َ◌  [aː]   ب‎ [b]   مب‎ [ᵐb]   ࢡ‎ інші варіанти:   ٻ‎ [ɓ]   ش‎ інші варіанти:   ث‎ [ʧ]   د‎ [d]   ند‎ [ⁿd]   ط‎ [ɗ]   ٜ◌  [e]   ىٰ ٜ◌  [eː]   ڢ‎ [f]   غ‎ [ɡ]

Арабське МФА   نغ‎‎ [ᵑɡ]   ح‎ [h]   ِ◌  [i]   ي ِ◌  [iː]   ج‎ [ʤ]   نج‎‎ [ⁿʤ]   ک‎ [k]   ل‎ [l]   م‎ [m]   ن‎ [n]   نغ‎ інші варіанти:   ‎ݝ‎‎ [ŋ]   ࢩ‎‎ інші варіанти:   ‎ݧ‎‎ [ɲ]

Арабське МФА   ٛ◌  [o]   و ٛ◌  [oː]   ݠ‎ інші варіанти:   ڤ‎‎‎ [p]   ر‎ [ɾ]   رّ‎ [r]   س‎ [s]   ت‎ [t]   ُ◌  [u]   و ُ◌  [uː]   و‎ [w]   ي‎ [j]   ࢨ‎ інші варіанти:   ۑ‎‎ [ʄ]   ع‎‎ [ʔ]

Сенеґал

Буква ا використовується для передачі голосних звуків на початку слова як носій залежних знаків для голосних.

Арабське МФА   َ◌  [a]   ِ◌  [i]   ࣷ◌  (зображення) [ɔ]   ُ◌  [ʊ]   ࣹ◌  (зображення) [e]   ب‎ [b]   پ‎ [p]   ࢠ‎ [ɓ]

Арабське МФА   ت‎ [t]   ݖ‎ [ʧ]   ج‎ [ʤ]   ڃ‎ [ʔj]   د‎ [d]   ر‎ [ɾ]   س‎ [s]   ط‎ [ɗ]   ‎ݝ‎‎ [ŋ]   ف‎ [f]

Арабське МФА   ق‎ [q]   ک‎ [k]   گ‎ [ɡ]   ل‎ [l]   م‎ [m]   ن‎ [n]   ݧ‎‎ [ɲ]   ‎ه‎ [h]   و‎ [w]   ي‎ [j]

ISESCO

Ця абетка була розроблена (إيسيسکٯ‎) як стандартизований варіант писемності на основі арабського письма. Буква (ɗ) ще не внесена в Unicode, але вона є у документації та може бути додана у майбутньому.

Арабське МФА   َ◌  [a]   ِ◌  [i]   ٝ◌  [o]   ُ◌  [u]   ࣹ◌  (зображення) [e]   أ‎   ب‎ [b]   پ‎ [p]   ࢠ‎ [ɓ]

Арабське МФА   ت‎ [t]   چ‎ [ʧ]   ج‎ [ʤ]   ڃ‎ [ʄ]   د‎ [d]   ر‎ [r]   س‎ [s]   [ɗ]   ف‎ [f]   ش‎ [ʃ]

Арабське МФА   ك‎ [k]   گ‎ [ɡ]   ل‎ [l]   م‎ [m]   ن‎ [n]   ݧ‎‎ [ɲ]   ‎ھ‎ [h]   و‎ [w]   ي‎ [j]

Арабське МФА   نْگ‎ [ng]   نْد‎ [nd]   مْب‎ [mb]   مْپ‎ [mp]   مْࢠ‎ [mɓ]

Примітки

1. (1998). Dictionary of Languages. Columbia University Press.
2. Unseth, Peter. 2011. Invention of Scripts in West Africa for Ethnic Revitalization. In The Success-Failure Continuum in Language and Ethnic Identity Efforts, ed. by Joshua A. Fishman and Ofelia García, pp. 23–32. New York: Oxford University Press.
3. The Alphabet That Will Save a People From Disappearing, , Nov 16, 2016, The Atlantic
4. Hasson, Randall. . The Randall M. Hasson Blog. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 4 April 2018.
5. Bach, Deborah (29 July 2019). Ibrahima & Abdoulaye Barry — How a new alphabet is helping an ancient people write its own future. Story Labs. Microsoft. Процитовано 25 December 2019.
6. Can an alphabet save a culture?. Microsoft Unlocked (en-us) . Процитовано 26 серпня 2022.
7. The ADLaM Alphabet for Our People | Abdoulaye + More | Talks at Google (англ.), процитовано 27 січня 2023
8. (28 October 2014). N4628R: Revised proposal for encoding the Adlam script in the SMP of the UCS (PDF). Процитовано 22 June 2016.
9. The Alphabet That Will Save a People From Disappearing, , Nov 16, 2016, The Atlantic
10. Patel, Neil; Jamra, Mark; Cornelius, Craig; Barry, Ibrahima; Barry, Abdoulaye (19 April 2019). Replacement of Adlam Reference Font in Codesheet to Updated Design (PDF) (англ.). Процитовано 16 January 2023.
11. Patel, Neil; Jamra, Mark; Cornelius, Craig; Barry, Ibrahima; Barry, Abdoulaye (19 April 2019). Replacement of Adlam Reference Font in Codesheet to Updated Design (PDF) (англ.). Процитовано 16 January 2023.
12. (28 October 2014). N4628R: Revised proposal for encoding the Adlam script in the SMP of the UCS (PDF). Процитовано 22 June 2016.
13. Adlam alphabet. skyknowledge.com. Процитовано 8 серпня 2019.
14. Adlam/Pular orthography notes. r12a.github.io (англ.). 5 January 2023. Процитовано 16 January 2023.
15. Adlam/Pular orthography notes. r12a.github.io (англ.). 5 January 2023. Процитовано 16 January 2023.
16. Patel, Neil; Jamra, Mark; Cornelius, Craig; Barry, Ibrahima; Barry, Abdoulaye (19 April 2019). Replacement of Adlam Reference Font in Codesheet to Updated Design (PDF) (англ.). Процитовано 16 January 2023.
17. James G. Bennett, Abdallah Diallo. Ст. 5—6.
18. Sarah Buddell, Mitzi Hanold, Ngada Sankar, Janet Souster. Ст. 5.
19. Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
20. David P. Gamble, Linda K. Salmon, Mary Umah Baldeh. Ст. 3.
21. David P. Gamble, Meri Ouma Baldeh.
22. Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
23. Centre national de linguistique appliquée (CENALA). Alphabet des langues nationales. [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Ст. 42—43. (книга доступна за запитом)
24. Andy Warren-Rothlin. «West African scripts and Arabic-script orthographies in socio-political context». Ст. 278—279.
25. Scott Clark.
27. Ст. 7.
28. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 10 — 11; 27.
29. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Ст. 8—9; 21—22.
30. Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization/لمنظمة الإسلامية للتربية والعلوم والثقافة — Ісламська організація з питань освіти, науки і культури
32. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Сторінка 10.