Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Песталоцці

Песталоцці
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (вересень 2023)

Йо́ганн Ге́нріх (Гáйнріх) Пестало́цці (12 січня 1746(1746-01-12), Цюрих — 17 лютого 1827(1827-02-17), Бругг, Ааргау) — видатний швейцарський педагог-новатор.

Йоганн Генріх Песталоцці
нім. Johann Heinrich Pestalozzi
image
Народився12 січня 1746(1746-01-12)[1][2][…]
Цюрих, Швейцарія[4]
Помер17 лютого 1827(1827-02-17)[1][2][…] (81 рік)
Бругг, Ааргау, Швейцарія[4]
·злоякісна пухлина
ПохованняБірр
КраїнаШвейцарія
Діяльністьпедагог
Галузьпедагогіка
Alma materЦюрихський університет
Вчителіd
Відомі учніАллан Кардек, Фребель Фрідрих Вільгельм, d і Петер Кайзер[5]
Знання мовфранцузька і німецька[1][6]
ЗакладЦюрихський університет
ЧленствоІлюмінати, Баварська академія наук і d
Посадапрофесор
У шлюбі зd
image

Біографія

Ранні роки

Народився в Цюриху в родині лікаря. Вищу освіту здобув у Каролінському колегіумі. Протягом третини століття керував навчально-виховними закладами, де на основі дослідної роботи здійснював і розвивав свої педагогічні ідеї. Спочатку організував у своїй садибі «Нойгоф» «Установу для бідних» (1774—1780 рр.) — один з перших в історії дослідний навчально-виховний заклад. З 1798 по 1799 рр. створив і утримував притулок для сиріт у місті Штансі. Упродовж 1800—1804 років Песталоцці керував інститутом у Бургдорфі, який являв собою комплекс середніх шкіл — базу для підготовки вчителів. Цей інститут у 1804 р. було переведено до міста Івердон і там він керував ним до 1825 р. Роботу свого закладу поставив на високому рівні, чим здобув світову славу.

Твори

Свій педагогічний досвід Песталоцці теоретично узагальнив у творах «Лінгард і Гертруда» (1781—1787), «Як Гертруда вчить своїх дітей» (1801), «Лебедина пісня» (1826) тощо.

Погляд на освіту, школу, виховання

Освіту та виховання Песталоцці розглядав як основний засіб перебудови суспільства на розумних і справедливих началах. Він одним із перших[] серед педагогів звернувся до питання всенародної загальної освіти, оскільки головну причину бідувань простих людей вбачав у їх неуцтві та невмінні раціонально вести господарство. Спрямувавши свої зусилля на покращання життя селян, Песталоцці вважав, що виховання їх дітей повинно полягати в розвитку всебічної здатності до праці та «діяльної любові один до одного».

Народну школу Песталоцці бачив передусім як трудову. Підготовку дітей до праці він мислив собі в тісному поєднанні з їх фізичним, моральним і розумовим розвитком. Песталоцці висунув ідею поєднання навчання дітей з їх продуктивною працею, яку реалізував у «Нойгофі». Проте це поєднання в нього мало механічний характер.

Головним методологічним положенням у поглядах Песталоцці виступає його твердження, що моральні, розумові та фізичні сили людської природи (за його термінологією сили серця, розуму і руки) мають властивість до саморозвитку, до діяльності. Виховання ж покликане допомогти саморозвитку і спрямувати його у потрібному напрямку.

Основним у вихованні Песталоцці називає принцип природовідповідності. Властиві кожній дитині від народження задатки сил і здібностей треба розвивати, вправляючи їх у тій послідовності, яка відповідає природному порядку та законам розвитку дитини, тобто починати з найпростішого і поступово підійматися до дедалі складнішого.

Теорія «елементарної освіти» та метод Песталоцці

У пошуках загального методу виховання Песталоцці розробив теорію «елементарної освіти», яка складає так званий метод Песталоцці. Спираючись на принцип природовідповідності, він виділив три найпростіші елементи, з яких повинно починатися будь-яке навчання: число (одиниця), форма (пряма лінія), слово (звук). Елементарне навчання в нього зводиться передусім до вміння вимірювати, рахувати і володіти мовою. Свій елементарний метод Песталоцці поширює на всі сторони виховання дитини.

Інтелектуальне виховання Песталоцці ґрунтується на ідеї цілей і завдань навчання, що розвивають. Він був першим[] з педагогів, хто диференціював змістовий і розвивальний боки навчального процесу та розвинув ідею розвивального шкільного навчання. Надаючи велике значення опануванню знань, він вважає, що воно повинно підкорятися головнішому — розвитку здібностей дитини.

Песталоцці намагався здійснити навчання через розроблену ним систему спеціальних вправ. Процес навчання повинен будуватися на принципі послідовного і повного переходу від частини до цілого, від простого і легкого до складнішого й важчого. Опанування знань необхідно поєднувати з розвитком у дітей уміння користуватися ними.

Прагнучи психологізувати навчання, Песталоцці розробив теорію «природного шляху пізнання». Він вважав, що в дитини процес пізнання починається з чуттєвих сприймань, які після цього переробляються свідомістю. Отже, всяке навчання повинно спиратися на спостереження і дослідження. Тому найважливішою основою навчання Песталоцці вважав наочність, через яку дитина шляхом спостереження отримує правильні уявлення про світ, розвиває мислення і мову. Він розкрив роль наочності у розвитку логічного мислення дитини під час навчання і, спираючись на свою теорію пізнання, дав цьому психологічне пояснення.

Виходячи зі своїх загальнодидактичних положень, Песталоцці заснував методику початкового навчання. Він відкинув книжне початкове навчання, яке ґрунтується на запам'ятовуванні та переповіданні, і вимагав, щоб дитина з ранніх років сама вела спостереження і розвивала свої здібності. Песталоцці відстоював звуковий метод навчання.

Вшанування

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Silber K. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Песталоцци Иоганн Генрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. https://historisches-lexikon.li/Kaiser,_Peter
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2023 Jo gann Ge nrih Gajnrih Pestalo cci 12 sichnya 1746 1746 01 12 Cyurih 17 lyutogo 1827 1827 02 17 Brugg Aargau vidatnij shvejcarskij pedagog novator Jogann Genrih Pestaloccinim Johann Heinrich PestalozziNarodivsya12 sichnya 1746 1746 01 12 1 2 Cyurih Shvejcariya 4 Pomer17 lyutogo 1827 1827 02 17 1 2 81 rik Brugg Aargau Shvejcariya 4 zloyakisna puhlinaPohovannyaBirrKrayinaShvejcariyaDiyalnistpedagogGaluzpedagogikaAlma materCyurihskij universitetVchitelidVidomi uchniAllan Kardek Frebel Fridrih Vilgelm d i Peter Kajzer 5 Znannya movfrancuzka i nimecka 1 6 ZakladCyurihskij universitetChlenstvoIlyuminati Bavarska akademiya nauk i dPosadaprofesorU shlyubi zdVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya v Cyurihu v rodini likarya Vishu osvitu zdobuv u Karolinskomu kolegiumi Protyagom tretini stolittya keruvav navchalno vihovnimi zakladami de na osnovi doslidnoyi roboti zdijsnyuvav i rozvivav svoyi pedagogichni ideyi Spochatku organizuvav u svoyij sadibi Nojgof Ustanovu dlya bidnih 1774 1780 rr odin z pershih v istoriyi doslidnij navchalno vihovnij zaklad Z 1798 po 1799 rr stvoriv i utrimuvav pritulok dlya sirit u misti Shtansi Uprodovzh 1800 1804 rokiv Pestalocci keruvav institutom u Burgdorfi yakij yavlyav soboyu kompleks serednih shkil bazu dlya pidgotovki vchiteliv Cej institut u 1804 r bulo perevedeno do mista Iverdon i tam vin keruvav nim do 1825 r Robotu svogo zakladu postaviv na visokomu rivni chim zdobuv svitovu slavu Tvori Svij pedagogichnij dosvid Pestalocci teoretichno uzagalniv u tvorah Lingard i Gertruda 1781 1787 Yak Gertruda vchit svoyih ditej 1801 Lebedina pisnya 1826 tosho Poglyad na osvitu shkolu vihovannya Osvitu ta vihovannya Pestalocci rozglyadav yak osnovnij zasib perebudovi suspilstva na rozumnih i spravedlivih nachalah Vin odnim iz pershih dzherelo sered pedagogiv zvernuvsya do pitannya vsenarodnoyi zagalnoyi osviti oskilki golovnu prichinu biduvan prostih lyudej vbachav u yih neuctvi ta nevminni racionalno vesti gospodarstvo Spryamuvavshi svoyi zusillya na pokrashannya zhittya selyan Pestalocci vvazhav sho vihovannya yih ditej povinno polyagati v rozvitku vsebichnoyi zdatnosti do praci ta diyalnoyi lyubovi odin do odnogo Narodnu shkolu Pestalocci bachiv peredusim yak trudovu Pidgotovku ditej do praci vin misliv sobi v tisnomu poyednanni z yih fizichnim moralnim i rozumovim rozvitkom Pestalocci visunuv ideyu poyednannya navchannya ditej z yih produktivnoyu praceyu yaku realizuvav u Nojgofi Prote ce poyednannya v nogo malo mehanichnij harakter Golovnim metodologichnim polozhennyam u poglyadah Pestalocci vistupaye jogo tverdzhennya sho moralni rozumovi ta fizichni sili lyudskoyi prirodi za jogo terminologiyeyu sili sercya rozumu i ruki mayut vlastivist do samorozvitku do diyalnosti Vihovannya zh poklikane dopomogti samorozvitku i spryamuvati jogo u potribnomu napryamku Osnovnim u vihovanni Pestalocci nazivaye princip prirodovidpovidnosti Vlastivi kozhnij ditini vid narodzhennya zadatki sil i zdibnostej treba rozvivati vpravlyayuchi yih u tij poslidovnosti yaka vidpovidaye prirodnomu poryadku ta zakonam rozvitku ditini tobto pochinati z najprostishogo i postupovo pidijmatisya do dedali skladnishogo Teoriya elementarnoyi osviti ta metod PestalocciU poshukah zagalnogo metodu vihovannya Pestalocci rozrobiv teoriyu elementarnoyi osviti yaka skladaye tak zvanij metod Pestalocci Spirayuchis na princip prirodovidpovidnosti vin vidiliv tri najprostishi elementi z yakih povinno pochinatisya bud yake navchannya chislo odinicya forma pryama liniya slovo zvuk Elementarne navchannya v nogo zvoditsya peredusim do vminnya vimiryuvati rahuvati i voloditi movoyu Svij elementarnij metod Pestalocci poshiryuye na vsi storoni vihovannya ditini Intelektualne vihovannya Pestalocci gruntuyetsya na ideyi cilej i zavdan navchannya sho rozvivayut Vin buv pershim dzherelo z pedagogiv hto diferenciyuvav zmistovij i rozvivalnij boki navchalnogo procesu ta rozvinuv ideyu rozvivalnogo shkilnogo navchannya Nadayuchi velike znachennya opanuvannyu znan vin vvazhaye sho vono povinno pidkoryatisya golovnishomu rozvitku zdibnostej ditini Pestalocci namagavsya zdijsniti navchannya cherez rozroblenu nim sistemu specialnih vprav Proces navchannya povinen buduvatisya na principi poslidovnogo i povnogo perehodu vid chastini do cilogo vid prostogo i legkogo do skladnishogo j vazhchogo Opanuvannya znan neobhidno poyednuvati z rozvitkom u ditej uminnya koristuvatisya nimi Pragnuchi psihologizuvati navchannya Pestalocci rozrobiv teoriyu prirodnogo shlyahu piznannya Vin vvazhav sho v ditini proces piznannya pochinayetsya z chuttyevih sprijman yaki pislya cogo pereroblyayutsya svidomistyu Otzhe vsyake navchannya povinno spiratisya na sposterezhennya i doslidzhennya Tomu najvazhlivishoyu osnovoyu navchannya Pestalocci vvazhav naochnist cherez yaku ditina shlyahom sposterezhennya otrimuye pravilni uyavlennya pro svit rozvivaye mislennya i movu Vin rozkriv rol naochnosti u rozvitku logichnogo mislennya ditini pid chas navchannya i spirayuchis na svoyu teoriyu piznannya dav comu psihologichne poyasnennya Vihodyachi zi svoyih zagalnodidaktichnih polozhen Pestalocci zasnuvav metodiku pochatkovogo navchannya Vin vidkinuv knizhne pochatkove navchannya yake gruntuyetsya na zapam yatovuvanni ta perepovidanni i vimagav shob ditina z rannih rokiv sama vela sposterezhennya i rozvivala svoyi zdibnosti Pestalocci vidstoyuvav zvukovij metod navchannya Vshanuvannya2970 Pestalocci asteroyid yakij bulo nazvano na chest pedagoga PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Silber K Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Pestalocci Iogann Genrih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https historisches lexikon li Kaiser Peter CONOR Sl d Track Q16744133 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3

Дата публікації:
Топ