Петер Планціус | |
---|---|
нід. Pieter Platevoet | |
Народився | 1552 d, d, d, Західна Фландрія, Бельгія |
Помер | 15 травня 1622 Амстердам, Голландія, Голландська республіка[1] |
Країна | Голландська республіка |
Діяльність | астроном, картограф, богослов, клерик, виробник інструментів, географ, дизайнер |
Галузь | богослов, астроном, картограф |
Діти | d d[1] |
Особ. сторінка | de.wikisource.org/wiki/ADB:Plancius,_Peter |
Петер Планціус у Вікісховищі |
Петер Планціус (лат. Petrus Plancius; 1552 — 15 травня 1622) — голландський богослов, астроном і картограф.
Біографія
Народився у Фландрії, вивчав теологію в Німеччині та Англії. У віці 24 років став священиком голландської кальвіністської церкви. Побоюючись релігійних переслідувань інквізиції, 1585 року втік до Амстердама. Там він зацікавився навігацією й картографією.
1589 року зробив небесний глобус, на який наніс чотири нових об'єкти південного неба, користуючись звітами мандрівників: дві Магелланові хмари (ще безіменні), сузір'я Південний Хрест і Південний Трикутник. 1590 року створив п'ять карт Святої Землі й план Єрусалиму для данського видання Біблії, що не мали собі рівних ні до, ні після, за витонченістю й змістом — кожна прикрашена 15 гравюрами на теми Старого і Нового Завітів. Протягом наступних двох років видав кілька окремих карт, а потім —1592 року— і велику карту світу під назвою «Nova et exacta Terrarum Tabula geographica et hydrographica», що стала дуже популярною. На кутах карти були розміщені небесні планісфери, на яких вперше з'явилися сузір'я Голуб і Вартовий Полюсу (останнє не було ухвалено спільнотою астрономів). 1594 року видав відому карту відомого світу «Orbis terrarum typus de integro multis in locis emendatus» — першу в історії картографії, прикрашену алегоричними багатофігурними сюжетами. Ця тема стала провідною в картографічних зображеннях світу на двісті років наперед.
У наступні кілька років був помічником голландського уряду в організації експедицій до Східної Індії, займаючись, зокрема, навчанням небесної навігації їхніх керівників. На противагу Іспанії та Португалії, які освоїли шлях до Індії через південний край Африки, Планціус сподівався прокласти північно-східний маршрут Північним Льодовитим океаном. Загибель Баренца в третій експедиції 1596 року поклала край цим спробам.
Планціус повернувся до планування експедицій в обхід мису Доброї надії, використовуючи їх також для наукових досліджень: вивчення південного неба й магнітного відхилення. За його ініціативою під час плавання голландського купця Фредеріка де Хаутмана в 1595—1596 роках (подорож відома як нід. Earste Schipvaart або англ. First Voyage), його головний штурман Пітер Дірксзун Кейзер (лат. Петрус Теодорі) склав каталог 135 найяскравіших зір південного неба, недоступних для спостереження в Північній півкулі. Планціус використав 122 зорі для складання нових дванадцяти сузір'їв південного неба (сузір'я Південний Трикутник вже фігурувало на першому глобусі Планціуса) й опублікував їх на небесному глобусі, зробленому спільно з майстром Юдокусом Хондіусом (лат. Jodocus Hondius)[]. Ці 12 сузір'їв були вміщені в «Уранометрію» Йогана Байєра й стали відомі як нові сузір'я Байєра.
Після 1598 року інтереси Планціуса переходять від картографії до проповідництва. Лише 1612 року він готує свій останній небесний атлас (Pieter van den Keere), додаючи вісім нових сузір'їв на підставі власних карт, карт Тихо Браге та інших астрономів. Назви кількох сузір'їв несуть релігійний відтінок останніх років проповідництва.
- Півень (лат. Gallus) — сюжет із зреченням Петра;
- Муха (Північна Муха) (лат. Vespa) — бджола з історії Самсона;
- Верблюд (Жираф) — верблюд, який привіз Ребекку в Ханаан до Ісака;
- Йордан (лат. Jordanis)
- Тигр (лат. Tigrus) — річка, яка омиває Едем;
- Єдиноріг;
- Малий Рак;
- Південна Стріла.
Перші шість сузір'їв були використані Якобом Барчем, що опублікував їх у своїх небесних картах 1642, і відомі як нові сузір'я Барча. Два останніх сузір'я зрідка з'являлися в картах XVII століття і скоро були забуті. Тільки два з восьми сузір'їв Планціуса визнані в сучасній астрономії — це Жираф і Єдиноріг.
Петер Планціус як астроном був маловідомим. Його небесні карти й глобуси не мали наукового статусу, залишилися невідомими в широких астрономічних колах, і сузір'я, запропоновані Планціусом, згодом були приписані його послідовникам, а сам він незаслужено забутий істориками астрономії[].
Джерела
- http://telescop.ucoz.ru/index/0-159 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.astromyth.ru/History/Plancius.htm [ 20 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (вересень 2015) |
- Catalog of the German National Library
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Peter Planciusnid Pieter PlatevoetNarodivsya 1552 1552 d d d Zahidna Flandriya BelgiyaPomer 15 travnya 1622 1622 05 15 Amsterdam Gollandiya Gollandska respublika 1 Krayina Gollandska respublikaDiyalnist astronom kartograf bogoslov klerik virobnik instrumentiv geograf dizajnerGaluz bogoslov astronom kartografDiti d d 1 Osob storinka de wikisource org wiki ADB Plancius Peter Peter Plancius u Vikishovishi Peter Plancius lat Petrus Plancius 1552 15 travnya 1622 gollandskij bogoslov astronom i kartograf BiografiyaNarodivsya u Flandriyi vivchav teologiyu v Nimechchini ta Angliyi U vici 24 rokiv stav svyashenikom gollandskoyi kalvinistskoyi cerkvi Poboyuyuchis religijnih peresliduvan inkviziciyi 1585 roku vtik do Amsterdama Tam vin zacikavivsya navigaciyeyu j kartografiyeyu 1589 roku zrobiv nebesnij globus na yakij nanis chotiri novih ob yekti pivdennogo neba koristuyuchis zvitami mandrivnikiv dvi Magellanovi hmari she bezimenni suzir ya Pivdennij Hrest i Pivdennij Trikutnik 1590 roku stvoriv p yat kart Svyatoyi Zemli j plan Yerusalimu dlya danskogo vidannya Bibliyi sho ne mali sobi rivnih ni do ni pislya za vitonchenistyu j zmistom kozhna prikrashena 15 gravyurami na temi Starogo i Novogo Zavitiv Protyagom nastupnih dvoh rokiv vidav kilka okremih kart a potim 1592 roku i veliku kartu svitu pid nazvoyu Nova et exacta Terrarum Tabula geographica et hydrographica sho stala duzhe populyarnoyu Na kutah karti buli rozmisheni nebesni planisferi na yakih vpershe z yavilisya suzir ya Golub i Vartovij Polyusu ostannye ne bulo uhvaleno spilnotoyu astronomiv 1594 roku vidav vidomu kartu vidomogo svitu Orbis terrarum typus de integro multis in locis emendatus pershu v istoriyi kartografiyi prikrashenu alegorichnimi bagatofigurnimi syuzhetami Cya tema stala providnoyu v kartografichnih zobrazhennyah svitu na dvisti rokiv napered U nastupni kilka rokiv buv pomichnikom gollandskogo uryadu v organizaciyi ekspedicij do Shidnoyi Indiyi zajmayuchis zokrema navchannyam nebesnoyi navigaciyi yihnih kerivnikiv Na protivagu Ispaniyi ta Portugaliyi yaki osvoyili shlyah do Indiyi cherez pivdennij kraj Afriki Plancius spodivavsya proklasti pivnichno shidnij marshrut Pivnichnim Lodovitim okeanom Zagibel Barenca v tretij ekspediciyi 1596 roku poklala kraj cim sprobam Plancius povernuvsya do planuvannya ekspedicij v obhid misu Dobroyi nadiyi vikoristovuyuchi yih takozh dlya naukovih doslidzhen vivchennya pivdennogo neba j magnitnogo vidhilennya Za jogo iniciativoyu pid chas plavannya gollandskogo kupcya Frederika de Hautmana v 1595 1596 rokah podorozh vidoma yak nid Earste Schipvaart abo angl First Voyage jogo golovnij shturman Piter Dirkszun Kejzer lat Petrus Teodori sklav katalog 135 najyaskravishih zir pivdennogo neba nedostupnih dlya sposterezhennya v Pivnichnij pivkuli Plancius vikoristav 122 zori dlya skladannya novih dvanadcyati suzir yiv pivdennogo neba suzir ya Pivdennij Trikutnik vzhe figuruvalo na pershomu globusi Planciusa j opublikuvav yih na nebesnomu globusi zroblenomu spilno z majstrom Yudokusom Hondiusom lat Jodocus Hondius dzherelo Ci 12 suzir yiv buli vmisheni v Uranometriyu Jogana Bajyera j stali vidomi yak novi suzir ya Bajyera Karta Petera Planciusa iz zobrazhennyam Molukkskih ostroviv 1592 r Pislya 1598 roku interesi Planciusa perehodyat vid kartografiyi do propovidnictva Lishe 1612 roku vin gotuye svij ostannij nebesnij atlas Pieter van den Keere dodayuchi visim novih suzir yiv na pidstavi vlasnih kart kart Tiho Brage ta inshih astronomiv Nazvi kilkoh suzir yiv nesut religijnij vidtinok ostannih rokiv propovidnictva Piven lat Gallus syuzhet iz zrechennyam Petra Muha Pivnichna Muha lat Vespa bdzhola z istoriyi Samsona Verblyud Zhiraf verblyud yakij priviz Rebekku v Hanaan do Isaka Jordan lat Jordanis Tigr lat Tigrus richka yaka omivaye Edem Yedinorig Malij Rak Pivdenna Strila Pershi shist suzir yiv buli vikoristani Yakobom Barchem sho opublikuvav yih u svoyih nebesnih kartah 1642 i vidomi yak novi suzir ya Barcha Dva ostannih suzir ya zridka z yavlyalisya v kartah XVII stolittya i skoro buli zabuti Tilki dva z vosmi suzir yiv Planciusa viznani v suchasnij astronomiyi ce Zhiraf i Yedinorig Peter Plancius yak astronom buv malovidomim Jogo nebesni karti j globusi ne mali naukovogo statusu zalishilisya nevidomimi v shirokih astronomichnih kolah i suzir ya zaproponovani Planciusom zgodom buli pripisani jogo poslidovnikam a sam vin nezasluzheno zabutij istorikami astronomiyi dzherelo Dzherelahttp telescop ucoz ru index 0 159 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http www astromyth ru History Plancius htm 20 listopada 2014 u Wayback Machine Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2015 Catalog of the German National Library d Track Q23833686