Петрівка (Ужгородський район)

Петрі́вка — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області, орган місцевого самоврядування — Соловківська сільська рада. З 2020 року село увійшло до Чопської міської громади. Населення становить 415 осіб (станом на 2001 рік). Село розташоване на півдні Ужгородського району, за 19,0 кілометра від районного центру. У селі розташована лінійна вантажно-пасажирська залізнична станція Львівської залізниці «Есень», де зупиняються приміські електропоїзди.

село Петрівка
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Громада	Чопська міська громада
Код КАТОТТГ	UA21100270030027974
Основні дані
Населення	415 осіб
Поштовий індекс	89461
Телефонний код	+380 0312
Географічні дані
Географічні координати	48°24′00″ пн. ш. 22°18′43″ сх. д. / 48.40000° пн. ш. 22.31194° сх. д. / 48.40000; 22.31194Координати: 48°24′00″ пн. ш. 22°18′43″ сх. д. / 48.40000° пн. ш. 22.31194° сх. д. / 48.40000; 22.31194
Середня висота над рівнем моря	101 м
Відстань до обласного центру	19,0 км
Відстань до районного центру	19,0 км
Місцева влада
Адреса ради	89462, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соловка, вул. Есенська, 2
Карта
Петрівка
Петрівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Петрівка.

Географія

Село Петрівка лежить за 19,0 км на південь від районного центру, фізична відстань до Києва — 618,8 км.

Історія

Село засноване в 30-х роках переселенцями з Великоберезнянщини, Міжгірщини та Хустщини, що купили землі на півдні Ужгородщини, що в той час ще входила до складу Австро-Угорської імперії, і володіли нею аж до кінця Другої світової війни, коли землі були конфісковані більшовиками.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживало 392 особи, серед них — 182 чоловіки й 210 жінок.

За даними перепису населення 2001 року в селі проживало 415 осіб. Рідною мовою назвали:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	398	95,90 %
угорська	10	2,41 %
російська	4	0,96 %
білоруська	1	0,24 %
інші	2	0,49 %

Чисельність населення станом на 2020 рік: 450 осіб.

Релігія

Наприкінці 1930-х було закладено цвинтар, на ньому встановили хрест і дзвіницю. У 1936 році на цьому ж місці збудовано дерев'яну церкву — що була зруйнована в 1950 році. Та невдовзі громада відбудувала нову з вальків, що теж була зруйнована радянською владою в 1967 році. Після здобуття Україною незалежности в 1991 році громада почала збирати кошти на відбудову нової церкви. Відбудова завершилася в 1992 році й була результатом співпраці православної та греко-католицької громад, що зараз спільно використовують церкву.

У 1936 році на місцині Сернєгат було споруджено невелику дерев'яну церківцю, очевидно, каркасної конструкції і куплено дзвін, вилитий 1937 року Ференцом Еґрі.

Головними майстрами були Глеба, що прийшов із села Бабичі, та Микола Скунць, виходець із Міжгір'я. У 1937 році на кошти перших переселенців придбано дзвін, вилитий у селі Малі Геєвці у знаменитого майстра по виготовленню дзвонів Ференца Егрі. У 1948 році жителі села дізнались, що радянська влада хоче забрати дзвін у село Добронь, на потреби колгоспу. Жителі села переховували дзвін по своїм хатам, допоки не дали дозвіл на його встановлення у 1952 році.

Церкву розібрали в 1950 році., але люди добилися дозволу на відбудову і господареві, який узяв дерево з церкви, довелося його повернути. Церкву поставили на новому місці, на кладовищі і тоді ж почали довкола дерев'яної споруди будувати нову церкву з вальків на кам'яному фундаменті, а черепичний дах мала увінчати маленька вежка. Усе це розгнівало районне керівництво.

Одного дня 1967 році в село прибули місцеві начальники з агентами КДБ, і церкву було зруйнувало трактором. На цвинтарі лишилася простенька дерев'яна дзвіниця. Новий мурований храм збудовано спільно греко-католицькою та православною громадами, по боках фронтону встановлено символи обох конфесій.

Ділянку під церкву виділила зі своєї землі Ганна Бубанець. До зведення храму особливо причетний отець Юрій Федака, а кошти зібрано в селі.

23 грудня 1991 року заснована греко-католицьку громаду «Сошествія Святого Духа» у селі Петрівка. Ділянку під будівництво церкви виділила зі своєї землі Ганна Бубанець, (яка з 1952 року і протягом багатьох років була дзвонаркою). 8 червня 1991 року було закладено перший камінь під будівництво храму. До зведення храму значних зусиль доклав отець Юрій Федака, який служив для вірників оновленої парафії села Петрівка з 1993 року і по 2007 рік. 8 травня 1993 року на фундаменті церкви отець Юрій Федака провів першу Божественну Літургію. Дзвін з дерев'яної дзвіниці на кладовищі встановлено у новозбудований храм у 1996 році. Новий мурований храм збудовано спільно греко-католицькою та православною громадами і по боках фронтону встановлено символи обох конфесій. Завершену церкву Святої Трійці освячено єпископами Мукачівської греко-католицької церкви І.Семеді, Й.Головачем та І.Маргітичем у 1996 році.

5 квітня 2011 року владика Мілан перед Архієрейською Службою Божою освятив пам'ятну дошку, що висить на стіні храму, ревному служителю Христової Церкви митр.прот. Георгію Федаці.

Туристичні місця

• Дзвін Ференца Егрі
• Канали для рибалки

Примітки

1. Облікова картка на сайті ВРУ
2. . Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 19 травня 2014.
3. Погода в селі Петрівка
4. . Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
5. Петрівка. Чопська міська рада. Процитовано 9 лютого 2024.
6. Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 19 травня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
7. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 19 травня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Посилання

• Облікова картка на сайті ВРУ
• Погода в селі Петрівка