У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олексій Олексійович Петрохалко 11 травня 1928 23 червня 2012 Київ укра

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Олексій Олексійович Петрохалко (11 травня 1928 — 23 червня 2012, Київ) — український військовик. Генерал-майор у відставці. Почесний співробітник ГУР МО України. Учасник бойових дій. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Доцент кафедри розвідки Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.

Олексій Олексійович Петрохалко

Народження

11 травня 1928
станиця Анастасіївська, Краснодарський край

Смерть

23 червня 2012 (84 роки)
Київ

Країна

Україна

Приналежність

Збройні сили

Звання

Генерал-майор

Командування

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Нагороди

Життєпис

Після закінчення середньої школи в Ставрополі вступив до Проскурівського танкового училища, яке закінчив у 1949 році. З 1949 року командир розвідувального взводу, окремої розвідувальної роти в 11 гвардійській армії ППО. У 1962 році закінчив розвідувальний факультет Військової академії ім. М. В. Фрунзе. Командував окремим розвідувальним батальйоном в Північно-Кавказькому ВО. У 1964—1965 рр. навчання на факультеті оперативної розвідки Військово-дипломатичної академії Радянської Армії. Після закінчення академії офіцер, старший офіцер розвідувального управління Прикарпатського військового округу. У 1971 році закінчив з відзнакою Військову академію Генерального штабу СРСР.

У 1971—1973 рр. — начальник розвідки 8 танкової армії в Житомирі.

У 1973—1975 рр. — заступник начальника розвідки Групи радянських військ у Німеччині.

У 1975—1980 рр. — начальник розвідки Київського військового округу.

У 1980 році йому присвоєно військове звання генерал-майора.

У 1980—1982 рр. — військовий радник начальника Генерального штабу Афганістану з розвідки.

З 1983 по 1988 рр. — заступник начальника штабу Цивільної оборони України.

З 1998 року — доцент кафедри розвідки Національної академії оборони України.

Нагороди та відзнаки

Орден Червоної Зірки,
Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІ та ІІІ ст.,
Медаль «За бойові заслуги»,
медалі ЗС СРСР, України, афганським орденом «Червона Зірка», медалями Чехословаччини і Монголії.

Примітки

. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 20 березня 2020.
Українці-розвідники в афганській війні 1979—1989 років

Посилання

Фонд ветеранів військової розвідки
Національна академія оборони України. Кафедра розвідки

[1] . Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 20 березня 2020.

[2] Українці-розвідники в афганській війні 1979—1989 років